28 лютого 2017 року Справа № 922/3073/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Погребняка В.Я.,
суддів:Панової І.Ю., Короткевича О.Є.,
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Технології обладнання"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 року
та додаткову постановуХарківського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 року
у справі№ 922/3073/16 господарського суду Харківської області
за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Технології обладнання"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Барвінок"
провизнання банкрутом
за участю представників сторін:
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології обладнання" - Дуброва С.В. - директор, Приведенна А.М., довіреність № б/н від 26.12.2016 року,
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.10.2016 року у справі № 922/3073/16 (суддя - Швидкін А.О.), зокрема, порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Барвінок" (далі - ТОВ "Барвінок"); визнано вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології обладнання" (далі - ТОВ "Технології обладнання") у розмірі 1048150,81 грн., у тому числі 950725,95 грн. безспірних вимог; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кошовського С.В.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 року у справі № 922/3073/16 (головуючий суддя - Бородіна Л.І., суддя - Лакіза В.В., суддя - Плахов В.В.) частково задоволено апеляційну скаргу ТОВ "Барвінок"; скасовано ухвалу господарського суду Харківської області від 19.10.2016 року у справі № 922/3073/16; відмовлено ТОВ "Технології обладнання" в порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ "Барвінок".
Додатковою постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 року у справі № 922/3073/16 (головуючий суддя - Бородіна Л.І., суддя - Лакіза В.В., суддя - Плахов В.В.) вирішено питання про судові витрати у справі про банкрутство ТОВ "Барвінок".
Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 року та додатковою постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 року у справі № 922/3073/16, ТОВ "Технології обладнання" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 року та додаткову постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 року у справі № 922/3073/16 скасувати, залишити в силі та без змін ухвалу господарського суду Харківської області від 19.10.2016 року у справі № 922/3073/16.
В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ "Технології обладнання" посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 10, 11, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року) (далі - Закон про банкрутство).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/3073/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Панова І.Ю., суддя - Жукова Л.В. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2017 року в матеріалах справи).
Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 18.01.2017 року № 08.03.-04/209, у зв'язку з перебуванням судді Жукової Л.В. на лікарняному, відповідно до п. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено автоматичну зміну складу колегії у справі № 922/3073/16 (розпорядження в матеріалах справи).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/3073/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Панова І.Ю., суддя - Короткевич О.Є. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.01.2017 року в матеріалах справи).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.12.2017 року у справі № 922/3073/16 прийнято касаційну скаргу ТОВ "Технології обладнання" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 року та додаткову постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 року у справі № 922/3073/16 до провадження. Призначено розгляд касаційної скарги у засіданні колегії суддів Вищого господарського суду України на 07.02.2017 року.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.02.2017 року у справі № 922/3073/16 продовжено строк розгляду касаційної скарги ТОВ "Технології обладнання". Відкладено розгляд касаційної скарги ТОВ "Технології обладнання" на 28.02.2017 року.
Від арбітражного керуючого Кошовського С.В. до Вищого господарського суду України надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "Технології обладнання" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 року та додаткову постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 року у справі № 922/3073/16, в якому він просить задовольнити вказану касаційну скаргу, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 року у справі № 922/3073/16 скасувати, залишити в силі та без змін ухвалу господарського суду Харківської області від 19.10.2016 року у справі № 922/3073/16.
Крім того, до Вищого господарського суду України надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Барвінок" на касаційну скаргу ТОВ "Технології обладнання" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 року та додаткову постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 року у справі № 922/3073/16 в якому просить залишити її без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 року у справі № 922/3073/16 залишити без змін.
Колегія суддів Вищого господарського суду України у вищевказаному складі, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши уповноважених представників кредиторі, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.09.2016 року ТОВ "Технології обладнання" звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Барвінок" в порядку ст. 11 Закону про банкрутство. Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що боржник має перед ним непогашену заборгованість, яка підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 09.02.2016 року у справі № 922/5966/14 у розмірі 1048150 грн., з яких: основний борг - у сумі 923302,92 грн., пеня - 97424,86 грн., 3% - 6871,05 грн. та судовий збір у розмірі 20551 грн.; постановою про відкриття виконавчого провадження від 19.05.2016 року з виконання наказу господарського суду Харківської області від 17.05.2016 року та невиконанням рішення більш ніж три місяця з моменту відкриття виконавчого провадження.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство кредитором було подано: докази сплати судового збору, копія рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2016 року у справі № 922/5966/14, копія наказу на примусове виконання рішення у справі № 922/5966/14 від 17.05.2016 року, копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.05.2016 року, докази надсилання боржнику копії заяви.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.09.2016 року у справі № 922/3073/16 прийнято до розгляду заяву ТОВ "Технології обладнання" про порушення справи про банкрутство ТОВ "Барвінок".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.10.2016 року у справі № 922/3073/16, зокрема, порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Барвінок"; визнано вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "Технології обладнання" у розмірі 1048150,81 грн., у тому числі 950725,95 грн. безспірних вимог; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кошовського С.В.
Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Ст. 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Судом апеляційної інстанції в порядку ст. 101 ГПК України додатково отримано від боржника наступні документи: лист начальника Комінтернівського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 03.11.2016 року, у якому зазначено, що фактичне стягнення боргу по виконавчому провадженню № 51173747 не відбувалося через відкладення виконавчих дій та зупинення виконавчого провадження; виписку по рахунку з ПАТ "Кредит Агріколь Банк", а також висновки про вартість об'єктів оцінки нерухомого майна від 02.11.2016 року, яке належить боржнику на праві власності.
Представником ініціюючого кредитора надано постанову Комінтернівського відділу ДВС м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19.05.2016 року та постанову Комінтернівського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про арешт коштів боржника від 27.07.2016 року.
Арбітражним керуючим в судовому засіданні апеляційної інстанції додатково надано постанову Комінтернівського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області про поновлення виконавчого провадження від 21.07.2016 року.
Переглянувши ухвалу господарського суду Харківської області від 19.10.2016 року у справі № 922/3073/16 в апеляційному порядку, Харківський апеляційний господарський суд в постанові від 28.11.2016 року дійшов висновку про необхідність часткового скасування ухвали господарського суду Харківської області від 19.10.2016 року у справі № 922/3073/16 та відмовив у порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ "Барвінок".
При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з такого.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону про банкрутство, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором.
За змістом приписів ст. ст. 12-16 Закону про банкрутство прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство і порушення провадження у справі про банкрутство є відокремленими одна від одної процесуальними діями.
Питання про порушення провадження у справі про банкрутство вирішується господарським судом виключно у підготовчому засіданні.
Згідно зі ст. 16 Закону про банкрутство завдання підготовчого засідання суду полягає в з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності правових підстав для порушення справи про банкрутство. Якщо справа порушується за заявою кредитора (кредиторів), господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
Крім того, господарський суд перевіряє правовий статус боржника та відсутність перешкод для порушення провадження у справі про банкрутство.
Ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Відтак, безспірність грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство законодавець пов'язує із встановленням розміру таких вимог згідно судового рішення та доведенням ініціюючим кредитором обставин порушення постановою органу державної виконавчої служби виконавчого провадження за такими грошовими вимогами та обставин здійснення виконавчого провадження упродовж трьох місяців, внаслідок чого не вдалось задовольнити вимоги ініціюючого кредитора на зазначену суму.
Судом першої інстанції встановлено, що заборгованість ТОВ "Барвінок" перед ТОВ "Технології обладнання" становить 1048150,81грн., у тому числі безспірна - 950725,95грн., що є більше ніж триста мінімальних заробітних плат. Наявність заборгованості підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 09.02.2016р. у справі 922/5966/14, яке набрало законної сили, та постановою Комінтернівського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 19.05.2016р. про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Харківської області від 17.05.2016р. у справі № 922/5966/14.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що примусове виконання наказу господарського суду Харківської області від 17.05.2016р. №922/5966/14 фактично розпочате 04.07.2016р., тобто після закінчення строку, на який було відкладено виконавчі дії, та відповідно і закінчення строку на добровільне виконання рішення боржником - ТОВ "Барвінок", а ініціюючий кредитор звернувся до місцевого господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство 13.09.2016р., тобто через два місяці з моменту закінчення строку на добровільне виконання рішення боржником.
Як встановлено апеляційним господарським судом, в матеріалах справи відсутні докази вчинення дій з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 17.05.2016р. №922/5966/14, а у листі начальника Комінтернівського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 03.11.2016р. №17084/08-51 зазначено, що фактичне стягнення боргу по виконавчому провадженню №51173747 (з виконання наказу господарського суду Харківської області від 17.05.2016р. №922/5966/14) не відбувалось через відкладення виконавчих дій та зупинення виконавчого провадження.
Апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що примусового стягнення з ТОВ "Барвінок" заборгованості на користь ініціюючого кредитора ТОВ "Технології обладнання" у порядку виконавчого провадження, зокрема, шляхом, звернення стягнення на грошові кошти чи реалізація майна, фактично не здійснювалось, ініціюючим кредитором не доведено неспроможність боржника ТОВ "Барвінок" виконати свої грошові зобов'язання перед ТОВ "Технології обладнання" протягом трьох місяців після настання встановленого строку для їх виконання, що в свою чергу свідчить про те, що ТОВ "Барвінок" не відповідає всім ознакам боржника, визначеним у статті 1 Закону про банкрутство.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції є передчасними, оскільки зроблені з порушенням приписів ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно з п. п. 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають.
Згідно із статтею 1 Закону про банкрутство боржником є юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов'язаннями, які виникли у фізичної особи у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.
Частиною 3 статті 16 Закону про банкрутство встановлено, що якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
У частині 7 статті 16 вказаного Закону зазначено, що суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо: заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника; вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону; за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.
Вказаний перелік підстав для відмови в порушенні провадження у справі про банкрутство є вичерпний.
З аналізу наведених норм права вбачається, що саме на цих етапах провадження у справі про банкрутство необхідно дати оцінку доводам сторін щодо наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство та за відсутності таких згідно з вимогами Закону про банкрутство суд відмовляє у порушенні провадження у справі про банкрутство.
Господарський суд Харківської області в ухвалі про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство від 19.09.2016 року зобов'язав ініціюючого кредитора і боржника надати суду низку документів, які мають значення для вирішення питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.
Як вбачається з матеріалів справи, ініціюючий кредитор подав витребувані документи супровідним листом від 03.10.2016 року (т.1 а.с.67).
Боржником витребувані документи, серед яких і докази про стан виконання наказу господарського суду Харківської області від 17.05.2016р. №922/5966/14, надані до суду супровідним листом від 18.10.2016 року (т.1 а.с.116).
Приймаючи 19.10.2016 року оскаржувану ухвалу, якою порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Барвінок", господарський суд першої інстанції в обґрунтування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство послався виключно на документи, які були подані ініціюючим кредитором, і не дав жодної оцінки доказам боржника щодо необґрунтованості вимог заявника, незважаючи на обов'язковість надання відповідних документів, визначену самим судом.
Суд апеляційної інстанції повною мірою зазначені порушення не усунув, натомість встановив обставини (з наданням оцінки), які відповідно до Закону про банкрутство не мають правового значення для вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, зокрема, щодо наявності у боржника майна, за рахунок якого може бути здійснено задоволення вимог ініціюючого кредитора.
Отже, висновки як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції є передчасними, оскільки зроблені з порушенням приписів ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права і процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології обладнання" задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 19.10.2016 року, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 року та додаткову постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 року у справі № 922/3073/16 скасувати.
Справу № 922/3073/16 направити на розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.
Головуючий суддя: Погребняк В.Я.
Суддя: Панова І.Ю.
Суддя: Короткевич О.Є.