"10" березня 2017 р.
Судді Овруцького районного суду Житомирської області ОСОБА_1 у справі №286/ 1981/15-к, кримінального провадження №12015060250000266 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст..263 ч.1, ч.1 ст.263-1, ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
Вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 10.03.2017 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1 КК України, а обвинувачення за ст..15 ч.2, ч.1 ст.115 КК України змінено на ст..124 КК України.
Із зміною обвинувачення я не можу погодитись і висловлюю окрему думку відповідно до ч.3 ст.375 КК України.
На мою думку досудовим слідством доведено вину підсудного у скоєнні злочинів , передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1, ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, як незаконне виготовлення, поводження зі зброєю та замах на умисне вбивство ОСОБА_3 ..
Крім цього, вина підсудного у скоєнні інкримінованих йому злочинів знайшла своє підтвердження дослідженими у судовому засіданні доказами.
Зокрема висновком Київського міського центру судово-психіатричної експертизи, де в своїх поясненнях ОСОБА_2 , частково визнав свою вину у скоєнні вищезазначених злочинів.
А саме в даних у судовому засіданні показах підсудний підтвердив, що придбав пістолет та переобладнав його на бойовий, цілеспрямовано для вирішення своїх проблем у спілкуванні з місцевими мешканцями.
Підсудний до дрібниць пам'ятає, що він робив перед злочином та після скоєння злочину, а сам момент пострілу майже не пам'ятає і стріляв зламаними пальцями. Згідно висновку експертизи для зведення курка пістолета потрібно прикласти значні фізичні зусилля,що зламаними пальцями зробити неможливо. Я не можу погодитись з даними показами і відношусь до них критично, оскільки вони спростовуються показами свідка, потерпілого та матеріалами справи. Підсудний цілеспрямовано намагався вбити братів, оскільки він їх бачив проїжджаючих на мотоциклі понад його будинком, для цього він вийшов з будинку, що упевнитись , що саме це ті хлопці , які чіплялись до його дружини та ображали її. Факт неприязних відносин між підсудним його дружиною і потерпілим та його братом підтвердили у судовому засіданні підсудний і його дружина.
Після того , як ОСОБА_2 впевнився , що то саме ті хлопці , яким він мав намір помститись, підсудний повернувся до будинку, взяв пістолет і пішов за потерпілим та свідком, з наміром помститися останнім за образи. Наздогнавши в лісосмузі братів підсудний майже впритул зробив постріл в потерпілого з метою саме вбити останнього, так як стріляв в життєво важливий орган, а не по кінцівках чи попереджувальний постріл вгору. Другого брата він не підстрелив тільки тому, що в нього був лише один потрон в стволі . Взяти більше набоїв він забув та як поспішав щоб не загубити в лісі потерпілого та його брата.
Крім цього ,як би підсудний оборонявся то він би вистрелив у свідка-брата потерпілого, у якого в руках була сокира і від якого, як він вважав надходила основна небезпека, а в неозброєного ОСОБА_3 ..
Також покази підсудного в частині того, що потерпілий його душив,і між ними був якійсь фізичний контакт не знайшли свого підтвердження, експертними дослідженням тілесних ушкоджень та одягу підсудного , а ґрунтуються тільки на його поясненнях ,тому я їх розцінюю як намагання підсудного уникнути в повній міри відповідальності.
Підсудний є фізично розвинутою особою в минулому займався спортом, наданий час без проблем прижає значні відстані на велосипеді так ,що посилання підсудного та його захисника на вік підсудного, його хворобливість є без підставними .
На підставі вищевикладеного, вважаю, що підсудного ОСОБА_2 слід визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, так як він чітко усвідомлював, що в його руках знаходиться вогнепальна зброя, яку він виготовив для вбивства, свідомо використав її для вбивства зробив постріл у ОСОБА_3 і бажав настання смерті потерпілому, але свій злочинний намір не довів до кінця з незалежних від його волі причин.
За скоєння ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України слід призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
За скоєння ОСОБА_2 злочину, передбаченого , ч.1 ст.263-1 КК України слід призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
За скоєння ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України слід призначити покарання у вигляді 7 років позбавлення волі, а остаточну міру покарання призначити підсудному на підставі ст..70 КК України у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі.
10.03.2017 року ОСОБА_1