73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
27.10.2009 Справа № 3/139-ПД-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б. при секретарі Шикаловій В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської оласті
до акціонерного товариства закритого типу "Херсонський електромеханічний завод", м. Херсон
про зобов'язання виконати умови договору та стягнення штрафу у сумі 960 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - не прибув.
від відповідача - Сторчеус Р. О., дов. № 2439 від 13.11.07р., Олейник М. В., дов. № 2758 від 28.08.09р.
Відкрите акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат (позивач) звернулось до господарського суду з позовом про спонукання закритого акціонерного товариства закритого типу "Херсонський електромеханічний завод" (відповідач) до виконання належним чином умов договору поставки в частині якості поставленого насосу ЕЦВ 10-63-65 та з вимогою про стягнення з відповідача 960 грн. штрафу за неналежне виконання договірних зобов'язань в частині поставки неякісної продукції, в порядку ст.231 ГК України
Позовні вимоги обґрунтовано виявленням покупцем (позивачем) дефектів у придбаному у постачальника (відповідача) в межах договору товарі та незадоволенням останнім претензій покупця щодо усунення несправностей, що змусило позивача звернутися за захистом своїх майнових прав до господарського суду.
27 жовтня 2009 року позивач звернувся до суду з клопотанням про відмову від позову в частині спонукання закритого акціонерного товариства закритого типу "Херсонський електромеханічний завод" на виконання умов договору поставити позивачу насос ЕЦВ 10-63-65 належної якості, позовні вимоги в частині стягнення 960 грн. штрафу підтримав та просить їх задовольнити.
Звертаючи увагу суду на ту обставину, що насос відповідачем, фактично, відремонтовано та повернуто позивачу, предмет спору в частині зобов'язання відповідача до належного виконання умов договору представники відповідача вважають відсутнім.
Що ж до іншої частини позовних вимог, визначення розміру штрафу на підставі положень ст.231 ГК України вважають необґрунтованим, оскільки застосовувати розмір штрафу виходячи з 20 відсотків вартості товару, якість якого виявилася невідповідною умовам договору, приписами даної норми Закону надається лише суб'єкту господарювання, що належить до державного сектора економіки, а сам факт нарахування штрафу є безпідставним, оскільки насос вийшов з ладу з вини покупця, який порушив умови його технічної експлуатації.
Явку уповноваженого представника у судове засідання належним чином повідомлений про його проведення позивач не забезпечив, із клопотаннями про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за відсутності свого представника не звертався.
За таких обставин суд розглядає спір по суті за наявними в матеріалах справи письмовими доказами на підставі ст.75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, суд -
15 січня 2009 року між позивачем (покупцем) та відповідачем (постачальником) укладено договір поставки № 078/20, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцю два насоси ЕЦВ10-63-65 вартістю 11520 грн. з ПДВ, а покупець зобов'язався оплатити продукцію у строки, визначені договором.
04 лютого 2009 року покупцем було отримано один насос ЕЦВ10-63-65, про що свідчить акт приймання вантажу, складений комісією підприємства позивача.
17 лютого 2009 року, після ввімкнення насосу, електрична обмотка двигуна останнього вийшла з ладу через 2 хвилини роботи, про що 18.02.09р. покупцем було складено акт № 23 про посвідчення виявлених недоліків об'єкту договору.
24 числа того ж місяця покупець звернувся до постачальника з вимогою відремонтувати або замінити поламаний пристрій, у відповідь на яку, листом від 26.02.09р., постачальник повідомив, що дослідження причин поломки двигуна насосу можливе лише на території заводу на належному для того устаткуванні, та запропонував надіслати машину для вилучення насосу та доставки його на завод для ремонту. Тим же листом позивача було попереджено, що для проведення аналізу позивач повинен забезпечити явку свого уповноваженого представника в якості свідка.
Явку представника на підприємство відповідача позивач не забезпечив, проте, 18 червня 2009 року звернувся до відповідача з претензією про ремонт або заміну насосу, яку відповідачем було залишено без задоволення, що стало підставою для ініціювання покупцем вирішення спору у судовому порядку.
Після порушення провадження у справі відповідачем за власний кошт було здійснено доставку насосу на територію заводу - виробника
При перевірці насосу виробником (відповідачем) було встановлено, що пристрій експлуатувався покупцем з порушеннями п.8.1 Інструкції з експлуатації насосу, а саме - при експлуатації не використовувалася станція управління і захисту, що категорично заборонено тією ж інструкцією, що й призвело до виходу насосу з ладу, про що складено акт від 09.09.09р. № 273.
Після встановлення причин аварії насосу, останній було відремонтовано та повернуто власникові.
Оскільки позивач не забезпечив явки свого представника для участі в складі комісії підприємства відповідача по перевірці причин поломки, акт перевірки від 09.09.09р. № 273 було надіслано покупцю для ознайомлення разом з відремонтованим насосним пристроєм.
Виконання ремонтних робот насосу, який було виведено з ладу недбалими діями відповідальних осіб підприємства позивача, постачальник здійснив за власний кошт, що було обґрунтовано наявністю давніх дружніх стосунків з покупцем.
Насос разом з актом було отримано 28 вересня 2009 року, про що свідчить акт прийому- передачі відремонтованого обладнання (а. с. 81).
Наведене свідчить, що предмет спору в частині зобов'язання відповідача виконати умови договору, а саме, відремонтувати двигун насосу або замінити його пристроєм належної якості на момент вирішення спору по суті - відсутній
За таких обставин, суд приймає відмову позивача від позову та в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача виконати умови договору - відремонтувати двигун насосу або замінити його пристроєм належної якості, припиняє провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.
Щодо решти позовних вимог слід звернути увагу на ті обставини, що позивач, при визначенні розміру штрафної санкції, дійсно не мав обґрунтованих підстав застосовувати положення ст.231 ГК України, оскільки жоден з учасників договірних правовідносин не є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки.
Крім того, суд звертає увагу на ту істотну обставину, що за актом заводу виробника, результати якого не оскаржено покупцем, винуватцем виходу насосу з ладу є, безпосередньо, покупець, яким агрегат було ввімкнено без станції управління захисту, що призвело до згоряння обмотки електричного двигуна насосу, та виходу останнього з ладу (а. с. 51). Відтак, вини виробника в поломці насосу немає.
Приймаючи до уваги наведене, решта позовних вимог в частині стягнення 960 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору є необґрунтованими, тому, не підлягають задоволенню.
Оскільки спір доведено до вирішення у судовому порядку з вини позивача, судові витрати останньому не відшкодовуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.44, 49, 75, п.4 ч.1 ст.80, ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Прийняти відмову позивача від позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виконати умови договору - відремонтувати двигун насосу або замінити насос пристроєм належної якості.
2. Провадження у справі в частині зобов'язання відповідача виконати умови договору - відремонтувати двигун насосу або замінити насос пристроєм належної якості припинити.
3. В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення 960 грн. штрафу відмовити.
Суддя М. Б. Сулімовська
Дата підписання рішення, оформленого
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України
02 листопада 2009 року.