61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
23.02.2017 Справа № 905/3532/16
Господарський суд Донецької області у складі:
головуючий - суддя Харакоз К.С.,
за участю секретаря судового засідання Чорман О.О.,
розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Впроваджувальне підприємство Мост-1», м.Харків
до відповідача ОСОБА_1 автомобільних доріг у Донецькій області, Донецька область, м. Покровськ
про стягнення 66 478,86 грн.
За участю:
представник позивача - ОСОБА_2 (за довіреністю);
представник відповідача - не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Впроваджувальне підприємство Мост-1», м.Харків звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 автомобільних доріг у Донецькій області, Донецька область, м. Покровськ про стягнення 66 478,86грн. заборгованості, з яких: 36 810,00грн боргу, 28 564,56грн. інфляційних втрат, 1 104,30грн. відсотків річних.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зобов'язання за договором від 03.04.2013р. ним були виконані, але в порушення умов договору відповідач за виконані роботи не розрахувався, тому за ним налічується борг за прострочку оплати якого нараховуються інфляційні та річні на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 16.12.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі 905/3532/16. Судове засідання призначено на 28.12.2016р.
28.12.2016р. на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Ухвалами суду від 28.12.2016р. та 18.01.2017р. розгляд справи був відкладений на 18.01.2017р. та 02.02.2017р. відповідно.
18.01.2017р. на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяв, за змістом якого останній заперечує проти факту виконання позивачем передбачених договором робіт, а також отримання результатів робіт та ОСОБА_3 здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції б/н від 15.12.2013р., у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позову. Аналогічні за змістом документи надійшли поштою 23.01.2017р.
18.01.2017р. позивачем на вимогу суду надано довідку щодо зарахування судового збору, акт звіряння взаємних розрахунків із доказами направлення його відповідачу, а таж диск в якості доказу виконання робіт.
23.01.2017р. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти наявності в нього зобов'язань за договором підряду №2-96 від 02.09.2013р., оскільки будь-яких робіт за спірним договором не виконувалось фактично і не передавалось. На підтвердження своїх доводів відповідачем надано довідку за підписом начальника служби та головного бухгалтера про відсутність кредиторської заборгованості за договором підряду №2-96 від 02.09.2013р.
01.02.2017р. на електронну адресу суду від відповідача надійшли письмові пояснення щодо надання останнім всіх витребуваних ухвалами суду документів, просить розглянути справу без участі його уповноваженого представника.
Представник позивача 02.02.2017р. через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору на 15 днів.
Ухвалою суду від 02.02.2017р. за заявою позивача строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 23.02.2017р.
22.02.2017р. на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника, підтримав доводи викладені у відзиві на позовну заяву.
23.02.2017р. позивачем через канцелярію суду подано заяву про долучення до матеріалів справи копій договору підряду №2-136 від 10.12.2013р., додаткової угоди до цього договору, постанови КМУ №805 від 30.09.2015 та розписки про передачу актів виконаних робіт за договором підряду №2-136 від 10.12.2013р.
У судовому засіданні 23.02.2017р. позивач наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 23.02.2017р. не з'явився, просив розгляд справи здійснювати за відсутності його уповноваженого представника.
Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -
02 вересня 2013 року між сторонами був укладений договір підряду № 2-96, згідно з п.1.1. якого Замовник (відповідач) доручив, а Підрядник (позивач) прийняв на себе зобов'язання з корегування робочого проекту поточного ремонту мосту через р.ОСОБА_4 на автомобільній дорозі Темирівка - ОСОБА_5 - Курахове - Мар'їнка, км 18+166, а Замовник - прийняти виконані роботи і оплатити їх.
За умовами п.п.2.1., 2.2. договору вартість робіт, доручених для виконання Підряднику складає 36 810,00 грн., у тому числі ПДВ.
Обсяг, характер і вартість робіт за цим договором визначаються кошторисом (Додаток №1), що є невід'ємною частиною договору.
Оплата виконаних робіт здійснюється Замовником у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 20 банківських днів після підписання акта здачі-приймання корегування робочого проекту поточного ремонту мосту через р.ОСОБА_4 на автомобільній дорозі Темирівка - ОСОБА_5 - Курахове - Мар'їнка, км 18+166 при наявності коштів на бюджетних рахунках. (п.4.2. договору)
Розділом 7 договору визначено порядок здачі та приймання робіт.
У пунктах 7.1., 7.2. визначено, що приймання і оцінка виконаних робіт здійснюється уповноваженими представниками Замовника у відповідності до Завдання та з дотриманням державних будівельних норм і правил.
Здача-приймання виконаних робіт оформлюється актом здачі-приймання корегування робочого проекту поточного ремонту мосту через р.ОСОБА_4 на автомобільній дорозі Темирівка - ОСОБА_5 - Курахове - Мар'їнка, км 18+166, що підписується сторонами.
Термін дії договору до 31.12.2013 року. (п.10.1. договору)
За правовою природою укладений договір є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт і підпадає під правове регулювання ст.ст. 887-891 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п.1. ст.887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Згідно пп.3 п.1. ст. 890 ЦК України підрядник зобов'язаний передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.
Позивачем за змістом позовної заяви зазначено, що ним виконано всі роботи з корегування робочого проекту поточного ремонту мосту через р.ОСОБА_4 на автомобільній дорозі Темирівка - ОСОБА_5 - Курахове - Мар'їнка, км 18+166, за результатами чого 15 грудня 2013р. позивачем складено ОСОБА_3 б/н здачі-приймання.
ОСОБА_3 підписаний позивачем та, за його твердженням, переданий для підписання відповідачу.
16.11.2016р. позивач направив відповідачу лист-вимогу №23/4 про сплату виконаних робіт, разом з яким повторно направив копію ОСОБА_3 б/н від 15.12.2013р. та рахунок від 16.11.2016р.
Листом за вих.№ 01.3-2304 від 30.11.2016р. відповідач відмовився від підписання ОСОБА_3 здачі-приймання б/н від 15.12.2013р. Відмова мотивована тим, що роботи на договором підряду №2-96 від 02.09.2013р. позивачем не передавались.
Таким чином, на думку позивача, відповідач має заборгованість за виконані, але не оплачені роботи в розмірі 36 810,00грн., внаслідок чого позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
З урахуванням положень ч.2 ст.625 ЦК України за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховані інфляційні втрати за весь час прострочення в розмірі 28 564,56грн. та три відсотки річних - 1 104,30грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти наявності в нього зобов'язань за спірним договором, оскільки ніякі роботи за цим договором не пред'являлись і не передавались.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд приймає до уваги заперечення відповідача та вважає позовні вимоги неправомірними, такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне.
Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.
Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Як вказувалось вище, в обґрунтування виникнення у відповідача зобов'язання зі сплати вартості виконаних робіт в розмірі 36 810,00грн. позивач посилається на наданий до матеріалів справи договір підряду №2-96 від 02.09.2013р.
Зі змісту вказаного договору вбачається, що у відповідності до вимог статті 181 Господарського кодексу України сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами щодо: предмету договірного зобов'язання, обсягу робіт, а також їх вартості та строку виконання, відповідальності за порушення його умов.
Частиною другою статті 67 ГК України передбачено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Так, сторони вільно визначили порядок і строки оплати виконаних робіт - після підписання ними акту виконаних робіт протягом 20 банківських днів.
Тобто оплата виконаних робіт поставлена у залежність від факту передачі результатів робіт Замовнику.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач належними та допустимими доказами не довів, що ним були передані спірні роботи відповідачеві.
Акт б/н від 15.12.2013р. здачі-прийняття проектно-вишукувальної, научно-технічної продукції за договором підряду №2-96 від 02.09.2013р. підписаний позивачем та, за його твердженням, переданий для підписання відповідачу.
Проте, жодних доказів на підтвердження направлення/вручення відповідачу спірного акту для підписання позивачем не надано.
На підтвердження факту виконання робіт за договором - корегування робочого проекту, позивачем із супровідним листом від 18.01.2017р. надано комп'ютерний диск.
Зі змісту інформації, що розміщена на комп'ютерному диску не можливо встановити які саме зміни були внесені до проектної документації. Крім того, більшість файлів було змінено у січні 2017 року.
Виходячи з наведеного, вказаний комп'ютерний диск не може бути належним доказом передачі виконаних робіт за договором підряду №2-96 від 02.09.2013р. та господарським судом не приймається до уваги.
Позивачем, в якості доказу виконання і передачі робіт з корегування робочого проекту поточного ремонту мосту, надано копію договору підряду №2-136 від 10.12.2013р. та докази його виконання.
Надаючи правову оцінку зазначеним документам, господарським судом встановлено.
Предметом договору підряду №2-136 від 10.12.2013р. є виконання послуг з поточного ремонту мосту через р. ОСОБА_4 на автомобільній дорозі Темирівка - ОСОБА_5 - Курахове - Мар'їнка, км 18+166 відповідно до затвердженої кошторисної документації.
За умовами п.6.1. договору підряду №2-136 від 10.12.2013р. виготовлення і затвердження кошторисної документації здійснює Замовник (ОСОБА_1 автомобільних доріг у Донецькій області).
Договір та інші матеріали не містять інформації щодо:
- факту виконання робіт позивачем;
- факту використання при виконанні робіт договору підряду №2-136 від 10.12.2013р. результатів робіт за договором підряду №2-96 від 02.09.2013р.
Отже, надані позивачем документи не можуть бути належним доказом виконання робіт за спірним договором та подальшої передачі їх результату відповідачу.
При цьому, будь-яких інших належних доказів, в розумінні ст.ст.33,34 ГПК України, доказів фактичної передачі результатів робіт за договором підряду №2-96 від 02.09.2013р. матеріали справи не містять.
Як вказувалось вище, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з виконані роботи за договором №2-96 від 02.09.2013р. в розмірі 36 810,00грн., а також інфляційні втрати в розмірі 28 564,56грн. та три відсотки річних - 1 104,30грн.
Проте, враховуючи відсутність відповідного належним чином оформленого акту приймання виконаних робіт, інших доказів передачі робіт за договором підряду №2-96 від 02.09.2013р., недоведеною є й наявність обов'язку відповідача сплатити їх вартість.
Оскільки інфляційні втрати та 3% річних в розумінні ст.625 ЦК України є наслідком порушення грошового зобов'язання, відсутність основного боргу виключає підстави для пред'явлення означених вимог.
З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача підлягають залишенню без задоволення за недоведеністю.
Господарський суд згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до статті 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 15, 20, 22, 28, 32-34, 36, 43, 49, 69, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Впроваджувальне підприємство Мост-1» до відповідача, ОСОБА_1 автомобільних доріг у Донецькій області про стягнення 66 478,86грн.- відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту підписання повного тексту. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні 23.02.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 28.02.2017р.
Суддя К.С. Харакоз