06 березня 2017 р. Справа № 903/1302/14
Господарський суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича
суддів - Кравчук Антоніни Михайлівни
ОСОБА_1
секретар судового засідання - Сердюкова Аліна Олегівна
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, дов. №10/21-01 від 03.06.2016р.
від третьої особи на стороні позивача: н/з,
від відповідача: ОСОБА_3, дов. б/н від 03.01.2017р.
від третьої особи на стороні відповідача: н/з,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ", третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор", про стягнення 33163984,29 доларів США,
24.12.2014р. ПАТ "Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" ОСОБА_4 звернулося до господарського суду Волинської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП", в якій просить суд стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 33 163 984 доларів США 29 центів, яка складається з простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів в розмірі 31825694,54 дол. США, простроченої заборгованості по нарахованих процентах в сумі 974661,90 дол. США та пені за простроченим кредитом по процентах в розмірі 363627,85 дол. США.
Ухвалою господарського суду від 25.12.2014 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.
Ухвалою суду 04.02.2015 р. провадження у справі зупинено до вирішення справи № 910/1407/15-г за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" до публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим.
12.10.2015 р. ухвалою господарського суду провадження у справі поновлено.
Ухвалою господарського суду від 28.10.2015 р. провадження у справі зупинено до вирішення Верховним Судом України справи № 910/1407/15-г за позовом товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" до публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" про визнання договору поруки припиненим.
Ухвалою господарського суду від 21.01.2016р. провадження у справі №903/1302/14 поновлено.
Ухвалою суду від 02.02.2016р. провадження у справі зупинено до вирішення справи №910/1407/15-г за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" до публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ", третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю “Золотий Екватор” про визнання договору поруки припиненим.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 31.01.2017р. поновлено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 14.02.2017р.
Присутній в судовому засіданні 14.02.2017р. представник позивача позовні вимоги підтримав, звернувся до суду з клопотанням б/н від 14.02.2017р., в якому просив залучити до розгляду справи № 903/1302/14 Фонд гарантування вкладів Фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Враховуючи те, що кошти від погашення заборгованості спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, що належить до повноважень Фонду згідно ст. 48 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», рішення суду, прийняте за результатами розгляду позовної заяви ПАТ "Банк Форум" може вплинути на права та обов'язки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, судом клопотання задоволено.
В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги заперечив, звернувся до суду з клопотанням б/н від 14.02.2017р., в якому просив зупинити провадження по справі № 903/1302/14 до завершення розгляду Вищим господарським судом України справи № 910/1407/15-г за позовом ТзОВ "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" до ПАТ "БАНК ФОРУМ", третьої особи - ТзОВ "Золотий Екватор" про визнання поруки припиненою.
Судом клопотання відхилено, оскільки постанова Київського апеляційного господарського суду України від 24.01.2017р. по справі №910/1407/15-г набрала законної сили 24.01.2017р. та на даний час не скасована.
Крім цього, представник відповідача звернувся до суду з клопотанням б/н від 14.02.2017р., в якому просив витребувати у позивача довідку про загальний стан заборгованості ТзОВ «Золотий Екватор» згідно кредитного договору № 1-0020/13/30-KL від 29.03.2013 року, яке судом задоволено.
Ухвалою суду від 14.02.2017р. залучено до участі в розгляді справи третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, розгляд справи відкладено на 28.02.2017р.
Представник позивача в судовому засіданні 28.02.2017р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на виконання вимог ухвали подав розрахунок заборгованості за кредитним договором №1-0020/13/30-KL від 29.03.2013р., відповідно до якої прострочена заборгованість по поверненню кредитних становить 31310736,48 дол. США, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 791985,59 дол. США.
Представник відповідача позовні вимоги заперечила, подала відзив б/н від 28.02.2017р., в якому просила в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 28.02.2017р. розгляд справи відкладено на 06.03.2017р.
В судовому засіданні представник відповідача звернувся до суду з клопотанням б/н від 06.03.2017р., в якому просив призначити у справі №903/1302/14 судову економічну експертизу фінансово-кредитних операцій, на вирішення якої поставити наступні питання:
1. Чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок нарахованих ТОВ «Золотий Екватор» процентів за кредит за період з 01.04.2013р. по 14.12.2014р. умовам кредитного договору №1-0020/13/30-KL від 29.03.2013р.?
2. Чи відповідає наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості ТОВ «Золотий Екватор» перед ПАТ "БАНК ФОРУМ" рішенню господарського суду Рівненської області від 06.10.2015р. по справі №918/1930/14 та розрахунковим документам щодо погашення кредиту за цим кредитним договором?
3. Яка сума коштів в гривнях фактично сплачена ТОВ «Золотий Екватор» на погашення заборгованості за кредитним договором №1 -0020/13/30-KL від 29.03.2013р. після 06 жовтня 2015р.?
4. Яка дійсна заборгованість в гривнях ТОВ «Золотий Екватор» перед ПАТ "БАНК ФОРУМ" за кредитним договором №l-0020/13/30-KL від 29.03.2013р. (за тілом кредиту та відсотками) з урахуванням гривневого еквіваленту визначеного в рішенні господарського суду Рівненської області від 06.10.2015р. по справі №918/1930/14 та здійснених проплат на погашення заборгованості?
Проведення судової фінансово-економічної експертизи просив доручити Волинському відділенню Львівського науково-дослідному інституту судових експертиз.
На обґрунтування клопотання представник відповідача посилається на те, що ТзОВ "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" не є стороною кредитного договору, а тому не може оцінити правильність розрахунку позивача.
Судом розглянуто клопотання представника відповідача про призначення у справі судової експертизи та залишено його без задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає експертизу.
Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п. 2 постанови № 4 від 23.03.2012 року «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Оскільки встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування по справі №903/1302/14, можливе за допомогою інших, крім висновку експерта, засобів доказування, суд не вбачає необхідності у призначенні експертизи. Крім цього, у рішенні господарського суду Рівненської області від 06 жовтня 2015 у справі № 918/1930/14, на яке посилається відповідач у клопотанні, суд здійснив перевірку наданих позивачем розрахунків та дійшов висновку про підставність задоволення позову щодо відображених у них сум.
Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Враховуючи те, що провадження у даній справі тричі зупинялось (ухвалами від 04.02.2015р., від 28.10.2015р., від 02.02.2016р.), та у зв'язку з тим, що розгляд справи триває з грудня 2014 року, суд вважає за необхідне вирішити спір в даному судовому засіданні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 березня 2013 року між позивачем - публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ" як кредитором та третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" як боржником укладено кредитний договір №1-0020/13/30-КL (а.с. 15 - 26, т.1).
23 травня 2013 року між ПАТ "БАНК ФОРУМ" та ТзОВ " Золотий Екватор " укладено додатковий договір №1 (а.с. 28-52, т.1) до кредитного договору №1-0020/13/30-КL від 29.03.2013 року, відповідно до якого кредитор та позичальник дійшли згоди внести зміни та доповнення до статей кредитного договору, без внесення змін в преамбулу та додатки, шляхом викладення його в новій редакції.
29 серпня 2013 року між банком та позичальником укладено договір про внесення змін № 2 (а.с. 53, т.1) до кредитного договору №1-0020/13/30-КL від 29.03.2013 року, відповідно до якого сторони домовились викласти пункт 5.2.12 кредитного договору в новій редакції.
30 вересня 2013 року між банком та позичальником укладено договір про внесення змін № 3 (а.с. 54, т.1) до кредитного договору №1-0020/13/30-КL від 29.03.2013 року, відповідно до якого сторони домовились викласти пункт 5.2.12 кредитного договору в новій редакції.
27 грудня 2013 року між банком та позичальником укладено договір про внесення змін № 4 (а.с. 55-62, т.1) до кредитного договору №1-0020/13/30-КL від 29.03.2013 року, відповідно до якого сторони домовились викласти пункт 1.4 кредитного договору в новій редакції. Також сторони договору погодили кінцевий термін, до настання якого має бути повністю погашена кредитна заборгованість, внесено зміни в пункти 1.5.2 - 1.5.3 кредитного договору (визначено порядок погашення кредиту, фактична заборгованість якого станом на 27 грудня 2013 року становила 32783526,01 доларів США, а також погоджено графік погашення Кредиту.
03 лютого 2014 року між банком та позичальником укладено договір про внесення змін № 5 (а.с. 63-64, т.1) до кредитного договору №1-0020/13/30-КL від 29.03.2013 року, відповідно до якого сторони домовились викласти в новій редакції підпункти 1.6.2.14, 1.6.2.28, 1.6.2.29, 1.6.2.30 та 1.6.2.33 підпункту 1.6.2 пункту 1.6 кредитного договору, які стосуються забезпечення виконання зобов'язань позичальника.
Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору в редакції додаткового договору №1 від 23.05.2013р., кредитор на умовах, визначених договором, відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію, в рамках якої надає останньому кредитні кошти (надалі - кредит) окремими частинами (надалі - вибірки), на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеної договором (пункт 1.2) граничної суми коштів (надалі - кредитний ліміт), а позичальник зобов'язується вчасно погашати кредитору заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь кредитора проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених цим договором.
Умовами кредитного договору зі змінами та доповненнями встановлено загальні параметри кредитування, а саме:
- пунктом 1.2 передбачено, що максимальна заборгованість позичальника за договором (загальна сума усіх вибірок) не може перевищувати кредитний ліміт в сумі 50285457,34 доларів США, з урахуванням наступних сублімітів:
субліміт - 1 - 7185457,34 доларів США - для вибірок, наданих до "23" травня 2013 року;
субліміт - 2 - 43100000,00 доларів США - для вибірок, наданих починаючи з "23" травня 2013 року. (пункт 1.2 кредитного договору зі змінами та доповненнями);
- кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється:
для вибірок, наданих в рамках субліміту - 1 - не пізніше "31" травня 2013 року;
для вибірок, наданих в рамках субліміту - 2 - не пізніше "31" грудня 2013 року.
Крім того, пункти 1.4.2.1 - 1.4.2.6 кредитного договору викладено в наступних редакціях:
- пункт 1.4.2.1 передбачав, що у разі настання відкладальної обставини, що зазначена у пунктах 1.5.2.1.1 - 1.5.2.1.3 цього договору, кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 31 грудня 2014 року;
- пункт 1.4.2.2 передбачав, що у разі настання відкладальної обставини, що зазначена у пунктах 1.5.2.2.1 - 1.5.2.2.3 цього договору, кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 31 грудня 2015 року;
- пункт 1.4.2.3 передбачав, що у разі настання відкладальної обставини, що зазначена у пунктах 1.5.2.3.1 - 1.5.2.3.3 цього договору, кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 31 грудня 2016 року;
- пункт 1.4.2.4 передбачав, що у разі настання відкладальної обставини, що зазначена у пунктах 1.5.2.4.1 - 1.5.2.4.3 цього договору, кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 31 грудня 2017 року;
- пункт 1.4.2.5 передбачав, що у разі настання відкладальної обставини, що зазначена у пунктах 1.5.2.5.1 - 1.5.2.5.3 цього договору, кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 31 грудня 2018 року
- пункт 1.4.2.6 передбачав, що у разі настання відкладальної обставини, що зазначена у пунктах 1.5.2.6.1 - 1.5.2.6.3 цього договору, кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 31 грудня 2019 року.
Відповідно до п. 1.5 кредитного договору зі змінами та доповненнями, надання кредиту/вибірок буде здійснюватися виключно в межах суми вільного (невикористаного) залишку кредитного ліміту відповідно до умов цього договору з встановленням графіку погашення кредиту, але, в будь-якому випадку, заборгованість за кредитом має бути повністю погашена не пізніше кінцевого терміну, як він визначений згідно пункту 1.4 договору.
Пунктом 2 додаткового договору від 27.12.2013 № 4 сторони підтвердили, що в рамках кредитного договору, протягом періоду з дати укладення кредитного договору до дати укладення наведеного договору про внесення змін, позичальник:
- отримав від кредитора кредит в рамках субліміту - 1 в сумі 7185457,34 дол. США та здійснив погашення такого кредиту в рамках субліміту - 1 в сумі 7185457,34 дол. США;
- отримав від кредитора кредит в рамках субліміту - 2 в сумі 43033526,01 дол. США та здійснив погашення частини такого кредиту в рамках субліміту - 2 в сумі 10250000,00 дол. США;
внаслідок чого фактична заборгованість позичальника за кредитом по кредитному договору № 1 0020/13/30-КL на дату укладення договору про внесення змін становить 32783526,01 дол. США. в рамках субліміту - 2 та 0,00 дол. США в рамках субліміту - 1, у зв'язку з чим сторони домовились встановити графік погашення фактичної заборгованості позичальника за кредитом, що існує станом на дату укладення договору, і викласти пункти 1.5.2 - 1.5.3 в новій редакції.
Пунктами 1.5.2, 1.5.2.1 кредитного договору № 1-0020/13/30-КL в редакції договору про внесення змін №4 від 27.12.2013р. передбачено, що позичальник зобов'язаний здійснювати погашення кредиту, фактична заборгованість за яким станом на 27.12.2013р. становить 32783526,01 дол. США. Згідно з наступним графіком погашення кредиту, наданого в межах субліміту-2: протягом періоду з 27 грудня 2013 року по 31 грудня 2013 року встановлюється графік погашення кредиту - 1, відповідно до якого сума погашення заборгованості за кредитом та дата, до якої (включно) така заборгованість підлягає погашенню становить 32783526,01 дол. США. Залишок заборгованості за кредитом після погашення у відповідний період 0,00 дол. США.
Підпунктом 1.5.2.1.1 кредитного договору визначена відкладальна обставина - 1. Умова щодо погашення заборгованості за кредитом згідно з графіком погашення кредиту -2, що передбачений пунктом 1.5.2.2 цього договору, є відкладальною, і зобов'язання позичальника щодо погашення заборгованості згідно з пунктом 1.5.2 цього договору виникає виключно за умови належного (в повному обсязі і у встановлені строки/терміни, в порядку, встановленому цим договором) виконання позичальником своїх платіжних зобов'язань за цим договором (відкладальна обставина - 1), а саме: належної сплати позичальником нарахованих процентів в сумі 286855,85 дол. США згідно з умовами цього договору, нарахованих за період з 26 листопада 2013 року - 25 грудня 2013 року, включно.
Підпунктом 1.5.2.1.2 кредитного договору визначено, що наслідком настання відкладальної обставини - 1 є встановлення строків погашення заборгованості за кредитом згідно з графіком погашення кредиту - 2 та встановлення календарної дати 31 грудня 2014 року як кінцевого терміну, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, нарахованим процентам, комісіями та можлива неустойка.
Пунктом 1.5.2.2 кредитного договору (в редакції додаткового договору від 27 грудня 2013 року № 4) визначено, що у разі настання відкладальної обставини - 1, як вона визначена пунктах 1.5.2.1.1 - 1.5.2.1.3 цього договору, позичальнику на період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року (включно) встановлюється графік погашення кредиту - 2:
до 31 березня 2014 року - сума, що підлягає погашенню 957831,47 дол. США, залишок заборгованості за кредитом після погашення у відповідний період - 31825694,54 дол. США;
до 30 червня 2014 року - сума, що підлягає погашенню 957831,47 дол. США, залишок заборгованості за кредитом після погашення у відповідний період - 30867863,07 дол. США;
до 30 вересня 2014 року - сума, що підлягає погашенню 957831,47 дол. США, залишок заборгованості за кредитом після погашення у відповідний період - 29910031,61 дол. США;
до 31 грудня 2014 року - сума, що підлягає погашенню 29910031,61 дол. США, залишок заборгованості за кредитом після погашення у відповідний період - 0,00 дол. США.
Пунктом 3.2 кредитного договору зі змінами та доповненнями встановлено, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти за фіксованою ставкою, яка встановлюється на весь період дії цього договору в розмірі: 0,01 % (нуль цілих одна сота процента) річних - для вибірок, наданих в рамках субліміту - 1 згідно пункту 1.2.1 договору; 10,5% (десять цілих п'ять десятих процентів) річних - для вибірок, наданих в рамках субліміту - 2 згідно пункту 1.2.2 цього договору.
Відповідно до пункту 3.4.1 кредитного договору зі змінами та доповненнями у разі порушення (невиконання або неналежного виконання) позичальником будь-якого з своїх платіжних зобов'язань за цим договором (зокрема, не здійснення погашення заборгованості, несплати процентів та/або комісії, можливої неустойки (штрафу, пені), розмір процентної ставки, встановлений згідно пунктом 3.2 цього договору, збільшується на 12,99 % (дванадцять цілих дев'яносто дев'ять сотих процентів) річних та становить 13 % (тринадцять процентів) річних - для вибірок, наданих в рамках субліміту - 1, та збільшується на 2,5 % (дві цілих п'ять десятих процентів) річних та становить 13 % (тринадцяті процентів) річних - для вибірок, наданих в рамках субліміту - 2.
Згідно абзацу 1 пункту 3.4.3 кредитного договору про факт збільшення розміру процентної ставки, а також дату, з якої остання вважається збільшеною, кредитор письмово повідомляє позичальника.
Відповідно до статті 2 кредитного договору зі змінами та доповненнями встановлено порядок надання кредиту, зокрема: згідно пункту 2.3.1 кредитного договору зі змінами та доповненнями, кредит надається шляхом перерахування кредитором коштів з відповідного (- их) внутрішньобанківського (- их) позичкового (- их) рахунку (- ів) на поточний рахунок позичальника, відкритий у кредитора, в сумі, що буде зазначена в заявці на отримання вибірки. Кожна заявка виконується позичальником на паперовому носії, має бути підписана уповноваженою (- ми) особою (- ми) та скріплена печаткою позичальника і надається позичальником до установи кредитора щонайменше за 2 (два) робочих дні до запланованої дати вибірки, якщо кредитор та позичальник не домовляться про інше. Подана позичальником заявка є безвідкличною, якщо інше не буде погоджено кредитором.
На виконання умов кредитного договору №1-0020/13/30-КL від 29.03.2013 року позивач - ПАТ "БАНК ФОРУМ" надав третій особі - ТзОВ "Золотий Екватор" кредитні кошти на підставі заявок позичальника:
- заявка від 1 квітня 2013 року - сума вибірки 7185457,34 доларів США, дата погашення вибірки 31 травня 2013 року. Дата надання кредиту 1 квітня 2013 року (а.с. 90, т.1);
- заявка від 14 червня 2013 року - сума вибірки 43033526,01 доларів США, дата погашення вибірки в заявці не зазначена. Дата надання кредиту 14 червня 2013 року (а.с. 91, т.1).
Факт надання кредитором - ПАТ "БАНК ФОРУМ" позичальнику - ТзОВ " Золотий Екватор " коштів в розмірі 50218983,35 доларів США. підтверджується меморіальними ордерами №9998493557 від 01.04.2013р., №272503 від 14.06.2013р. (а.с. 92, т.1).
Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, боржник належним чином умови кредитного договору в частині розрахунків з банком не виконав, розрахунки в повному обсязі і у встановлені строки не провів, в результаті чого у ТзОВ "Золотий Екватор " перед ПАТ "БАНК ФОРУМ" утворилась заборгованість в розмірі 31825694,54 дол. США.
Як вбачається із банківських виписок (а.с. 34 - 191, том 2), заборгованість за сублімітом - 1 в межах суми субліміту 7185457,34 доларів США була сплачена ТзОВ "Золотий Екватор " повністю, а саме: 30 квітня 2013 року на суму 3000000, 00 дол. США, 31 травня 2015 року на суму 4185457,34 дол. США.
Заборгованість за сублімітом - 2 в межах суми субліміту 43033526,01 доларів США сплачена ТзОВ "Золотий Екватор " частково на суму 11207831,47 дол. США, а саме: 29 серпня 2013 року на суму 250000,00 дол. США, 30 жовтня 2013 року на суму 10000000,00 дол. США, 2 липня 2014 року на суму 957831,47 дол. США.
Отже, сума заборгованості ТзОВ "Золотий Екватор " перед ПАТ "БАНК ФОРУМ" за сублімітом - 2, наданого в межах кредитного договору від 29.03.2013 року № 1-0020/13/30-KL станом на 15.12.2014р. становила 31825694,54 дол. США.
У відповідності до пункту 7.2 кредитного договору при настанні випадку порушення зобов'язань кредитор, на свій розсуд має право: 7.2.1 вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитним договором, сплати процентів та/або комісій, можливої неустойки (штрафу, пені), відшкодування документально підтверджених збитків тощо, протягом 7 (семи) робочих днів від дати отримання позичальником відповідного письмового повідомлення.
У зв'язку з тим, що позичальник допустив порушення зобов'язання і банк скористався передбаченим кредитним договором правом та направив на адресу боржника вимогу про дострокове виконання зобов'язання.
Боржник у разі отримання вимоги, повинен її виконати впродовж семи днів, водночас в матеріалах даної справи відсутні будь які повідомлення або відповіді на вимогу банку, також відповідач не надав доказів, які б свідчили про сплату боргу за кредитним договором.
Відповідно до розрахунку позивача (а.с.93) за кредитним договором станом на 15 грудня 2014 року заборгованість становила 33163984,29 дол. США яка складається з:
- простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів - 31825694,54 дол. США;
- простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 974661,90 дол. США;
- пені за простроченим кредитом та процентами - 363627,85 дол. США.
Судом встановлено, що між ПАТ "БАНК ФОРУМ" та ТзОВ "Золотий Екватор" укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав боржнику грошові кошти, а боржник в свою чергу зобов'язався повернути ці кошти в строки передбачені договором.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 2 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно зі статтею 629 ЦК України.
У свою чергу, нормами статей 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Частиною 1 статті 1056 - 1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Як вже було зазначено вище, пунктом 3.5 кредитного договору сторони погодили, що боржник сплачує проценти за користування кредитом, за фіксованою процентною ставкою, яка встановлюється на весь період дії цього договору.
Керуючись чинним законодавством України та кредитним договором, банк нарахував ТзОВ "Золотий Екватор " проценти за користування кредитними коштами в сумі 974661,90 дол. США.
Судом встановлено, що наданий позивачем розрахунок процентів відповідає вимогам кредитного договору, чинного законодавства України, матеріалам справи та зроблений арифметично вірно.
Судом встановлено, що ТзОВ "Золотий Екватор" допустив порушення своїх зобов'язань по сплаті кредиту за кредитним договором.
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 29.03.2013р. між позивачем - ПАТ "БАНК ФОРУМ" як кредитором та відповідачем - ТзОВ «Вест ОСОБА_5» як поручителем укладений договір поруки № 1-0099/13/38-Р (далі за текстом - договір поруки), відповідно до пункту 1.1 якого поручитель поручився перед кредитором за належне та своєчасне виконання ТзОВ “Золотий Екватор” у повному обсязі зобов'язань за кредитним договором № 1-0020/13/30-КL від 29.03.2013 року, включаючи всі дійсні та/або можливі зміни та/або доповнення, внесені та/або такі, що можуть бути внесені у майбутньому, а саме повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.10.2016 року у справі №910/1407/15-г за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" до публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК ФОРУМ" ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" про визнання договору поруки № 1-0099/13/38-Р від 29.03.2013р. припиненим, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2017р., встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" не доведено правових підстав для визнання поруки припиненою, а тому у задоволенні позову було відмовлено.
Таким чином, зобов'язання відповідача за договором поруки № 1-0099/13/38-Р від 29.03.2013р. на час розгляду даної справи не припинені.
Пунктом 2.1 договору (з урахуванням змін і доповнень внесених договором про внесення змін №1 від 23.05.2013 року) визначено, що порука за договором поруки забезпечує у повному обсязі виконання всіх платіжних зобов'язань ТзОВ «Золотий Екватор» за кредитним договором, а саме:
- повернення кредиту в сумі 50285457,34 доларів США з графіком погашення (зниження ліміту заборгованості) відповідно до умов кредитного договору та з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 31.12.2019 року або протягом іншого строку/в інший термін дострокового погашення кредиту у випадках, передбачених кредитним договором;
- сплату процентів за користування кредитом у розмірі 10,5% процентів річних з можливим збільшенням їх розміру до 13% річних без укладення відповідного договору про внесення змін у випадках, передбачених кредитним договором, зокрема, внаслідок порушення ТОВ «Золотий екватор» відповідних своїх зобов'язань за кредитним договором;
- сплату комісій у розмірі, в строки (терміни) та в порядку, визначених кредитним договором;
- сплату можливої неустойки (пені, штрафу), визначеної кредитним договором;
- відшкодування витрат кредитора, пов'язаних зі стягненням заборгованості за кредитним договором.
Строк поруки договором поруки та додатковим договором № 1 до нього не встановлений.
Відповідно до п. 1.1.2 договору поруки у разі порушення боржником забезпечених порукою згідно з договором зобов'язань за кредитним договором поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, а кредитор, відповідно, має право звернутись з вимогою про повне або часткове виконання будь-якого із забезпечених порукою зобов'язань як до боржника та поручителя разом, так і до будь-кого з них окремо.
24.11.2014 року у зв'язку з неналежним виконанням ТзОВ «Золотий Екватор» своїх зобов'язань за кредитним договором № 1-0020/13/30-КL від 29.03.2013 року, позивач направив на адресу відповідача вимогу про дострокове виконання зобов'язання від 19 листопада 2014 року № 14593/3.1 (том 1, а.с. 100-101), в якій позивач вказував на порушення ТзОВ "Золотий Екватор" сплати кредиту згідно з встановленим графіком та просив достроково погасити заборгованість позичальника протягом 7 робочих днів від дати отримання вимоги (докази надіслання - а.с. 103-105,т.1).
Факт отримання вимоги відповідачем 02.12.2014р. підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи (а.с. 102, т.1).
Відповідно до п. 1.3. договору поруки по закінченні 7 (семи) робочих днів від дати отримання поручителем письмової вимоги кредитора щодо виконання забезпечених порукою зобов'язань (відповідної частини) поручитель доручає кредитору в порядку договірного списання списати (списувати) кошти з будь-яких рахунків (поточних, вкладних), як відкритих, так і тих, що будуть відкриті, у кредитора, в сумі, яка дорівнює сумі заборгованості боржника перед кредитором, включаючи можливу неустойку (штрафи, пені), а у випадку недостатності коштів для повного виконання зобов'язань поручителя за договором - кошти в наявній (доступній) сумі.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 06 жовтня 2015 у справі № 918/1930/14 за позовом публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" в особі: Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК ФОРУМ" до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "Сетерус", відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" про стягнення заборгованості за кредитним договором від 29 березня 2013 року № 1-0020/13/30-KL в сумі 33163984 доларів США 29 центів позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" на користь публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" заборгованості по поверненню кредитних коштів у розмірі 31825694,54 дол. США, що еквівалентно 500003971 грн. 04 коп. та нарахованих процентів за користування кредитом в розмірі 974661,90 дол. США, що еквівалентно 15312621,69 грн. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 73 080 грн. 00 коп. В частині позовних вимог, щодо солідарного стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю "Сетерус" припинено провадження по справі. В частині стягнення 363627,85 дол. США пені, що еквівалентно 5712848 грн. 43 коп. відмовлено.
Відповідно до пункту 4.1.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 № 1 у розгляді справ за окремими позовами до боржника та поручителя як солідарних боржників необхідно виходити з того, що чинне законодавство (частина перша статті 598, статті 599 - 601, 604 - 609 Цивільного кодексу України) не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення. Наявність судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Тому подання кредитором позову до боржника не є перешкодою для подання позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашено.
У зв'язку з неналежним виконанням ТзОВ «Золотий Екватор» своїх зобов'язань за кредитним договором № 1-0020/13/30-КL від 29.03.2013 року позивач звернувся з позовом в суд до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" - поручителя за договором поруки № 1-0099/13/38-Р від 29.03.2013 року про стягнення з нього 33163984,29 дол. США.
Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За приписами ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як було з'ясовано в судовому засіданні 28.02.2017р., товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" здійснило часткове погашення заборгованості та процентів, в наслідок чого відповідно до розрахунку позивача прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів на час розгляду справи становить 31310736,48 дол. США, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 791985,59 дол. США..
У зв'язку із частковим погашенням заборгованості провадження у справі в частині стягнення з відповідача 697634,37 дол. США слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у зв'язку з неналежним виконанням ТзОВ «Золотий Екватор» своїх зобов'язань за кредитним договором № 1-0020/13/30-КL від 29.03.2013 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Банк Форум" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" заборгованості по поверненню кредитних коштів в сумі 31310736,48 дол. США за кредитним договором від 29 березня 2013 року № 1-0020/13/30-KL, простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 791985,59 дол. США, на підставі договору поруки № 1-0099/13/38-Р від 29.03.2013 року підлягають задоволенню у повному обсязі.
У задоволенні позовних вимог про стягнення відповідача пені за простроченим кредитом та процентами в розмірі 363 627, 85 дол. США слід відмовити з огляду на таке.
Згідно пункту 8.2 кредитного договору в редакції від 29 березня 2013 року за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом , несвоєчасну сплату процентів та/або комісій за кредитним договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діятиме протягом відповідного порушення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня сплачується окремо від процентів, комісій та штрафів, що підлягають сплаті відповідно до цього договору.
Відповідно до пункту 8.1 кредитного договору в редакції додаткової угоди № 1 від 23 травня 2013 року за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність у порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України.
Сплата неустойки (штрафу, пені) не звільняє позичальника від виконання відповідних зобов'язань (обов'язків) за цим договором (пункт 8.3. кредитного договору в редакції із змінами та доповненнями).
З зазначеного суд вбачає, що кредитним договором із змінами та доповненнями сторони не передбачили розмір нарахованої пені та порядок її нарахування.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
В абзацах 3, 4 п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", статтею 36 Закону України "Про телекомунікації", статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини.
Враховуючи вищевикладене, пеня може бути передбачена умовами укладеного між сторонами правочину або нормами законодавства.
Натомість сторонами в договорі не погоджено відповідальність позичальника в разі прострочення зобов'язання у вигляді пені. Також судом враховано, що спеціальний законодавчий акт, яким було б визначено право на нарахування пені, виходячи з характеру спірних правовідносин, відсутній.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).
Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України, оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України гривні.
Така ж правова позиція знайшла своє відображення у постанові Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 3-29гс15 від 1 квітня 2015 року по справі № 909/660/14.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог про стягнення відповідача пені за простроченим кредитом та процентами в розмірі 363 627,85 дол. США слід відмовити
Крім того, суд зазначає, позивачем заявлено до стягнення заборгованість в іноземній валюті - долари США. З огляду на це необхідно зазначити наступне.
Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 192 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території У країни.
Разом із тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривні за офіційним курсом Національного банку України.
Згідно з частиною третьою статті 533 ЦК України використання іноземної валюти як засобу платежу при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається лише у випадку, передбаченому законом (частина друга статті 192 ЦК України).
Відповідно до частини 2 статті 198 ГК України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року № 15-93 валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.
Пунктом 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову (пункт 4 частини першої статті 55 ГПК).
При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами.
У разі подання позову про стягнення національної валюти України - еквіваленту іноземної валюти ціна позову визначається в національній валюті України за офіційним курсом, визначеним Національним банком України, на день подання позову.
З матеріалів справи вбачається, що, оскільки позовна надіслана поштою до суду 22 грудня 2014 року згідно з відбитком поштового штемпеля на конверті (а.с. 114, том 1), датою подання позову буде вважатись саме 22 грудня 2014 року.
Отже, суму боргу в іноземній валюті слід визначити в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, станом на день подання позовної заяви - 22 грудня 2014 року.
Так, згідно даних з офіційного сайту Національного банку України, 22 грудня 2014 року було встановлено офіційний курс гривні до дол. США нарівні 100 дол. - 1585,4396 грн.
Відтак, прострочена заборгованість по поверненню кредиту становить 31310736,48 дол. США, що станом на 22 грудня 2014 року еквівалентно 496412815,21 грн. та нарахованих процентів за користування кредитом в розмірі 791985,59 дол. США, що станом на 22 грудня 2014 року еквівалентно 12556453,17 грн.
За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
При подачі позовної заяви до суду уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не сплачував судовий збір, так як станом на дату подачі позову, відповідно до п.22 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на дату подання позову, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку звільнена від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на дату подання позову, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом. 1 п. 2 ч. 2 Закону передбачалось, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» у 2014 році мінімальна заробітна плата становила 1218 гривень.
Відповідно до ч. 3 статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
За таких обставин, судовий збір, відповідно до ст.44, 49 ГПК України слід покласти на відповідача та стягнути його на користь Державного бюджету України.
Суд на підставі наведених положень законодавства, враховуючи часткову відмову у задоволенні позову, дійшов висновку про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Вест ОСОБА_5» в доход Державного бюджету України судового збору в сумі 72278,71 грн. судового збору.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» (43010, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Кременецька, будинок 38, код ЄДРПОУ 34524327) на користь публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" (02100, м.Київ, бульвар Верховної Ради, будинок 7, код ЄДРПОУ 21574573) заборгованість по поверненню кредитних коштів у розмірі 31310736,48 дол. США (тридцять один мільйон триста десять тисяч сімсот тридцять шість доларів США сорок вісім центів), що еквівалентно 496412815,21 грн. та процентів за користування кредитом в розмірі 791985,59 дол. США (сімсот дев'яносто одна тисяча дев'ятсот вісімдесят п'ять доларів США п'ятдесят дев'ять центів), що еквівалентно 12556453,17 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» (43010, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Кременецька, будинок 38, код ЄДРПОУ 34524327) в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 72278,71 грн. (сімдесят дві тисячі двісті сімдесят вісім гривень сімдесят одну копійку).
В частині стягнення 363627,85 дол. США пені відмовити.
Провадження у справі в частині стягнення 697634,37 дол. США припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено
10.03.2017
Головуючий суддя І. О. Гарбар
Судді А.М. Кравчук
ОСОБА_1