07 березня 2017 року Справа № 916/1442/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),
суддів :Корнілова Ж.О., Могил С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 р.
у справі№916/1442/16
господарського судуОдеської області
за позовомКвартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
третя особаДержавна фінансова інспекція в Одеській області
простягнення суми
за участю представників від:
позивачане з'явилися, були належно повідомлені,
відповідачане з'явилися, були належно повідомлені,
третя особане з'явилися, були належно повідомлені
У червні 2016 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси (далі - позивач, КЕВ м. Одеси, Відділ) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_4, Підприємець) 38146,50 грн. збитків за договорами на виконання поточного ремонту від 08.09.2014 р. №№ 61, 62.
Рішенням господарського суду Одеської області від 16.08.2016 р. (суддя Власова С.Г.), яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 р. (судді: Т.Я. Гладишева, В.М. Головей, Я.Ф. Савицький) у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою та рішенням судів, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 08.09.2014 р. між КЕВ м. Одеси (Замовник) та ФОП ОСОБА_4 (Підрядник) укладено договір № 61 на виконання поточного ремонту (далі також - Договір-1), за умовами якого Підрядник у відповідності з затвердженою проектно-кошторисною документацією виконує поточний ремонт покрівлі караульного приміщення ¹13 військового містечка ¹ Дальник-4 (Одеська область, Біляївський р-н, с. Дальник), що пов'язано з передислокацією військових підрозділів з АР Крим та м. Севастополь в інші регіони України (п. 1.1. Договору-1).
Пунктом 2.1. Договору-1 передбачено, що договірна вартість робіт, що доручені для виконання Підряднику, визначається на підставі затвердженої проектно-кошторисної документації та згідно з ДСТУ. На час підписання цього договору вартість робіт визначена у відповідності з договірною ціною, яка додається до договору, та складає 56406,39 грн. без ПДВ. Вартість робіт, яка належить до сплати Підряднику, визначається на підставі витрат Підрядника, складених згідно з ДСТУ, пред'явлених по Формі КБ-2В та Формі КБ-3 на підставі фактично виконаних обсягів робіт.
Згідно п. 2.2. Договору-1 вартість робіт, що доручені до виконання Підряднику, може змінюватися за такими умовами:
- зміна обсягу і складу робіт у зв'язку з коригуванням затвердженої проектно-кошторисної документації, погоджених з Замовником;
- призупинення робіт за рішенням Замовника та за обставинами непереборної сили;
- прийняття нових нормативних актів;
- зміни ринкових цін на матеріально-технічні ресурси та інші складові будівельно-монтажних робіт.
Пунктом 2.3. Договору-1 встановлено, що перегляд договірної ціни обумовлюється розрахунками, оформлюється сторонами шляхом складання додаткової угоди.
Пунктом 3.1. Договору-1 визначено, що терміном початку виконання робіт є термін передачі Підряднику проектно-кошторисної документації на роботи.
У відповідності до п. 3.2. Договору-1 строк дії договору - з моменту підписання договору до 31.12.2014, але у будь-якому разі до повного виконання зобов'язань сторін.
Також, 08.09.2016 р. між сторонами укладено аналогічний Договір № 62 на виконання поточного ремонту (далі також - Договір-2), предметом якого є виконання Підрядником ремонту покрівлі та будівлі КПП № 21 військового містечка №Дальник-4 (Одеська область, Біляївський р-н, с. Дальник).
Договірна вартість робіт, згідно п. 2.1. Договору-2, складає 63281,21 грн. без ПДВ.
Сторонами договорів складено та підписано відповідну проектно-кошторисну документацію.
11.09.2014 р. Замовником та Підрядником складено та підписано Акти приймання виконаних будівельних робіт №1 за вересень 2014 року за Договорами № 61 та № 62, вартість робіт за якими складає відповідно 56406,39 грн. та 63281,21 грн.
Вказані акти підписані сторонами без будь-яких зауважень.
На виконання п. 2.23 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної
фінансової інспекції України на II квартал 2015 року, п. 1.1.6.3 Плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ в Одеській області на II квартал 2015 року Інспекцією проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності КЕВ м. Одеси за період з 01.01.2014 р. по 01.06.2015 р.
За результатами перевірки Державною фінансовою інспекцією в Одеській області складено акт № 08-11/63 від 21.09.2015 р., згідно якого третьою особою встановлено завищення обсягів виконаних ФОП ОСОБА_4 робіт, а саме:
1) по акту № 1 ф. № КБ-2в за вересень 2014 року на суму 63281,21 грн. до договору від 08.09.2014 р. № 62 на виконання робіт з поточного ремонту покрівлі будівлі КПП № 21 військового містечка Дальник-4, завищення вартості складає 16445,27 грн.;
2) по акту № 1 ф. № КБ-2в за вересень 2014 року на суму 56406,39 грн. до договору від 08.09.2014 р. № 61 на виконання робіт з поточного ремонту покрівлі караульного приміщення військового містечка Дальник-4, завищення вартості складає 21701,23 грн.
Завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 38146,50 грн. по зазначених актах ф. №КБ-2в виникло в результаті порушення п. 6.4 "Правил визначення вартості будівництва" (ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013), затверджених Наказом Мінрегіону України від 05.07.2013 р. № 293, за рахунок невідповідності обсягів виконаних робіт, відображених в актах ф. №КБ-2в, в порівнянні з обсягами, згідно проведених контрольних обстежень.
З огляду на встановлення Інспекцією завищення обсягів виконаних Підприємцем робіт за вказаними договорами, що спричинило сплату Замовником зайвих коштів, позивач звернувся до місцевого господарського суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволені позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заявлених позивачем коштів.
Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
За приписами пунктів 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Положеннями ст. 843, ч.ч. 1, 2 ст. 844 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 1 статті 846 вищеназваного Кодексу визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Статтею 849 ЦК України передбачені права замовника під час виконання роботи, а саме: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акти виконаних робіт за Договорами є письмовими документами, які визначають період виконання робіт підрядником, види робіт, які здійснив підрядник за цей період, а також вартість цих робіт.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи копій актів приймання виконаних будівельних робіт №1 за вересень 2014 року від 11.09.2014 р. на підставі договорів №№ 61, 62 Підприємцем виконано поточний ремонт покрівлі на замовлення Відділу.
Вказані акти підписані представниками як Підрядника, так і Замовника без будь-яких зауважень та скріплені печатками сторін.
Відтак, суди зазначили, що вказані акти є допустимими доказами виконання Підприємцем своїх зобов'язань за договорами та, оскільки позивач прийняв виконані роботи, не заявивши при цьому про допущення Підрядником будь-яких відступів від умов Договорів чи наявність інших недоліків, то за вищенаведеними приписами ст. 853 ЦК України він втратив право у подальшому посилатись на відступи від умов Договорів або недоліки у виконаній роботі.
Згідно ст. 4 Закону України „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Відповідно до п. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).
Підпунктом 4 пункту 4 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 р. № 499/2011, врегульовано вжиття Держфінінспекцією України відповідно до покладених на неї завдань заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб. Такі заходи вживаються в установленому порядку Держфінінспекцією України як центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України та який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до п. 6 вказаного вище Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, в установленому порядку здійснювати державний фінансовий контроль шляхом проведення: інспектування у формі планових та позапланових ревізій певного комплексу чи окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій, визначених у підпункті 1 пункту 4 цього Положення; державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси та інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур закупівель, проводити перевірку фактичної наявності цінностей.
Акт перевірки вказаного контролюючого органу може бути підставою для вжиття ним в межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, в тому числі, притягнення до відповідальності посадових осіб позивача у встановленому чинним законодавством порядку, а не для встановлення певного зобов'язання в межах господарсько-договірних відносин.
Таким чином, суди вірно зазначили, що акт ревізії Державної фінансової інспекції в Одеській області лише фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти (частково або повністю) договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договорами та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.
Як вище зазначалось, сторони у договорах узгодили тверді договірні ціни на виконання підрядних робіт та підписали відповідну кошторисну документацію.
Згідно з п. 2.2., 2.3 Договору №61 та Договору №62 вартість робіт, що доручені до виконання Підряднику, може змінюватися за умови в т.ч. зміни обсягу і складу робіт у зв'язку з коригуванням затвердженої проектно-кошторисної документації, погоджених з Замовником. Перегляд договірної ціни обумовлюється розрахунками, оформлюється сторонами шляхом складання додаткової угоди.
Як встановлено судами, позивачем не надано доказів коригування затвердженої проектно-кошторисної документації та складання сторонами додаткових угод щодо перегляду договірної ціни за договорами.
У матеріалах даної справи відсутні також докази на підтвердження направлення відповідачу письмових пропозицій чи проектів змін до вищезгаданих договорів в частині зменшення розміру плати за роботи, відповідно до приписів статей 651, 652 ЦК України. Відсутні також докази внесення змін до даних договорів або визнання недійсними цих договорів.
Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів № 61 та № 62 від 08.09.2014 р. і не можуть їх змінювати, тому посилання Відділу на зазначений вище акт ревізії як на підставу для задоволення позовних вимог є безпідставними, оскільки цей акт сам по собі не є належним та допустимим доказом невиконання Підприємцем своїх зобов'язань за вказаними договорами.
Що стосується правової підстави позову, судова колегія зазначає наступне.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Частинами 1, 2 статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ч. 2 ст. 900 ЦК України виконавець зобов'язаний відшкодувати замовнику реальні збитки у межах ціни робіт, в яких виявлено недоліки, якщо договором встановлено, що вони підлягають відшкодуванню в межах загальної ціни робіт за договором.
Враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства та підставу позову, господарські суди попередніх інстанції дійшли правильного висновку про безпідставність та необґрунтованість заявленої позовної вимоги про стягнення збитків, оскільки заявлена позивачем до стягнення сума не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, ст. 225 ГК України.
За таких обставин, господарські суди дійшли правильного висновку про те, що позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами підстав для стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 38146,50 грн., ані як збитків, ані як безпідставно набутого майна чи заборгованості.
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому її слід залишити без змін, таку як ухвалену при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 р. у справі № 916/1442/16 залишити без змін.
Головуючий - суддя Б. М. Грек
Судді Ж. О. Корнілова
С. К. Могил