02 березня 2017 року Справа № 910/4905/16
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :
головуючого суддіХодаківської І.П.,
суддівСибіги О.М.,
Бакуліної С.В.,
розглянувши
касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Ютем-Інжиніринг"
на постанову від 13.09.2016 Київського апеляційного господарського суду
у справі№910/4905/16 господарського суду міста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ютем-Інжиніринг"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укренергопром-3"
простягнення 1 759 632,34 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача - не з'явились,
Від відповідача - Яценко Я.М. - дов. від 04.04.16,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ютем-Інжиніринг" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергопром-3" про стягнення 1 759 632,43 грн. за договором будівельного підряду № 70.
Рішенням від 06.06.2016 господарського суду м. Києва (суддя Мудрий С.М.) в задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення суду мотивовано тим, що факт правопорушення саме з боку відповідача щодо прав та інтересів позивача суду не доведений, відсутній повний склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності, зокрема, причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і заподіяною позивачу шкодою.
Постановою від 13.09.2016 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого Тищенко А.І., суддів Михальської Ю.Б., Отрюха Б.В. рішення від 06.06.2016 господарського суду м. Києва залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ютем-Інжиніринг" у касаційній скарзі просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 4-3, 4-7, 34, 35, 43, 82 ГПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод".
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.08.2008 між та ТОВ "КОНТУРГЛОБАЛ СОЛУШНС УКРАЇНА" як замовником та дочірнім підприємством "Ютем-Інжиніринг" відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" (правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Ютем-Інжиніринг") як генпідрядником укладено договір будівельного підряду №70, за умовами якого генпідрядник взяв на себе зобов'язання розробити та погодити в порядку, передбаченому даним договором з органами державної влади проектну документацію, побудувати об'єкт у відповідності з проектною документацією та забезпечити настання значного завершення та кінцевого завершення. Об'єктом є газопоршнева когенераційна установка для комбінованого виробництва електричної енергії, теплової енергії, пари, гарячої води, охолодженої води і вуглекислого газу, яка буде розташована поруч з заводом з виробництва безалкогольних напоїв, що належить "Кока-Кола Беверіджз Україна Лімітед".
Згідно з п. 10.1 договору генпідрядник зобов'язаний самостійно або із залученням субпідрядників в терміни, зазначені в графі робіт, розробити проект та робочу документацію у відповідності з узгодженим сторонами завдання на проектування, іншими вихідними даними, наданими замовником, в обсязі необхідному для розробки проектної документації, законодавством і цим договором, а також спільно з замовником погодити проект з органами державної влади у відповідності до законодавства.
Пунктом 10.1.1 договору передбачено зобов'язання генпідрядника розробити та надати замовнику на затвердження завдання на проектування протягом 15 днів з дати вступу в силу за умови надходження попередньої оплати у відповідності з графіком платежів.
23.04.2012 року між сторонами укладено додаткову угоду № 7 до договору будівельного підряду, якою внесено зміни до п.7.2.4 договору, зокрема, щодо зобов'язання замовника виплатити суму утримання за договором до закінчення гарантійного терміну у разі надання генпідрядником банківської гарантії на суму утримання, у формі узгодженій сторонами, на строк, що дорівнює гарантійному строку на обладнання та роботи, виконанні в рамках відповідного пускового комплексу.
Пунктом 2 додаткової угоди, сторони погодили, що інші умови договору залишаються незмінними.
05.08.2008 товариством з обмеженою відповідальністю "Укренергопром-3" (виконавець) та дочірнім підприємством "Ютем-Інжиніринг" відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" (замовник) укладено договір №70-П на проектні роботи, за умовами якої виконавець приймав на себе зобов'язання по розробці проекту та робочої документації для будівництва газопоршневої когенераційної установки для комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, пару, гарячої та охолодженої води та вуглекислого газу, яка буде розміщуватися поруч з заводом Coca Cola Hellenic Bottling Company в смт. Велика Димерка (в подальшому "об'єкт") за адресою: смт. Велика Димерка, Броварського району, Київської обл. 07442, Україна, включаючи одержання погоджень і дозволів відповідних установ, необхідних згідно з чинним законодавством України, здійснення авторського нагляду за виконанням робіт по будівництву об'єкту та їх супроводження.
Згідно з п.2.1 договору, документація повинна бути розроблена виконавцем у відповідності з умовами цього договору, завданням на проектування та вимогам ДБН А.2.2-302004, а також інших державних будівельних норм та державних стандартів України, що стосується норм проектування.
Роботи за цим договором виконуються відповідно до завдання на проектування затвердженого замовником (п.4.1 договору).
18.05.2012 між дочірнім підприємством "Ютем-Інжиніринг" відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" (принципал) та публічним акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" (гарант) укладено генеральний договір №ЮР/735-БГ про надання гарантій, на підставі якого Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" як гарант 18.05.2012 року видано гарантію №KIEG004738 на суму 3519264,87 грн., якою гарантовано бенефіціару (ТОВ "КОНТУРГЛОБАЛ СОЛУШНС УКРАЇНА") належне виконання принципалом (позивачем) своїх гарантійних зобов'язань по виконаним роботам першого пускового комплексу протягом 12 місяців з дати прийняття першого пускового комплексу в експлуатацію.
Позивачем на виконання умов основного договору були виконані будівельні роботи та збудовано об'єкт у відповідності до розробленої ТОВ "Укренергопром-3" проектної документації.
Відповідачем, в свою чергу, як проектною організацією, розроблено проект та робочу документацію для будівництва газопоршневої когенеруючої установки для комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, гарячої та охолодженої води та вуглекислого газу.
В процесі експлуатації виконаного позивачем об'єкта з'ясувалось, що він не може в повній мірі задовольнити потреб замовника та, відповідно, тієї мети, з якою його було збудовано, оскільки розробленою відповідачем проектною документацією не було враховано термоциклічне навантаження на устаткування ТЕЦ, що виникало внаслідок непостійного споживання заводом Кока-Кола пари (пароспоживання може варіюватися від 0 до 16,4т/год (зимовий режим).
Непостійне пароспоживання є притаманним на всіх подібних підприємствах з випуску газованих напоїв. На підприємстві є періоди відсутності пароспоживання і котел-утилізатор повністю відключається від роботи, адже є надлишок пари, яку немає куди скинути. Таким чином має місце: нестабільна робота (запуски-зупинки) та робота в недовантаженому режимі котла- утилізатора; наявні значні стрибки температурних режимів котла-утилізатора та перепади тиску; циклічність роботи котла утилізатора, що пов'язано з відсутністю пароспоживання споживачем, у зв'язку з чим виникають термічні розширення металу трубок, які утворюють залишкову напругу, внаслідок чого відбувається транскристалічна корозія.
Як наслідок, обладнання, яке було підібрано відповідачем для об'єкту, розраховане для роботи в базовому режимі навантажень, не може працювати в умовах непостійного ("рваного") режиму пароспоживання заводом та постійно виходить з ладу через термоциклічне навантаження на нього.
Враховуючи вищезазначені недоліки, замовник (ТОВ "КОНТУРГЛОБАЛ СОЛУШНС УКРАЇНА") звернувся до ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" з вимогою від 06.02.2013 про виплату банківської гарантії, яка була задоволена банком.
Не погоджуючись з діями замовника, позивач звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій палаті України з позовом про стягнення з ТОВ "КОНТУРГЛОБАЛ СОЛУШНС УРАЇНА" збитків у сумі 3519264,87 грн.
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій палаті України від 03.07.2014р. у справі АС № 282у/2013 позовні вимоги "Ютем-Інжиніринг" задоволено частково на 50% в сумі 1759632,44 грн., у зв'язку з чим позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про відшкодування збитків від 02.03.2016, залишення якої без задоволення і стало підставою для звернення ТОВ "Ютем-Інжиніринг" з позовом у даній справі.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, зазначає, що відповідно до статті 891 ЦК України підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт.
У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 614, 623 ЦК України та ст. 226 ГК України для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
При цьому згідно частини 2 ст.22 ЦК України збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ч.1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності. Застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків можливе за наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, і вини.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що ними регулюються правовідносини сторін, що носять зобов'язальний характер, в тому числі щодо стягнення збитків, відшкодування яких передбачено умовами договору або вимогами закону як наслідок порушення господарського зобов'язання, тобто таких збитків, відшкодування яких, за наявності вини сторони у порушенні господарського зобов'язання, носить обов'язковий для цієї сторони характер, а наявність збитків і їх розмір перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
В рішенні Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій палаті України від 03.07.2014 у справі АС № 282у/2013 встановлено, що відповідно до висновків робочої комісії, досліджень здійснених представниками заводу-виробника Ferroli та Інститутом електрозварювання ім.. Є.О. Патона причинами виникнення дефектів стали термоциклічне навантаження металу та корозійне розтріскування.
Стосовно термоциклічного навантаження металу обидві сторони погоджуються, що ймовірність термоциклічного навантаження не була передбачена підготовленою та затвердженою проектною документацією.
Судами попередніх інстанцій досліджено умови спірного договору та встановлено, що розроблення проектної документації відповідно до п.10.1 договору мало б відбуватися відповідно до погодженого сторонами завдання на проектування та вихідними даними, наданими саме відповідачем - ТОВ "КОНТУРГЛОБАЛ СОЛУШНС УКРАЇНА": "Генпідрядник зобов'язаний самостійно або із залученням субпідрядників у строки, вказані у Графіку робіт, розробити проект і робочу документацію у відповідності з погодженим сторонами завданням на проектування, іншими вихідними даними, наданими замовником, в обсязі необхідному для розробки проектної документації, законодавства та даного договору, а також спільно із замовником погодити проект з органами державної влади у відповідності до законодавства."
Спільна участь і відповідальність сторін у збиранні необхідних вихідних даних окрім зазначених положень підтверджується також механізмом погодження та затвердження сторонами завдання на проектування (п.10.1.1 договору) та положенням про збір вихідних даних для розробки проектної документації та погодження вихідних даних (п.10.1.2 договору).
При цьому судами враховано, що в рішенні Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій палаті України від 03.07.2014 у справі АС № 282у/2013 зазначено, що враховуючи неможливість виокремлення значення впливу негативних факторів у вигляді корозійного розтріскування та циклічного навантаження, а також враховуючи, що порушення позивачем - ТОВ "Ютем-Інжиніринг" своїх зобов'язань щодо збору вихідних даних та неврахування циклічного навантаження мало місце в т.ч. частково через вину відповідача - ТОВ "КОНТУРГЛОБАЛ СОЛУШНС УКРАЇНА", має місце вина обох сторін в частині виходу з ладу котла ст.. №2.
Тобто, п.10.1 договору №70 від 01.08.2008 року передбачено, що генпідрядник зобов'язаний самостійно або із залученням субпідрядників в терміни, зазначені в графі робіт, розробити проект та робочу документацію у відповідності з узгодженого сторонами завдання на проектування, іншими вихідними даними, наданими замовником, в обсязі необхідному для розробки проектної документації, законодавством і цим договором, а також спільно з замовником погодити проект з органами державної влади у відповідності до законодавства.
Також, пунктом 10.1.2 договору №70 від 01.08.2008 року передбачено збір вихідних даних для розробки проектної документації. В строки, передбачені в графіку робіт, генпідрядник спільно з замовником зобов'язаний отримати та надати архітектурно-планувальне завдання (АПЗ), погоджені сторонами вихідні дані на розробку проектної документації та технічні умови по інженерному забезпеченню об'єкта.
Відповідно до п. 1.1 договору №70-П від 05.08.2008 замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по розробці проекту та робочої документації для будівництва газопоршневої когенераційної установки для комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, пару, гарячої та охолодженої води та вуглекислого газу, яка буде розміщуватись поруч з заводом Coca Cola Hellenic Bottling Company в смт. Велика Димерка (в подальшому "об'єкт") за адресою: смт. Велика Димерка, Броварського району, Київської обл. 07442, Україна., включаючи одержання погоджень і дозволів відповідних установ, необхідних згідно з чинним з'аконодавством України, здійснення авторського нагляду за виконанням робіт по будівництву об'єкту та їх супроводження.
Роботи за цим договором виконуються відповідно до завдання на проектування, затвердженого замовником (п.4.1 договору №70-П від 05.08.2008 року).
Відповідно до п.4.2 договору виконавець розробляє для спільного погодження завдання на проектування в термін 10 днів з дати підписання договору. У випадку отримання від замовника мотивованої відмови в погодженні, виконавець зобов'язаний доробити завдання на проектування враховуючи зауваження замовника та направити його на затвердження замовнику.
Виконавець, разом із замовником готує документи для отримання архітектурно- планувального завдання "АПЗ", погоджені сторонами дані на розробку проектної документації, та отримує технічні умови по інженерному забезпеченню об'єкта, в тому числі технічні умови на підключення до інженерних та електричних мереж від державних органів (п.4.3 договору №70-П від 05.08.2008).
Виконавець здійснює авторський нагляд за виконанням робіт на умовах, викладених в окремому договорі або додатковій угоді до даного договору (п.4.7 договору №70-П від 05.08.2008).
Виконавець, для виконання предмету контракту, самостійно здійснює отримання всіх необхідних дозволів та погоджень відповідних установ, необхідних згідно з чинним законодавством України (п.4.8 договору №70-П від 05.08.2008).
Відповідно до п. 4.9 договору №70-П від 05.08.2008 року виконавець зобов'язаний провести геодезичні та геологічні вишукування в об'ємі та формі, що необхідні для отримання даних для розробки та затвердження проектної документації.
Виконавець, зобов'язаний погодити проект у відповідних органах та службах згідно чинного законодавства. У випадку якщо у відповідності до законодавства погодження проекту повинні бути отримані замовником, представник замовника приймає участь в отриманні таких погоджень. Таке погодження повинно бути проведене у відповідності з ДБН А.2.2-3-2004, правилами забудови на території Київської області, та чинним законодавством (п.4.10 договору №70-П від 05.08.2008).
Таким чином, судами встановлено, що на підставі умов договору відповідач зобов'язався розробити документацію у відповідності з завданням на проектування, а збір вихідних даних для розробки проектної документації в його обов'язки не входив.
Згідно зі ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.
Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.
Відповідно до п.2.2 Державних будівельних норм України ДБН А.2.2-3-2004, затверджених наказом Держбуду України 20.01.2004 № 8 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва", проектування об'єктів здійснюється з дотриманням законодавства України на підставі вихідних даних.
Вихідні дані для виконання проектних робіт на відповідній стадії замовник зобов'язаний надати до початку виконання проектно- вишукувальних робіт.
До складу вихідних даних належать:
- архітектурно-планувальне завдання (АПЗ);
- технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта (ТУ);
- завдання на проектування згідно з додатком Д;
- інші вихідні дані згідно з додатком Г."
Згідно з додатком Г ДБН А.2.2-3-200466: "Конкретний перелік вихідних даних, що надається замовником, визначається при підписанні договору (контракту) на виконання відповідних стадій проектування."
Завдання на проектування є додатком №1 до договору на проектні роботи №70-П від 05.08.2008 та є затвердженим позивачем. Додатковою угодою №5 від 12.01.2010 було внесено зміни до завдання на проектування та затверджено позивачем нове завдання на розробку робочої документації (додаток №4 до додаткової угоди №5 договору від 01.08.2008 №70).
З врахуванням зазначеного вище судами вірно встановлено, що відповідач на момент підписання завдання на проектування як додатку до договору на проектування міг використовувати тільки ті вихідні дані, які існували на той момент і, які були надані замовником - позивачем.
Відповідач не міг використовувати вихідні дані для проектування крім тих, які надані йому замовником в законний спосіб та на законних підставах, та існували на той час.
За таких обставин судами обґрунтовано визнано безпідставним твердження позивача про обізнаність відповідача щодо відповідного режим пароспоживання заводом ПП "Кока-Кола Беверіджиз Лімітед України, оскільки він знав тільки той режим пароспоживання, який був доведений йому замовником, і міг використовувати для розробки проекту тільки ті вихідні дані, які погоджені усіма сторонами.
Технічні умови на підключення до мереж заводу іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Лімітед Україна", листи ПП "Кока- Кола Беверіджиз Лімітед Україна", ТОВ "КонтурГлобал Солушнс Україна", які є вихідними даними для розробки проекту, свідчать про те, що відповідач діяв із дотриманням вимог законодавства України у частині збору інформації та використання інформації для проектування (копії надаються). Дані документи є складовою проекту та їх оригінали мають бути наявними у позивача.
Судами також враховано експертний висновок Державної інспекції з енергозбереження №09/П/15-1/057/1 від 31 липня 2009 про відповідність об'єкта нормативним актам з питань енергозбереження.
Крім того, проект був прийнятий позивачем, всі необхідні експертизи було проведено, об'єкт введено в експлуатацію та експлуатується.
До того ж, судами взято до уваги і те, що у звіті про науково-дослідну роботу "Технічна експертиза якості будівельних конструкцій та інженерного обладнання комплексу будівель та споруд газопоршневої когенераційної установки для комбінованого виробництва електричної енергії, теплової енергії, пари, гарячої води, охолодженої води і вуглекислого газу, яка розташована поруч із заводом з виробництва безалкогольних напоїв, що належить підприємству "Кока-Кола Беверіджиз Лімітед Україна" розташованої в смт. Велика Димерка Броварського району Київської обл." від 04.06.2014 року міститься висновок про те, що системну помилку, яка потім привела до постійного виходу з ладу котлів-утилізаторів, було допущено до початку проектування на стадії збору вихідних даних, що не дозволило коректно розробити проекту документацію та врахувати фактичний "рваний" режим пароспоживання.
З врахуванням зазначеного вище обґрунтованим є висновок судів про відсутність в даному випадку будь-які доказів неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань за договором №70-П від 05.08.2008 року та вини останнього в зазначених вище недоліках.
Отже, факт правопорушення саме зі сторони відповідача прав та інтересів позивача суду не доведений.
З огляду на викладене, вмотивованим є висновок про відсутність підстав для стягнення з відповідача збитків у розмірі 1759632,43 грн.
Стосовно заявленої відповідачем вимоги про застосування строку позовної давності, судами правомірно відмовлено у її застосуванні.
Так, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ч. 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частиною 5 ст. 324 ЦК України встановлено, що позов про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту, може бути заявлено протягом десяти років, а якщо збитки замовнику завдано протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань, аварій, обрушень, - протягом тридцяти років з дня прийняття побудованого об'єкта.
Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" визначено, що ч. 3 ст. 322, ч. 5 ст. 324 ГК України встановлено особливості визначення та перебігу позовної давності за вимогами, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво і за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт (у тому числі й стосовно ст. ст. 863 і 864 ЦК України, які по-іншому, ніж зазначені норми ГК України, визначають строки та момент початку перебігу позовної давності). Оскільки ГК України є спеціальним законодавчим актом щодо ЦК України в регулюванні господарсько-правових відносин, господарські суди у вирішенні відповідних спорів мають керуватися саме приписами ГК України.
Доводи касаційної скарги були досліджені судом апеляційної інстанції, їм було надано належну правову оцінку та обґрунтовано відхилено як безпідставні.
Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютем-Інжиніринг" залишити без задоволення.
Постанову від 13.09.2016 Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/4905/16 господарського суду м. Києва залишити без змін.
Головуючий суддя І. Ходаківська
Судді О. Сибіга
С. Бакуліна