06.03.2017 Справа № 904/1368/17
За позовом Державного підприємства "Придніпровський експертно-технічний центр Держпраці України", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД", м. Дніпро
про стягнення заборгованості
Суддя Мартинюк С.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов. № 01/01-17 від 05.01.2017 року, представник
від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 24-5-03 від 30.12.2016 року, представник;
Державне підприємство "Придніпровський експертно-технічний центр Держпраці України", м. Дніпро звернулось до господарського суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД", м. Дніпро про стягнення заборгованості в розмірі 325 286,54 грн., 40 666,46 грн. -інфляційних, 9 184,32грн. 3% річних та пені в розмірі 58 715,59грн. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на виконання робіт/надання послуг від 14.07.2015 року в частині повного та своєчасного розрахунку.
Відповідач надав відзив на позов, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу просить відмовити з посиланням на те, що 20.02.2017 року борг було погашено. Також відповідач просить відмовити в задоволенні 3% річних в частині стягнення 15,04 грн., оскільки позивачем здійснено невірний розрахунок.
02.03.2017 року від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, з урахуванням якої просить стягнути з відповідача 40666,46 грн. інфляційних, 9184,32 грн. 3% річних та 58 715,59 грн. пені.
У зв'язку зі зменшенням позовних вимог, позивач просить повернути надмірно сплачений судовий збір.
Враховуючи, що зменшення позовних вимог є правом позивача, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, та, враховуючи, що ціна позову фактично зменшилась, суд приймає вказану заяву позивача.
Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову 108566,37грн., виходячи з якої й вирішується спір.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 206.03.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд, -
14.07.2015р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір №076С15/560151195 на виконання Позивачем робіт по експертному обстеженню міжцехового та цехового газопроводів, що належать Відповідачу (п.1.1. договору).
Вартість робіт згідно договору складала 381 590,30 грн. (п. 2.1. договору).
Згідно п.2.2 договору оплата проводиться протягом 60 календарних днів після підписання сторонами акту-здачі приймання робіт.
На виконання умов договору, позивач виконав роботи, що підтверджується актами здачі-приймання робіт №1 від 25.12.2015 року до договору №076С15/560151195 від 14.07.2015р. на суму 211 687,71 грн. (з наданням рахунку №076С15-01 від 25.12.2015 р.), акт здачі-приймання робіт №2 від 25.12.2015 року до договору №076С15/560151195 від 14.07.2015р. на суму 169 911,59 грн. (з наданням рахунку №076С15-02 від 25.12.2015 р.), загалом на суму 381 590,30 грн.
Відповідач в повному обсязі розрахувався з позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №2119 від 20.01.2017 року, яке міститься в матеріалах справи.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було сплачено суму заборгованості в повному обсязі, однак з порушення строків оплати.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 6.2. договору, сторони встановили, що при порушенні Замовником термінів оплати робіт за Договором, Замовник виплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1% від несвоєчасно перарахованої суми за кожен день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ в період, за який сплачується пеня.
На підставі п. 6.2. договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 58715,59 грн. за період з 24.02.2016 року по 24.08.2016 року по кожному акту окремо), перевіривши розрахунок якої, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені в повному обсязі.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст. 625 ГПК України позивачем нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 9184,32грн. за період 24.02.2016 року по 13.02.2017 року та інфляційні втрати в розмірі 40 666,46грн.
Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що 3% річних за спірний період складають 9169,28 грн., які підлягають стягненню, в решті позовних вимог в частині стягнення 3% річних слід відмовити.
Враховуючи викладене, суд вбачає за можливе задовольнити позовні вимоги частково з присудженням до стягнення з відповідача суми 3% річних в розмірі 9169,28грн., пеню в розмірі 58715,59 грн. та інфляційних в розмірі 40666,46 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збірсправляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Ціна позову становить 108 566,37грн., отже, сума судового збору за подання даного позову мала складати 1628,50грн., а позивачем згідно платіжного доручення №2857 від 13.02.2017року сплачено 6507,79грн.
При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, надмірно сплачений позивачем згідно платіжного доручення №2857 від 13.02.2017року судовий збір в розмірі 4879,29грн. підлягає поверненню з державного бюджету України на підставі ухвали суду, в зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі та поданням позивачем відповідної заяви.
Приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Ніжньодніпровський трубопрокатний завод» (49081, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Столєтова, 21, код ЄДРПОУ 05393116) на користь Державного підприємства «Придніпровський експертно-технічний центр Держпраці України» (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, 3, код ЄДРПОУ 23369086) 3% річних в розмірі 9169,28грн., пеню в розмірі 58 715,59 грн., інфляційні в розмірі 40 666,46 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1628,27грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Повернути Державному підприємству «Придніпровський експертно-технічний центр Держпраці України» (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, 3, код ЄДРПОУ 23369086) з Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, рахунок 31214206783005 в Відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001) зайво сплачений згідно платіжного доручення №2857 від 13.02.2017року, яке міститься в матеріалах справи №904/1368/17, судовий збір у сумі 4879,29 грн., про що винести ухвалу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 10.03.2017
Суддя ОСОБА_3