Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 7-44-62
Іменем України
16 червня 2009 року Справа № 19/79
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "МТВ-2005", вул. Волинська, 67, м. Київ, 03151.
(поштова адреса: вул. Рокосовського буд. 70, кв. 183, м. Чернігів, 14034, Помазна С.І.)
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вютбуд", вул. Свердлова 50, м. Ріпки, 15000.
Про: стягнення заборгованості у розмірі 90586,34 грн.
Суддя Л.Р. Кочергіна
Представники сторін:
Від позивача: Помазна С.І., довіреність № 07 від 17.11.08р., представник
Відповідач: не з'явився
Товариством з обмеженою відповідальністю „МТВ-2005” (далі -ТОВ „МТВ-2005”) подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вютбуд” (далі - ТОВ „Вютбуд) 79114,71 грн. заборгованості, 7911,47 грн. штрафу та 3560,16 грн. процентів річних, що виникли на підставі договору № 01/08-07 від 01.08.2007 року.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи, але відзив на позовну заяву не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Правом участі в судовому розгляді справи не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ( 132 а.с.).
Не з'явлення повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
15 червня 2009 року, на підставі ст.22 Господарсько процесуального кодексу України, позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача 79114,71 грн. боргу, 4304,80 грн. процентів річних та 22485,40 грн. інфляційних нарахувань.
Виходячи із змісту зазначеної заяви та усних пояснень представника позивача, суд приймає вказану заяву як збільшення позовних вимог в частині стягнення процентів річних та інфляційних нарахувань та відмови від позову в частині стягнення 7911,47 грн. штрафу.
Вказана заява прийнята судом.
У зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог в частині стягнення 7911,47 грн. штрафу, на підставі п.4 ст. 80 Господарського кодексу України провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.
Враховуючи вищевикладене, суд розглядає позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд встановив наступне:
1 серпня 2007 року між ТОВ „Вютбуд” (Постачальник) та ТОВ „МТВ -2005” (Покупець) укладено договір поставки товару №01/08-07 (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Покупця цеглу будівельну, керамічну, повнотілу, полу, сухого формування, марки М-100 та М-150 (далі - Товар), а Покупець прийняти Товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Покупець зобов'язався придбати, а Постачальник продати товар у кількості за ціною, яка зазначена у Специфікаціях, у термін дії даного договору. В додатку до Договору „Специфікація № 01” від 01.08.2007 року сторони передбачили постачання товару цегли керамічної рядової марки М-100 в кількості 4000,0 тис. шт. по ціні 740,0 грн. з ПДВ за одну тисячу цегли на суму 2960000,0 грн. та цегли керамічної рядової марки М-150 в кількості 1000,0 тис шт. по ціні 840,0 грн. з ПДВ за одну тисячу цегли на суму 840000,00 грн., а всього га загальну суму 3800000,00 грн.
Відповідно до п.7 Договору, сторони передбачили, що розрахунки здійснюються за кожну партію товару у безготівкову порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в строк не пізніше 3-х робочих днів з моменту отримання Специфікації. В свою чергу Постачальник зобов'язується передати товар Покупцю не пізніше трьох робочих днів з моменту отримання оплати за партію товару згідно заявки Покупця (п. 5.1. Договору).
На виконання умов Договору, позивач здійснив попередню оплату товару в період з 07.08.2008 року по 25.09.2007 року у розмірі 507400,0 грн.
Судом встановлено, що відповідач поставку товару здійснив лише частково на суму 428 285,29 грн.
Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
21.01.2008 року позивачем направлено на адресу відповідача лист № 02 з вимогою повернути суму попередньої оплати. До вказаного листа позивачем додано акт звірки взаємних розрахунків станом на 14.01.2008 року.
21.10.2008 року позивачем повторно було направлено на адресу відповідача лист вимогу № 05 з актом звірки розрахунків станом на 21.01.2008 року. Доказом отримання листів відповідачем є поштові відправлення з відміткою пошти про вручення (а.с. 122-123). Відповіді на зазначені листи відповідач не надав, акт звірки розрахунків не повернув.
Враховуючи наведене, вимога позивача щодо стягнення суми боргу в розмірі 79114,71 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
Враховуючи наведене, позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 3212,93 грн., за період з 07.02.2008 року по 15.06.2009 року та інфляційні нарахування в сумі 22485,40 грн., за період з 07.02.2008 року по 31.05.2009 року.
Крім того, позивач на підставі ч.ч.2, 3 ст.693, ст. 536 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі три проценти річних, на суму 1091,92 грн.
Відповідно до вимог ч.ч.2, 3 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти річних відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.
Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Із наведеної норми вбачається, що розмір заявлених позивачем до стягнення, на підставі ст. 536 Цивільного кодексу України, процентів повинен бути визначений сторонами у Договорі, або встановлений в законі або іншому акті цивільного законодавства.
Із укладеного між сторонами Договору не вбачається, що сторони дійшли згоди щодо розміру процентів, які повинні бути сплачені боржником за користування грошовими коштами кредитора.
Посилання позивача на положення ст.625 Цивільного кодексу України, щодо визначення розміру процентів що підлягають стягненню на підставі ст.536 Цивільного кодексу України є неправомірним, оскільки проценти про які йдеться у ст. 536 Цивільного кодексу України, різняться за правовою природою від процентів які сплачує боржник, котрий прострочив виконання грошового зобов'язання відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Враховуючи наведене, позивач безпідставно просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовим коштами відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України, у розмірі, визначеному ст.. 625 Цивільного кодексу України, а відтак така вимога не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625, 536, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вютбуд", вул. Свердлова 50, м. Ріпки, 15000, (р/р 260003336 в ОД ВАТ „Райффайзен банк „Аваль” м. Чернігів, МФО 353348, код ЄДРПОУ 30904367) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "МТВ-2005", вул. Волинська, 67, м. Київ, 03151, (р/р 2600431767 в ТОВ „Фортуна - банк”, м. Київ, МФО 300904, код ЄДРПОУ 33439875) 79114,71 грн. боргу, 22485,40 грн. інфляційних нарахувань, 3212,93 грн. процентів річних, 1048,13 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.Р. Кочергіна
22.06.09