07 березня 2017 року Справа № 914/1847/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),
суддів :Корнілової Ж.О., Могил С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Тетра Лаваль Кредит АБ (Tetra Laval Credit AB)
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 р.
у справі№914/1847/16
господарського судуЛьвівської області
за позовомТетра Лаваль Кредит АБ (Tetra Laval Credit AB)
доПублічного акціонерного товариства "Львівський Холодокомбінат"
простягнення заборгованості та повернення майна за договором лізингу
за участю представників від:
позивачаШворак О.М. (дов. від 02.01.17),
відповідачаБарбадин-Дунець Н.М. (дов. від 16.01.17)
Тетра Лаваль Кредит АБ (Tetra Laval Credit AB) звернулось до господарського суду Львівської області із позовом до ПАТ "Львівський Холодокомбінат" про стягнення заборгованості та повернення майна за договором лізингу.
Рішенням господарського суду Львівської області від 28.09.2016 р. (суддя Коссак С.М.), яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 р. (судді: Скрипчук О.С., Дубник О.П., Матущак О.І.) в позові Тетра Лаваль Кредит АБ (Tetra Laval Credit AB) відмовлено.
Не погоджуючись із постановою та рішенням судів, Тетра Лаваль Кредит АБ (Tetra Laval Credit AB) звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 16.09.2005 р. між Компанією "ТЕТРА ЛАВАЛЬ КРЕДИТ" (лізингодавець), ВАТ "Львівський холодокомбінат" (лізингоотримувач) (правонаступник ПАТ "Львівський холодокомбінат") та Тетра Пак Сервіс СА (постачальний) було укладено договір лізингу № 100413 (надалі договір).
Згідно умов договору, предметом останнього є обладнання, зазначене в контракті купівлі-продажу від 16.09.2005 р., який є додатком № 1 до договору лізингу.
Контракт купівлі-продажу від 16.09.2005 р. укладений між Компанією "ТЕТРА ЛАВАЛЬ КРЕДИТ" (покупець) та Тетра Пак Сервіс СА (продавець). На контракті купівлі-продажу від 16.09.2005 р. міститься підпис представника ПАТ "Львівський холодокомбінат".
Згідно контракту купівлі-продажу від 16.09.2005 року (додаток № 1 до договору лізингу) предметом договору лізингу є обладнання, а саме: фризер безперервної дії Hoyer Frigus KF 1000 F (4 шт.); фризер безперервної дії Hoyer Frigus KF 2000 F (1шт.); безперервний дозатор інгредієнтів Hoyer Addus FF 4000 XC (1 шт.); установка для виробництва формованого морозива на паличці Hoyer Rollo RM 23 С 1(1 шт.), однорядний пакувальник Hoyer Flowrap SL 80 TS (1шт.); насосна станція Hoyer Propump N-C (2 шт.), лоткова-тунельна екструзій на система з обладнання для виробництва напівсендвіч/ сандвіч, морозива на паличці Hoyer Straightline 800 C 1 (1 шт.); система переносу і занурення Hoyer Dino C1 (1шт.); обладнання для виробництва морозива на паличці (що включає в себе 834 пласких піддони із нержавіючої сталі; одно привідний горизонтальний відрізний пристрій з приводом проволочки та підтримкою екструдера, вертикальний екструдер (2 кольори - 2 виходи); вертикальний екструдер (1колір); одинарний паличкозабивач, пневмопривідний, для паличок розміром 10" 95 мм); змінні частини для паличконабивача для роботи з іншим видом палички; додаткові пристрої, що встановлюються на Hoyer Dino C1 для захоплення продуктів на паличці; щипці для захоплення, ламелли, щипці для викладки; множинний молоточок, верхнє положення; одинарний молоточок, верхнє положення; обладнанняи для виробництва морозива напівсендвіч/ сандвіч (що включає в себе 834 пласких піддони з нержавіючої сталі з 3 виїмками для укладки бісквітів, вертикальний екструдер (1 колір); вертикальний екструдер (2 кольори), донний розподілювач бісквітів; розподілювач верхніх бісквітів, два розміри бісквітів для розподілювача; обладнання для напівсендвіча Hoyer Dino C); насос для зв'язки (2 шт.), однорядний пакувальник Hoyer Flowrap SL 80 F (1 шт.), наповнювальна машина для морозива Hoyer Comet C2 (1 шт.); спіральний гартівний тунель 2000 л/год (1 шт.); конвеєрна система з касетами для загартування (1 шт.); конвеєрна система (1шт); фризер для морозива низької температури Hoyer Frigus СК 1400 (1 шт.); наповнювальна машина для морозива Hoyer Comet C2 (1 шт.); дозатор для морозива Hoyer (1шт.) (надалі - Договір купівлі - продажу).
В договорі лізингу сторони погодили: місце встановлення обладнання - місцезнаходження лізингоотримувача у м. Львові, Україна; строк поставки - протягом 16 робочих тижнів з моменту підписання цього договору; умови поставки - DDU, Львів, Україна у відповідності до правил Інкотермс 2000 року.
Ціна договору лізингу складає 2 637 300,00 євро. Строк лізингу - 36 місяців. Початок строку лізингу визначається від першої дати прибуття першої частини обладнання на митний пункт України.
Судом встановлено, що рішенням Міжнародного Арбітражного Суду Міжнародної Торгової Палати у справі № 17769/GZ/MHM від 31.01.2013 року стягнуто з ПАТ "Львівський холодокомбінат" на користь Компанії "ТЕТРА ЛАВАЛЬ КРЕДІТ" заборгованість згідно договору лізингу. Крім цього, даним рішення було вирішено, що відповідач за свій власний рахунок і на свій власний ризик негайно повинен передати відповідачу обладнання, а позивач, у свою чергу, має право самостійно визначити місце і порядок такої передачі.
Пізніше Компанія "ТЕТРА ЛАВАЛЬ КРЕДІТ АВ" звернулась до Залізничного районного суду м. Львова із клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду про стягнення з ПАТ "Львівський Холодокомбінат" заборгованості та передання обладнання.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 30 вересня 2013 року у справі №462/5328/13-ц відмовлено в задоволенні клопотанням Компанії "ТЕТРА ЛАВАЛЬ КРЕДИТ" про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду. Ця ухвала залишена без змін ухвалою судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 13 січня 2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 березня 2014 року.
Тетра Лаваль Кредит АБ (Tetra Laval Credit AB) стверджує, що відповідач не сплатив в повному обсязі лізингові платежі згідно договору лізингу, у зв'язку із чим, звернувся із позовом у даній справі.
Відмовляючи в задоволені позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності щодо позовних вимог про стягнення заборгованості та повернення майна.
Вищий господарський суд України погоджується з судами попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Як встановлено судами, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що в порушення умов договору відповідачем не сплачено в повному обсязі лізингові платежі, передбачені у додатку № 2 від 18.08.2009 року до договору лізингу № 100413, а тому просить стягнути з останнього 900 755,00 євро заборгованості з оплати лізингових платежів та 484 765, 30 євро відсотків у зв'язку з простроченням сплати лізингових платежів за договором лізингу та витребувати і повернути майно, передбачене договором лізингу №100413 від 16.09.2005 року.
У додатку 2 від 18.08.2009 р. до договору лізингу № 100413 вказано ціну продажу станом на 1 серпня 2009 року в розмірі 1 164 639, 00 євро, період лізингу від 1 серпня 2009 року 50 місяців, остаточну вартість 58 232, 00 євро.
Щодо лізингових платежів, сторони у додатку №2 до договору погодили, що під час пільгових періодів лізингоотримувач не буде платити лізингові платежі і проценти будуть накопичуватися. Після пільгових періодів слідує 5 послідовних лізингових платежів разом з процентами. Лізингові платежі будуть здійснюватися щомісячно з процентами, зазначеними у графіку платежів, що додається (документ 1). Перший платіж припадає на 31 серпня 2009 року, після нього слідує 7 пільгових періодів, після цього 5 оплат починаються з 31 травня 2010 року. Всі зазначені платежі, а також інші суми зазначені без ПДВ.
До додатку №2 від 18.08.2009 р. до договору додано графік платежів з зазначенням розміру оплати платежів, процентів, амортизаційних відрахувань та дати їх оплати, починаючи з 31 серпня 2009 року по 30 серпня 2010 року.
Як встановлено судами, відповідачем надано суду довідку ІФ ОД АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 02.08.2011 р. №35-7-9-02/03-1406 про здійсненні платежі за договором лізингу №100413 від 16.09.2005 р., згідно якої за період з 14.10.2005 р. по 24.06.2010 р.сплачено загальну суму у розмірі 1 662 754,66 Євро.
Також відповідачем надано судам довідку ВАТ "ВіЕйБі Банк" б/№ і дати про те, що станом на 29 липня 2009 року з рахунку ВАТ "Львівський холодокомбінат" на користь позивача були здійсненні перекази на суму 444 776, 17 Євро, згідно договору №100413 від 16.09.2005 р. Загальна сума сплати коштів склала 2107530,83 Євро.
Згідно п. 7 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право вимагати повернення предмета лізингу в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов'язань лізингоодержувачем за договором лізингу.
Як вірно встановлено судами, позовні вимоги про стягнення заборгованості та повернення обладнання не заперечуються відповідачем.
Однак, судами встановлено, що відповідачем було подано до суду заяву про застосування строку позовної давності.
Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Пунктом 4.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.
Якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов'язань, що з нього виникають (наприклад, у зв'язку з поетапним виконанням робіт або з розстроченням оплати), позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків. Позовна давність за позовами, пов'язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.
Судами встановлено, що згідно додатку № 2 від 18.08.2009 р. до договору лізингу відповідач зобов'язаний був сплатити лізингові платежі до 30 вересня 2010 року. Отже, перебіг строку позовної давності мав би розпочатися з наступного дня після дня коли зобов'язання мало бути виконане - 01.10.2010 р.
Однак, в матеріалах справи міститься лист голови правління ВАТ "Львівський холодокомбінат" від 23.12.2010 р., адресований позивачеві, в якому відповідач визнає заборгованість згідно договору лізингу.
Згідно ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку
У постанові пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. у №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" у 4.4.1. передбачено, що у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.
Визнання боржником свого боргу після спливу позовної давності не свідчить про переривання перебігу такої давності.
Проаналізувавши інформацію, яка міститься у листі голови правління ВАТ "Львівський холодокомбінат" від 23.12.2010 р., касаційний суд погоджується з висновками судів, що зазначений лист свідчить про переривання строку позовної давності у даній справі у межах строку давності. А відтак перебіг строку позовної давності розпочався з 23.12.2010 р. (з врахуванням положень ст. 264 ЦК України) і сплив по закінченню 3-х років - 23.12.2013 р.
Позивач звернувся з позовом до суду у даній справі 12.07.2016 р. Таким чином, судами вірно зазначено, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності щодо позовних вимог про стягнення заборгованості та повернення майна.
Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Щодо фізичної особи (громадянина) останніми можуть бути документально підтверджені тяжке захворювання, тривале перебування поза місцем свого постійного проживання (наприклад, за кордоном) тощо. Стосовно підприємства (установи, організації) зазначені обставини не можуть братися судом до уваги, оскільки за відсутності (в тому числі й з поважних причин) особи, яка представляє його в судовому процесі, відповідне підприємство (установа, організація) не позбавлене права і можливості забезпечити залучення до участі у такому процесі іншої особи; відсутність зазначеної можливості підлягає доведенню на загальних підставах.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не подано до суду відповідного клопотання щодо поважності причин пропуску строку позовної давності. А відтак, суди попередніх інстанцій обґрунтовано прийшли до висновку про відмову в позові.
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому її слід залишити без змін, таку як ухвалену при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Тетра Лаваль Кредит АБ (Tetra Laval Credit AB) залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 р. у справі № 914/1847/16 залишити без змін.
Головуючий - суддя Б. М. Грек
Судді Ж. О. Корнілова
С. К. Могил