02 березня 2017 року Справа № 910/14008/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіШвеця В.О.,
суддівДанилової М.В., Корсака В.А.
розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.12.2016
у справі№910/14008/16 Господарського суду міста Києва
за позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
простягнення коштів
за участю представників сторін від:
позивача: Малік Т.І. (дов. від 08.02.2016),
відповідача: не з'явились, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги
Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 291 655,51 грн., з яких: 12 300 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 38 542,30 грн. заборгованості зі сплати комунальних платежів та 240 813,21 грн. індексації орендної плати. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договорами оренди нерухомого майна банку №185-00/1/100214 від 11.01.2014 та №185-00/1/090215 від 09.02.2015. При цьому позивач посилався на приписи статей 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, статей 173, 179, 193, 222, 283, 286 Господарського кодексу України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2016, ухваленим суддею Отрош І.М., позов задоволено частково. Припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 1 200 грн. Стягнуто з відповідача на корить позивача заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 11 100 грн., заборгованість з відшкодування вартості комунальних послуг у розмірі 38 542,30 грн., заборгованість зі сплати індексації орендної плати у розмірі 217 887,43 грн. та судовий збір у розмірі 4 030,94 грн. В решті позову відмовлено. Вмотивовуючи рішення місцевий господарський суд виходив з доведеності обставин порушення відповідачем зобов'язань з оплати орендної плати, комунальних платежів та індексації орендної плати. Водночас припиняючи провадження в частині стягнення орендної плати у розмірі 1 200 грн., суд виходив з обставин сплати відповідачем спірної заборгованості після пред'явлення позову. Відмова у решті позову в частині стягнення індексації орендної плати за січень 2015 року вмотивована судом відсутністю підстав для її стягнення. При цьому суд керувався приписами статей 530, 625, 759, 762 Цивільного кодексу України.
Київський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Гаврилюка О.М. - головуючого, Коротун О.М., Суліма В.В., постановою від 13.12.2016 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Публічне акціонерне товариств "Державний експортно-імпортний банк України" звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати в частині відмови у стягненні суми заборгованості з індексації орендної плати за період з 01.01.2015 по 08.01.2015 та прийняти у цій частині нове рішення, яким у позов задовольнити. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги скаржник вказує на неврахування судами попередніх інстанцій того, що орендна плата повинна бути сплачена за весь час фактичного користування майном, а відтак позивачем було правомірно нараховано індексацію орендної плати за весь час фактичного користування орендованим майном, у тому числі і за спірний період. При цьому скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій приписів статей 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 20.02.2017 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Швеця В.О., суддів - Данилової М.В., Корсака В.А., касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 02.03.2017.
Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Вищий господарський суд України, заслухавши суддю Швеця В.О., пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 11.01.2014 позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування об'єкт оренди за договором №185-00/1/100214 - нежитлові приміщення № 2, № 9-19 (групи приміщень №1), цокольного поверху будівлі готельно-офісного та торгово-офісного комплексів (літ. Б), загальною площею 5 495,90 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 11.01.2014, який підписано уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками позивача та відповідача. Судами також установлено, що 08.01.2015 відповідач повернув позивачу зазначене орендоване майно за договором № 185-00/1/100214, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 08.01.2015, який підписано уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками позивача та відповідача. Відповідно до пункту 4.1. договору № 185-00/1/100214 розмір орендної плати за користування 1 кв.м орендованого майна за 1 (один) календарний місяць становить 208,33 грн., крім того ПДВ - 41,67 грн., а всього з ПДВ - 250 грн.; загальний розмір орендної плати за користування орендованим майном за один календарний місяць становить 47 125 грн., крім того ПДВ - 9 425 грн., а всього з ПДВ - 56 550 грн. Згідно із пунктом 4.1. договору № 185-00/1/100214, в редакції договору про внесення змін від 16.06.2014, розмір орендної плати за 1 (один) календарний місяць користування 1 кв.м орендованого майна становить 166,67 грн., крім того ПДВ - 33,33 грн., а всього з ПДВ - 200 грн.; загальний розмір орендної плати за один календарний місяць користування орендованим майном становить 37 700 грн., крім того ПДВ - 7 540 грн., а всього з ПДВ - 45 240 грн. Пунктами 4.2., 4.6. договору № 185-00/1/100214 сторони погодили умову про те, що орендна плата нараховується, починаючи з дня передачі орендованого майна відповідачу за актом приймання-передачі орендованого майна від позивача до відповідача та сплачується відповідачем позивачу щомісяця на підставі рахунків-фактур, виставлених позивачем, протягом 5 банківських днів з дня отримання відповідачем відповідного рахунку-фактури; позивач виставляє відповідачу рахунок-фактуру до 15 числа кожного поточного місяця, за який сплачується орендна плата; нарахування орендної плати здійснюється за весь час фактичного користування орендованим майном. Враховуючи умови договору № 185-00/1/100214, а саме пункт 3.1., у період з 11.01.2014 до 08.01.2015 відповідач користувався об'єктом оренди за договором № 185-00/1/100214, у зв'язку з чим, повинен сплачувати орендну плату у розмірі та на умовах, встановлених вказаним договором. Таким чином, враховуючи погоджений сторонами у договорі № 185-00/1/100214 місячний розмір орендної плати, відповідач повинен сплатити позивачу за оренду майна за період з 11.01.2014 до 08.01.2015 орендну плату у розмірі 598 517,90 грн. Судами установлено та підтверджується матеріалами справи належне виконання відповідачем умов договору № 185-00/1/100214 щодо сплати орендної плати.
Також судами установлено, що 09.02.2015 позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування об'єкт оренди за договором № 185-00/1/090215 - нежитлові приміщення № 2, № 9-19 (групи приміщень № 1), цокольного поверху будівлі готельно-офісного та торгово-офісного комплексів (літ. Б), загальною площею 5 495,90 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 09.02.2015, який підписано уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками позивача та відповідача. В подальшому 31.12.2015 відповідач повернув позивачу вказане орендоване майно за договором № 185-00/1/090215, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 31.12.2015, який підписано уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками сторін. Враховуючи умови договору № 185-00/1/100215, а саме пункт 3.1, у період з 09.02.2015 до 31.12.2015 відповідач користувався об'єктом оренди за договором № 185-00/1/100215, у зв'язку з чим, повинен сплачувати орендну плату у розмірі та на умовах, встановлених вказаним договором. Згідно із пунктами 4.1., 4.2., 4.6. договору № 185-00/1/090215 розмір орендної плати за 1 (один) календарний місяць користування 1 кв.м орендованого майна становить 166,67 грн., крім того ПДВ - 33,33 грн., а всього з ПДВ - 200 грн.; загальний розмір орендної плати за один календарний місяць користування орендованим майном становить 37 700 грн., крім того ПДВ - 7 540 грн., а всього з ПДВ - 45 240 грн.; орендна плата нараховується, починаючи з дня передачі орендованого майна відповідачу за актом приймання-передачі орендованого майна від позивача до відповідача та сплачується відповідачем позивачу щомісяця на підставі рахунків-фактур, виставлених позивачем, протягом 5 банківських днів з дня отримання відповідачем відповідного рахунку-фактури; позивач виставляє відповідачу рахунок-фактуру до 15 числа кожного поточного місяця, за який сплачується орендна плата; нарахування орендної плати здійснюється за весь час фактичного користування орендованим майном. Таким чином, враховуючи погоджений сторонами у договорі № 185-00/1/100215 місячний розмір орендної плати, відповідач повинен сплатити позивачу за оренду майна за період з 09.02.2015 до 31.12.2015 орендну плату у розмірі 484 714,28 грн.
Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 12 300 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 38 542,30 грн. заборгованості зі сплати комунальних платежів та 240 813,21 грн. індексації орендної плати.
Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Частиною 6 статті 283 цього Кодексу унормовано, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно частиною 1 статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною 1 статті 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши обставини і зібрані у справі докази, надавши оцінку умовам договорів та перевіривши наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум, судами установлено, що в порушення умов договору № 185-00/1/090215 відповідач свого обов'язку з оплати орендної плати за грудень 2015 року не виконав, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 12 300 грн. Таким чином, враховуючи часткову сплату відповідачем вказаної заборгованості у розмірі 1 200 грн. після звернення позивача із даним позовом, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про задоволення позову в частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 11 100 грн. та припинення провадження у стягненні її решти у зв'язку з відсутністю предмету спору. Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача заборгованість з компенсації вартості комунальних послуг у розмірі 38 542,30 грн. (19 249,49 грн. за листопад 2015 року та 19 292,81 грн. за грудень 2015 року). Згідно з умовами пункту 4.4. договорів № 185-00/1/100214 та № 185-00/1/090215 орендна плата не включає вартість комунальних послуг (послуг з електропостачання, теплопостачання, водопостачання та водовідведення), а також вартість інших витрат орендодавця, пов'язаних з експлуатацією орендованого майна; компенсація вартості комунальних послуг та інших витрат орендодавця, що безпосередньо пов'язані із орендованим майном, здійснюється орендарем орендодавцю щомісячно у сумі фактичних витрат орендодавця, що розраховуються орендодавцем за діючими на дату отримання послуг цінами і тарифами, збільшеними на суму ПДВ; розрахунок вартості комунальних послуг здійснюється орендодавцем відповідно до показників лічильників орендованого майна, а в разі відсутності окремого лічильника для орендованого майна - відповідно до показників загального лічильника будівлі, в якій знаходиться орендоване майно, пропорційно займаної площі орендованого майна до площі всієї будівлі; оплата зазначених платежів здійснюється орендарем протягом 5-ти банківських днів з дня отримання окремого рахунку-фактури від орендодавця, який виставляється орендодавцем до 20 числа кожного місяця, наступного за місяцем отримання орендарем таких послуг.
Судами установлено, що у листопаді - грудні 2015 року відповідач користувався об'єктом оренди на підставі договору оренди № 185-00/1/090215 від 09.02.2015. При цьому між сторонами відсутній спір (наявність заборгованості) щодо компенсації (відшкодування) відповідачем вартості комунальних послуг за користування об'єктом оренди у період з 11.01.2014 по 08.01.2015 на підставі договору оренди № 185-00/1/100214 від 11.01.2014. Факт отримання відповідних актів-рахунків від 23.12.2015 на суму 19 249,49 грн. та від 22.01.2016 на суму 19 292,81 грн. відповідач не заперечував. Відтак, перевіривши розрахунки вартості комунальних послуг, які підлягають відшкодуванню відповідачем за період листопад-грудень 2015 року та встановивши те, що строк оплати таких послуг настав, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову у відповідній частині.
Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача індексацію вартості орендної плати на загальну суму 240 813,21 грн. (51 774,64 грн. залишку (несплаченої частини) індексації орендної плати за договором оренди № 185-00/1/100214 від 11.01.2014 та 189 038,57 грн. індексації орендної плати за договором оренди №185-00/1/090215 від 09.02.2015). Відповідно до пунктів 4.3. договорів № 185-00/1/100214 та № 185-00/1/090215 орендна плата за цим договором підлягає індексації: - за період від дати підписання уповноваженими представниками позивача та відповідача акта приймання-передачі орендованого майна від позивача до відповідача, та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін - до 08.01.2015 - до 15.02.2015 (до 31.12.2015 - до 15.01.2016 - договір № 185-00/1/090215, в редакції договору про внесення змін №1 від 30.12.2015); або за період фактичного користування відповідачем орендованим майном (від дати підписання уповноваженими представниками позивача та відповідача акта приймання-передачі орендованого майна від позивача до відповідача, та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін до дати підписання уповноваженими представниками позивача та відповідача акта приймання-передачі орендованого майна від відповідача до позивача та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін) у разі дострокового припинення дії цього договору та повернення орендованого майна відповідачем позивачу до 08.01.2015 (до 31.12.2015 - договір № 185-00/1/090215, в редакції договору про внесення змін № 1 від 30.12.2015) - протягом 15 днів місяця, наступного за місяцем, в якому представниками позивача та відповідача підписано акт приймання-передачі орендованого майна від відповідача до позивача, а їх підписи скріплено відбитками печаток сторін; індексація орендної плати розраховується шляхом перемноження між собою помісячних індексів інфляції, що офіційно встановлені та оприлюднені Держкомстатом України за відповідний період та суми орендної плати за цей період; якщо відповідач користується орендованим майном неповний місяць, то для розрахунку індексації береться частина орендної плати за фактичний строк користування орендованим майном у такому місяці.
Між тим, в Рекомендаціях Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997 № 62-97р зазначено, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць; розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція; при цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція); у застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р (пункт 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань"). Таким чином, індекс інфляції підлягає нарахуванню за місяць.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що нарахування позивачем інфляційних за кожний день є безпідставним. При цьому в даному випадку індекс інфляції застосовується не у зв'язку із прострочення сплати орендної плати, а є безпосередньо частиною орендної плати за користування майном, та метою погодження такого порядку нарахування орендної плати є, по суті, запобігання позивачем можливих втрат (збитків), у зв'язку із знеціненням грошових коштів.
Як установлено судами та вбачається із матеріалів справи, об'єкт оренди за договором № 185-00/1/100214 повернуто позивачу 08.01.2015, орендна плата нарахована позивачем по 08.01.2015, тому підстави для індексації орендної плати за договором № 185-00/1/10214 за січень 2015 року відсутні. Окрім цього, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що здійснення індексації орендної плати у період після повернення об'єкту оренди, а саме: у період з 09.01.2015 до 15.02.2015 за договором № 185-00/1/100214 та у період з 01.01.2016 до 15.01.2016 за договором № 185-00/1/090215, є таким, що не відповідає умовам договору, оскільки будучи частиною орендної плати індексована вартість повинна нараховуватись виключно за період користування майном (протягом строку користування, передбаченого договором, або у випадку дострокового розірвання - протягом строку фактичного користування майном).
Таким чином, перевіривши розрахунок позивача індексації вартості орендної плати за період з 11.01.2014 по 08.01.2015, суди дійшли висновку, що обґрунтованим розміром індексації орендної плати за договором оренди № 185-00/1/100214 від 11.01.2014, яка підлягає сплаті відповідачем, є індексація у сумі 148 848,86 грн. (без включення індексу інфляції за січень 2015 року до добутку показників індексу інфляції). Матеріалами справи підтверджено сплату відповідачем позивачу грошових коштів у розмірі 120 000 грн. (призначення платежу - оплата за оренду приміщення з врахуванням індексу інфляції за договором оренди № 185-00/1/100214 від 11.01.2014), у зв'язку із чим судами обґрунтовано визначено, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість зі сплати індексації орендної плати за договором № 185-00/1/100214 у розмірі 28 848,86 грн. Окрім цього, перевіривши розрахунок позивача індексації вартості орендної плати за період лютий-грудень 2015 року за договором № 185-00/1/100215, строк оплати якої настав, суди визнали нараховану позивачем суму індексації вартості орендної плати у розмірі 189 038,57 грн. правильною, обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача.
Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовуються встановленими судами обставинами. Колегія суддів також зазначає, що скаржник в касаційній скарзі вказує і на питання, які стосуються оцінки доказів. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Таким чином, підстав для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі №910/14008/16 Господарського суду міста Києва залишити без змін.
Головуючий суддя: В. Швець
Судді: М. Данилова
В. Корсак