61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
20.02.2017 Справа № 905/3426/16
Господарський суд Донецької області у складі:
головуючий - суддя Харакоз К.С.,
за участю секретаря судового засідання Чорман О.О.,
розглянувши справу за позовом Державної Азовської морської екологічної інспекції, м.Генічеськ, Херсонська область,
до Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” м.Маріуполь, Донецька область,
про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок перевищення нормативів допустимих скидів забруднюючих речовин в сумі 1149548,84грн.
За участю:
представник позивача ОСОБА_1 (за довіреністю); ОСОБА_2 (за довіреністю) - в режимі відеоконференції;
представник відповідача не з'явився;
Державна Азовська морська екологічна інспекція, м.Генічеськ, Херсонська область, звернулася до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок перевищення нормативів допустимих скидів забруднюючих речовин в сумі 1149548,84грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на відбір проб Державною Азовською екологічною інспекцією для перевірки дотримання ПАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” нормативів гранично допустимих скидів зі стаціонарних джерел забруднення зворотних, поверхневих, морських вод, в ході якої встановлено, що вказаним підприємством в період з 01.04.2014р. по 01.07.2014р. здійснювався наднормативний скид забруднюючих речовин зі стічними водами до акваторії Азовського моря, чим заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу в розмірі 1149548,84грн., що є порушенням ст.ст. 44, 70 Водного кодексу України. Представники позивача в судове засідання з'явились, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у наданому ним відзиві на позовну заяву. Зокрема, посилався на те, що Державною Азовською морською екологічною інспекцією взагалі не визначено показників фактичного скиду ПрАТ “МК “АЗОВСТАЛЬ” забруднюючих речовин, який визначається в одиницях виміру маси забруднюючих речовин, який визначається в одиницях виміру маси забруднюючих речовин на одиницю часу, а встановлено лише перевищення гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин за контрольований період у мг/л, тобто, в одиницях виміру маси на одиницю об'єму. Отже, на думку відповідача, позивачем не встановлено необхідної умови для належного застосування відповідного положення Методики і, як наслідок, визначення збитків за формулою № 16 Методики. Також зазначив, що позивачем не було складено акту перевірки, в якому було б зафіксовано проведення планової або позапланової перевірки відповідача, та виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.
03.02.2017р. та 06.02.2017р. від представника позивача надійшли заперечення на відзив відповідача, в яких зазначено, що позивачем неодноразово проводилися перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства. Так, відділом інструментально-лабораторного контролю Державної азовської морської екологічної інспекції було здійснено відбір проб та проведені вимірювання вмісту забруднюючих речовин у зворотних водах на водовипуску № 9 ПрАТ “МК “АЗОВСТАЛЬ”. Претензії, надіслані на адресу відповідача, були визнані ним та сплачені у повному обсязі. Крім того, у вказаних поясненнях представник позивача заявив, що за результатами відомчого контролю не фіксуються перевищення затверджених допустимих концентрацій. Проте, при виконанні вимірювань лабораторією Відповідача в присутності державних інспекторів Державної Азовської морської екологічної інспекції перевищення фіксуються регулярно. Також позивач наголошував на тому, що концентрації забруднюючих речовин в контрольному створі Азовського моря за водовипуском № 9 за результатами інструментально-лабораторного контролю Державної Азовської морської екологічної інспекції не відповідає встановленим нормативам. Так, в супереч п. 1.4. Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами”, що впливають на стан рибогосподарських водойм, відповідачем не дотримуються норми якості води у межах рибогосподарської ділянки.
03.02.2017р. на електронну адресу господарського суду Донецької області, та 07.02.2017р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що формула, на підставі якої позивачем здійснений розрахунок збитків, є формула, визначена пунктом 7.2. Методики, яким в свою чергу визначений порядок та методологія проведення розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (морські води) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС. Тобто, за наведеною методологією, необхідною умовою визначення суми збитків є встановлення факту перевищення нормативу гранично допустимого скиду. Крім того, зазначив, що граничнодопустима концентрація (ГДК) речовин у воді та граничнодопустимий скид (ГДС) є зовсім різними, не пов'язаними між собою величинами та наголосив на тому, що позивачем не проводилась документальна перевірка відповідача щодо дотримання ним вимог природоохоронного законодавства, за наслідками якої було б зроблено висновок про вчинення відповідачем порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів щодо здійснення наднормативних скидів забруднюючих речовин в акваторію Азовського моря.
Ухвалою суду від 08.12.2016р. порушено провадження по справі.
Ухвалою суду від 05.01.2017р. було задоволено клопотання Державної Азовської морської екологічної інспекції про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 06.02.2017р. було задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 25.01.2017р. був продовжений строк розгляду спору на 15 днів до 21.02.2017 року.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд -
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №454/2011, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України. Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно з пунктом 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).
Представниками відділу інструментально-лабораторного контролю Державної Азовської морської екологічної інспекції в присутності уповноваженого представника ПрАТ “МК “АЗОВСТАЛЬ” був здійснений відбір проб зворотних вод та поверхневих вод Азовського моря, про що складено акти відбору проб від 01.04.2014р. №11, від 23.04.2014р. № 14, від 25.04.2014р. №15, від 28.04.2014р. №16, від 29.04.2014р. №17, від 01.07.2014р. №23.
Зазначені акти відбору проб води підписані представником відповідача без зауважень щодо процедури відбору та щодо дотримання норм законодавства.
На підставі відбору разових проб на водовипусках ПрАТ “МК “АЗОВСТАЛЬ” у період з 01.04.2014р. по 01.07.2014р. були отримані дані аналізів відділу інструментально-лабораторного контролю Державної Азовської морської екологічної інспекції та лабораторії ПрАТ “МК “АЗОВСТАЛЬ”. На підставі актів відбору проб від 01.04.2014р. №11, від 23.04.2014р. № 14, від 25.04.2014р. №15, від 28.04.2014р. №16, від 29.04.2014р. №17, від 01.07.2014р. №23 відділом інструментально-лабораторного контролю Державної Азовської морської екологічної інспекції складено протоколи вимірювання показників складу та властивостей вод від 06.04.2014р. № 11, від 28.04.2014р. №14, від 30.04.2014р. №15, від 02.05.2014р. №16, від 03.05.2014р. №17, від 07.07.2014р. №23.
За результатами проведених вимірювань відділом інструментально-лабораторного контролю Державної Азовської морської екологічної інспекції та лабораторії ПрАТ “МК “АЗОВСТАЛЬ” встановлено факт порушення водного законодавства, вчиненого ПрАТ “МК “АЗОВСТАЛЬ”, а саме: за усередненими даними відділу інструментально-лабораторного контролю Державної Азовської морської екологічної інспекції та лабораторії ПрАТ “МК “АЗОВСТАЛЬ” максимальне перевищення норм забруднюючих речовин у скиді стічних вод склало по промвипуску № 9: середнє значення вмісту міді 0,019 г/куб.м., що на 1,36 рази перевищує встановлені норми, середнє значення вмісту заліза загального 0,056 г/куб.м., що на 1,70 рази перевищує встановлені норми.
Вказаний факт порушення водного законодавства України зафіксовано складеним Державною Азовською морською екологічною інспекцією протоколом №26 від 07.11.2014р.
Зі змісту зазначеного акту вбачається, що в період з 01.04.2014р. по 01.07.2014р. ПрАТ “МК “АЗОВСТАЛЬ” скинуті в акваторію Азовського моря промислові стоки з концентрацією забруднюючих речовин, яка перевищує встановлені норми. У наведеному протоколі зафіксовано, що за усередненими даними відділу інструментально-лабораторного контролю Державної Азовської морської екологічної інспекції та лабораторії ПрАТ “МК “АЗОВСТАЛЬ” перевищення норм забруднюючих речовин у скиді стічних вод склало по промвипуску № 9: мідь - у 1,36 рази, залізо загальне - у 1,70 рази.
Згідно з „Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів”, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за №767/16783 (надалі - Методика), провідним спеціалістом відділу екологічного контролю водних ресурсів та атмосферного повітря було здійснено розрахунок збитку, заподіяного природному середовищу Азовського моря в результаті скиду стічних вод з промвипуску № 9 ПрАТ “МК “АЗОВСТАЛЬ” з перевищенням норм забруднюючих речовин за період з 01.04.2014р. по 01.07.2014р., відповідно до якого загальний розмір шкоди склав 1149548,84 грн. При розрахунку застосована формула 16 Методики.
Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 2 від 03.02.2015р. разом з розрахунком збитків заподіяних природному середовищу Азовського моря в результаті скиду стічних вод з промвипуску № 9 ПАТ “МК “Азовсталь” за період з 01.04.2014р. по 01.07.2014р., з пропозицією добровільно відшкодувати шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення Водного кодексу України та Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”.
ПАТ “МК “Азовсталь” вказану суму в добровільному порядку не сплатило, що стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Відповідно до частини четвертої статті 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно з частиною першою статтею 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Формула, на підставі якої позивачем здійснений розрахунок збитків, визначена пунктом 7.2. Методики, яким визначений порядок та методологія проведення розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (морські води) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС (граничнодопустимого скиду).
Пунктом 1.7. Методики визначені поняття граничнодопустимої концентрації речовин у воді та граничнодопустимого скиду.
Так, наведеним пунктом визначено, що граничнодопустима концентрація (ГДК) речовин у воді - це встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається не придатною для конкретних цілей водокористування; граничнодопустимий скид (ГДС) - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом для цього пункту водного об'єкта за одиницю часу.
Згідно п. 1.4. Методики, вона застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.
Відповідно до п. 2.2. Методики факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом.
При визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи. (п. 2.3. Методики).
Відповідно до ч. 1 ст. 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
Відповідно до ст.33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" і з метою удосконалення роботи по розробці та затвердженню гранично допустимих скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти із зворотними водами Міністерством охорони навколишнього природного середовища 15.12.1994 року затверджено Інструкцію про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами № 116 (далі “Інструкція про встановлення ГДС”).
Згідно з п.2.1 Інструкції про встановлення ГДС скид зворотних вод у водні об'єкти є одним з видів спеціального водокористування і здійснюється на основі дозволів, які видаються у встановленому порядку органами Мінприроди України. Величини ГДС речовин розробляються і затверджуються для діючих і тих, що проектуються, підприємств-водокористувачів, які мають (будуть мати) організовані скиди зворотних вод з господарської ланки круговороту води у природні ланки (річкові, озерні, морські), тобто у водні об'єкти. Величини ГДС речовин встановлюються для кожного окремого випуску зворотних вод у поверхневі та морські води у випадках відповідно до п.1.9 на основі нормативних документів які регламентують скид зворотних вод і встановлюють норми якості води водних об'єктів.
У відповідності до п. 2.13 зазначеної інструкції після встановлення ГДС речовин вимагається дотримання як допустимих мас, так і допустимих концентрацій речовин, а також не допускається перевищення затвердженої витрати зворотних вод.
Згідно додатку № 1 до Інструкції (Розрахунок гранично допустимих скидів (ГДС) речовин) величини ГДС визначаються як добуток максимальної годинної витрати зворотних вод q', куб. м/год на допустиму концентрацію забруднюючої речовини С гдс г/куб. м. При розрахунку умов скиду зворотних вод спочатку визначається значення Сгдс , що забезпечує нормативну якість води в контрольних створах з урахуванням вимог п. 2.12, далі визначається ГДС за формулою ГДС = q'С гдс.
До матеріалів справи наданий дозвіл на спеціальне водовикористання, затверджений позивачем та погоджені Відділом регуляторної політики Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області Гранично допустимі скиди (ГДС) речовин у водний об'єкт із зворотними водами ПАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” на період з 30.06.2011 року до 01.01.2015 року. Згідно із дозволом за випуском № 9 встановлені на зазначений період таки показники, як затверджені витрати стічних вод для встановлення ГДС - 270000,0 тис.м3/рік, 30821,9 м3/год, затверджена допустима концентрація міді 0,014 мг/дм3, у зв'язку із застосуванням цих показників затверджений показник ГДС (мідь) 431,5 г/год.
Враховуючи викладене, суд погоджується з позицією позивача про те, що перевищення показника допустимої концентрації впливає на показник скиду речовин в водний об'єкт.
У відповідності до п. 4.1 Інструкції про встановлення ГДС контроль за дотриманням встановлених обмежень на скид зворотних вод, які вказані у затверджених документах, що визначають ГДС, ТПС речовин і плани водоохоронних заходів, здійснюється органами Мінприроди України на підставі даних, що представляються водокористувачами, контрольних замірів і обстежень.
Контроль здійснюється згідно з чинним законодавством і нормативними документами, що регламентують порядок проведення контролю за водоохоронною і водогосподарською діяльністю водокористувачів.
Вимірювання показників концентрацій нормованих речовин у зворотних водах для визначення їх маси виконуються шляхом аналізу змішаних проб, відібраних вручну або за допомогою пробовідбірників змішаних (середньогодинних, середньодобових) проб.
До матеріалів справи позивачем надано свідоцтво про атестацію відділу інструментально-лабораторного контролю Державної Азовської морської екологічної інспекції, що надає право на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду, у тому числі щодо замірювань концентрації міді у зворотних водах.
Враховуючи викладене, та також те, що в ході відбору проб представник відповідача не заперечував факт відповідності відбору нормам діючого законодавства та також відсутність заперечень щодо висновків, зроблених у протоколах, щодо встановлення фактичної концентрації у відібраних пробах, суд вважає встановленим факт перевищення показника ГДК(мідь) у скиді стічних вод в період квітня-липня 2014 р. за випуском № 9.
У відповідності до п 4.3 Інструкції вважається порушенням, якщо вимірювані показники витрат, концентрацій нормованих речовин чи властивостей зворотних вод та розрахункові значення скиду (маси) речовин перевищують однойменні відповідні показники, що встановлені на поточний термін. Тобто контролюється перевищення тимчасово погоджених показників чи гранично допустимих показників, які повинні бути досягнуті на термін контролю.
Враховуючи встановленні у ході проведення заборів проб протягом квітня-липня 2014 року та показників лабораторії відповідача, перевищення нормативу концентрації міді у стічних водах по Випуску № 9, та відсутність з цього приводу обґрунтованих спростувань з боку відповідача, суд враховуючи викладене вище, погоджується із позиціє позивача, та вважає доведеним факт перевищення ГДС (для міді) через перевищення гранично допустимої концентрації міді у зворотних водах по випуску № 9.
За таких обставин, застосування формули 16 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків для розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок перевищення відповідачем гранично допустимих скидів в Азовське море є обґрунтованим та правомірним.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок шкоди та враховуючи відсутність обґрунтованих заперечень з боку відповідача щодо наданого розрахунку, суд вважає доведеним розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок перевищення гранично допустимих скидів в Азовське море стічних вод у сумі 1149548,84 грн.
У відповідності до ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні , у тому числі, у допущенні наднормативних, викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. За змістом зазначеної статті підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Розділом X Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища.
Зокрема, статтею 47 цього Закону передбачено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, у тому числі, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Статтею 69-1 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків.
У главі 9 Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державної казначейської служби України № 128 від 09.08.2013р. передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону про Державний бюджет України розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в Головних управліннях Казначейства на ім'я органу Казначейства за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків (далі - рахунок 3311) в розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на рахунки 3311, у регламентований час розподіляються Головними управліннями Казначейства за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а шкода, заподіяна державі внаслідок перевищення нормативів допустимих скидів забруднюючих речовин в сумі 1149548,84грн., підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Донецької обласної ради та місцевого бюджету Маріупольської міської ради шляхом зарахування коштів на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету.
Судові витрати у справі покладаються у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Позовні вимоги Державної Азовської морської екологічної інспекції, м.Генічеськ, Херсонська область, до Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” м.Маріуполь, Донецька область про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок перевищення нормативів допустимих скидів забруднюючих речовин в сумі 1149548,84грн. - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, код ЄДРПОУ 00191158) на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Донецької обласної ради та місцевого бюджету Маріупольської міської ради шкоду, заподіяну державі внаслідок перевищення нормативів допустимих скидів забруднюючих речовин в сумі 1149548,84грн., перерахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету (р/рахунок 3311833170005, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37989721, код платежу 24062100).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, код ЄДРПОУ 00191158) на користь Державної Азовської морської екологічної інспекції (75500, Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Соборна, буд. 26, код ЄДРПОУ 37989735) судовий збір в сумі 17243,23 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 27.02.2017р.
Суддя К.С. Харакоз