Справа № 128/2272/14-ц
Іменем України
10 березня 2017 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючої судді Ганкіної І.А.
при секретарі Шеванюк О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці подання Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання мирової угоди по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів; за зустрічним позовом: ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості з виплати аліментів,-
Головний державний виконавець Вінницького РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_3 звернувся до суду з поданням про визнання мирової угоди по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів; за зустрічним позовом: ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості з виплати аліментів. Мотивуючи тим, що після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження 21.09.2016 року сторонами виконавчого провадження 24.01.2017 року було укладеного та 25.01.2017 року подано в письмовій формі мирову угоду на виконання виконавчого листа № 128/2272/14-ц від 13.03.2015 року.
Представник Вінницького РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву за якою подання підтримує та просить затвердити мирову угоду.
В судове засідання стягувач ОСОБА_1 не з'явилися, надала суду заяву згідно якої просить подання розглянути у її відсутність та затвердити мирову угоду.
В судове засідання боржник ОСОБА_2 не з'явився, надав суду заяву згідно якої просить подання розглянути у його відсутність та затвердити мирову угоду.
Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Оглянувши матеріали цивільної справи № 128/2272/14-ц, суд вважає, що подання про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення суду підлягає до задоволення зі слідуючих підстав.
На підставі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 24.12.2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2 та області, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2. зареєстрованої та проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_3. 44 кв. 52 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів частково в розмірі 65 101,22 грн. В решті стягнення неустойки (пені) за позовом відмовлено. Крім того, стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2 та області, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2. зареєстрованої та проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_4 судові витрати частково в розмірі 1125 грн. В решті стягнення судових витрат відмовлено. В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості з виплати аліментів та стягненні судових витрат відмовлено.
У відповідності до ст. 372 ЦПК України мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання. До відкриття виконавчого провадження мирова угода подається сторонами до суду, який ухвалив рішення, для визнання. Суд має право перевірити і не визнати мирову угоду або не прийняти відмови стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб. За результатами розгляду мирової угоди або відмови від примусового виконання суд постановляє ухвалу відповідно до положень цього Кодексу.
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом і підлягає виконанню відповідно до вимог ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження». Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дня набуття нею чинності.
Так, у відповідності дост.15 ЗУ «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Відповідно до ст. 16 ЗУ «Про виконавче провадження» сторони можуть реалізувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто. Представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.
Відповідно до ст.19 ЗУ «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. Сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.
Відповідно дост.39 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження (визнання) судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення. У випадках, передбачених пунктами 1 - 3, 5 - 7, 9 - 12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
У відповідності до ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Сторонам зрозуміли наслідки такого рішення та закриття провадження по справі, що передбачено ст. 206 ЦПК України, про що зазначили у мирової угоді.
Враховуючи, що мирова угода, укладена сторонами, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинена в інтересах обох сторін, підлягає затвердженню в порядку ст.372 ЦПК України і у відповідності до п.4 ч.1 ст.205 ЦПК України суд закриває провадження по справі.
На підставі викладеного вище та керуючись ст. 15, 16, 19, 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.ст.175, п. 4 ч. 1 ст. 205, 372 ЦПК України, суд, -
Подання Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання мирової угоди по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів; за зустрічним позовом: ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості з виплати аліментів - задовольнити.
Визнати мирову угоду від 24 січня 2017 року, укладену між сторонами виконавчого провадження ОСОБА_2 та ОСОБА_1, на виконання виконавчого листа № 128/2272/14-ц від 13.03.2015 року, на наступних умовах:
- Сторони домовились про зменшення суми неустойки за прострочення сплати аліментів з 86 801,62 грн. до 25 000 гривень та про розстрочку сплати суми неустойки
- Боржник ОСОБА_2, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер, НОМЕР_1, зобов'язується, починаючи з 1 лютого 2017 року сплачувати на користь ОСОБА_1, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний код НОМЕР_2, неустойку за прострочення сплати аліментів у розмірі 25 000 грн. однаковими платежами по 690, 00 грн. щомісячно по січень 2020 року, у січні 2020 року - 850,00 грн
-Стягувачу ОСОБА_1 відомо про
наслідки укладання мирової угоди в разі визнання її судом, які полягають в
закінченні виконавчого провадження.
-Боржнику ОСОБА_2 відомо про наслідки укладання мирової угоди в разі визнання її судом та про можливість примусового виконання ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди.
- Мирова угода складена у чотирьох примірниках, що мають рівну юридичну силу, по одному примірнику сторонам, один примірник для суду, один примірник для державного виконавця.
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом і підлягає виконанню відповідно до вимог ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дня набуття нею чинності.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя І.А. Ганкіна