73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
29.10.2009 Справа № 9/157-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Нікітенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Дочірнього підприємства "Відзев" приватного малого підприємства "Відзев", м. Херсон
до Малого приватного підприємства фірма "Кредо", м. Херсон
про стягнення 2108,86 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - Корсун Р.А., представник, довіреність від 12.05.2009р.;
від відповідача - Якуба О.Г., представник, довіреність від 02.01.2009р.
Дочірнє підприємство "Відзев" приватного малого підприємства "Відзев" (позивач) 09.10.2009р. звернулося до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з малого приватного підприємства фірма "Кредо" (відповідач) заборгованість за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 15 від 12.03.2007р. у розмірі 2108,86 грн., з яких: 1757,66 грн. - сума основного боргу, 75,89 грн. - 3 % річних, 275,31 грн. - інфляційні збитки.
Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує посиланнями на умови договору поставки № 15 від 12.03.2007р. та положення ст.ст. 525, 526, 599, 625 ЦК України, ст.ст. 175, 193 ГК України.
26.10.2009р. представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги позивача визнає у повному обсязі. Одночасно у відзиві відповідач на підставі ст. 83 ГПК України просить суд відстрочити або розстрочити виконання рішення суду строком на шість місяців.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечує проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду строком лише на три місяці.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю та враховуючи складне фінансове становище на підприємстві, просить суд відстрочити або розстрочити виконання рішення суду строком на шість місяців.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
Матеріали справи свідчать, що між позивачем - дочірнім підприємством "Відзев" приватного малого підприємства "Відзев" та відповідачем - малим приватним підприємством фірма "Кредо" 12.03.2007р. було укладено договір поставки № 15.
Відповідно до умов даного договору сторони обумовили його предмет, який полягає в тому, що постачальник зобов'язується поставити покупцю товар (металеві вироби), а покупець прийняти і оплатити товар.
Відповідно до п.п. 5.2. договору поставки, покупець здійснює оплату за замовлений ним товар протягом десяти банківських днів з моменту отримання ним товару.
На виконання умов даного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 6257,66 грн..
Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за даними договором, розрахувався за отриману продукцію з позивачем лише частково, що призвело до утворення перед позивачем заборгованості у розмірі 1757, 66 грн.
Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Положенями ст. 655 ЦК України закріплено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі .
Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 1757,66 грн. відповідачем суду не надано.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1757,66 грн., є доведеними і обґрунтованими.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.
В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 75,89 грн. та інфляційних збитків у розмірі 275,31 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені в установленому законом порядку.
Доказів сплати штрафних санкцій відповідачем суду не надано.
26.10.2009р. представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому на підставі ст. 83 ГПК України враховуючи складне фінансове становище на підприємстві просить суд відстрочити виконання рішення суду строком на шість місяців.
Представник позивача не заперечує проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду строком лише на три місяці.
Відповідно до положень п.6 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд приймає до уваги фінансовий стан, як відповідача так і позивача.
З огляду на викладене, суд частково задовольняє клопотання відповідача та вважає за можливе розстрочити виконання рішення строком на 3 (три) місяці.
Згідно положень ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Стаття 129 Конституції України відносить також до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до положень ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.
Позовні вимоги обґрунтовані і доведені у встановленому законом порядку.
Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Оскільки спір доведений до врегулювання в судовому порядку з вини відповідача, з останнього на користь позивача стягуються витрати по сплаті держмита в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, та повідомлено представникам сторін про дату та час виготовлення рішення у повному обсязі.
На підставі ст.ст. 193, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 692, 712 Цивільного кодексу України, та керуючись ст. 44, ст. 49, ст. 82, п.6 ст. 83, ст. 84, ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з малого приватного підприємства фірма "Кредо" (73000, м. Херсон, вул. Покришева, 45, к. 4, кв. 64, р/р 260094768 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” МФО 380805, код ЄДРПОУ 24106654) на користь Дочірнього підприємства "Відзев" приватного малого підприємства "Відзев" (73027, м. Херсон, вул. Філатова, 27, р/р 260054834 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805, код ЄДРПОУ 322667284) 1757,66 грн. - основного боргу, 75,89 грн. - 3% річних, 275,31 грн. - інфляційних збитків, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. Розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення 1757,66 грн. - основного боргу, 75,89 грн. - 3% річних, 275,31 грн. - інфляційних збитків, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, а всього 2446,86 грн. строком на 3 (три) місяці в наступних частинах :
- листопад 2009р. - 815,62 грн.;
- грудень 2009р. - 815,62 грн;
- січень 2010 р. - 815,62 грн.
4. Копію рішення надіслати сторонам по справі.
Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.В. Ребриста
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України,
03 листопада 2009 року.