Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 лютого 2017 р. Справа №805/4967/16-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови:12 година 15 хвилин
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.
за участю секретаря судового засідання Проніна Д.С.
представника позивача - не з'явився
представника відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна фірма «Зоря» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
15 грудня 2016 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна фірма «Зоря» (далі - позивач або ТОВ «АТФ «Зоря») до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач або Слов'янська ОДПІ), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач просив:
- скасувати вимогу Слов'янської ОДПІ (Краснолиманське відділення) про сплату боргу (недоїмки) від 18 серпня 2016 року № 3749/10/05-22-17 на суму 1 107 769,16 грн;
- зобов'язати Слов'янську ОДПІ внести зміни до інформаційної системи органу доходів і зборів платника ТОВ «АТФ «Зоря» за платежем 71010000 «Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з урахуванням оплати товариством єдиного внеску за 2016 рік.
Фактичні підстави для звернення до суду позивач вбачав в наступному.
На початок антитерористичної операції місцезнаходження ТОВ «АТФ «Зоря» було зареєстровано у місті Донецьку, з 19 квітня 2016 року місцезнаходження позивача зареєстровано у селищі міського типу Зарічне Лиманського району Донецької області.
Як платник єдиного внеску позивач перебував на обліку в органах доходів і зборів у м. Донецьку та м. Красний Лиман, які включені до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р.
30 травня 2014 року Донецька торгово-промислова палата надала висновок, яким засвідчила ТОВ «АТФ «Зоря» настання обставин непереборної сили.
Позивач стверджував, що, незважаючи на настання обставин непереборної сили, сплатив єдиний внесок за квітень 2014 року. В подальшому внаслідок перебування на непідконтрольній органам державної влади території можливості сплачувати єдиний внесок він не мав.
Сплату єдиного внеску ТОВ «АТФ «Зоря» відновило з травня 2016 року після переміщення на підконтрольну територію. 11 листопада 2016 року ним погашена заборгованість зі сплати єдиного внеску за січень-березень 2016 року.
03 вересня 2016 року ТОВ «АТФ «Зоря» отримало вимогу Слов'янської ОДПІ (Краснолиманське відділення) про сплату боргу (недоїмки) від 18 серпня 2016 року № 3749/10/05-22-17 на суму 1 107 769,16 грн.
Не погодившись з цією вимогою, позивач оскаржив її в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Донецькій області та Державної фіскальної служби України, проте скарги позивача залишені без задоволення.
За твердженням позивача, заборгованість виникла в період з травня 2014 року по грудень 2015 року, коли ТОВ «АТФ «Зоря» знаходилось на непідконтрольній органам державної влади території та не мало можливості сплачувати єдиний внесок.
Посилаючись на абз. 1 ст. 2, ст. 11 Закону України «Про тимчасової заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон № 1669), п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464), позивач стверджував, що належить до категорії платників єдиного внеску, які звільнені від виконання обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, а тому наполягав на задоволенні позовних вимог (том 1 а.с. 4-6, том 4 а.с. 127).
В судовому засіданні 16 січня та 06 лютого 2017 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, надав пояснення, аналогічні тим, що наведені у позовній заяві, та просив задовольнити позов.
Додатково представник позивача пояснив, що з заявою про звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску до Слов'янської ОДПІ не звертався, оскільки антитерористична операція ще триває, а визначений п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 граничний строк для подання такої заяви ще не сплинув.
Відповідач - Слов'янська ОДПІ позов не визнала, надала письмові заперечення, сутність яких полягала у наступному.
ТОВ «АТФ «Зоря» перебуває на обліку у Слов'янській ОДПІ як платник єдиного внеску.
За даними інтегрованої картки платника станом на 31 липня 2016 року у ТОВ «АТФ «Зоря» існувала заборгованість зі сплати єдиного внеску, яка утворилася за періоди червень-вересень 2014 року, січень-вересень, листопад 2015 року, січень-червень 2016 року становила 1 107 769,00 грн.
15 серпня 2016 року Слов'янська ОДПІ сформувала та направила ТОВ «АТФ «Зоря» вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-970-17 на суму 1 107 769,16 грн.
Відповідач доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені Законом № 2464.
З приводу посилання позивача на п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 відповідач зазначив, що підставою для звільнення платника єдиного внеску від виконання обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, є заява, яка подається до органів ДФС за основним місцем обліку у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідач відзначав, що законодавство не передбачає автоматичного списання недоїмки, яка виникла на підставі поданих платником звітів, лише за фактом його перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де здійснювалася антитерористична операція. Не передбачено законодавством і автоматичне звільнення платника від обов'язку сплачувати єдиний внесок.
З заявою, передбаченою п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464, ТОВ «АТФ «Зоря» до Слов'янської ОДПІ не зверталося.
Крім того, відповідач відзначав, що п. 28 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII (далі - Закон № 911), який набрав чинності з 01 січня 2016 року, пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону № 1669 виключений.
З урахуванням наведеного відповідач просив відмовити в позові (том 4 а.с. 117-118).
В судовому засіданні 16 січня та 06 лютого 2017 року представник відповідача позов не визнав, надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у письмових запереченнях, та просив відмовити в позові.
Про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином з дотриманням вимог ст. ст. 33-36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Сторони явку своїх представників до судового засідання не забезпечили.
17 лютого 2017 року через канцелярію суду представник позивача надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
З урахуванням наведеного та на підставі ч. 4 ст. 122, ч. 8 ст. 128 КАС України судове засідання проведене за відсутності представників сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна фірма «Зоря» (ідентифікаційний код 25580292) зареєстроване як юридична особа 22 квітня 1998 року, про що 14 грудня 2004 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 266 120 0000 003248; в стані припинення не перебуває.
Місцезнаходження позивача було зареєстроване за адресою: 83016, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Кірова, буд. 45.
З квітня 2016 року місцезнаходження ТОВ «АТФ «Зоря» зареєстроване за адресою: 84442, Донецька обл., Лиманський р-н, смт. Зарічне, вул. Шевченка, буд. 2б.
ТОВ «АТФ «Зоря» є платником єдиного внеску та перебуває на обліку з 24 грудня 2009 року за реєстраційним номером 05-20-02-6070.
Позивач перебуває на обліку у Краснолиманському відділенні Слов'янської ОДПІ.
Ці обставини встановлені на підставі відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 1 а.с. 61-63) та ідентифікаційними даними платника єдиного внеску (том 4 а.с. 134).
Як страхувальник ТОВ «АТФ «Зоря» надає Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів.
23 липня 2014 року поданий Звіт за червень 2014 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 57 970,71 грн (том 1 а.с. 71-97);
20 серпня 2014 року поданий Звіт за липень 2014 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 58 836,43 грн (том 1 а.с. 98-124).
22 вересня 2014 року поданий Звіт за серпень 2014 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягла сплаті, становила 57 416,06 грн (том 1 а.с. 125-151)
20 жовтня 2014 року поданий Звіт за вересень 2014 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 60 135,45 грн (том 1 а.с. 152-178).
20 листопада 2014 року поданий Звіт за жовтень 2014 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 57 693,25 грн (том 1 а.с. 179-204);
19 грудня 2014 року поданий Звіт за листопад 2014 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 56 291,89 грн (том 1 а.с. 205-231).
21 січня 2015 року поданий Звіт за грудень 2014 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 56 725,01 грн (том 2 а.с. 1-26);
22 лютого 2015 року поданий Звіт за січень 2015 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 53 483,07 грн (том 2 а.с. 27-51);
20 березня 2015 року поданий Звіт за лютий 2015 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 53 885,94 грн (том 2 а.с. 52-78);
20 квітня 2015 року поданий Звіт за березень 2015 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 55 261,17 грн (том 2 а.с. 79-104);
20 травня 2015 року поданий Звіт за квітень 2015 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 56 685,31 грн (том 2 а.с. 105-131);
22 червня 2015 року поданий Звіт за травень 2015 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 68 103,32 грн (том 2 а.с. 132-169);
21 липня 2015 року поданий Звіт за червень 2015 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 66 224,53 грн (том 2 а.с. 170-206);
18 серпня 2015 року поданий Звіт за липень 2015 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 66 918,62 грн (том 2 а.с. 207- 242);
21 вересня 2015 року поданий Звіт за серпень 2015 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 65 824,24 грн (том 3 а.с. 1-37);
20 жовтня 2015 року поданий Звіт за вересень 2015 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 72 410,99 грн (том 3 а.с. 38-74);
17 листопада 2015 року поданий Звіт за жовтень 2015 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 69 761,37 грн (том 3 а.с. 75-110);
18 грудня 2015 року поданий Звіт за листопад 2015 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 69 315,05 грн (том 3 а.с. 111-145);
20 січня 2016 року поданий Звіт за грудень 2015 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 70 701,45 грн (том 3 а.с. 146-181);
18 лютого 2016 року поданий Звіт за січень 2016 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 37 064,97 грн (том 3 а.с. 182-216);
18 березня 2016 року поданий Звіт за лютий 2016 року, відповідно до якої загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 36 901,87 грн (том 3 а.с. 217-251);
26 квітня 2016 року поданий Звіт за березнь 2016 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 37 942,31 грн (том 4 а.с. 1-35);
19 травня 2016 року поданий Звіт за квітень 2016 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 37 356,24 грн (том 4 а.с. 36-69);
17 червня 2016 року поданий Звіт за травень 2016 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 40 027,88 грн (том 4 а.с. 85-116);
19 серпня 2016 року поданий Звіт за липень 2016 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 66 238,61 грн (том 4 а.с. 70-84)
Нарахування єдиного внеску на підставі поданих ТОВ «АТФ «Зоря» звітів відображалось у картці його особового рахунку за кодом класифікації доходів бюджету 71010000 «Єдиний внесок нарахований роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності».
Невиконання ТОВ «АТФ «Зоря» обов'язку щодо своєчасної та повної сплати єдиного внеску призводило до виникнення недоїмки за відповідний період (том 4 а.с. 135-141).
15 серпня 2016 року Слов'янська ОДПІ сформувала вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-970-17, відповідно до якої станом на 31 липня 2016 року у ТОВ «АТФ «Зоря» існувала заборгованість у суму 1 107 769,16 грн (недоїмка, за відсутності штрафів та пені) (том 1 а.с. 36, том 4 а.с. 142).
Недоїмка зі сплати єдиного внеску у сумі 1 107 769,16 грн включає:
57 970,71 грн - несплачена сума за звітом від 23 липня 2014 року № 1409413913, термін сплати 23 липня 2014 року;
58 836,43 грн - несплачена сума за звітом від 20 серпня 2014 року № 1410531943, термін сплати 20 серпня 2014 року;
57 416,06 грн - несплачена сума за звітом від 22 вересня 2014 року № 1412005021, термін сплати 22 вересня 2014 року;
60 135,43 грн - несплачена сума за звітом від 20 жовтня 2014 року № 1412887509, термін сплати 20 жовтня 2014 року;
53 483,07 грн - несплачена сума за звітом від 20 лютого 2015 року № 1509074413, термін сплати 20 лютого 2015 року;
53 885,94 грн - несплачена сума за звітом від 16 березня 2015 року № 1511056613, термін сплати 20 березня 2015 року;
55 261,17 грн - несплачена сума за звітом від 20 квітня 2015 року № 1512536678, термін сплати 20 квітня 2015 року;
56 685,31 грн - несплачена сума за звітом від 20 травня 2015 року № 1514674227, термін сплати 20 травня 2015 року;
68 103,32 грн - несплачена сума за звітом від 22 червня 2015 року № 1516401092, термін сплати 22 червня 2015 року;
66 224,53 грн - несплачена сума за звітом від 21 липня 2015 року № 1518295884, термін сплати 21 липня 2015 року;
66 918,62 грн - несплачена сума за звітом від 18 серпня 2015 року № 1519998791, термін сплати 21 серпня 2015 року;
65 824,24 грн - несплачена сума за звітом від 21 вересня 2015 року № 1521906196, термін сплати 21 вересня 2015 року;
72 410,99 грн - несплачена сума за звітом від 20 жовтня 2015 року № 1523445791, термін сплати 20 жовтня 2015 року;
69 315,05 грн - несплачена сума за звітом від 18 грудня 2015 року № 1527188832, термін сплати 21 грудня 2015 року;
70 701,45 грн - несплачена сума за звітом від 20 січня 2016 року № 1602083878, термін сплати 20 січня 2016 року;
37 064,97 грн - несплачена сума за звітом від 18 лютого 2016 року № 1605874466, термін сплати 22 лютого 2016 року;
36 901,87 грн - несплачена сума за звітом від 18 березня 2016 року № 1607404484, термін сплати 21 березня 2016 року;
37 942,31 грн - несплачена сума за звітом від 26 квітня 2016 року № 1609689467, термін сплати 20 квітня 2016 року;
37 356,24 грн - несплачена сума за звітом від 19 травня 2016 року № 1611262883, термін сплати 20 травня 2016 року;
40 027,88 грн - несплачена сума за звітом від 21 червня 2016 року № 1612946712, термін сплати 21 червня 2016 року;
38 331,75 грн - несплачена сума за звітом від 20 липня 2016 року № 1600004263, термін сплати 20 липня 2016 року.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 15 серпня 2016 року № Ю-970-17 надіслана на адресу ТОВ «АТФ «Зоря» рекомендованою поштовою кореспонденцією та вручена адресату 01 серпня 2016 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (том 4 а.с. 143).
Не погодившись цією з вимогою про сплату, ТОВ «АТФ «Зоря» оскаржило її в адміністративному порядку.
03 жовтня 2016 року за результатами розгляду скарги ТОВ «АТФ «Зоря» від 09 вересня 2016 року № 87 (вх. № 4865/10 від 14 вересня 2016 року) заступник начальника Головного управління ДФС у Донецькій області Погосян М.Л. прийняла рішення про результати розгляду скарги № 5537/10/05-99-10-01-12-1, яким скарга платника залишена без задоволення (том 1 а.с. 37-45).
16 листопада 2016 року за результатами розгляду скарги ТОВ «АТФ «Зоря» від 14 жовтня 2016 року № 100 (вх. № 25532/6 від 24 жовтня 2016 року) голова Державної фіскальної служби України Насіров Р.М. прийняв рішення про результати розгляду скарги № 24641/6/99-99-11-02-02-25, яким скарга платника залишена без задоволення (том 1 а.с. 46-52).
На підтвердження доводів про сплату єдиного внеску позивач надав платіжні доручення:
від 27 травня 2016 року № 309 на суму 36 469,99 грн; призначення платежу - нарахування єдиного внеску 22% на заробітну плату за квітень 2016 року (том 1 а.с. 35);
від 27 травня 2016 року № 310 на суму 886,26 грн; призначення платежу - нарахування єдиного внеску 8,41% на заробітну плату за квітень 2016 року (том 1 а.с. 10);
від 17 червня 2016 року № 333 на суму 39 122,63 грн; призначення платежу - нарахування єдиного внеску 22% на заробітну плату за травень 2016 року (том 1 а.с. 11);
від 17 червня 2016 року № 334 на суму 905,25 грн; призначення платежу - нарахування єдиного внеску 8,41% на заробітну плату за травень 2016 року (том 1 а.с. 12);
від 18 липня 2016 року № 380 на суму 37 428,75 грн; призначення платежу - нарахування єдиного внеску 22% на заробітну плату за червень 2016 року (том 1 а.с. 13);
від 18 липня 2016 року № 381 на суму 902,95 грн; призначення платежу - нарахування єдиного внеску 8,41% на заробітну плату за червень 2016 року (том 1 а.с. 14);
від 22 липня 2016 року № 398 на суму 22 347,99 грн; призначення платежу - нарахування єдиного внеску 22% на аванс за липень 2016 року (том 1 а.с. 15);
від 22 липня 2016 року № 399 на суму 588,76 грн; призначення платежу - нарахування єдиного внеску 8,41% на аванс за липень 2016 року (том 1 а.с. 16);
від 08 серпня 2016 року № 448 на суму 42 422,35 грн; призначення платежу - нарахування єдиного внеску 22% на заробітну плату за липень 2016 року (том 1 а.с. 17);
від 08 серпня 2016 року № 449 на суму 879,52 грн; призначення платежу - нарахування єдиного внеску 8,41% на заробітну плату за липень 2016 року (том 1 а.с. 18);
від 22 серпня 2016 року № 482 на суму 22 993,41 грн; призначення платежу - нарахування єдиного внеску 22% на аванс за серпень 2016 року (том 1 а.с. 19);
від 22 серпня 2016 року № 483 на суму 588,70 грн; призначення платежу - нарахування єдиного внеску 8,41% на аванс за серпень 2016 року (том 1 а.с. 20);
від 07 вересня 2016 року № 529 на суму 54 500,92 грн; призначення платежу - нарахування єдиного внеску 22% на заробітну плату за серпень 2016 року (том 1 а.с. 21);
від 07 вересня 2016 року № 530 на суму 868,30 грн; призначення платежу - нарахування єдиного внеску 8,41% на заробітну плату за серпень 2016 року (том 1 а.с. 22);
від 22 вересня 2016 року № 590 на суму 23 076,99 грн; призначення платежу - нарахування єдиного внеску 22% на аванс за вересень 2016 року (том 1 а.с. 23);
від 22 вересня 2016 року № 591 на суму 539,60 грн; призначення платежу - нарахування єдиного внеску 8,41% на аванс за вересень 2016 року (том 1 а.с. 24);
від 07 жовтня 2016 року № 653 на суму 61 852,01 грн; призначення платежу - нарахування єдиного внеску 22% на заробітну плату за вересень 2016 року (том 1 а.с. 25);
від 07 жовтня 2016 року № 654 на суму 1 043,15 грн; призначення платежу - нарахування єдиного внеску 8,41% на заробітну плату за вересень 2016 року (том 1 а.с. 26);
від 21 жовтня 2016 року № 724 на суму 21 220,77 грн; призначення платежу - нарахування єдиного внеску 22% на аванс за жовтень 2016 року (том 1 а.с. 27);
від 21 жовтня 2016 року № 725 на суму 488,09 грн; призначення платежу - нарахування єдиного внеску 8,41% на аванс за жовтень 2016 року (том 1 а.с. 28);
від 07 листопада 2016 року № 788 на суму 72 294,42 грн; призначення платежу - нарахування єдиного внеску 22% на заробітну плату за жовтень 2016 року (том 1 а.с. 29);
від 07 листопада 2016 року № 789 на суму 1 214,15 грн; призначення платежу - нарахування єдиного внеску 8,41% на заробітну плату за жовтень 2016 року (том 1 а.с. 30);
від 11 листопада 2016 року № 816 на суму 109 291,30 грн; призначення платежу - нарахування єдиного внеску 22% на заробітну плату за січень, лютий, березень 2016 року (том 1 а.с. 31);
від 11 листопада 2016 року № 817 на суму 2 617,85 грн; призначення платежу - нарахування єдиного внеску 8,41% на заробітну плату за січень, лютий, березень 2016 року (том 1 а.с. 32);
від 22 листопада 2016 року № 854 на суму 23 895,32 грн; призначення платежу - нарахування єдиного внеску 22% на аванс за листопад 2016 року (том 1 а.с. 33);
від 22 листопада 2016 року № 855 на суму 528,13 грн; призначення платежу - нарахування єдиного внеску 8,41% на аванс за листопад 2016 року (том 1 а.с. 34);
Картка особового рахунку ТОВ «АТФ «Зоря» свідчить, що за рахунок зазначених вище платежів здійснювалося погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску в порядку календарної черговості її виникнення (том 4 а.с. 135-141).
З приводу наявності у позивача сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати судом встановлено наступне.
25 травня 2014 року ТОВ «АТФ «Зоря» звернулося до Донецької торгово-промислової палати із запитом № 123 про надання висновку щодо настання форс-мажорних обставин.
30 травня 2014 року Донецька торгово-промислова палата надала ТОВ «АТФ «Зоря» висновок за № ЮД-44/12-12/03.
На підставі системного аналізу наданих заявником документів за фактом невиконання ТОВ «АТФ «Зоря» з 14 квітня 2014 року своїх зобов'язань та функцій відповідно до статуту підприємства Донецька торгово-промислова палата дійшла висновку, що зазначене невиконання обов'язків сталося в період дії антитерористичної операції на території Донецької області, за наявності фактів збройних зіткнень на цій території, блокування органів влади тощо і за своїм характером не залежало від волевиявлення ТОВ «АТФ «Зоря», інших сторін або третіх осіб, ці обставини є форс-мажорними для ТОВ «АТФ «Зоря», тобто непередбачуваними, які знаходяться поза контролем та перешкоджають своєчасному виконанню договірних і податкових зобов'язань.
Станом на 30 травня 2014 року антитерористична операція тривала, таким чином момент припинення дії непереборної сили для ТОВ «АТФ «Зоря» не наступив (том 1 а.с. 7-9).
Сторонами не оспорюється той факт, що, як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час судового розгляду, ТОВ «АТФ «Зоря» з завою про звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску до Слов'янської ОДПІ не зверталося.
Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суд не надані.
З приводу дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 99 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Судом встановлено, що ТОВ «АТФ «Зоря» скористалися досудовим порядком оскарження, передбаченим ч. 4 ст. 25 Закону № 2464.
Правова норма, що міститься у ч. 4 ст. 99 КАС України, пов'язує початок перебігу строку звернення до суду з днем, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги (незалежно від того чи розглянув суб'єкт владних повноважень таку скаргу по суті, чи прийняв рішення про залишення її без розгляду).
Рішення за результатами розгляду скарги ТОВ «АТФ «Зоря» голова Державної фіскальної служби України Насіров Р.М. прийняв 16 листопада 2016 року.
До суду з цим позовом ТОВ «АТФ «Зоря» звернулося 02 грудня 2016 року, про що свідчать штампи підприємства поштового зв'язку на описі вкладення до цінного листа та на конверті, в якому здійснено поштове відправлення (том 1 а.с. 53-54), тобто в межах місячного строку, визначеного ч. 4 ст. 99 КАС України.
Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує наведені нижче правові норми.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства, крім іншого, є захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч. 3 ст. 2 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464).
П. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, що визначено п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464.
Ч. 1 ст. 2 Закону № 2464 встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами: законодавчого визначення умов і порядку його сплати; обов'язковості сплати; законодавчого визначення розміру єдиного внеску; прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків, що встановлено ч. 1 ст. 3 Закону № 2464.
Платники єдиного внеску визначені ст. 4 Закону № 2464.
Так, відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені в п. 1 ч. 1 цієї статті, є страхувальниками для платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2, 3, 6-14 ч. 1 цієї статті.
Права та обов'язки платників єдиного внеску визначені ст. 6 Закону № 2464.
Відповідно до п. п. 4-5 ч. 1 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску має право оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб; захищати свої права та законні інтереси, а також права та інтереси застрахованих осіб, на користь яких він сплачує єдиний внесок, у тому числі в суді.
П.п. 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ст. 25 Закону № 2464 регламентовані заходи впливу та стягнення за порушення вимог цього Закону.
Ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону № 2464 вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Аналіз наведених вище положень Закону № 2464 зумовлює висновок, що за загальним правилом платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669).
Закон № 1669 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Ст. 1 Закону № 1669 визначено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Ч. ч. 1-3 ст. 11 Закону № 1669 передбачають, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.
Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
На підставі пп. «б» пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону № 1669 внесені зміни до Закону № 2464, а саме розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнений пунктом 9-3 такого змісту:
«9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».
Суд відзначає, що пп. 8 п. 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12 серпня 2014 року № 1636-VII (далі - Закон № 1636) внесені зміни до Закону № 2464, а саме розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено пунктом 9-3.
Внаслідок цього зміни до Закону № 2464, внесені на підставі пп. «б» пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону № 1669, включені до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 як пункт 9-4.
Аналіз абз. 1 п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 зумовлює висновок, що правові норми, закріплені у цьому пункті, поширюються на платників єдиного внеску, визначених ст. 4 Закону № 2464, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону № 1669, де проводилася антитерористична операція.
Абз. 1 п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 передбачає звільнення таких платників єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою звільнення платників єдиного внеску, згаданих у абз. 1 п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, є заява, подана ними до органу доходів і зборів, про що свідчить абз. 2 п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.
Крім того, в силу положень абз. 3 п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 до платників єдиного внеску, зазначених у абз. 1 п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, не застосовується відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.
На виконання абз. 3 п. 5 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 п. 1 розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Міста Донецьк, Красний Лиман (нині Лиман), Слов'янськ включені до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (пп. 1 п. 1, пп. 17 п. 1, пп. 23 п. 1 переліку).
Селище Зарічне знаходиться у віданні Лиманської міської ради, що встановлено на підставі відомостей про адміністративно-територіальний устрій Донецької області, оприлюднених на офіційному веб-порталі Верховної Ради України (http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/zmistdon.html).
Предметом спору у справі є вимога Слов'янської ОДПІ (Краснолиманське відділення) про сплату боргу (недоїмки) від 15 серпня 2016 року № Ю-970-17 на суму 1 107 769,16 грн.
До цієї вимоги включена заборгованість зі сплати єдиного внеску, яка існувала у ТОВ «АТФ «Зоря» станом на 31 липня 2016 року і утворилася за періоди червень-вересень 2014 року, січень-вересень, листопад 2015 року, січень-червень 2016 року.
Впродовж згаданого періоду ТОВ «АТФ «Зоря» перебувало на обліку у ДПІ у Ленінському районі м. Донецька (код територіального фіскального органу - 0567), а з квітня 2016 року - у Слов'янській ОДПІ (код територіального фіскального органу - 0517).
Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України, передбачений ст. 10 Закону № 1669, суду не наданий.
Водночас неможливість виконання позивачем своїх зобов'язань, в тому числі зі сплати податків, при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області, починаючи з 14 квітня 2014 року, засвідчена висновком Донецької торгово-промислової палати від 30 травня 2014 року № ЮД-44/12-12/03.
Висновок Донецької торгово-промислової палати виданий до набрання чинності Законом № 1669.
Засвідчуючи настання для ТОВ «АТФ «Зоря» обставин непереборної сили, Донецька торгово-промислова палата діяла на підставі абз. 4 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР, в редакції від 12 грудня 2012 року, чинної станом на 30 травня 2014 року.
Заяву про звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску ТОВ «АТФ «Зоря» не подавало, мотивуючи це тим, що антитерористична операція триває і граничний строк подання такої заяви не сплинув.
У зв'язку з цим суд відзначає, що правові норми, що містяться у п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, не ставлять факт звільнення платника від обов'язку зі сплати єдиного внеску у залежність від часу подання відповідної заяви.
Абз. 2 п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлений лише граничний строк подання заяви, а саме - не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
На час судового розгляду антитерористична операція триває.
З огляду на викладене, суд приймає доводи позивача, що визначений абз. 2 п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 граничний строк подання заяви ще не сплинув, і відхиляє заперечення відповідача стосовно того, що позивач не звільнений від виконання обов'язків платника єдиного внеску, оскільки не подав відповідну заяву.
Таким чином, впродовж спірного періоду ТОВ «АТФ «Зоря» перебувало на обліку в органах доходів і зборів та проводило господарську діяльність у населених пунктах, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Отже, в силу положень абз. 3 п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 ТОВ «АТФ «Зоря» звільнено від виконання обов'язків платника єдиного внеску, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Як наслідок, спірна вимога Слов'янської ОДПІ (Краснолиманське відділення) про сплату боргу (недоїмки) від 15 серпня 2016 року № Ю-970-17 на суму 1 107 769,16 грн підлягає скасуванню як протиправна, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.
З приводу доводів відповідача, що з 01 січня 2016 року п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 втратив чинність, а також щодо можливості застосування до спірних правовідносин п. 28 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII (далі - Закон № 911) суд зазначає наступне.
На підставі п. 28 розділу І Закону № 911 виключений підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Закон № 911 набрав чинності з 01 січня 2016 року, що передбачено п. 1 розділу ІІ цього Закону.
Суд відзначає, що пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону № 1669 є «технічною» нормою, якою вносяться зміни до Закону № 2464 шляхом доповнення розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 пунктом 9-3.
З набранням чинності Законом № 1669 норма пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону № 1669 виконала свою функцію - внесення змін до Закону № 2464, а п. 9-3 (п. 9-4) став складовою Закону № 2464.
Виключення пунктом 28 розділу І Закону № 911 підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 не має наслідком автоматичне виключення пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 чи втрату ним чинності.
Такий висновок суду узгоджується з п. 4 «Правил оформлення проектів законів та основних вимог законодавчої техніки» (Методичні рекомендації Апарату Верховної Ради України, видання четверте, виправлене і доповнене, 2014 рік), відповідно до якого зміни вносяться до оригінального закону, а не до закону про внесення змін до цього закону чи про визнання закону таким, що втратив чинність.
Як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час судового розгляду правові норми, що містяться у пункті 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, є чинними.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
В п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі № 1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно правових актів зазначено, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З огляду на викладене до спірних правовідносин суд не застосовує п. 28 розділу І Закону № 911.
Позовні вимоги про зобов'язання Слов'янської ОДПІ внести зміни до інформаційної системи органу доходів і зборів платника ТОВ «АТФ «Зоря» за платежем 71010000 «Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з урахуванням оплати товариством єдиного внеску за 2016 рік задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Ч. 6 ст. 25 Закону № 2464 визначено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Аналогічний порядок передбачений п. 8 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2016 року № 393), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449).
З огляду на наявність у ТОВ «АТФ «Зоря» недоїмки зі сплати єдиного внеску, що не оспорююється сторонами, зараховуючи суми, що надходили від платника єдиного внеску, в рахунок погашення недоїмки у порядку календарної черговості її виникнення, Слов'янська ОДПІ діяла у межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені Законом № 2464 та Інструкцією № 449.
Згідно з абз. 4 п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
Таким чином, обґрунтованими є заперечення відповідача стосовно того, що чинне законодавство не передбачає автоматичного списання заборгованості зі сплати єдиного внеску, яка виникла у платників, зазначених в абз. 1 п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, в період проведення антитерористичної операції.
Скасування в судовому порядку вимоги Слов'янської ОДПІ про сплату боргу (недоїмки) також не має наслідком автоматичне списання заборгованості ТОВ «АТФ «Зоря» зі сплати єдиного внеску за відповідний період.
Передбаченим абз. 4 п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 механізмом визнання заборгованості безнадійною та її списання ТОВ «АТФ «Зоря» не скористалося.
Як наслідок, вимоги позивача про зобов'язання Слов'янської ОДПІ внести зміни до інформаційної системи органу доходів і зборів за платежем 71010000 «Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є такими, що не ґрунтуються на законі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303А, п. 29, від 09 грудня 1994 року; рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року; рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року; рішення у справі «Серявіна та інші проти України», № 4909/04, п. 58, від 10 лютого 2010 року; рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року; рішення у справі «Петриченко проти України», № 2586/07, п. 13, від 12 липня 2016 року; рішення у справі «Богатова проти України», № 5231/04, від 07 жовтня 2010 року).
На виконання вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, судом надана оцінка основним доводам та запереченням сторін. Решта доводів та заперечень висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд входить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено
Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 16 616,55 грн, про що свідчить платіжне доручення від 01 грудня 2016 року № 886 (том 1 а.с. 3), та у розмірі 1 377,99 грн, про що свідчить платіжне доручення від 20 грудня 2016 року № 963 (том 1 а.с. 70).
Таким чином, на користь ТОВ «АТФ «Зоря» за рахунок бюджетних асигнувань Слов'янської ОДПІ підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору у сумі 16 616,55 грн, які являють собою судовий збір, сплачений позивачем за позовні вимоги майнового характеру, що задоволені судом.
Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 185-186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна фірма «Зоря» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Скасувати вимогу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Донецькій області (Краснолиманське відділення) про сплату боргу (недоїмки) від 18 серпня 2016 року № Ю-970-17 на суму 1 107 769 (один мільйон сто сім тисяч сімсот шістдесят дев'ять) гривень 16 копійок.
3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути зі Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код 39883094, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна фірма «Зоря» (ідентифікаційний код 25580292, місцезнаходження: 84442, Донецька обл., Лиманський р-н, смт Зарічне, вул. Шевченка, буд. 2б) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 16 616 (шістнадцять тисяч шістсот шістнадцять) гривень 55 копійок.
5. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні.
6. Повний текст постанови виготовлений 21 лютого 2017 року.
7. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
8. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кравченко Т.О.