07.03.2017 Справа № 904/85/17
За позовом Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Київ (правонаступник - Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Київ)
до товариства з обмеженою відповідальністю "ОФПРОДИВ", м.Дніпро
про стягнення штрафу та пені
Суддя Петренко І.В.
Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.
Представники:
від позивача: представник ОСОБА_1 - довіреність № 19 від 17.02.17р.;
від відповідача: представник ОСОБА_2 - довіреність № б/н від 18.01.17р.
04.01.2017 Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м.Київ (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Офпродив", м.Дніпро (далі по тексту - відповідач) в якій просить суд:
- стягнути з відповідача на користь позивача 50000,00грн. штрафу та 45000,00грн. пені;
- зобов'язати відповідача виконати пункт 4 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.08.2015 №112/01-р/к, а саме припинити порушення законодавства про захист економічної, шляхом вжиття заходів щодо встановлення (затвердження) тарифу на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинку за адресою: вул. Петра Запорожця, 26а, м.Київ, який знаходиться на балансі (обслуговуванні) відповідача, згідно з порядком формування тарифів на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу формування тарифів на житлово-комунальні послуги".
Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2017 справу №904/85/17 передано судді Петренку Ігорю Васильовичу.
За результатами розгляду позовної заяви від 28.12.2016 за вих.№02-08.1/4397 ухвалою суду від 06.01.2017 порушено провадження по справі та призначено слухання на 07.02.2017.
06.02.2017 через канцелярію суду отримано клопотання відповідача в якому просить суд зупинити провадження у справі №904/85/17 до прийняття рішення Вищим господарським судом України по справі №910/27132/15.
Предметом розгляду у справі №910/27132/15 є визнання рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.08.2015 №112/01-р/к недійсним.
07.02.2017 через канцелярію суду отримано заяву позивача від 31.01.2017 за вих.№02-08.1/391 про збільшення позовних вимог в якій просить суд:
- стягнути з відповідача та зарахувати в дохід загального фонду Державного бюджету України 50000,00грн. штрафу та 50000,00грн. пені;
- зобов'язати відповідача виконати пункт 4 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.08.2015 №112/01-р/к, а саме припинити порушення законодавства про захист економічної, шляхом вжиття заходів щодо встановлення (затвердження) тарифу на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинку за адресою: вул. Петра Запорожця, 26а, м.Київ, який знаходиться на балансі (обслуговуванні) відповідача, згідно з порядком формування тарифів на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу формування тарифів на житлово-комунальні послуги".
Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.
Заяву від 31.01.2017 за вих.№02-08.1/391 про збільшення позовних вимог господарським судом прийнято до розгляду.
Суд розгляд справи відкладав з 07.02.2017 на 02.03.2017.
24.02.2017 через канцелярію суду отримано клопотання про процесуальне правонаступництво позивача.
02.03.2017 отримано відзив в якому відповідач заперечує проти позовних вимог в частині зобов'язання останнього виконати пункт 4 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.08.2015 №112/01-р/к, а саме припинити порушення законодавства про захист економічної, шляхом вжиття заходів щодо встановлення (затвердження) тарифу на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинку за адресою: вул. Петра Запорожця, 26а, м.Київ, який знаходиться на балансі (обслуговуванні) відповідача, згідно з порядком формування тарифів на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу формування тарифів на житлово-комунальні послуги".
Відповідач стверджує, що починаючи з 01.05.2016 послуги з обслуговування (експлуатації) будинку за адресою м.Київ, вул.Петра Запорожця, 26а надає не відповідач, а товариство з обмеженою відповідальністю "Таскана Плюс", отже наявні підстави для припинення провадження у зазначеній частині.
В решті позовних вимог відповідач не заперечує.
02.03.2017 отримано заяву відповідача про розстрочку виконання рішення на 10 (десять) місяців.
Суд оголошував перерву з 12год. 10хв. 02.03.2017 до 12год. 15хв. 07.03.2017.
Ухвалою від 02.03.2017 господарський суд задовольнив клопотання позивача та керуючись положеннями статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжив строк вирішення спору на 15 (п'ятнадцять) календарних днів, а саме по 20.03.2017.
Ухвалою від 02.03.2017 замінено Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (01001, м.Київ, вул.Хрещатик, 50-Б; ідентифікаційний код 22873444) правонаступником - Київським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (03035, м.Київ, вул.Митрополита Василя Липківського, 45; ідентифікаційний код 21602826).
Позивач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями про явку представника відображеними в протоколі судового засідання від 02.03.2017.
Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями про явку представника відображеними в протоколі судового засідання від 02.03.2017.
Враховуючи викладене господарський суд констатує, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду заяви судом.
В судовому засіданні, яке відбулося 07.02.2017 представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог і просив суд стягнути з відповідача 50000,00грн. штрафу, 50000,00грн. пені. Судові витрати по справі у розмірі 1500,00грн. покласти на відповідача.
Господарський суд заяву про зменшення позовних вимог прийняв до розгляду.
Крім того, клопотання про повернення судового збору.
Повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Повноважний представник відповідача в судовому засіданні проти позову, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, не заперечував.
Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .
Судом враховано. В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997р. №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
В силу вимог статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 07.03.2017 в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, -
Частиною третьою статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 по справі №910/27132/15 встановлено, що до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшло звернення Прокуратури міста Києва від 17.09.2014 №07/1/1-905вих.14 щодо перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист економічної конкуренції при наданні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у місті Києві.
Рішенням адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.08.2015 №112/01-р/к по справі №84-01/06.15 визнано, що відповідач протягом періоду з 01.02.2014 по 01.06.2015 займав монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у межах території міста Києва, де розташований будинок за адресою: м.Київ, вул.Перта Запорожця, 26а, який знаходиться на обслуговуванні (експлуатації) відповідача, з часткою 100%, оскільки на цьому ринку у нього немає жодного конкурента (п. 1);
- визнано дії відповідача, які полягали у нарахуванні власникам (наймачам) квартир по вул. Петра Запорожця, 26а, м.Київ плати за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за тарифом, який не встановлено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) для будинку, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50 та ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в межах території міста Києва, де розташований будинок за адресою: м.Київ, вул.Петра Запорожця, 26а, який знаходиться на обслуговуванні (експлуатації) відповідача, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливими за умов існування значної конкуренції на цьому ринку (п. 2);
- за вчинене порушення, викладене в п. 2 резолютивної частини даного рішенням, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» накладено на відповідача штраф у сумі 50000,00грн. (п. 3);
- зобов'язано відповідача припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у п. 2 резолютивної частини даного рішення, шляхом вжиття заходів щодо встановлення (затвердження) тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинку за адресою: вул. Петра Запорожця, 26а, м. Київ, який знаходиться на балансі (обслуговуванні) відповідача, згідно з порядком формування тарифів на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу формування тарифів на житлово-комунальні послуги» (п. 4).
Відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до позивача про визнання недійсним рішення.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2016 по справі №910/27132/15 у задоволенні позову відмовлено.
За результатами апеляційного оскарження постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 у справі №910/27132/15 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2016 по справі № 910/27132/15 залишено без змін.
Штраф у розмірі 50000,00грн. застосований до відповідача на підставі рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.08.2015 №112/01-р/к по справі №84-01/06.15 відповідач в добровільному порядку не сплатив.
У зв'язку із простроченням сплати штрафу відповідачу нараховано пеню у розмірі 50000,00грн., враховуючи, що і пеню нараховану позивачем відповідачу останній не сплатив, позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою.
В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав.
Крім того, відповідач скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Частиною першою статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу тощо.
Частиною другою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Враховуючи, що рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2016 по справі №910/27132/15, яке постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 у справі №910/27132/15 залишено без змін фактично визнано правомірність рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.08.2015 №112/01-р/к по справі №84-01/06.15 господарський суд вважає вимогу позивача в частині стягнення з відповідача 50000,00грн. штрафу обґрунтованj., а отже такою, що підлягає задоволенню.
За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.
Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом:
- справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу;
- відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Отже нарахування пені зупинялося:
- в період з 26.02.2016 (ухвала про прийняття справи до провадження) по 17.08.2016 (рішення) - розгляд справи за позовом відповідача до позивача про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.08.2015 №112/01-р/к по справі №84-01/06.15;
- в період з 19.09.2016 (прийняття апеляційної скарги до провадження) по 30.11.2016 (постанова Київського апеляційного господарського суду) - перегляд рішення господарського суду міста Києва в апеляційному порядку;
Тобто в наведеній правовій нормі чітко визначено подію, з настанням якої законодавець пов'язує припинення та зупинення нарахування пені. У разі припинення нарахування пені - день прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. При цьому будь-які застереження щодо набрання відповідним рішенням законної сили у статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відсутні. У разі зупинення нарахування пені - час розгляду справи в господарському суді, який повинен визначатися за правилами статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач нарахував пеню за період з 18.08.2016 по 18.09.2016 та за період з 01.12.2016 по 28.12.2016 на суму 45000,00грн. Додатково нарахував пеню за період з 29.12.2016 по 30.01.2017 на суму 24750,00грн. Загальна сума пені складає 69750,00грн. Зважаючи на той факт, що загальна сума пені не може перевищувати розмір штрафу позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 50000,00грн.
Господарський суд перевірив розрахунок пені здійснений позивачем та визнав його вірним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.
Аналогічна правова позиція підтримана постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2016 по справі №910/10106/16.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.
Стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1500,00грн., з урахуванням того, що позивач звернувся до господарського суду в грудні 2016 року, що підтверджується відбитком календарного штемпеля на конверті в якому позов направлено на адресу господарського суду. Станом на грудень 2016 року мінімальний розмір судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становив 1378,00грн.
В задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі господарський суд відмовляє, у зв'язку з тим, що рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2016 по справі №910/27132/15, яке постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 у справі №910/27132/15 залишено без змін, яким фактично визнано правомірність рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.08.2015 №112/01-р/к по справі №84-01/06.15 станом на час прийняття рішення по справі №904/85/17 є таким, що набрало законної сили. Ухвала про прийняття касаційної скарги відповідача на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 у справі №910/27132/15 в матеріалах справи відсутня.
Господарський суд звертає увагу відповідача, що у разі скасування рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2016 по справі №910/27132/15, яке постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 у справі №910/27132/15 залишено без змін, останній не позбавлений права звернутися до суду з заявою про перегляд рішення у справі 904/5/16 за нововиявленими обставинами.
Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України „Про судовий збір” визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи фактичне зменшення позовних вимог та наявність клопотання позивача про повернення судового збору у розмірі 1378,00грн. господарський суд керуючись положеннями Закону України „Про судовий збір” визнав клопотання позивача про повернення судового збору обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Щодо заяви відповідача про розстрочку виконання рішення на 10 (десять) календарних місяців суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи рішення по справі господарський суд має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній із сторін.
За таких обставин виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Відповідно до підпункту 7.1.2 пункту 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
За змістом пункту 7.2 зазначеної постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.
За статтею 33 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів на підтвердження неможливості виконати судове рішення у період бажаної для Товариства з обмеженою відповідальністю "Офпродив" розстрочки за рахунок власної підприємницької діяльності відповідач суду не надав, у той час як він не знаходиться у стані припинення і відповідно до статті 84 Цивільного кодексу України є правоздатним господарюючим суб'єктом, що має на меті отримання прибутку.
Крім того, відповідачем не наведено доказів неможливості прийняття ним заходів щодо сплати штрафу та пені з використанням інших правових механізмів, одним із яких є розстрочка виконання судового рішення, яка більш дієво демонструє серйозність намірів щодо сплати боргу.
За таких обставин відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що його скрутний фінансовий стан є винятковим випадком, що робить неможливим або ускладнює виконання судового рішення.
Отже, з підстав та умов надання розстрочки виконання судового рішення вбачається, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтування на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, позбавляє кредитора можливості у повній мірі захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, у зв'язку з чим воно не може вважатися законним і справедливим.
Враховуючи викладене, правові підстави для надання розстрочки виконання судового рішення відсутні. Однак право відповідача на звернення до суду з черговою аналогічною заявою, обґрунтованою належними та допустимими доказами, чинним законодавством не обмежене і згідно з пунктом 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання.
Керуючись положеннями Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Офпродив" (49038, м.Дніпро, вул.Боброва, 1; ідентифікаційний код 32914246) 50000,00грн. (п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.) штрафу та 50000,00грн. (п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.) пені, шляхом зарахування вказаних сум в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації: 21081100 на р/р 31112106700008, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989253 УДКСУ у Красногвардійському районі м.Дніпро.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Офпродив" (49038, м.Дніпро, вул.Боброва, 1; ідентифікаційний код 32914246) на користь Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03035, м.Київ, вул.Митрополита Василя Липківського, 45; ідентифікаційний код 21602826) 1500,00грн. (одна тисяча п'ятсот грн. 00 коп.) судового збору.
Видати накази.
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Офпродив" (49038, м.Дніпро, вул.Боброва, 1; ідентифікаційний код 32914246) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1378,00грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.), які надміру сплачені, видати ухвалу.
Накази та ухвалу видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
10.03.2017
Суддя ОСОБА_3