06 березня 2017 року м.Чернігів Справа № 825/293/17
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лобана Д.В.,
за участю секретаря Новик Н.С.,
представника позивача Курячого О. П.,
представника відповідача Золотаринець В. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Семенівська мануфактура" до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови,
Приватне підприємство "Семенівська мануфактура" звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування рішень про коригування митної вартості товарів Чернігівської митниці ДФС від 05.01.2017 № 102000010/2017/000002/2, від 13.01.2017 № 102000010/2017/000004/2, скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Чернігівської митниці Державної фіскальної служби № 102110001/2017/00003, № 102110001/2017/00006.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Виходячи з аналізу положень ст. 55 Митного кодексу України вбачається, що чинне законодавство України встановлює перелік обставин, які можуть слугувати підставами для прийняття рішення про коригування митної вартості. До них відноситься заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірне визначення митної вартості товарів. Однак, приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що підставою для проведення коригування митної вартості товарів, поставлених на виконання умов контракту № BSN 1-09/2016 від 01.09.2016, є відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, в зв'язку з чим на підставі інформації, наявної у митного органу, визначення митної вартості товару було здійснено на підставі резервного методу. З цього приводу позивач зауважує, що виходячи з роз'яснень наданих Міністерством доходів і зборів України у листі від 07.05.2014 № 10441/7/99-99-10-03-01-17 відомості з інформаційних баз даних Міндоходів мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.
Крім того, частина 3 ст. 53 Митного кодексу України визначає якими повинні бути дії митного органу у разі, якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи для підтвердження митної вартості товару. Однак, жодної письмової вимоги щодо надання додаткових документів на адресу декларанта не надходило, що свідчить про те, що документів, поданих на підтвердження митної вартості товару, поставленого на виконання умов контракту № BSN 1-09/2016 від 01.09.2016, було достатньо для визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення.
Щодо зауважень Чернігівської митниці ДФС, що калькуляції на товар дійсні на період, що передує строкам відвантаження товару, необхідно зауважити, що вказані юридичні факти знаходяться у логічній відповідності з огляду на процеси, які відбуваються під час виробництва та реалізації товарів. Тобто, товар було виготовлено, і лише після виготовлення вказаного товару постачальник мав можливість направити ПП "Семенівська мануфактура" інвойс, в якому визначає ціну на партію товару, який підлягає поставці, на виконання умов контракту BSN 1-09/2016 від 01.09.2016, та калькуляцію, яка визначає складові вартості вказаного товару. Крім того, самі калькуляції містять розшифровку витрат, пов'язаних зі збутом товарів CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD, зокрема, до вказаних витрат включаються адміністративні витрати, до яких включено витрати на зберігання товарів до моменту їх реалізації контрагенту.
ПП "Семенівська мануфактура" скористалося правом, наданим йому чинним законодавством України, та відповідно до митних декларацій № 102110001/2017/010016 від 05.01.2017, № 102110001/2017/200050 від 13.01.2017, в яких вказано, що позивач забезпечує сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, вивільнило товар, поставлений за умовами контракту BSN 1-09/2016 від 01.09.2016, у вільний обіг.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надав письмові заперечення (а.с. 174-178) та пояснила, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару та проведенні аналізу поданих до митного оформлення митних декларацій № 102110001/2017/010016 від 05.01.2017, № 102110001/2017/200050 від 13.01.2017 встановлено, що подані до митного оформлення документи не містять усіх складових митної вартості, а саме: звіти про оцінку майна надані до митного оформлення в неповному обсязі та не дають можливості перевірити ціноутворення; прайс - листи не містять інформації щодо періоду дії цін та країн, на які поширюються дані цінові пропозиції; калькуляції собівартості на товари дійсні на один період, в той час як відвантаження товару здійснено в інший згідно інвойсів, вони не відображають складських витрат, що входять у вартість товарів. Враховуючи вищевикладене, було неможливим відповідно до вимог частини 9 ст. 58 Митного кодексу України здійснити розрахунки на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню, а тому дані документи не могли бути прийняті для підтвердження заявленої митної вартості.
Крім того, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості та прийнятті рішення про коригування митної вартості митницею використовувалась наявна цінова інформація у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (ЄАІС) на подібні товари. При цьому, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. ст. 58-59 Митного кодексу України, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Тому при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості посадовою особою митниці використовувалась цінова інформація ЄАІС.
Також, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 55 та ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України посадовою особою митниці проведена консультація з декларантом з метою визначення основи вартості та обміну інформацією на ідентичні, подібні (аналогічні) товари. В ході проведення консультації декларант не надав цінової інформації щодо імпорту ідентичних та/або подібних товарів на митну території України. У зв'язку з наведеним митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів.
Крім того, Чернігівська митниця зазначає, що позивач скористався наданим йому правом щодо випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання з метою надання додаткових документів, які б підтверджували визначену ним за методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, митну вартість спірного товару. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що рішення про визначення митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації є законними та немає підстав для їх скасування.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що між ПП "Семенівська мануфактура" (покупець) та CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO., LTD (постачальник) було укладено контракт № BSN 1-09/2016 від 01.09.2016, підписаний повноважними представниками, скріплений печатками сторін (а.с. 25-30).
Відповідно до умов контракту постачальник зобов'язується поставити покупцю за заявкою товари в асортименті. Покупець зобов'язується сплатити за товар відповідно до умов даного контракту (ст. 1 Контракту).
Загальна кількість і асортимент товару, який поставляється, складається із товарних партій, кількість яких визначається в рахунку-фактурі на кожну поставку (ст. 2 Контракту).
Поставка товару по даному контракту відбувається у відповідності до "ІНКОТЕРМС-2010". Умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в рахунку-фактурі (ст. 3 Контракту).
Відповідно до ст. 4 Контракту вартість за одиницю товару узгоджується і встановлюється на кожну окрему партію товару до даного контракту. Оплата товару здійснюється банківським перерахунком на рахунок постачальника, вказаний в даному контракті.
Прийом-передача товару здійснюється в порту призначення, узгодженому сторонами, по кількості і якості (ст. 7 Контракту).
Приватне підприємство «Національні традиції», яке відповідно до умов договору №20/10-14/02 про надання послуг по декларуванню товарів, взяло на себе зобов'язання надати позивачу послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, 05.01.2017, звернулося до відповідача з митною декларацією №102110001/2017/010009, 12.01.2017 - з митною декларацією №102110001/2017/200043 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно контракту, укладеного між позивачем та CHANG XING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LТD, відповідно до умов якого постачальник взяв на себе зобов'язання поставити позивачу товари в асортименті, а позивач зобов'язався оплатити товар згідно з умовами даного контракту.
Кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковою накладною від 17.11.2016 № 0000002016623, в якій визначено, що на виконання контракту № BSN 1-09/2016 контейнером DFSU6048730 буде здійснено поставку придбаного товару, та його загальна вартість в доларах США.
До порту призначення товар, якій поставлено за контрактом № BSN 1-09/2016, прибув у січні 2017 року.
Вказані товари у порту призначення було отримано ТОВ «ЮРІЯ-ГРУП» (договір №11- 11/ЮГ від 11 листопада 2015 року) та ТОВ «АЛТДАРТ» (договір №1032016-А від 01 березня 2016 року), які надають транспортно-експедиторські послуги щодо перевезення експортно-імпортних вантажів по території України та доправлено (з використанням послуг перевізника) їх до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів, адже, враховуючи положення ч. 1 ст. 263 Митного кодексу України митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.
ПП "Національні традиції" було подано до Чернігівської митниці вищезазначені митні декларації та задекларовано товари.
Згідно із всіма поданими деклараціями, виробником придбаного товару є CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD. Країна виробництва - Китай.
Митна вартість товару, який підлягав митному оформленню, визначена позивачем за ціною договору (контракту) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.
На підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов контракту № BSN 1-09/2016, декларантом було подано копії документів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
У зв'язку з тим, що позивачем цінова інформація не була надана, а до митного оформлення подані документи, які містили розбіжності, та не надані додаткові документи, митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № 102000010/2017/000002/2 від 05.01.2017, № 102000010/2017/000004/2 від 13.01.2017, збільшивши суму митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товарів відповідно на 45556,61 грн, 191998,16 грн.
Приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів № 102000010/2017/000002/2 від 05.01.2017, № 102000010/2017/000004/2 від 13.01.2017, відповідач зазначив недоліки, які на його думку, перешкоджають визначенню митної вартості товарів, поставлених позивачу за умовами контракту, до яких віднесла наступні обставини:
відсутність інформації щодо всіх складових митної вартості, а саме вартості транспортування;
звіти про оцінку майна № 05-07/01/01 від 04.01.2017 та №05-07/01/05 від 11.01.2017, не містить інформації щодо ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів;
калькуляції на товар №ВТCN2016623/01 від 05.12.2016, №ВТCN 2016639/01 від 12.12.2016 є простроченими;
прайс-лист №100639 від 21.11.2016 не містить інформації щодо періоду дії цін та країн на які поширюється дана цінова пропозиція.
Митну оцінку товарів здійснено за резервним методом.
Перший метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовано, оскільки подані до митного оформлення документи відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Другий метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовано, так як відсутня цінова інформація на ідентичні товари.
Третій метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовано, в зв'язку із відсутністю цінової інформації на подібні товари.
Четвертий метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосовано, оскільки відсутня основа для віднімання.
П'ятий метод визначення митної вартості на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосовано, так як відсутня основа для додавання.
Митним постом "Чернігів-вантажний" Чернігівської митниці ДФС було складено картки відмови у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110001/2017/00003, № 102110001/2017/00006, якими було відмовлено в митному оформленні (випуску) товарів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 5 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною 1 ст. 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частин 1- 4 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що митний орган вправі вимагати від декларанта надання додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, визначеної в митній декларації та перелік яких наведено в ч. 3 ст. 53 МК України, за наявності обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Підставами для витребування у декларанта додаткових документів щодо підтвердження митної вартості товару ч. 3 ст. 53 МК України визначає випадки, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Щодо зауважень, висловлених відповідачем при прийнятті рішень про коригування митної вартості товарів №102000010/2017/000002/2 від 05.01.2017, №102000010/2017/000004/2 від 13.01.2017 суд звертає увагу на наступне.
Оцінка майна, майнових прав, згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.
Ціною, згідно з ч. 1 ст. 189 Господарського кодексу України є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.
Як визначає ч. 1 ст. 190 Господарського кодексу України на всі види продукції (робіт, послуг) встановлюються вільні ціни, за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.
Згідно з ч. 2 ст. 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Отже, висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об'єкта оцінювання, в зв'язку з чим він не може містити інформацію про ціноутворення, адже вказані дії знаходяться поза межами професійної діяльності фахівця оцінювача та здійснюються кожним суб'єктом господарювання на власний розсуд.
До суду був наданий звіт про оцінку майна, виконаний ТОВ "Професіонал" № 05-07/01/01 з додатками (а.с. 57-75).
Отже, суб'єктом оціночної діяльності підтверджено ціну товару, наведену в калькуляціях, а також перенесену позивачем як складову частини митної вартості товару. Суд вважає, що зазначені звіти містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та висновки наведені в звітах не спростовані належним чином, а тому дані вказані в звітах про оцінку майна повинні враховуватись.
Стосовно зауважень Чернігівської митниці ДФС щодо відсутності інформації щодо всіх складових митної вартості, а саме вартості транспортування підчас митного оформлення партії товару згідно інвойсів №ВТСN2016623 від 18.11.2016, № ВТСN 2016639 від 28.11.2016, то необхідно зазначити, що у відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України для митного оформлення повинні надаватися транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Вартість перевезення було включено у ціну товарів згідно інвойсу, що підтверджується листами постачальника № ВТСN 2016623/5 від 05.12.2016, № ВТСN 15Г2016639/12 від 12.12.2016. Відомості щодо вартості перевезення оцінюваних товарів містилися у калькуляціях № ВТСN 2016623/01 від 05.12.2016, № ВТСN 016639/01 від 12.12.2016. До цих документів претензій та зауважень у Чернігівської митниці не було.
Стосовно зауваження Чернігівської митниці ДФС щодо того, що прайс-лист №100639 від 21.11.2016 не містить інформації щодо періоду дії цін та країн, на які поширюється дана цінова пропозиція, суд звертає увагу на наступне.
Як випливає зі звичаїв ділового обороту та етикету, прайс-лист направляється контрагенту виключно у тому випадку, коли його зацікавила комерційна пропозиція, направлена попередньо суб'єкта господарювання.
Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований безпосередньо конкретному покупцю.
Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс- листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Враховуючи той факт, що прайс-лист №100639 від 21.11.2016 було направлено позивачу та інформація, що міститься в прайс-листах відповідає іншим документам, що супроводжували проведення господарської операції, не викликає жодних сумнівів той факт, що цінова пропозиція поширюється на країну в якій здійснює свою господарську діяльність позивач, а ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партії товару, в зв'язку з чим, зауваження відповідача з цього приводу є недоречними.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
В порушення зазначених норм, спірні рішення не містить посилань на умови поставки встановлені договором (контрактом), обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку). Окрім цього Чернігівською митницею в рішенні не викладено докладної інформації та джерел, які використовувалися контролюючим органом при визначенні митної вартості товару, а саме не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.
Судом встановлено, що підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митних деклараціях поданих позивачем, стала цінова інформація викладена у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (ЄАІС). Враховуючи те, що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що Чернігівською митницею протиправно не застосовано перший метод визначення митної вартості товару за умови наявності документів, що обґрунтовано підтверджують, визначену декларантом ціну товару, а надано перевагу методу визначення митної вартості за ціною на ідентичні товари.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі № 21-53а15, а також у справах №№ 825/881/15-а (к/800/33609/15), 825/2607/15-а, 825/2610/15-а, 825/3366/15-а, 825/3509/15-а, 825/3581/15-а у спорах між тими самими сторонами по аналогічним спірним правовідносинам.
Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи те, що декларантом під час проведення митного контролю, одночасно з поданням митних декларацій, відповідачу було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам частини другої ст. 53 Митного кодексу України та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товарів та підтверджують ціну товарів, вказану в контракті, суд приходить до висновку про те, що рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації є протиправними, оскільки винесенні без врахування всіх обставин, за відсутності підстав для відмови в прийнятті митних декларацій та митному оформленні товару, а також за відсутності підстав вважати, що митна вартість товару визначена ПП "Семенівська мануфактура" з порушенням вимог митного законодавства, тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови мають бути задоволені.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов приватного підприємства "Семенівська мануфактура" задовольнити повністю.
Скасувати, як протиправні, рішення про коригування митної вартості товарів Чернігівської митниці Державної фіскальної служби від 05.01.2017 № 102000010/2017/000002/2, від 13.01.2017 № 102000010/2017/000004/2.
Скасувати, як протиправні, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Чернігівської митниці Державної фіскальної служби № 102110001/2017/00003, № 102110001/2017/00006.
Присудити понесені судові витрати приватного підприємства "Семенівська мануфактура" (вул. Червона площа, 20, м. Семенівка, Семенівський район, Чернігівська область, 15400, код ЄДРПОУ 35821783) в сумі 6400 (шість тисяч чотириста) грн згідно платіжного доручення від 20.02.2017 № 389 за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці Державної фіскальної служби (пр-т Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 39482156).
Відповідно до статей 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.
Суддя Д.В. Лобан