01 лютого 2017 року № 810/2890/16
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНЕРГІЯ 1991" до Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області про визнання протиправними та скасування постанов.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СІНЕРГІЯ 1991" (далі також - позивач або ТОВ "СІНЕРГІЯ 1991") з позовом до Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі також - відповідача), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.08.2016 №51994964, №51995003, №51995039 та від 07.09.2016 №52143769;
- визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 01.09.2016 №51995003.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду від 17.10.2016 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області.
Крім цього, ухвалою Київського окружного адміністративного суду про роз'єднання позовних вимог від 31.01.2017 роз'єднано у самостійні провадження позовні вимоги про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 19.08.2016 №51994964, №51995003 та №51995039, а також про арешт коштів боржника від 01.09.2016 №51995003, залишивши цій частині позовних вимог номер справи №810/2890/16; про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.09.2016 №52143769, виділивши цю частину позовних вимог в окреме провадження з присвоєнням справі нового номеру.
Тобто, у межах даного провадження судом розглядаються позовні вимоги про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 19.08.2016 №51994964, №51995003, №51995039, а також визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника від 01.09.2016 №51995003.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що 19.07.2016 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області були прийняті постанови №3-1907/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 29000,00 грн., №3-1907/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 65250,00 грн. та №3-1907/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 52200,00 грн.
У свою чергу, на підставі зазначених постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, 19.08.2016 державним виконавцем Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Дороніною В.О. були прийняті постанови про відкриття виконавчих проваджень №51994964 про стягнення на користь держави штрафу у розмірі 52200,00 грн., №51995003 про стягнення на користь держави штрафу у розмірі 29000,00 грн. та №51995039 про стягнення на користь держави штрафу у розмірі 65250,00 грн.
Крім цього, 19.08.2016 державним виконавцем Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Дороніною В.О. було приєднано виконавчі провадження №51994964, №51995003 та №51995039 до зведеного виконавчого провадження №52005099.
Також, 01.09.2016 державним виконавцем Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Дороніною В.О. прийнято постанову про арешт коштів боржника №51995003.
Проте, на думку позивача, вказані постанови прийняті всупереч вимогам чинного законодавства, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Так, зокрема, позивач зазначив про те, що постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області від 19.07.2016 №3-1907/1, №3-1907/2 та №3-1907/3 про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що є виконавчими документами, на підставі яких були прийняті оскаржувані постанови, не набрали законної сили, оскільки вищезазначені постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності позивачем оскаржені у судовому порядку у встановлений законом строк.
Зокрема, позивач посилається на вимоги частини 1 статті 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», відповідно до якої порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України, який своєю чергою постановою від 06.04.1995 №244 затвердив Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, приписами пункту 26 якого визначено, що постанова про накладення штрафу та постанова про закриття справи набирають законної сили після закінчення строку їх оскарження.
При цьому відповідно до приписів статті 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» постанову може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк орган, який виніс постанову.
Так, позивач вказує, що 03.08.2016 року звернувся до Ірпінського міського суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанов від 19.07.2016 №3-1907/1, №3-1907/2, №3-1907/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, прийнятих Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області, а відтак оскаржувані постанови від 19.07.2016 №3-1907/1, №3-1907/2, №3-1907/3 не набрали законної сили і відповідно не могли бути підставою для відкриття виконавчого провадження.
Крім того, позивач вказав на те, що відповідно до вимог статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.
При цьому, місцезнаходженням постійно діючого органу ТОВ "СІНЕРГІЯ 1991" є м.Київ, вул. Ернста, буд. 16-Б, група приміщень №202, /літ.А/.
Проте, як зазначив позивач, у виконавчих документах зазначається наступна адреса місцезнаходження майна позивача: м. Ірпінь, Київська область, земельна ділянка кадастрового номеру: 3210900000:02:015:0023.
Враховуючи викладене, на думку позивача, виконавче провадження мало здійснюватися у Відділі державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві, а не в Ірпінському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Ірпінський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області надав заперечення у письмовій формі (І том, а.с.105-107), згідно із якими заперечував проти задоволення адміністративного позову у повному обсязі, посилаючись на те, що будь-які підстави для скасування оскаржуваних постанов відсутні, зазначені постанови прийняті у відповідності до норм чинного законодавства, зокрема, вимог статей 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження», всі виконавчі дії проведені і спрямовані на повне та фактичне виконання виконавчих документів по суті.
Разом з цим, відповідач звертає увагу, що 06.09.2016 до відділу надійшла заява ТОВ "СІНЕРГІЯ 1991" (боржника) про те, що ним подано скаргу щодо скасування виконавчих документів до Ірпінського міського суду Київської області, яким відкрито провадження по справі №367/6088/16-а.
З огляду на зазначену заяву ТОВ "СІНЕРГІЯ 1991" 07.09.2016 державним виконавцем на підставі ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» прийняті постанови про зупинення виконавчих проваджень до розгляду справи №367/6088/16-а по суті.
Третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області письмових заперечень чи пояснень за позовом не надала.
У судове засідання, призначене на 31.01.2017, з'явився представник позивача.
Представник відповідача у судове засідання по справі 31.01.2017 не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Разом з цим, матеріали справи містять клопотання представника відповідача про здійснення розгляду справи без його участі (том І, а.с.108-110).
Третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, у судове засідання представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надходило.
У судовому засіданні 31.01.2017 представник позивача подав письмове клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.
Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, та приймаючи до уваги заявлене позивачем клопотання, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю "СІНЕРГІЯ 1991" зареєстроване в якості юридичної особи 14.03.2013, місцезнаходження юридичної особи: 03048, м.Київ, вулиця Ернста, будинок 16-Б, група приміщень №202, /літ.А/, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.08.2015 (т.1, а.с.38-39).
19.07.2016 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області було прийнято постанову №3-1907/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою на ТОВ "СІНЕРГІЯ 1991" накладений штраф у розмірі 29000,00 грн. (том І, а.с.176-177).
З матеріалів справи вбачається, що 18.08.2016 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області звернулась до Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою від 16.08.2016 №1608/В/4 про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови №3-1907/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.07.2016, що підтверджується відбитком штампу про реєстрацію вхідної кореспонденції (том І, а.с.175).
Судом встановлено, що за результатами розгляду вказаної заяви державним виконавцем Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Дороніною В.О. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №51995003 від 19.08.2016 (том І, а.с.174).
В матеріалах виконавчого провадження міститься супровідний лист №596/4 від 19.08.2016 про направлення позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.08.2016 (том І, а.с.173), проте доказів направлення вказаної постанови та супровідного листа позивачу матеріали виконавчого не містять, а відповідачем не надано.
Судом встановлено, що 19.07.2016 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області також було прийнято постанову №3-1907/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою на ТОВ "СІНЕРГІЯ 1991" накладений штраф у розмірі 65250,00 грн. (том І, а.с.187-188).
18.08.2016 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області звернулась до Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою від 16.08.20916 №1608/В/5 про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови №3-1907/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.07.2016 (том І, а.с.186).
Судом встановлено, що за результатами розгляду вищевказаної заяви державним виконавцем Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Дороніною В.О. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №51995039 від 19.08.2016 (том І, а.с.185).
В матеріалах виконавчого провадження міститься супровідний лист №597/4 від 19.08.2016 про направлення позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.08.2016 (том І, а.с.184), проте доказів направлення вказаної постанови та супровідного листа позивачу матеріали виконавчого не містять, а відповідачем не надано.
Також Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області було прийнято постанову від 19.07.2016 №3-1907/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою на ТОВ "СІНЕРГІЯ 1991" накладений штраф у розмірі 52200,00 грн. (том І, а.с.198-199).
18.08.2016 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області звернулась до Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою від 16.08.2016 №1608/В/2 про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови від 19.07.2016 №3-1907/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності шляхом стягнення з боржника до місцевого бюджету штрафу у розмірі 52200,00 грн. (том І, а.с.197).
На підставі вищевказаної заяви та доданих до неї матеріалів державним виконавцем Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Дороніною В.О. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №51994964 від 19.08.2016 (том І, а.с.196).
В матеріалах виконавчого провадження міститься супровідний лист №595/4 від 19.08.2016 про направлення позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.08.2016 (том І, а.с.195), проте доказів направлення вказаної постанови та супровідного листа позивачу матеріали виконавчого не містять, а відповідачем не надано.
Судом встановлено, що 19.08.2016 державним виконавцем Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Дороніною В.О. також прийняті постанови про приєднання виконавчих проваджень №51995003, №51995039 та №51994964 до зведеного виконавчого провадження №52005099, які наявні в матеріалах справи.
Крім цього, державним виконавцем Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Дороніною В.О. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження винесено постанову про арешт коштів божника від 01.09.2016 ВП №51995003, відповідно до якої на підставі рішення суду накладено арешт на кошти, які містяться на рахунках та належать божнику ТОВ "СІНЕРГІЯ 1991" у межах суми 161395,00 грн. (том І, а.с. 28).
Не погоджуючись з прийняттям постанов про відкриття виконавчого провадження від 19.08.2016 №51994964, №51995003, №51995039, постанови про арешт коштів боржника від 01.09.2016 №51995003 позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування, з приводу чого суд зазначає наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 (далі - Закон №606-XIV) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11 Закону №606-XIV).
Згідно з частиною першою статті 17 Закону №606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Частиною другою статті 17 Закону №606-XIV встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; 8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"; 10) рішення (постанови) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 11) рішення Національного банку України про застосування до банку, філії іноземного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону №606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Частиною першою статті 25 Закону №606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова (частина друга статті 25 Закону №606-XIV).
З положень статті 25 Закону №606-XIV випливає, що відкриття виконавчого провадження протягом трьох робочих днів з дня надходження такого документа є саме обов'язком державного виконавця, покладеним на нього чинним законодавством, якщо виконавчий документ відповідає вимогам статті 18 Закону №606-XIV) і не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання.
Згідно з частиною п'ятою статті 25 Закону №606-XIV копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає про те, що постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області від 19.07.2016 №3-1907/1, №3-1907/2 та №3-1907/3 про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, на підставі яких відповідачем були прийняті оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження, не набрали законної сили, оскільки вищезазначені постанови позивачем оскаржені у судовому порядку.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог в цій частині, суд зазначає наступне.
Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 №208/94-ВР (ділі-Закон №208/94-ВР) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №208/94-ВР порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною другою вищезазначеної статті Закону №208/94-ВР встановлено, що постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.
Штраф підлягає сплаті у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення або надіслання постанови. У разі несплати штрафу в зазначений строк другий примірник постанови надсилається органу державної виконавчої служби для виконання постанови в примусовому порядку (частина третя статті 4 Закону №208/94-ВР).
Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", визначена Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 (далі - Порядок № 244).
Відповідно до пункту 22 Порядку №244 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу); 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Пунктом 25 Порядку №244 передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування чи надсилається йому поштою, про що робиться відмітка у постанові. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред'являється органом державного архітектурно-будівельного контролю до примусового виконання у порядку та строки, визначені Законом України "Про виконавче провадження", а третій - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс постанову.
Згідно з пунктом 26 Порядку №244 постанова про накладення штрафу та постанова про закриття справи набирають законної сили після закінчення строку їх оскарження.
Варто зазначити, що відповідно до статті 5 Закону №208/94-ВР постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15
днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову. Аналогічна правова норма закріплена у пункті 28 Порядку №244 .
Отже законом передбачений 15-денний строк для оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який обчислюється із дня винесення постанови.
Крім цього, пунктом 29 Порядку №244 встановлено, що оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області №3-1907/1, №3-1907/2 та №3-1907/3 про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесені 19.07.2016, відтак 15-денний строк на їх оскарження спливає 03 серпня 2016 року.
Так, судом встановлено, що у межах 15 денного строку на оскарження постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності позивач 03.08.2016 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області із адміністративним позовом №03/08/2016 від 03.08.2016 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради, головного спеціаліста Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Свиридюка Р.Я., начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Комишана Я.В. про визнання протиправними та скасування постанов від 19.07.2016 №3-1907/1, №3-1907/2 та №3-1907/3 про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (том І, а.с.74-87).
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 08.08.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №367/6088/16-а та призначено справу до судового розгляду (том І, а.с.88).
Крім цього, 03.08.2016 позивачем відповідно до положень статті 5 Закону №208/94-ВР та пункту 28 Порядку №244 було направлено повідомлення №03-1/08/2016 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області про оскарження до суду постанов від 19.07.2016 №3-1907/1, №3-1907/2 та №3-1907/3 про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що підтверджується чеком про відправлення цінного листа та описом вкладення до цінного листа від 03.08.2016 (том І, а.с.32-34).
Проте, незважаючи на оскарження постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що відповідно до положень пункту 29 Порядку №244 зупиняє їх виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області 18.08.2016 звернулась до Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявами про відкриття виконавчих проваджень від 16.08.2016 №1608/В/4, №1608/В/5, №1608/В/2 на підставі оскаржуваних постанов від 19.07.2016 №3-1907/1, №3-1907/2 та №3-1907/3 про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно з пунктом 31 Порядку №244 постанова про накладення штрафу є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку з дня набрання нею законної сили. У разі оскарження постанови про накладення штрафу та належного повідомлення відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю про її оскарження така постанова направляється до органу державної виконавчої служби для примусового виконання після набрання законної сили відповідним рішенням суду, крім випадків скасування її судом.
Абзацом другим пункту 31 Порядку №244 передбачено, що у разі зупинення виконання постанови відповідно до пункту 29 цього Порядку перебіг строку давності її виконання, визначеного статтею 4 Закону, зупиняється до набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Частина перша статті 18 Закону №606-XIV встановлює обов'язкові вимоги до виконавчого документа. Зокрема, у виконавчому документі зазначаються дата набрання законної (юридичної) сили рішенням.
Виходячи з вищезазначених положень законодавства, суд дійшов до висновку, що постанова про накладення штрафу є виконавчим документом і має відповідати вимогам виконавчого документу, тобто у ній зазначається дата набрання нею законної сили. Виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання лише після набрання ним законної сили.
З наведеного слідує, що постанова про накладення штрафу у разі її оскарження до суду набирає законної сили із набранням законної сили відповідним судовим рішенням.
Отже, така постанова не може бути пред'явлена до виконання до моменту набрання нею законної сили.
Також, частиною першою статті 26 Закону №606-XIV передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 61) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Судом досліджено прийняті постанови Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області від 19.07.2016 №3-1907/1, №3-1907/2 та №3-1907/3 про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зі змісту яких вбачається, що у них не зазначені обов'язкові реквізити як до виконавчого документу, а саме, дати набрання законної сили, що у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про невідповідність вказаних виконавчих документів вимогам закону та слугує підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, чого відповідачем зроблено не було.
У той же час, у постановах про відкриття виконавчих проваджень від 19.08.2016 №51994964, №51995003, №51995039 відповідачем самостійно визначено у графах «Документ вступив у законну силу (набрав чинності)» 19.07.2016, що суперечить інформації, зазначеній у постановах про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.07.2016 №3-1907/1, №3-1907/2 та №3-1907/3.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем не виконано покладений на нього обов'язок щодо встановлення відповідності виконавчого документу вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відсутність такого обов'язкового реквізиту як дата набрання законної сили є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування постанов Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про відкриття виконавчого провадження від 19.08.2016 №51994964, №51995003, №51995039 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому суд не приймає до уваги доводи позивача стосовно того, що виконавчі провадження від 19.08.2016 №51994964, №51995003, №51995039 було відкрито без додержання вимог статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» у частині проведення виконавчих дій не за місцезнаходженням постійно діючого органу або майна юридичної особи, оскільки дана норма є альтернативною, тобто вибір місця виконання виконавчих дій належить стягувачу. Проте даний аргумент не впливає на прийняте судом рішення щодо визнання протиправними та скасування постанов Ірпінського МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області про відкриття виконавчого провадження від 19.08.2016 №51994964, №51995003, №51995039.
В частині позовних вимог позивача про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника від 01.09.2016 ВП №51995003, суд зазначає наступне.
У межах виконавчого провадження №51995003 державним виконавцем Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Дороніною В.О. 01.09.2016 прийнято постанову про арешт коштів боржника (том І, а.с.114-115).
Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що відповідачем при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження ВП №51994964, ВП №51995003 та ВП №51995039 постановлено на підставі рішення суду накласти арешт на кошти, що містяться на рахунках та належать боржнику у відповідних банківських та інших фінансових установах у межах суми 161395,00 грн.
Як зазначено відповідачем у письмових запереченнях проти позову, з метою повного та своєчасного виконання рішень державним виконавцем прийнято вищевказану постанову на суму 161395,00 грн. з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій (том І, а.с.105-107).
Разом з цим, оскільки постанова про арешт коштів боржника від 01.09.2016 ВП №51995003, яка спрямована на повне та своєчасне виконання виконавчих документів в рамках виконавчих проваджень, відкритих на підставі постанов про відкриття виконавчих проваджень від 19.08.2016 №51994964, №51995003, №51995039, які як встановлено судом вище прийняті з порушенням вимог статті 18 Закону №606-XIV, суд прийшов до висновку про те, що така постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню як похідні від вимог про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою, третьою статті 6 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час розгляду справи відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів дотримання покладеного на нього Законом України «Про виконавче провадження» обов'язку щодо встановлення обов'язкових реквізитів виконавчих документів, а саме дати набрання законної сили виконавчого документу, що свідчить про те, що відповідачем було безпідставно прийнято постанови про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт коштів боржника.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
За приписами частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 5512,00 грн. згідно платіжного доручення № 243 від 26.09.2016, оригінал якого міститься в матеріалах справи (том І, а.с. 49).
Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 5512,00 грн. підлягають стягненню з Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправними та скасувати постанови Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про відкриття виконавчого провадження від 19.08.2016 №51994964, №51995003, №51995039.
3. Визнати протиправною та скасувати постанову Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про арешт коштів боржника від 01.09.2016 №51995003.
4. Стягнути судовий збір у розмірі 5512,00 грн. (п'ять тисяч п'ятсот дванадцять грн. 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНЕРГІЯ 1991" (ідентифікаційний код 38639171, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вулиця Ернста, будинок 16-Б, група приміщень №202, /літ.А/) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (ідентифікаційний код 34780165, місцезнаходження: 08200, Київська обл., місто Ірпінь, вулиця Ярославська, будинок 11).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кушнова А.О.