73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
27.10.2009 Справа № 17/53-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б. при секретарі Шикаловій В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина Торгова Система-Київ", м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Анріда", м. Херсон
про стягнення 117459 грн. 07 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - не прибув.
від відповідача - не прибув.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Єдина Торгова Система-Київ" (позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Анріда" (відповідач) 117459 грн. 07 коп. боргу за договором купівлі продажу, з яких 50822 грн. 17 коп. основного боргу, 50822 грн. 17 коп. штрафу, 9300 грн. 45 коп. пені, 5336 грн. 32 коп. інфляційних збитків та 1177 грн. 96 коп. річних.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором у повному обсязі, що змусило позивача звернутися до суду за захистом майнових прав.
Позивачем направлено до суду клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника за наявними в матеріалах справи доказами.
Явки уповноваженого представника відповідач не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву не надав. Доказів отримання відповідачем судової кореспонденції суду не надано. Конверти з копіями ухвал суду по справі, надіслані останнім на вказану позивачем у позові адресу відповідача - м. Херсон, вул. Патона, буд. 25, корпус 1, кв. 40, до суду не повернулися, в зв'язку з чим судом було надіслано запит до держреєстратора про надання відомостей про зміну відповідачем адреси, якщо останнє мало місце.
21 жовтня 2009 року начальником відділу державної реєстрації Херсонського міськвиконкому надано до суду витяг з ЄДР, за відомостями якого, станом на 15.10.09р., адреса відповідача зазначена саме як: м. Херсон, вул. Патона, буд. 25, корпус 1, кв. 40.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач належним чином проінформований про час та місце розгляду справи. Розгляд справи відбувається за наявними в ній доказами на підставі ст.75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд -
5 листопада 2008 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) укладено договір купівлі-продажу № 101. На висловлену в ухвалах позивачу вимогу суду надати оригінал нечитабельного договору на огляд суду останнім було повідомлено, що фактично договору з відтисками мокрих печаток обох сторін немає, оскільки договір підписувався у порядку обміну факсограмами.
Положеннями ч.1 ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Таким чином, договір укладено у спрощений спосіб, його укладення обраним сторонами шляхом є нормативно обґрунтованим.
Оскільки договором узгоджено порядок поставки товару, даний договір, за своєю правовою природою, є договором поставки, а не купівлі-продажу. Таким чином сторонами договірних відносин є постачальник (позивач) та покупець (відповідач).
Волевиявлення покупця придбати товар підтверджується як специфікацією № 1 до договору на суму 50822 грн. 17 коп. (а. с. 18), яку укладено в порядку п.4.1 того ж правочину, так і видатковою накладною від 06.11.09р. № РН-0005114 на ту ж суму (а. с. 20), за якою уповноваженою особою відповідача на підставі довіреності від 05.11.08р. № 957414 серії ЯПЗ (а. с. 21) і було отримано товар (хімічну продукцію).
Наявність в матеріалах справи видаткової накладної підписаної обома учасниками договірних відносин без зауважень, та довіреності на отримувача товару підтверджує виконання позивачем умов договору в частині поставки хімічної продукції на суму 50822 грн. 17 коп.
За умовами п.11.1 договору за невиконання договірних зобов'язань сторони несуть майнову відповідальність у порядку, передбаченому як умовами договору так і чинним законодавством України, а підпунктом "г" п. 11.6 того ж договору передбачено право позивача нараховувати покупцеві штраф у розмірі 100% від вартості товару, який не оплачений відповідачем протягом більше ніж 60 календарних днів.
За положеннями п.5.2 договору останнім днем, коли покупцем має бути виконане грошове зобов'язання, є тридцятий календарний день від дати, відображеної на видатковій накладній.
Грошових зобов'язань у встановлений договором строк відповідачем виконано не було, в зв'язку з чим 03 вересня 2009 року останньому було направлено претензію з вимогою погасити заборгованість по основній сумі боргу у сумі 50822 грн. 17 коп., а також 50822 грн. 17 коп. штрафу та 10634 грн. 37 коп. пені, яку останнім залишено без задоволення.
Приписами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За умовами ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. В односторонньому порядку відмовитися від виконання договірних обов'язків відповідач, згідно з приписами ст.525 ЦК України, не може.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи викладене, відсутність доказів оплати боргу або обґрунтованих належними доказами заперечень по суті позову з боку належним чином проінформованого про здійснення провадження у справі відповідача, позовні вимоги в частині стягнення 50822 грн. 17 коп. суми основного боргу суд визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо обґрунтованості нарахування позивачем штрафу у розмірі 100% від невідшкодованої вартості поставленого товару слід звернути увагу на таке.
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч.1 статті 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 ЦК України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, що у разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
За таких обставин, положення підпункту "г" п. 11.6 договору, яким передбачено право постачальника застосовувати штрафні санкції у розмірі 100 відсотків від вартості невиконаного протягом більше ніж 60 календарних днів грошового зобов'язання, є нормативно обґрунтованим, тому позовні вимоги в частині стягнення 50822 грн. 17 коп. штрафу також підлягають задоволенню.
Щодо грошових зобов'язань по пені, застосування якої передбачено ст.549 ЦК України, законодавство містить обмеження максимального її розміру, який може бути стягнений в разі прострочення. Так, відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо сторони в договорі передбачили більший розмір пені, стягненню підлягатиме пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Крім того, ст.625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.
В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.
Перевіряючи коректність обчислення позивачем пені, інфляційних збитків та річних, суд враховує той факт, що відповідно до п.5.2 договору, п.7 специфікації № 1 до договору та відповідно до видаткової накладної від 06.11.08р. № РН-0005114, останнім строком виконання відповідачем грошових зобов'язань, що виникли в межах договору купівлі - продажу від 05.11.08р. № 101, є 06 грудня 2008 року, тобто тридцятий день відстрочки за поставлений 06 листопада 2008 року товар. Днем початку нарахування пені, інфляційних збитків та річних є наступний день за днем останнього строку виконання грошових зобов'язань, тобто 07 грудня 2008 року. Термін нарахування пені обмежений приписами ч.6 ст.232 ГК України, та не може перевищувати 6 місяців її нарахування з дня виникнення невиконаного грошового зобов'язання.
Таким чином, період нарахування пені (з 07 грудня 2008 року по 07 червня 2009 року) позивачем застосовано обґрунтовано.
Проте, приймаючи до уваги наведені вище нормативні акти, які обмежують допустимий до застосування на підставі умов договору розмір пені, та за підрахунком суду, максимально допустимим до стягнення в межах даного спору розміром пені є 6113 грн. 09 коп.
При обрахуванні річних позивачем допущено помилку при визначенні кількості днів у 2008 році, адже у високосному році 366 днів а не 365, за таких обставин обґрунтованим розміром річних, який може бути стягнено з відповідача в межах даного спору, складає 1177 грн. 68 коп. а не 1177 грн. 96 коп.
Щодо розрахунку інфляційних збитків, слід зазначити, що позивач не має обґрунтованих підстав нараховувати інфляційні збитки за весь грудень 2008 року, а лише за 25 днів цього ж місяця, оскільки грошове зобов'язання у відповідача виникло 06.12.08р. а не 01.12.08р. Відтак, максимально допустимим розміром інфляційних збитків, який може бути стягнено з відповідача в межах даного спору, є 5053 грн. 01 коп.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в сумі 113988 грн. 12 коп., з яких 50822 грн. 17 коп. основного боргу, 50822 грн. 17 коп. штрафу, 6113 грн. 09 коп. пені, 1177 грн. 68 коп. річних та 5053 грн. 01 коп. інфляційних збитків. В решті позовних вимог в сумі 3470 грн. 95 коп., з яких 3187 грн. 36 коп. пені, 283 грн. 31 коп. інфляційних збитків та 00 грн. 28 коп. річних суд відмовляє за необґрунтованістю.
Оскільки спір доведено до вирішення у судовому порядку з вини відповідача, з останнього, на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, стягуються 1139 грн. 88 коп. витрат по оплаті державного мита та 229 грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі ст. ст. 181, 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 536, 546, 548, 610, 611, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.44, ст.49, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково, в сумі 113988 грн. 12 коп., з яких 50822 грн. 17 коп. основного боргу, 50822 грн. 17 коп. штрафу, 6113 грн. 09 коп. пені, 1177 грн. 68 коп. річних та 5053 грн. 01 коп. інфляційних збитків.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Анріда" (м. Херсон, вул. Патона, буд. 25, корпус 1, кв. 40, код ЄДРПОУ 33824625, р/рах. 26003307980 у Херсонській філії ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 342177) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина Торгова Система-Київ" (м. Київ, вул. Сосюри, буд. 68, код ЄДРПОУ 32959643, р/рах. 2600159804 у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) 50822 грн. 17 коп. основного боргу, 50822 грн. 17 коп. штрафу, 6113 грн. 09 коп. пені, 1177 грн. 68 коп. річних, 5053 грн. 01 коп. інфляційних збитків, 1139 грн. 88 коп. витрат по оплаті державного мита та 229 грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позовних вимог в частині стягнення 3187 грн. 36 коп. пені, 283 грн. 31 коп. інфляційних збитків та 00 грн. 28 коп. річних відмовити.
Суддя М. Б. Сулімовська
Рішення складено у повному обсязі
та підписано 28 жовтня 2009 року.