16.09.09
Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166 , факс 77-44-62
Іменем України
15 вересня 2009 року Справа № 19/124
Позивач: Відкрите акціонерне товариство „Банк „Демарк” ,
вул. Комсомольська, 28, м. Чернігів, 14000.
Відповідач 1: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_2 17508.
Відповідач 2: Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 17500.
Про: стягнення заборгованості у розмірі 34343,11 грн.
Суддя Л.Р. Кочергіна
від позивача: не з'явився,
від відповідача 1: не з'явився,
від відповідача 2: не з'явився.
Відкритим акціонерним товариством „Банк „Демарк” (далі - ВАТ „Банк „Демарк”) подано позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі -ФОП ОСОБА_2.) про стягнення заборгованості у розмірі 34343,11 грн.
Відповідач 1 та відповідач 2 були належним чином повідомлені про дату та час слухання справи, але відзиви на позовну заяву не надали, повноважних представників в судове засідання не направили.
Не з'явлення повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
9 липня 2008 року між ВАТ „Банк „Демарк” та ФОП ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 247 (далі -Договір).
Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.
Судом встановлено, що Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав і надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 30000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 247 (# 29031125) від 09 липня 2008 року та меморіальним ордером № 247 (# 29310261) від 22 липня 2008 року (а.с. - 16).
Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 3.4.1 Договору, позичальник зобов'язаний погасити кредит у строк по 8 липня 2009 року, шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний в Договорі.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися сторонами належним чином, у встановлені строки.
Судом встановлено, що відповідач 1 своє зобов'язання по Договору не виконав, суму основного боргу не сплатив, а відтак його заборгованість перед позивачем по оплаті кредиту складає 30000,00 грн.
Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до п. 3.5.1 Договору позичальник за користування кредитом має сплачувати банку відсотки у розмірі 26% річних. Такі відсотки нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування відсотків на основі банківського року і підлягають сплаті в строк по останній робочий день звітного місяця. У випадку несплати процентів, сума боргу за відсотками відноситься на рахунок несплачених в строк відсотків. Відсотки, нараховані в кінцевий рахунок підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту.
Згідно п.3.7.3 Договору якщо сума, що вноситься у рахунок погашення кредиту та сплати відсотків, недостатня для погашення кредиту разом з відсотками, то платежі за Договором здійснюються у такому порядку: в першу чергу сплаті підлягають відсотки, після їх погашення сплаті підлягає сума кредиту.
Відповідно до п. 7.3 Договору у разі порушення кінцевого строку погашення кредиту Банк переносить заборгованість за кредитом на рахунок прострочених кредитів, у цьому разі позичальник сплачує Банку за користування кредитом підвищену процентну ставку -29 % річних.
Судом встановлено, що з січня 2009 року відповідач 1 свої зобов'язання, щодо сплати відсотків не виконав, відтак на момент розгляду справи, його заборгованість за відсотками перед Банком складає 3775,95 грн.
Враховуючи наведене, позовні вимоги, щодо стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 3775,95 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 7.4 Договору, за порушення строків погашення кредиту, Банк має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочки, включаючи день оплати. Пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом у повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Згідно п. 7.5 Договору, за порушення строку сплати відсотків за кредитом, Банк має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочки, включаючи день оплати. Пеня нараховується на суму несплачених своєчасно відсотків із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення заборгованості по відсотках, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
На підставі вищевикладеного позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 397,81 грн. та пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 169,35 грн.
Позовні вимоги, щодо стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На виконання п. 3.9.1 та п. 3.9.2 Договору, для забезпечення зобов'язання позичальника перед Банком, був укладений договір поруки № 1/147 від 09 липня 2008 року (далі - Договір Поруки), за яким ФОП ОСОБА_2 взяла на себе солідарне зобов'язання перед Банком відповідати по зобов'язанням ФОП ОСОБА_1, які виникли між Банком і ФОП ОСОБА_1 на підставі Договору.
Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Керуючись п. 2.2 Договору поруки Банк направив відповідачу 2 письмову вимогу № 23/01-344 від 7 травня 2009 року про оплату заборгованості відповідача 1, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням (а.с. -18).
З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу 1 письмову вимогу № 23/01-345 від 7 травня 2009 року про оплату заборгованості, по кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням (а.с. -20).
Відповідач 1 та відповідач 2 зазначені повідомлення Банку не виконали, борг не сплатили.
Враховуючи наведені обставини, Банк правомірно просить стягнути з відповідача 1 та відповідача 2 суму заборгованості у солідарному порядку, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи, що спір виник з вини відповідачів, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню в солідарному порядку 343,43 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпеченню судового процесу.
Керуючись ст. ст. 526, 530, 543, 546, 549, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1 . Позов задовольнити.
2. Стягнути в солідарному порядку з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 17508 (р/р № НОМЕР_3 в ВАТ „Банк „Демарк”, МФО 353575, код НОМЕР_1) та Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 17500 (р/р не відомий, МФО не відомий, ідент. код: НОМЕР_2) на користь Відкритого акціонерного товариства „Банк „Демарк”, вул. Комсомольська, 28, м. Чернігів, 14000 (р/р не відомий, код 19357516) 30000 грн. заборгованості по кредиту; 3775,95 грн. заборгованості по відсотках; 397,81 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту; 169,35 грн. пені за порушення строків сплати процентів; 343,43 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.Р. Кочергіна