Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 лютого 2017 р. Справа №805/4715/16-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 13 год. 00 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В. та представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 141 764, 54 грн.,
Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 141 764, 54 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 141 764, 54 грн., який виник у зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, через канцелярію суду надав заперечення на позовну заяву у яких зазначив, що він звільнений від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та скасована орендна плата за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно переліку зазначеному у розпорядженні № 1085-р., відповідно до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"
Також відповідач зазначив, що на нього розповсюджуються норми ст. 7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської області» в частині скасування орендної плати за користування земельною ділянкою, яка знаходиться на території проведення антитерористичної операції з 14 квітня 2014 року по 08.06.2016 року. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до вимог частини 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п. 16.1.4. п.16.1. ст.16 ПК України, - платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.
Статтею 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 38.1. ст. 38. ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Як видно з матеріалів справи, за ОСОБА_1 обліковується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 141 764, 54 грн., за період з 2014 року по 2016 рік, що підтверджується інтегрованою карткою відповідача з орендної плати з фізичних осіб.
05 листопада 2008 року, між громадянкою ОСОБА_1 та Маріупольської міської ради, укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець, згідно рішення Маріупольської міської ради № 5/24-4395 від 30.09.2008 року, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться по АДРЕСА_2
Платнику податків податковими повідомленнями - рішеннями № 108-15 від 30.06.2014 року на суму 35 100, 51 грн., № 414136 від 30.06.2015 року на суму 43 840, 54 грн. та № 4032-13 від 30.06.2016 року на суму 62 823,49 грн. нараховано земельний податок з орендної плати з фізичних осіб.
Зазначені податкові повідомлення - рішення відповідачем в судовому чи в адміністративному порядку не оскаржувались, а, отже, є узгодженими.
З матеріалів справи видно, що відповідачем самостійно не були вжиті заходи з погашення податкового боргу.
Строки добровільної сплати узгоджених податкових зобов'язань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов'язань, не призвели до їх погашення.
Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Порядок направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 N 576, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за N 1840/24372, у п.2.2 якого також визначено, що податкова вимога формується, зокрема, якщо платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки.
Згідно п.3.1 цього Порядку податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.
На адресу боржника надіслано податкову вимогу за № 669-25 від 03.02.2015 року, конверт з якою повернуто позивачу поштовим відділенням з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Суд не приймає доводи відповідача, щодо того, що на нього розповсюджуються норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської області» в частині скасування орендної плати за користування земельною ділянкою, яка знаходиться на території проведення антитерористичної операції з 14 квітня 2014 року по 08.06.2016 року, оскільки договір оренди земельної ділянки укладений з Маріупольською міською радою громадянкою ОСОБА_1, також відповідачем не надано суду сертифікат Торгово-промислової палати України, який би засвідчував факт настання саме форс-мажорних обставин, а спірні податкові повідомлення - рішення, якими відповідачу нарахований податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 141 764, 54 грн., є узгодженими в судовому, а ні в адміністративному порядку не оскаржувались.
Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Доказів сплати заборгованості відповідачем до суду не надано.
Станом на момент розгляду справи податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 141 764, 54 грн. відповідачем не сплачено.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).
На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості у відповідача та вжиття заходів її стягнення. З боку відповідача вказані докази не спростовані.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд,
Адміністративний позов Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 141 764, 54 грн. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1, АДРЕСА_3) суму податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 141 764 (сто сорок одна тисяча сімсот шістдесят чотири) гривні 54 (п'ятдесят чотири) копійки на користь держави на р/р 33212815700053, код БК - 18010900, орендна плата з фізичних осіб, отримувач - Маріуп. УК/ Орджон. р-н/18010900, код 37989721, банк - ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 20 лютого 2017 року.
Постанову складено у повному обсязі 27 лютого 2017 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Бабіч С.І.