Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 березня 2017 р. Справа №805/741/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 15 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Козаченка А. В.
при секретарі Широбокові І.В.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Мінаєва О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Краматорського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Краматорського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу в НОМЕР_1 прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби. Наказом від 12.12.2016 року його звільнено зі служби за пп. “е” п. 1 ч. 8 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” через службову невідповідність. Підставою для звільнення стало порушення позивачем вимог ст.. 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби ЗС України, ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 24, 39, 42 Закону України “Про запобігання корупції” та ін. А саме: висновком службового розслідування встановлено, що позивач сприяв водію транспортного засобу в незаконному перетинанні державного кордону транспортного засобу з вантажем, чим допустив порушення вказаних законодавчих норм.
Позивач вважає своє звільнення з посади незаконним, зазначає, що не вчиняв жодних правопорушень та наголошує на недоведеності складу правопорушення в своїх діях.
На підставі викладених обставин позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Краматорського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 12.12.2016 року в частині звільнення його зі служби, поновити його на посаді дезометриста II категорії Східного регіонального управління Державної прикордонної служби, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Позивач в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав, просив задовольнити позов.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, через канцелярію суду надав письмові заперечення.
Згідно витягу з Наказу № 183 - ОС від 28.04.2016 року, старшого сержанта ОСОБА_1 призначено молодшим інспектором прикордонної служби першої категорії - дозиметристом 4 відділення інспекторів прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” II категорії оперативно-бойової прикордонної комендатури “Курахівка” тощо.
Відповідно контракту на проходження Громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, укладеного на період 25.10.2016 року по 24.04.2017 року, старший сержант, молодший інспектор прикордонної служби 1 категорії - дозиметрист 4 відділення інспекторів прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” II категорії (м.д. н.п. Гостре) оперативно-бойової прикордонної комендатури “ ІНФОРМАЦІЯ_2 (I категорії) Державної прикордонної служби ОСОБА_1 вступив на військову службу.
Листом ОВ ВБ по Східному регіональному управлінню відділення внутрішньої безпеки по Краматорському прикордонному загону від 02.12.2016 року № 16/225 Начальнику Краматорського прикордонного загону доведено до відома щодо можливості наявності окремих ознак порушень наказів першого заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ в діях ОСОБА_1 .
Згідно висновку службового розслідування по факту виявлення офіцерами відділення внутрішньої безпеки в контрольному пункті в'їзду - виїзду “Мар'їнка” акумуляторних батарей за результатами переогляду транспортного засобу “Renault Trafic”, який пройшов всі види контролю та рухався на виїзд з контрольного пункту в'їзду - виїзду від 09.12.2016 року, з пояснень молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії - дозимериста 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” оперативно-бойової прикордонної комендатури “Курахівка”, старшого сержанта ОСОБА_1 стало відомо, що він 02.12.2016 року знаходився на службі в контрольному пункті в'їзду-виїзду “Мар'їнка” в прикордонному наряді “Огляд транспортних засобів”. У відповідний час на модуль заїхав транспортний засіб “Renault Trafic”. Спільно з представником ДФС позивач провів опитування та візуальний огляд даного авто. Зі слів водія, в автомобілі знаходились б/в холодильні камери. У зв'язку з темною добою часу та швидким проїздом транспортних засобів в кінці зміни, старший сержант ОСОБА_1 зробив візуальний огляд. Зброї, боєприпасів, наркотичних засобів та заборонених речей не виявив тощо. На запитання: “Чи відчиняв багажне відділення транспортного засобу?”, позивач відповів, що “Проводив огляд через салон транспортного засобу”.
Висновком встановлено наявність в діях старшого сержанта ОСОБА_1 ознаки дисциплінарного правопорушення, що полягало у порушенні ним вимог законів чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, а саме:
- абз. 4 п. 21 розд. II Інструкції “Про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України”, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 19.10.2015 № 1261, відповідно до якого під час виконання завдань прикордонний наряд з огляду транспортних засобів зобов'язаний: ретельно оглядати транспортні засоби закордонного прямування і вантажі, що перевозяться на них, з метою виявлення правопорушників, схованок та інших місць у транспортних засобах і вантажах, в яких можуть бути заховані зброя, наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, боєприпаси, вибухові речовини, матеріали і предмети, заборонені до переміщення через державний кордон;
- п. 2.3.2 Тимчасової технологічної схеми здійснення пропуску через лінію зіткнення осіб, транспортних засобів та вантажів в межах дорожнього коридору № 3 ДОНЕЦЬК-КУРАХОВЕ на блокпосту першого оборонного рубежу “Мар'їнка” та в контрольному пункті в'їзду-виїзду “Мар'їнка”, затвердженої начальником штабу - першим заступником керівника АТО на території Донецької та Луганської областей, відповідно до якого у випадку виявлення порушення щодо порядку переміщення транспортних засобів або вантажів під час виконання завдань прикордонний наряд з огляду транспортних засобів ініціює їх затримання та передачу встановленим порядком відповідним правоохоронним органам;
- п. 1 та 4 ст.11 Статуту внутрішньої служби ЗС України, відповідно до яких кожен військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку й майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;
- ст. 17 Статуту внутрішньої служби ЗС України, відповідно до якої на військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки;
- ст. 23 Закону України “Про державну прикордонну службу України”, військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України під час виконання покладених на них обов'язків керуються тільки законами, діють на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- пп.4 п. 20.1. Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов'язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства фінансів України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління державної служби України від 05.07.2011 N 330/151/809/434/146, відповідно до якого від працівників вимагається належним чином виконувати функції, пов'язані зі своєю посадою, підтримуючи довіру суспільства до органу, в якому проходить службу чи працює, у тому числі утримуватися від дій, які можуть завдати шкоди службі.
Порушення полягали у тому, що перебуваючи у складі прикордонного наряду ОСОБА_1 не ретельно здійснював огляд транспортних засобів і вантажу, що перевозився на ньому та не ініціював затримання та передачу встановленим порядком вантажу, який рухався через лінію зіткнення. Порушення вказаних вище приписів чинного законодавства старшим сержантом ОСОБА_1 знаходяться у причинному зв'язку з встановленим фактом неналежного виконання ним службових обов'язків тощо.
З пояснень посадових осіб, що наявні в матеріалах службового розслідування, вбачається те, що за результатами переогляду транспортного засобу, який пройшов всі види контролю та рухався на виїзд з контрольного пункту, встановлено перевезення ним акумуляторних батарей у кількості 75 штук. Первинний огляд транспортного засобу був проведений ОСОБА_1 , який не виявив зазначених предметів.
Згідно Наказу від 12.12.2016 року № 597 “Про підсумки проведення службового розслідування”, службовим розслідуванням встановлено в діях старшого сержанта ОСОБА_1 тощо склад дисциплінарного правопорушення. Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, його наслідки, а також попередню поведінку військовослужбовців, з метою недопущення певних правопорушень в подальшому, керуючись вимогами ст.. 45, 59, 68, 71, 86 Дисциплінарного статуту ЗС України, прийнято рішення за невиконання вимог абзацу 4 пункту 21 розділу II Інструкції “Про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України”, затвердженої наказом МВСУ 19.10.2015 року № 1261, п. 2.3.2 Тимчасової технологічної схеми здійснення пропуску через лінію зіткнення осіб, транспортних засобів та вантажів в межах дорожнього коридору № 3 ДОНЕЦЬК-КУРАХОВЕ на блокпосту першого оборонного рубежу “Мар'їнка” та в контрольному пункті в'їзду-виїзду “Мар'їнка”, п. 1 та 4 ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, ст. 17 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, пп. 4 п. 20.1 Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов'язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого спільним наказом МВС, МЗС, АДПСУ, ГУДСУ від 05.07.11, що полягало у неретельному здійсненні огляду транспортних засобів і вантажу, що перевозився на ньому та не ініціюванні затримання та передачі встановленим порядком вантажу, який рухався через лінію зіткнення, молодшого інспектора прикордонної служби 2 категорії 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” старшого сержанта ОСОБА_1 звільнити з військової служби на підставі пп. “е” п. 8 ст. 26 (через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського складу у разі невиконання службових обов'язків) Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу” тощо.
Відповідно до матеріалів службового розслідування, 12.12.2016 року начальник Краматорського прикордонного загону провів бесіду з позивачем, в ході якої довів до відома останнього, що дисциплінарне правопорушення полягає у неретельному здійсненні огляду транспортних засобів і вантажу, що перевозився на ньому та не ініціюванні затримання та передачі встановленим порядком вантажу, який рухався через лінію зіткнення.
На підставі подання до звільнення з військової служби, Наказом від 12.12.2016 року старшого сержанта ОСОБА_1 звільнено зі служби за пп. “е” (через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов'язків) п. 1 ч. 8 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” без права носіння військової форми одягу.
Заявою від 15.12.2016 року позивач звернувся до Державної прикордонної служби України, в який просив провести служове розслідування на належному рівні та переглянути наказ про звільнення, поновити на службі, надати витяг з наказу про звільнення, який він не отримав при звільненні тощо.
Згідно листа Адміністрації Держприкордонслужби України від 19.12.2016 року № 25/Т-8644, звернення позивача щодо правомірності прийняття рішення про його звільнення, на підставі ч. 3 ст. 7 Закону України “Про звернення громадян” надіслано начальнику Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України за належністю для розгляду по суті та надання відповіді, про що свідчить відповідний супровідний лист.
Відповідно листа Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 05.01.2017 року № 23/Т-154/79, службове розслідування відносно позивача проведено відповідно до вимог керівних документів тощо.
З приводу пропущення позивачем строку звернення з позовом, суд зазначає наступне. Як вже було зазначено вище, позивач заявою від 15.12.2016 року звернувся до Державної прикордонної служби України, в який просив провести службове розслідування на належному рівні та переглянути наказ про звільнення тощо. Листом від 05.01.2016 року було надано відповідь на заяву позивача. Згідно відбитку поштового штемпелю, 19.01.2017 року позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відповідно суд вважає, що Державна прикордонна служби України, як центральний орган, уповноважена переглядати у тому числі і накази керівників відповідних структурних підрозділів служби (у даному випадку - спірний наказ про звільнення). А тому, з урахуванням зазначених обставин, суд зазначає, що строк звернення до суду за даним адміністративним позовом не є пропущеним.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені Конституцією та законами України.
Спірні у даній справі правовідносини регулюються Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII, Законом України “Про Державну прикордонну службу України” від 3 квітня 2003 року № 661-IV, Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, Інструкцією про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 19 жовтня 2015 року № 1261, Кодексом поведінки працівників, до функціональних обов'язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженим спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства фінансів України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління державної служби України 5 липня 2011 року № 330/151/809/434/14, Тимчасовим порядком контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженим наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 12 червня 2015 року № 415-ог та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно п. 1 ч. 8 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов'язків.
Суд зазначає, що спірний наказ № 504-ос від 12.12.2016 року прийнято саме на підставі вищевказаної статті.
Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV затверджений Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут), який визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах. Дія Статуту поширюється на Держприкордонслужбу.
Відповідно до ст. 11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Ст. 17 Статуту визначено, що на військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки.
Разом з цим ст. 26 Статуту встановлено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України “Про Державну прикордонну службу України” від 3 квітня 2003 року № 661-IV, державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і включає до своєї загальної структури, зокрема, органи охорони державного кордону - прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини.
Як закріплено у ст. 1 Закону України “Про Державну прикордонну службу України”, на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
Відповідно до ст. 23 Закону № 661-IV, військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України під час виконання покладених на них обов'язків керуються тільки законами, діють на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 4 п. 20.1. Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов'язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства фінансів України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління державної служби України від 05.07.2011 N 330/151/809/434/146, відповідно до якого від працівників вимагається належним чином виконувати функції, пов'язані зі своєю посадою, підтримуючи довіру суспільства до органу, в якому проходить службу чи працює, у тому числі утримуватися від дій, які можуть завдати шкоди службі.
Абзацом 4 п. 21 розд. II Інструкції “Про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України”, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 19.10.2015 № 1261 зазначено, що під час виконання завдань прикордонний наряд з огляду транспортних засобів зобов'язаний ретельно оглядати транспортні засоби закордонного прямування і вантажі, що перевозяться на них, з метою виявлення правопорушників, схованок та інших місць у транспортних засобах і вантажах, в яких можуть бути заховані зброя, наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, боєприпаси, вибухові речовини, матеріали і предмети, заборонені до переміщення через державний кордон.
Як вже було зазначено вище, згідно власноруч складених пояснень позивача від 05.12.2016 року, 02.12.2016 року він знаходився на службі в КПВВ “Мар'їнка” в прикордонному наряді “Огляд транспортних засобів” та провів опитування та візуальний огляд автомобіля “Renault Trafic” через салон даного транспортного засобу. У подальшому, внаслідок проведення переогляду даного транспортного засобу було виявлено перевезення товарів народного споживання, а саме: 75 штук автомобільних акумуляторів без дозвільних документів.
Таким чином, суд вважає, що зазначені дії позивача не були вчинені у відповідності до вимог абз. 4 п. 21 розд. II Інструкції “Про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України”, призвели до порушення положень Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Закону України “Про Державну прикордонну службу України”, Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов'язків яких належить здійснення управління кордонами, Інструкції “Про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України” тощо, є такими, що підтверджуються матеріалами службового розслідування та є за своєю суттю неналежним виконанням військовослужбовцем службових обов'язків тощо.
Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджений Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Його дія поширюється на Держприкордонслужбу.
Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Згідно з приписами ст. 5 Дисциплінарного статуту, за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків тощо.
Відповідно до ст. 84 Дисциплінарного статуту, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
За правилами ст. 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові, а у разі вчинення правопорушення рядовим чи сержантом - також сержантові. Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування за фактами невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцями своїх службових обов'язків, порушення військової дисципліни, порядку несення служби або громадського порядку визначає Інструкція про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України, яка затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14 лютого 2005 року № 111, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2005 року № 261/10541 (далі - Інструкція).
П. 2 Інструкції визначено, що службове розслідування в обов'язковому порядку проводиться у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, що загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільних осіб або заподіяло їм матеріальну чи моральну шкоду тощо.
Відповідно до п. 5 Інструкції, рішення про проведення службового розслідування приймається начальником (командиром), який має право видавати письмові накази та притягати підлеглого військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
Службове розслідування призначається письмовим наказом. У наказі зазначаються підстави для призначення розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, мета та термін проведення, а також посадова особа (особи), якій (яким) доручено його проведення.
Згідно з п. 6 Інструкції, підставою для призначення службового розслідування можуть бути рапорти посадових та службових осіб добового (прикордонного) наряду, командирів підрозділів, начальників служб, інших посадових осіб, окремих військовослужбовців, заяви (скарги) громадян, подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції, а також інші повідомлення про правопорушення, події, що потребують з'ясування обставин, за яких вони сталися.
Відповідно до п. 7 Інструкції, командири підрозділів та інші посадові особи про наявні факти вчинення правопорушення, події тощо зобов'язані негайно письмово доповісти в установленому порядку начальникові (командиру) органу Держприкордонслужби.
Начальник (командир) зобов'язаний призначити службове розслідування не пізніше триденного терміну з моменту, коли йому стало відомо про факт учинення правопорушення, подію, що потребують з'ясуванню обставин, за яких вони сталися.
На підставі зазначених законодавчих положень суд вважає, що службове розслідування щодо позивача призначене за наявності підстав, визначених п.п. 2, 6 Інструкції, за формою та у строки, передбачені п.п. 5, 7 Інструкції.
Згідно з п. 8 Інструкції, службове розслідування може бути проведено особисто начальником (командиром) чи доручено іншій посадовій особі, компетентній в питаннях, які повинні розслідуватися. У разі потреби залучення фахівців до проведення службового розслідування начальник (командир) призначає групу фахівців на чолі зі старшим групи, про що оголошується в наказі.
Згідно з п. 13 Інструкції, особам, які проводять службове розслідування, надається право: отримувати від військовослужбовців та працівників усні чи письмові пояснення, необхідні документи та інше.
Відповідно до п. 14 Інструкції, посадові особи органів Держприкордонслужби зобов'язані надавати правдиві письмові пояснення щодо суті предмета розслідування та поставлених їм питань, пред'являти відповідні документи чи матеріали.
Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб.
Згідно з п. 16 Інструкції, розслідування та його результати оформляються письмово. За погодженням з особами, які опитуються, їх пояснення можуть фіксуватися технічними засобами. Такі пояснення оформляються надалі в письмовому вигляді і підписуються опитуваним.
Судом встановлено, що позивачу була надана можливість скористатися правами, обумовленими п. 14 Інструкції, відповідно до якої позивач надав письмові пояснення, які долучені до матеріалів службового розслідування.
Відповідно до п. 17 Інструкції, розслідування має встановити: наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення; наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця; конкретні неправомірні дії або бездіяльність військовослужбовця, який вчинив правопорушення; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів та керівних документів або посадових інструкцій, які було порушено; ступінь провини кожної з осіб, причетних до правопорушення; форму провини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.
За результатами службового розслідування складається висновок, у якому, крім положень, визначених пунктом 17 цієї Інструкції, обов'язково зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; підстави службового розслідування; час, місце, суть порушення; які вимоги законів чи інших нормативно-правових актів та керівних документів або посадових інструкцій, які було порушено кожним із військовослужбовців; обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; висновок щодо наявності чи відсутності в діянні військовослужбовця складу дисциплінарного правопорушення та в чому воно (за наявності такого) полягало; пропозиції щодо притягнення винних осіб до відповідальності правами відповідного начальника (командира) без зазначення конкретного виду стягнення; інші заходи, які пропонується здійснити для усунення причин правопорушення та умов, що йому сприяли;дата складання висновку.
Висновки щодо допущених військовослужбовцем порушень в обов'язковому порядку повинні підтверджуватися посиланнями на наявні докази, що визначено п. 18 Інструкції.
Згідно з п. 19 Інструкції, висновок службового розслідування підписується особою (особами), якою (якими) воно проводилося. Кожен учасник розслідування має право письмово викласти свою окрему думку, яка додається до висновку.
Згідно з п. 21 Інструкції після здійснення правової оцінки висновок службового розслідування посадовою особою, яка проводила розслідування, подається на розгляд начальникові (командиру), який призначив це розслідування. До висновку додаються усі матеріали розслідування (у тому числі, за наявності, і заперечення юриста).
Відповідно до п. 23 Інструкції, накладати на військовослужбовців дисциплінарні стягнення мають право лише їхні прямі начальники.
За правилами п. 24 Інструкції, начальник (командир), який призначив службове розслідування, у 10-денний строк розглядає висновок та всі інші матеріали службового розслідування. Якщо розслідування проведено повно, всебічно й об'єктивно, а пропозиції щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідають вимогам чинного законодавства, начальник (командир) затверджує його. Якщо розслідування проведено неповно, а пропозиції щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, не відповідають вимогам чинного законодавства, начальник (командир) продовжує термін розслідування, але при цьому загальний термін його проведення не може перевищувати двох місяців, починаючи з дня його призначення.
Висновок службового розслідування затверджений начальником Краматорського прикордонного загону з дотриманням вимог п. 24 Інструкції.
Відповідно до п. 25 Інструкції, після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування начальник (командир) проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Під час бесіди до військовослужбовця доводяться суть учиненого ним порушення, які вимоги законів чи інших нормативно-правових актів та керівних документів або посадових інструкцій він порушив.
За результатами бесіди оформляється аркуш бесіди із зазначенням дати її проведення, а також заперечень, заяв та клопотань особи, стосовно якої проведено службове розслідування. Він підписується особою, яка проводила бесіду, присутніми посадовими особами та військовослужбовцем, з яким проводилась бесіда. Аркуш бесіди долучається до матеріалів розслідування.
На виконання вимог п. 25 Інструкції, 12.12.2016 року начальник Краматорського прикордонного загону провів з ОСОБА_1 бесіду, результати якої оформлені аркушем бесіди, долученим до матеріалів службового розслідування.
Згідно з п. 26 Інструкції днем закінчення службового розслідування вважається день затвердження начальником (командиром) висновку службового розслідування.
Ст. 86 Дисциплінарного статуту визначено, що після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Відповідно до п. 27 Інструкції, якщо провину військовослужбовця повністю доведено, начальник (командир) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення, а також особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид стягнення зазначається начальником (командиром) особисто на висновку службового розслідування.
Аналізуючи матеріали службового розслідування суд зазначає, що дії позивача, які полягають у неретельному здійсненні огляду транспортного засобу і вантажу, що перевозився на ньому та не ініціюванні затримання та передачі встановленим порядком вантажу, який рухався через лінію зіткнення, підпадають під визначення ознак дисциплінарного правопорушення, та що відображені у висновку службового розслідування, підтверджуються власноруч складеним поясненням від 05.12.2016 року, а також поясненнями інших посадових осіб.
Таким чином суд вважає що правопорушення, які вчинені позивачем та відображені в матеріалах службового розслідування є доведеними та належними в якості підстави звільнення.
Відповідно, так як дисциплінарне правопорушення, що вчинене позивачем та відображене в матеріалах службового розслідування, є доведеним, то спірний наказ, прийнятий на підставі наявності такого правопорушення є законним.
Таким чином суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про скасування наказу Краматорського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 12.12.2016 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби.
Так як позовні вимоги про поновлення позивача на посаді дезометриста II категорії Східного регіонального управління Державної прикордонної служби, та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу є похідними від позовної вимоги про скасування наказу, то вони також задоволенню не підлягають.
Як вже було зазначено вище, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, суд вважає, що відповідачем у судовому засіданні доведений факт правомірності звільнення позивача на підставах, які зазначені у висновку службового розслідування, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Краматорського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів, - відмовити.
Вступну та резолютивну частину постанови складено в нарадчий кімнаті та проголошено у судовому засіданні 02.03.2017 року.
Повний текст постанови складено протягом п'яти днів.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Козаченко А.В.