Овруцький районний суд Житомирської області
Справа № 286/1981/15-к
10 березня 2017 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з секретарем ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3
ОСОБА_4
з участю:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
потерпілого: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015060250000226 від 08 березня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 263 ч.1, 263-1, ст..15 ч.2, ст.115 ч.1 КК України,
У 2012 році (точний час досудовим розслідуванням не встановлений) обвинувачений ОСОБА_6 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах у м.Києві без передбаченого законом дозволу шляхом використання інших осіб незаконно виготовив саморобний гладкоствольний вкладний ствол, придатний для проведення пострілів мисливськими патронами 410 (36) калібру. Вказаний вкладний ствол, що придатний для проведення пострілів мисливськими патронами 410 (36) калібру при використанні його спільно з сигнальною зброєю калібру 26мм при спорядженні його в канал ствола такої зброї, обвинувачений Войцедський вставив у ствол придбаного ним у 2011 році однозарядного сигнального пістолета моделі «КОРНЕТ ПРС» серії НОМЕР_1 , калібру 26мм, що виготовлений промисловим способом. Вказаний пістолет з саморобним вкладним стволом являється гладкоствольною вогнепальною зброєю - однозарядним пістолетом 410 (36) калібру без внесення незворотних змін в його конструкцію, якого Войцедський незаконно зберігав по місцю свого проживання в с.Червонка Овруцького району, а також носив при собі без передбаченого законом дозволу.
Відповідно до обвинувального висновку 08 березня 2015 року близько 12 години 30 хвилин в лісовому масиві на східній околиці с.Червонка обвинувачений ОСОБА_6 , зустрівши тут раніше незнайомого йому ОСОБА_8 , на грунті раптово виниклих особистих неприязненних відносин з метою умисного вбивства ОСОБА_9 з вказаного вище сигнального пістолета з саморобним вкладним стволом здійснив один постріл в область грудної клітини та черевної порожнини ОСОБА_9 , тобто в область розташування життєво важливих органів останнього, при цьому заподіявши потерпілому ОСОБА_9 тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент їх заподіяння у вигляді проникаючого вогнепального поранення передньої черевної стінки зліва з пошкодженням стінки шлунку, стінки тонкої кишки, сальника, яке ускладнилось розвитком зачеревинної гематоми зліва та внутрішньою кровотечею. Завдяки своєчасному наданню потерпілому ОСОБА_8 медичної допомоги останній залишився живим.
Таким чином, за висновком досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_6 вчинив закінчений замах на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_8 , оскільки виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було ним закінчено з причин, які не залежали від його волі.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у інкримінованих йому досудовим слідством кримінальних правопорушеннях визнав лише частково, визнав свою винуватість у незаконному виготовленні вогнепальної зброї та в її носінні без передбаченого законом дозволу. В замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_9 обвинувачений ОСОБА_10 винним себе не визнав та показав, що постійно проживав у м.Києві, але у 2007 році разом зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_11 переїхав в с.Червонка Овруцького району, оскільки хотів створити еко житло. У 2011 році у них народилась дочка. Для того, щоб відлякувати від садиби хижих птахів, ОСОБА_12 вони з дружиною придбали сигнальний пістолет, який у 2012 році в гаражах, що розташовані в районі «Троєщина» у м.Києві, незнайомі чоловіки пристосували вказаний пістолет для стрільби з нього мисливськими патронами, виготовивши для цього вкладний ствол у пістолет. Про те, як це зробити, знайшла інформацію в мережі «Інтернет» його дружина. Набої до вже переробленого пістолета (мисливські патрони) він знайшов в житловому будинку, в якому проживав, у с.Червонка
В день, коли сталася подія зранку у лісі він почув постріли, подумав, що хтось краде ліс. Потім в будинку потухло електричне світло. Взявши пістолет, він вийшов з будинку, побачив як двоє незнайомих чоловіків в камуфляжній одежі, скручують електричні дроти, які кладуть у два мішки. У його подвір'ї щось стало горіти в сараї, він вогонь загасив. Потім ці двоє на мотоциклі поїхали вглибину лісу. Він пішов у ту сторону, знайшов мішки з металевим дротом, хотів їх забрати, але ці двоє чоловіків стали перетинати йому дорогу. Він став на них кричати, погрожував, що буде стріляти. Потерпілий, якого він раніше не знав, підійшов до нього, схопив за хустку пов'язану на шиї, став душити. А другий чоловік, тримаючи в руках сокиру, став нею погрожувати та замахуватися для удару. В цей час відбувся постріл у потерпілого. Убивати останнього він не хотів, постріл стався випадково, але перед цим він звів курок пістолета.
Даючи оцінку показанням обвинуваченого, суд враховує ту обставину, що між подією, яка сталася 08 березня 2015 року та днями коли судом допитувався обвинувачений, а це 27 грудня 2016 року та 25 січня 2017 року, сплинув значний проміжок часу, отже останній міг не запам'ятати та відтворити всіх подробиць вказаної події.
Проте, його показання в судових засіданнях в цілому відповідають і не суперечать його показанням під час проведення з його участю 09 березня 2015 року слідчого експерименту.
( а.с. 23 - 24 )
Крім особистого визнання своєї провини, винуватість ОСОБА_6 в незаконному виготовленні, а також в незаконному носінні і зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу підтверджується також іншими дослідженими судом доказами.
Так, в ході проведення 08 березня 2015 року огляду в домогосподарстві ОСОБА_6 останній добровільно видав працівникам міліції схожий на пістолет пристрій, 23 предмети, схожі на патрони та інші предмети схожі на набої.
( а.с. 18-19)
Свідок ОСОБА_13 показав суду, що у його присутності обвинувачений добровільно видав працівникам міліції пістолет та набої.
Відповідно до висновку судово-криміналістичної експертизи № 1/359 від 23.04.2015 року вилучений у Войцедського пістолет є сигнальною зброєю - однозарядним сигнальним пістолетом моделі «КОРНЕТ ПРС» серії НОМЕР_1 , калібру 26мм, що виготовлений промисловим способом і не відноситься до вогнепальної зброї. Об'єкт, який знаходиться в каналі ствола вказаного пістолета є гладкоствольним вкладним стволом 410 калібру, що виготовлений саморобним способом та придатний для проведення пострілів мисливськими патронами 410 (36) калібру. Таким чином, пістолет разом з вкладним стволом є гладкоствольною вогнепальною зброєю - однозарядним пістолетом 410 (36) калібру.
( а.с.26-27)
Висновки вказаної експертизи підтверджуються також в дослідницькій частині комплексної медико-криміналістичної та балістичної експертизи.
(а.с. 179- 191)
Свідок ОСОБА_14 - дружина обвинуваченого Войцедського в судовому засіданні підтвердила, що в 2011 році вони з чоловіком купили «ракетницю», щоб відлякувати від господарства диких звірів. Вона особисто знайшла в мережі « Інтернет» інформацію про те, як «ракетницю» удосконалити, вказану інформацію довела чоловіку. Про подальші дії чоловіка їй невідомо. В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 після пред'явлення їй вилученого у Войцедського пістолета, показала, що він схожий на той, який вони купили.
Факт заподіяння ОСОБА_6 тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_8 , який не заперечується обвинуваченим ОСОБА_10 , також підтверджується показаннями самого потерпілого, показаннями свідків, висновками судових експертиз, іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що з обвинуваченим раніше не був знайомий, знав його лише в обличчя. 08 березня 2015 року він зі своїм рідним братом ОСОБА_16 на мотоциклі приїхали в лісовий масив неподалік с.Червонка, щоб знайти і зібрати лікарський гриб «чага», при собі мали металошукач, лопату, сокиру. Проїжджали мимо житлового будинку, в якому проживає обвинувачений, бачили його самого. Через деякий час, коли вони з братом перебували в лісі, неподалік почули декілька пострілів, затим появився обвинувачений, який безпричинно почав їм погрожувати, що буде в них стріляти, а потім з відстані близько 5 метрів здійснив один постріл йому у живіт. Постріл здійснив з пістолета «обичного», який тримав у правій руці, дістав пістолет чи то з правого кармана штанів, чи то з кобури.
Близькі за змістом показання дав суду свідок ОСОБА_17 - рідний брат потерпілого ОСОБА_8 . Останній також показав, що обвинувачений вистрілив у його брата з предмета, схожого на ракетницю. Проте вказаний свідок показав, що пістолет висів у обвинуваченого на грудях, що у нього (свідка) в цей час у руках знаходилась сокира.
З висновку судово-медичного експерта № 63 від 10. 03. 2015 року убачається, що ОСОБА_8 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючого вогнепального поранення передньої черевної стінки зліва з пошкодженням стінки шлунку, стінки тонкої кишки, сальника, яке ускладнилось розвитком зачеревинної гематоми зліва та внутрішньою кровотечею.
( а.с.30-31)
Під час проведення 08 березня 2015 року по місцю проживання потерпілого ОСОБА_17 в с.Кованка Овруцького району огляду вилучена одежа потерпілого, в якому він був зодягнутий в момент заподіяння йому тілесних ушкоджень, в тому числі куртка, сорочка та майка з пошкодженнями та зі слідами схожими на кров.
( а.с. 20)
З висновку судово-медичної експертизи речових доказів № 70-МК від 27.05.2015 року убачається, що на передній поверхні в середній частині зліва куртки, сорочки та майки потерпілого ОСОБА_8 виявлено по одному наскрізному пошкодженню тканини, які являються вхідними вогнепальними. Дані пошкодження співпадають між собою та з ушкодженнями на тілі потерпілого в ділянці передньої черевної стінки зліва та утворились внаслідок одноразового пострілу з вогнепальної зброї, оснащеної шротовим снарядом, в склад якого входив характерний металевий сплав заліза.
( а.с.33)
Висновки вказаної експертизи підтверджуються також в дослідницькій частині комплексної медико-криміналістичної та балістичної експертизи.
(а.с. 179- 191)
Під час проведення 09 березня 2015 року огляду в хірургічному відділенні Овруцької ЦРЛ лікар-хірург ОСОБА_18 надав слідчому пакет, в якому знаходилось 16 металевих дробин, пошкоджений пластмасовий контейнер та паперовий пиж зі слідами схожими на кров.
( а.с. 21)
В дослідницькій частині судово-медичної експертизи № 63 від 10. 03. 2015 року з посиланням на медичну карту стаціонарного хворого Овруцької ЦРЛ на ім'я ОСОБА_8 зазначається, що під час проведення 08 березня 2015 року медичної операції з тіла останнього вилучені сторонні тіла у вигляді невеликих металевих предметів.
( а.с.30-31)
Відповідно до висновків судово - балістичної експертизи №1/360 від 27 квітня 2015 року вказані 16 об'єктів є складовою частиною боєприпасу мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї - стріляними шротинами, які могли використовуватися для спорядження мисливських патронів від 6 до 410 (36) калібрів. Деформація шротин свідчить про зіткнення з перешкодою , в тому числі з одягом та тілом людини. Стріляний поліетиленовий пиж та прокладка також є складовими частинами мисливського патрону 410 (36) калібру.
( а.с. 28-29)
Висновки даної експертизи знайшли своє підтвердження у дослідницькій частині комплексної медико-криміналістичної та балістичної експертизи.
(а.с. 179- 191)
З висновків вказаної експертизи також убачається, що з наданого на дослідження однозарядного пістолета моделі «КОРНЕТ ПРС» серії НОМЕР_1 , калібру 26мм з саморобним гладкоствольним вкладним стволом 410 (36) калібру постріли без натиснення на спусковий гачок можливі за обов'язкової умови: постановки курка в положення «бойового взводу» до падіння чи удару за певних обставин: при падінні з висоти 0,2м та вище на тверду поверхню, здійснення значних ударів пістолетом по твердих предметах тощо.
Отже обвинувачений Войцедський міг здійснити постріл у потерпілого ОСОБА_9 лише натиснувши на спусковий гачок пістолета.
Відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи обвинувачений ОСОБА_6 являється осудною особою, оскільки і в момент вчинення кримінального правопорушення він міг усвідомлювати і керувати, так і в даний час може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. По своєму психічному стану він не потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру.
Таким чином, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого досудовим розслідуванням обвинувачення та виключно на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_6 в незаконному виготовленні вогнепальної зброї та в її носінні без передбаченого законом дозволу доведена повністю і кваліфікує його дії відповідно за ст.ст. 263-1 ч.1 та 263 ч.1 КК України.
Достовірно доведений факт заподіяння обвинуваченим ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 .
Разом з тим, суд не погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого по даному факту, як закінчений замах на убивство останнього.
При цьому суд виходить з правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної в Інформаційному листі «Про судову практику розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів проти життя і здоров'я особи за 2014 рік», де, зокрема, зроблено акцент на тому, що за відсутності умислу на позбавлення людини життя дії обвинуваченого кваліфікуються за їх фактичними наслідками.
За таких обставин, коли достовірно не встановлений мотив вчинення кримінального правопорушення, достовірно не встановлена і мета протиправних дій обвинуваченого Войцедського, а саме, що останній мав умисел саме на вбивство потерпілого ОСОБА_8 .
На підтвердження цього висновку свідчить і та обставина, що під час слідчих експериментів і потерпілий ОСОБА_8 , і свідок ОСОБА_17 , показали, що обвинувачений здійснив постріл з пістолета у напрямку потерпілого, не прицілюючись. Свідок ОСОБА_17 також показав, що постріл був здійснений з відстані близько 3-х метрів, що перед цим обвинувачений не погрожував стріляти в його брата, а лише пропонував з ними поговорити.
( а.с.24-25, 34-35)
Таким чином, суд приходить до висновку, що винуватість Войцедського в закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_9 не доведена.
Виходячи з цих же міркувань суд вважає, що обвинувачений не мав умислу на умисне заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, а діяв, перебуваючи у стані необхідної оборони. До цього висновку суд прийшов з огляду на наступне.
Оскільки сторонами кримінального провадження під час судового розгляду не заявлялись клопотання про оголошення показань підозрюваного ОСОБА_10 в ході досудового розслідування, ці пояснення та показання були оприлюднені учасникам судового розгляду під час оголошення судом матеріалів кримінального провадження, зокрема при оголошенні висновків судово - психіатричної експертизи. Так, в описовій та дослідницькій частині експертного висновку зазначається, як будучи опитаним 08 березня та допитаним в якості підозрюваного 09 березня 2015 року ОСОБА_6 показував, що 08 березня біля 12 години він побачив двох хлопців з великими мішками на мотоциклі. Запідозривши хлопців у чомусь поганому, він пішов за мотоциклом вглиб лісу, побачив, що хлопці скручують якийсь дріт, який кладуть у мішки, коли підійшов до них, вони стали втікати вглиб лісу, він вистрелив по верхівках дерев, щоб їх попередити. Через хвилин 5 підійшли хлопці, розповіли, що вони із с.Кованка, потім між ними виникла сварка. Один з хлопців схопив його за хустку на шиї, став душити, а другий, тримаючи в руках сокиру, став її піднімати. Тоді він, злякавшись, схопив пістолет, який висів у нього на грудях, звів курок, став кричати, щоб його відпустили, спочатку навів пістолет на чоловіка з сокирою, а потім в область живота на того, що тримав його. Відстань між ними була 0,3 метра. В цей час його палець зіскочив з курка пістолета і пролунав постріл. Потерпілий його відпустив, а інший пішов на нього, махаючи сокирою. Попередивши цього хлопця, що буде стріляти, якщо той підійде, він втік додому. Убивати потерпілого він не хотів, а тільки хотів налякати хлопців, постріл був випадковий, він захищався, боявся , що хлопці можуть його вбити, оскільки він був один, а їх двоє.
( а.с. 36 - 40 )
У суду не має підстав не вірити вказаним показанням обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки вони підтверджуються іншими доказами, зокрема висновками комплексної медико-криміналістичної та балістичної експертизи та жодним об'єктивним доказом не спростовані.
Так, у висновках зазначеної експертизи, яка була проведена вже під час судового розгляду за ухвалою суду, вказано, що постріл у потерпілого з наданої на експертизу зброї був здійснений з відстані близько 1-го метра. А на а.с. 19 цього ж експертного висновку зазначено, що ця відстань становила до 1-го метра.
( а.с.179- 191,188)
Досудовим же розслідуванням обвинувачення ґрунтувалось лише на показаннях потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_17 - заінтересованих осіб в результатах вирішення справи, які, приховавши від органів досудового розслідування об'єктивну інформацію про реальні обставини подій 08 березня 2015 року, показали, що постріл у потерпілого був здійснений з відстані близько 5-ти метрів, що суперечить висновкам експертизи та показанням обвинуваченого. Про таку ж відстань між підозрюваним і потерпілим свідок ОСОБА_9 також показував під час проведення з його участю слідчого експерименту.
( а.с.25)
Показання ж підозрюваного ОСОБА_6 про те, що він зазнав нападу з боку потерпілого та свідка досудовим розслідуванням до уваги взяті не були, належним чином не перевірялись, в зв'язку з цим і не були проведені відповідні експертні дослідження, хоча згідно ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Відповідно до ст.ст.91,92 КПК України цей обов'язок покладений на слідчого і прокурора.
При цьому сторона обвинувачення також повинна була врахувати вимоги ч. ч. 2, 4 ст.17 КПК України про те, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Вказані вимоги закону досудовим розслідуванням виконані не були, оскільки розслідування по справі проведено поверхово. Про це, крім іншого, свідчить і та обставина, що під час проведення слідчих експериментів з участю підозрюваного ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_17 та потерпілого ОСОБА_8 не робились відповідні виміри з метою встановити в обстановці близькій до реальної відстань, з якої був здійснений постріл у потерпілого ОСОБА_9 .
( а.с. 22-23, 24-25, 34-35)
При вирішенні справи судом враховано стан постійної емоційної напруги обвинуваченого, що передував правопорушенню, його тривожне очікування якихось неприємностей щодо себе, свого майна. Слідством не дана оцінка та не перевірялись показання обвинуваченого про те, що незадовго до конфлікту з потерпілим мало місце загорання належного йому сараю. Обвинувачений підозрював у цьому потерпілого і свідка ОСОБА_9 . Даний факт підтверджується показаннями свідка ОСОБА_14 , якій 08 березня 2015 року, зателефонував обвинувачений, та протоколом огляду місця події від 08 березня 2015 року, в якому зазначено, що в домогосподарстві обвинуваченого ОСОБА_10 дійсно виявлено пошкодження стіни сараю полум'ям. Під час огляду по місцю проживання обвинуваченого не вживались заходи по виявленню та огляду мішків з дротом, на що посилався в своїх показаннях обвинувачений.
( а.с. 17)
В судовому засіданні обвинувачений, свідок ОСОБА_14 показували, що поблизу їхньої садиби в лісі часто лунали постріли, ходили мисливці, вчинялися крадіжки з ліній електропередач.
Свідок ОСОБА_19 - Усівський сільський голова показала суду, що у 2008 році сім'ї обвинуваченого ОСОБА_6 був виділений житловий будинок, розташований на околиці с.Червонка. Войцедський жив усамітнено, ні з ким не товаришував, не конфліктував, неодноразово звертався до неї, до дільничного інспектора з приводу пропажі у нього якихось речей.
Вирішивши, що обвинувачений ОСОБА_6 діяв в стані необхідної оборони, суд керувався Постановою Пленуму ВСУ №1 від 26 квітня 2002 року в ч.1 якої зазначено, що кожна особа має право на необхідну оборону від суспільно небезпечного посягання незалежно від можливості уникнути його.
Відповідно до абз.2 ч. 2 Постанови стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. На думку суду, саме в такій ситуації перебував обвинувачений ОСОБА_6 , враховуючи, що подія відбувалась у лісовому масиві, потерпілий і свідок являються молодими чоловіками, останній тримав у руках сокиру.
Разом з тим, суду стороною захисту не надано переконливих доказів на підтвердження тієї обставини, що обвинувачений ОСОБА_6 , застосувавши вогнепальну зброю, захищався саме від нападу озброєної особи, побоюючись за своє життя і здоров'я, і наскільки цей напад був дійсним і реальним. Адже постріл він здійснив не в свідка ОСОБА_9 , який зі слів обвинуваченого, замахувався на нього сокирою, а у потерпілого ОСОБА_9 , який тримав його за хустку на шиї і душив. Відносно дій потерпілого ОСОБА_9 обвинувачений мав би діяти адекватно, застосувавши фізичну силу, а не застосовувати вогнепальну зброю. Тому суд приходить до висновку про перевищення обвинуваченим у даній ситуації меж необхідної оборони і кваліфікує його дії за ст. 124 КК України, змінивши правову кваліфікацію його дій зі ст. ст.15 ч.2, ст.115 ч.1 КК України.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому є його активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Обмірковуючи питання щодо міри покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , суд враховує, як ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень і їх негативні наслідки, так і особу винного, його вік, сімейний стан та стан здоров'я, який є батьком малолітньої дитини, кримінальне правопорушення вчинив вперше та під впливом негативних емоцій, викликаних збігом несприятливих життєвих обставин. Також суд враховує, що в місцях, де обвинувачений працював раніше, він характеризуються виключно позитивно, а по місцю проживання - задовільно. Крім цього суд враховує думку потерпілого, який просить покарати обвинуваченого суворо.
Суд також приймає рішення відповідно до ст.ст.128,129 КПК України про часткове задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_8 про стягнення на його користь з обвинуваченого ОСОБА_6 майнової та моральної шкоди.
При цьому суд виходить з того, що обвинувачений не оспорює розмір заподіяної потерпілому ОСОБА_8 майнової шкоди і в цій частині суд задовольняє його цивільний позов в повному обсязі. Крім цього, внаслідок пошкодження здоров'я потерпілий ОСОБА_8 поніс також втрати немайнового характеру, що виразились у його душевних стражданнях, які були викликані ушкодженням його здоров'я внаслідок неправомірних дій обвинуваченого. При визначенні розміру суми на відшкодування моральної шкоди судом враховано, що моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає ( і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Таким чином, повне відшкодування потерпілому ОСОБА_8 завданих втрат немайнового характеру та їх наслідків взагалі неможливе. Разом з тим, потерпілим не доведено, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди саме в сумі 100000 грн. та яким доказами це підтверджується, хоча цей обов'язок лежить саме на ньому, оскільки цивільний позов він пред'явив не в ході досудового розслідування, а вже на стадії судового розгляду справи. Клопотань про визначення розміру моральної шкоди шляхом проведення відповідної експертизи потерпілий суду не заявляв. Виходячи з цього, на думку суду, заявлена потерпілим сума відшкодування моральної шкоди є завищеною, а тому суд приймає рішення про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_8 моральної шкоди в меншому розмірі, а саме в сумі 20000грн.
Відповідно до ст.122 КПК України з обвинуваченого слід стягнути на користь держави процесуальні витрати, понесені у зв'язку з проведенням по справі судових експертиз.
Керуючись ст.ст. 337 ч.3, 370, 373,374 КПК України суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263-1 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді 4-х чотирьох років позбавлення волі.
Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді 3-х (трьох) років позбавлення волі.
Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.124 КК України і призначити йому покарання у виді 1-го року обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 4-х (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 (два) роки, поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п. 1,2 ст.76 КК України, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання або роботи та періодично з'являтися на реєстрацію у вказаний орган.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_6 не застосовувати.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 9024,29 грн. майнової та 20000 грн. моральної шкоди, а всього 29024,29 грн.
Стягнути ОСОБА_6 на користь держави 1227,60 грн. та 491,04 грн. судових витрат на проведення судових балістичних експертиз.
Речові докази у справі: пістолет моделі «КОРНЕТ ПРС» серії НОМЕР_1 , калібру 26мм з саморобним гладкоствольним вкладним стволом 410 (36) калібру та набої до нього передати до криміналістичної колекції ГУНП в Житомирській області, куртку,сорочку та майку потерпілого ОСОБА_8 повернути останньому.
На вирок суду до Апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Копія вироку вручається обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
Головуючий ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_3
Суддя: ОСОБА_1