Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166 , факс 77-44-62
Іменем України
2 червня 2009 року Справа № 19/56
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс плюс про", вул. Багговутівська, 8/10, м. Київ, 01001.
Відповідач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1
Про: стягнення заборгованості та збитків у розмірі 9581,88 грн.
Суддя Л.Р. Кочергіна
Представники сторін:
від позивача: Дорожовець О.Ю., довіреність № б/н від 07.0.2009 року,
від відповідача: ОСОБА_1 - особисто.
Рішення приймається після перерви оголошеної в судовому засіданні 26.05.2009 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Товариством з обмеженою відповідальністю „Сервіс плюс про” (далі - ТОВ „Сервіс плюс про”) подано позов до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1) про стягнення суми отриманої передплати за Договором №29/10 від 29.10.2008 року в розмірі 5500,19 та збитків в розмірі 4081,69 грн.
26.05.2009 року, в судовому засіданні, представник позивача надав письмове обґрунтування підстав та розміру збитків. В зазначеному обґрунтуванні позивач посилається на ту обставину, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань по договору призвело до додатково понесених витрат позивачем, а саме закупівлю товару в інших постачальників за ціною значно вищою ніж передбачалось у договорі укладеному між сторонами у справі.
26.05.2009 року, представниками сторін було подано спільну заяву про продовження строку розгляду справи на місяць. Судом подана заява задоволена.
Відповідач відзив на позов не надав. В судовому засіданні надав усні пояснення, в яких заперечує проти стягнення 4081,69 грн. збитків та зазначає, що товар частково був поставлений, а тому позовні вимоги в розмірі 5500,09 грн. повинні бути зменшені. Представник позивача заперечує факт часткової поставки товару відповідачем.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
29.10.2008 року між ТОВ „Сервіс плюс про” (Покупець) та ФОП ОСОБА_1 (Продавець) укладено договір поставки товару № 29/10 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору, Продавець зобов'язався поставити Покупцеві постільну білизну та матраци (далі - Товар) відповідної якості, а останній в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити товар згідно вантажних документів та здійснити оплату відповідно до умов Договору.
Кількість товару і асортимент узгоджуються сторонами додатково на підставі специфікації, що додається до договору.
Порядок оплати, згідно п.3.1 Договору, проводиться у формі передоплати.
На виконання п. 3. Договору, відповідачу була зроблена позивачем попередня оплата товару по платіжному дорученню № 1479 від 03.11.2008 року.
Згідно п. 3 Договору відповідач взяв на себе зобов'язання поставити товар покупцю (позивачу) протягом 7 календарних днів з моменту оплати. Разом з тим, зобов'язання порушив, оплачений позивачем товар не поставив.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Враховуючи наведене, вимога позивача щодо стягнення суми боргу є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Посилання відповідача на ту обставину, що він частково розрахувався з позивачем передавши йому тканини та інші матеріали, не приймаються судом до уваги виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування і не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В порушення вказаних вимог закону відповідачем не надано жодного доказу який свідчить про приймання-передачу матеріалів між сторонами, спрямоване на виконання зобов'язань відповідно до умов укладеного між сторонами Договору.
Відтак, твердження відповідача, щодо часткової поставки товару, судом до уваги не приймаються.
Також, позивач просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 4081,69 грн., які становлять різницю у вартості оплаченого по Договору товару та купленого у іншого постачальника.
Відповідно до вимог ч.2 ст.224 Господарського кодексу України, під збитками розуміють витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, включаються, відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати ( штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, не одержаний прибуток (втрачена вигода), на які сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
З урахуванням того, що обов'язок доказування та подання доказів відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують вимоги та заперечення, то у даному випадку позивач повинен довести наявність тих обставин, на підставі яких він має право стягувати збитки.
Разом з тим, позивачем не доведено ту обставину, що купівля товару за ціною, сплаченою третій особі, є об'єктивним результатом порушення відповідачем договору.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність причинного зв'язку між допущеним простроченням відповідачем взятого на себе зобов'язання щодо поставки товару, і збитками у позивача, у вигляді різниці вартості аналогічного товару.
За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача, що до стягнення збитків є безпідставні і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 248, 525, 526, 614, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 35, 49, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_2 ФВАТ КБ „Надра” Чернігів. РУ, МФО 353627, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Плюс Про», вул. Багговутівська, 8/10, м. Київ (р/р 26004300367801 в ВАТ „Сведбанк”, МФО 300164, код ЄДРПОУ 32798741) 5500,19 грн. боргу, 102,0 грн. державного мита та 118,0 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.Р. Кочергіна
Рішення підписано в повному обсязі: 09.06.2009 року
Суддя Л.Р. Кочергіна
10.06.09