09 березня 2017 р. Справа № 902/86/17
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (пл. І. Франка, б. 5, м. Київ, 01001)
до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
про стягнення 15428,30 грн.
за участю секретаря судового засідання Павлової Т.С.,
представники сторін в судове засідання не з'явилися
Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 15428,30 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії від 10.12.2009 № 61214 поставив відповідачеві електричну енергію, натомість, відповідач своє грошове зобов'язання за вказаним договором не виконав.
Наведена обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 15428,30 грн. за спожиту активну електроенергію в період з 01.02.2016 року по 01.05.2016 року.
Ухвалою суду від 16.01.2017 року за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/86/17 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 02.02.2017 року та зобов'язано сторін надати докази необхідні для вирішення спору.
Ухвалою суду від 02.02.2017р. розгляд справи відкладено на 09.03.2017р., у зв'язку з неявкою представників сторін та неподанням витребуваних ухвалою суду доказів.
14.02.2017 року до суду надійшло клопотання від 06.02.2017р. за підписом представника позивача Палій Ю.В. в якому останній просить суд забезпечити проведення судового засідання по справі №902/86/17 призначеного на 09.03.2017р. на 12:30 у режимі відеоконференції, у зв'язку з тим, що територіально позивач знаходиться у м. Києві, прибути уповноваженому представнику позивача у судове засідання 09.03.2017р. о 12:30 не можливо через відсутність квитків. Забезпечити проведення відеоконференції у господарському суді м. Києва.
Ухвалою від 20.02.2017 року суд відмовив в задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у зв'язку з заздалегідь заброньованим на цей самий час засіданням іншого суду.
На визначену судом дату представник позивача не з'явився. Відповідач також не скористався правом участі в судовому засіданні. Визначених судом доказів не надав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив. Ухвали винесені судом у даній справі надсилалися відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.
За викладених вище обставин справу розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Між Публічним акціонерним товариством "Київенерго", як постачальником, (далі - позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, як споживачем, (далі - відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії від 10.12.2009 р. № 61214 (далі - Договір) відповідно до предмету Договору позивач продає відповідачу електричну енергію, а останній зобов'язується оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії (п. 1.1 Договору).
Пунктом 2 додатку № 2 до Договору передбачено, що відповідач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати, яка здійснюється до 21 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю (згідно п. 2.1 додатку 2 до Договору).
Згідно п. 2.2 додатку 2 до Договору остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електричної енергії та інших платежів згідно з умовами цього Договору здійснюється на підставі самостійно отриманих у позивача рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання. При відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду.
Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, визначаються за показаннями розрахункових засобів обліку електричної енергії про її фактичне споживання (п. 4 додатку 2 до Договору).
Відповідно до п. 9.4. Договору, цей Договір набуває чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.2010 р. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною Стороною не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
За час дії договору позивач продавав відповідачу електроенергію, а відповідач сплачував за неї відповідно до рахунків.
Однак, відповідачем було порушено договірні зобов'язання, в наслідок чого за період з 01.02.2016 року по 01.05.2016 року виникла заборгованість за використану активну електричну енергію, яка становить 15 428,30 грн., даний факт стверджується наявними у справі рахунками-розшифровками за спірний період, актами приймання-передачі товарної продукції у спірний період, актами контрольного огляду розрахункових вузлів обліку споживача, а також відповідачу в червні 2016 року повністю припинено подачу напруги на електроустановку, що підтверджується наявним в матеріалах справи корінцем наряду-заявки № 8247 (а.с.25-53).
Позивачем не одноразово на адресу відповідача направлялись претензії про сплату заборгованості, однак відповідач відповіді на претензії на надав заборгованість не сплатив, з огляду на це позивач був змушений звернутись до суду.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог та задоволення позову з наступних підстав.
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 ГПК, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до п.6.1 Правил користування електроенергією розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються відповідно до умов договору.
Згідно підпункту 2 п.10.2 Правил користування електроенергією споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд відзначає, що жодного підтвердження факту сплати відповідачем 15428,30 грн. за спожиту активну електроенергію за період з 01.02.2016 р. по 01.05.2016 р. сторонами до суду не подано.
З урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 15428,30 грн. за спожиту активну електроенергію в період з 01.02.2016 р. по 01.05.2016 р., підлягає задоволенню повністю.
Судові витрати підлягають розподілу за правилами ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 49, 78, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (пл. І. Франка, б. 5, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00131305) 15428 (п'ятнадцять тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 30 коп. боргу за спожиту активну електричну енергію (зарахувавши на рахунок зі спеціальним режимом використання № 26038301201 у ГУ по м. Києву та Київській обл. ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, Одержувач - ПАТ «Київенерго»)
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (пл. І. Франка, б. 5, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00131305) 1378 (тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору (зарахувавши на розрахунковий рахунок № 26000306201 у ГУ по м. Києву та Київській обл. ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, Одержувач - ПАТ «Київенерго»)
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 10 березня 2017 р.
Суддя Матвійчук В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (пл. І. Франка, б. 5, м. Київ, 01001)
3 - відповідачу (АДРЕСА_1)