07 березня 2017 року м. Київ К/800/33473/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді - Загороднього А.Ф.,
суддів: Заїки М.М., Кобилянського М.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року
у справі № 2а-5795/12/1070
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, Бориспільського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (з обслуговування міста Бориспіль та Бориспільського району)
про поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУ МВС в Київській області, Бориспільського міського відділу ГУ МВС України в Київській області (з обслуговування міста Бориспіль та Бориспільського району), в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати наказів ГУ МВС України в Київській області від 05 вересня 2012 року № 612 і від 02 листопада 2012 року № 939 в частині звільнення позивача;
- поновити на посаді в органах внутрішніх справ на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Бориспільського міського відділу (по обслуговуванню міста Бориспіль та Бориспільського району) ГУ МВС України в Київській області;
- стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу з 02 листопада 2012 по 02 грудня 2012 року у сумі 1244,76 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Скасовано наказ начальника ГУ МВС України у Київській області від 02 листопада 2012 року №939 в частині звільнення позивача. Поновлено з 02 листопада 2012 року в органах внутрішніх справ на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Бориспільського міського відділу (з обслуговування міста Бориспіль та Бориспільського району) ГУ МВС України у Київській області.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, ГУ МВС в Київській області, подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 2011 року ОСОБА_1 проходив службу за останньою посадою дільничного інспектора міліції СДІМ Бориспільського міського відділу (по обслуговуванню міста Бориспіль та Бориспільського району) ГУ МВС України в Київській області.
Наказом ГУ МВС України в Київській області від 05 вересня 2012 року № 612 звільнено позивача з органів внутрішніх справ України за статтею 64 пунктом «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Зазначений наказ реалізовано наказом ГУ МВС України у Київській області від 02 листопада 2012 року № 939 о/с.
Підставою для прийняття оспорюваного наказу слугували матеріали службового розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди допущеної окремими працівниками Бориспільського МВ, а саме: 21 серпня 2012 року близько 03.00 на 26 км. автодороги Київ - Бориспіль, поблизу с. Щасливе, Бориспільського району, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Фольксваген-Транспортер» д.н.з. НОМЕР_1 (державний знак Республіки Білорусь), під керуванням гр. ОСОБА_2 та невстановленого автомобіля, який з місця пригоди зник. Дорожньо-транспортна пригода сталась на полосі руху в напрямку м. Бориспіль. Після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 виставляв попереджувальний знак скоєння ДТП. В цей час, по цій же полосі рухався автомобіль ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні), під керуванням оперуповноваженого сектору карного розшуку Бориспільського МВ ГУМВС України в Київській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3, який здійснив наїзд на гр. ОСОБА_2 та в подальшому допустив зіткнення з автомобілем «Фольксваген-Транспортер». В результаті дорожньо-транспортної пригоди гр. ОСОБА_2 загинув на місці події. В автомобілі ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_3 (на синьому фоні) знаходились старший оперуповноважений СКР Бориспільського МВ ГУМВС України в Київській області капітан міліції ОСОБА_4, дільничний інспектор міліції СДІМ Бориспільського МВ лейтенант міліції ОСОБА_1, оперуповноважений СКР цього ж підрозділу лейтенант міліції ОСОБА_5
Відповідно до підпункту «є» пункту 64 Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Разом з тим, статтею 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно статті 12 зазначеного Статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який визначає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, в чому саме проявилось порушення дисципліни позивачем, що стало підставою для його звільнення з органів внутрішніх справ, у зв'язку з чим, суди дійшли висновку про неповноту проведеного службового розслідування.
Крім того, висновки службового розслідування, які стали підставою для звільнення позивача з органів внутрішніх справ, були спростовані досліджуваними судами попередніх інстанцій доказами під час розгляду справи.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Доказування правомірності рішення, означає також і доказування фактичних обставин, за яких може бути прийнято відповідне рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо скасування наказу начальника ГУ МВС України у Київській області від 02 листопада 2012 року №939 та поновлення позивача в органах внутрішніх справ на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Бориспільського міського відділу (з обслуговування міста Бориспіль та Бориспільського району) ГУ МВС України у Київській області, оскільки звільнення позивача було проведено безпідставно, а застосоване до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади, не відповідає характеру та тяжкості вчиненого ним порушення.
Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області відхилити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді М.М. Заїка
М.Г. Кобилянський