ЄУН 193/1981/16-ц
Провадження №2/193/47/17
21 лютого 2017 року сел.Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі :
судді Шумської О.В.
при секретарі Мельниковій Т.О.
за участю представника
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3, представник позивача - ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа:ПАТ "Страхова група"ТАС" про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
21 листопада 2016 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Софіївського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на наступні обставини.
Відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АЕС № 091820 виданого 04 березня 2008 року РЕВ 9-го МВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 є власником автомобіля марки GEELY MR7151A, 2007 року випуску реєстраційний № НОМЕР_1.
24 листопада 2012 року близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_2 самовільно, без дозволу, взяв з гаража позивача по вул. Лесі Українки, буд. 14 в смт. Софіївка Софіївського району Дніпропетровської області належний йому на праві власності автомобіль марки GEELY MR7151A, 2007 року випуску реєстраційний № НОМЕР_1 та поїхавши до магазину під час руху по вул. Больнична напроти будинку № 28 не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість, допустив з'їзд за межі проїжджої частини де допустив наїзд на перешкоду, після чого автомобіль перекинувся.
По факту даної ДТП була проведена перевірка співробітниками Софіївського ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області по результатам якої на водія ОСОБА_2 був складений адміністративний протокол за порушення вимог Правил дорожнього руху України, який було передано для розгляду по місцю скоєння правопорушення в Софіївський районний суд Дніпропетровської області.
Постановою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2012 р., по адміністративній справі 439/1836/12 ОСОБА_2 був визнаний винним в скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України, та підданий стягненню у вигляді штрафу у розмірі 425 грнвень в доход держави. Постанова ОСОБА_2 не оскаржувалась та набрала чинності 28 грудня 2012 року.
Крім того, постановою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2012 р., по адміністративній справі 439/1835/12 ОСОБА_2 був визнаний винним в скоєнні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, та підданий стягненню у вигляді громадських робіт на строк 50 (пятьдесят) годин.
10 грудня 2012 року о 10 год. 15 хв. позивачем до Софіївського РВ ГУ УМВС України в Дніпропетровській області було зроблено по телефону повідомлення про дану дорожньо-транспортну пригоду яка мала місце 24 листопада 2012 року.
Дане повідомлення було зареєстровано до журналу єдиного обліку Софіївського РВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області та внесено до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012040580000085.
Під час досудового розслідування кримінального провадження № 12012040580000085, 31 січня 2016 року було призначено та проведено 29 лютого 2016 року Дніпропетровським Науково-дослідним Експертно-Криміналістичним Центром Міністретства Внутрішніх Справ України судово-автотоварознавча експертиза № 4/37-69 для визначення ринкової вартості автомобіля на момент дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно вказаного висновку середня (ринкова) вартість транспортного засобу «GEELY MR7151A», 2007 року випуску реєстраційний № НОМЕР_1 на момент вчинення правопорушення, тобто станом на 24 листопада 2012 року складає 39 996, 34 грн. (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість грн..34 коп.)
22 червня 2016 року старшим слідчим Софіївського відділення Дніпродзержинського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 матеріали досудового розслідування внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012040580000085 було закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України, яким роз'яснено право позивача звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Раніше до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди позивач не звертався тому, що було відкрите кримінальне провадження № 12012040580000085 і він відповідно ст. 128 Кримінального процесуального кодексу бажав заявити цивільний позов під час підготовчого розгляду кримінального провадження в суді, але кримінальне провадження було закрите.
Позивачем у 2012 році була застрахована цивільно-правова відповідальність ПАТ «Страхова група «ТАС» але позивач після скоєння ДТП ОСОБА_2 до страхової компанії не звертався.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь матеріальні збитки в сумі 39 996 грн. 34 коп.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Наполягає на задоволені позовних вимог.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечує.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_3 слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Судом встановлені наступні обставини.
Відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АЕС № 091820 виданого РЕВ 9-го МВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 є власником автомобіля марки GEELY MR7151A, 2007 року випуску реєстраційний № НОМЕР_1(а.с.5).
Згідно витягу з кримінального провадження № 12012040580000085, 10 грудня 2012 року о 10:15 до ЧЧ Софіївського РВ від ОСОБА_3 надійшло повідомлення по телефону про те, що 24 листопада 2012 року близько 10:00 годин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 під час спільного з ОСОБА_3 розпиття спиртних напоїв, самовільно, без дозволу заявника взяв з гаража належний йому автомобіль Джилі д/з АЕ 4286ВТ та поїхавши за спиртними напоями не впорався з керуванням та розбив вищевказаний автомобіль, за який заявник сплачує кошти за кредитом(а.с.9).
Відповідно до постанови Софіївського районного суду від 19 грудня 2012 року, 24 листопада 2012 року близько 13 години 00 хвилин по вулиці Больнична в смт. Софіївка Софіївський район Дніпропетровська область напроти будинку №27, ОСОБА_2 керуючи в нетверезому стані автомобілем НОМЕР_2, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість, допустив з'їзд за межі проїжджої частини, де допустив наїзд на перешкоду, після чого автомобіль перекинувся. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження, чим заподіяна матеріальна шкода, чим скоїв правопорушення передбачене 124 КУпАП. Даною постановою ОСОБА_2 був визнаний винним в скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України, та підданий стягненню у вигляді штрафу у розмірі 425 грнвень в доход держави. Постанова ОСОБА_2 не оскаржувалась та набрала чинності 28 грудня 2012 року(а.с.7).
Постановою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2012 р., по адміністративній справі 439/1835/12 ОСОБА_2 був визнаний винним в скоєнні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, та підданий стягненню у вигляді громадських робіт на строк 50 (пятьдесят) годин(а.с.8).
Софіївське віддлення поліції Жовтоводського Відділу поліції направило до суду матеріали кримінального провадження №12012040580000085 для огляду в судовому засіданні.
В матеріалах кримінального провадження наявні копії квитанцій, згідно яких ОСОБА_2 переказував грошові кошти ОСОБА_3М(а.к.п.68).
22 червня 2016 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12012040580000085 від 18 грудня 2012 року було закрито в зв'язку з встановленою відсутністю складу злочину, обгрунтовуючи постанову наступним:
10.12.2012 року до ЧЧ Софіївського РВ ГУ МВС від ОСОБА_3 по телефону надійшло повідомлення про те, що 24.11.2012 року близько 10:00 годин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 під час спільного з ОСОБА_3 розпиття спиртних напоїв, самовільно, без дозволу заявника взяв з гаража належний йому автомобіль Джилі д/з АЕ4286ВТ та поїхавши за спиртними напоями не впорався з керуванням та розбив вищевказаний автомобіль за який ОСОБА_3 сплачує кошти за кредитом.
Дане повідомлення зареєстровано до журналу єдиного обліку Софіївського ВП №152 від 10.12.2012 року, та внесена до єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012040580000085 від 10.12.2012 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 289 КК України.
В ході проведення досудового розслідування, під час допиту в якості потерпілого ОСОБА_3 показав, що в 2007 році, взявши кредит у сумі 50000 грн. він придбав автомобіль «Джилі», який в подальшому зареєстрував на своє ім'я та використовував для власних потреб. Після виходу в 2008 році на пенсію в січні 2012 року він поїхав на тимчасове проживання в м. Кіровоград, а доглядати за будинком та господарством залишив свого знайомого ОСОБА_2, з яким підтримував приятельські відносини. В жовтні 2012 року він повернувся з м. Кіровоград додому та разом з ОСОБА_2 проживав у себе вдома в будинку по вул. Л. Українки, 14 в смт Софіївка. 24.11.2012 року зранку разом з ОСОБА_2 вони розпили 0,5л горілки, після чого останній поїхав на автомобілі та купив ще пляшку горілки, яку також разом розпили. Після чого, добряче сп'янівши, ОСОБА_3 ліг відпочивати, а ОСОБА_2 залишався у нього в будинку. Через деякий час потерпілого розбудив двоюрідний брат та запитав чи знає він де знаходиться його автомобіль, після чого сказав, що автомобіль розбитий знаходиться біля магазину «Водолей». Потім вони разом з братом поїхали на автомобілі останнього до магазину «Водолей» де ОСОБА_3 дійсно побачив свій автомобіль розбитим. Біля автомобіля знаходився ОСОБА_2. 25.11.2012 року до нього додому приїхав ОСОБА_2 зі своїм батьком, які стали просити не звертатись до міліції так як вони відшкодують спричинений збиток, на що він погодився на їх пропозицію та віддав їм свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі від автомобіля. Від подачі цивільного позову ОСОБА_3 відмовився та крім того доповнив, що іноді ОСОБА_2 керував його автомобілем, але в цей час він знаходився в автомобілі поруч.
Допитані в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які частково підтвердили показання ОСОБА_3 та вказали, що дійсно побачив біля магазину «Водолей» розбитий автомобіль свого брата ОСОБА_3 біля якого знаходився ОСОБА_2, котрий якийсь час проживав у ОСОБА_3 та повідомили останнього про те, що сталось.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 частково підтвердив показання ОСОБА_3 та крім того сказав, що посвідчення водія він ніколи не мав і на даний час його також не має, однак вміє їздити на транспортних засобах і тому погоджувався на такі прохання ОСОБА_3 та на його автомобілі їздив в різні магазини в смт Софіївка, тим більше, що у разі коли б ОСОБА_3 на його автомобілі зупинили працівники ДАІ і він був у нетверезому стані- в нього б забрали посвідчення водія, а йому це не загрожувало. 24.11.2012 року вони з ОСОБА_3 знаходилися у нього вдома де вживали спиртне. Коли закінчилось спиртне, приблизно о 10:00 год, - ОСОБА_3 як завжди попросив його взяти авто та ще привезти горілки. Він погодився та зайшовши в гараж завів автомобіль своїм ключем і виїхавши з двору поїхав в напрямку магазину «Козачок», що розташований між вулицями Парковою та Больничною в смт Софіївка. Проїжджаючи по вул. Больничній, біля магазинку «Водолій» - не впорався з керуванням та допустив дорожньо-транспортну пригоду внаслідок якої було пошкоджено автомобіль ОСОБА_3 та металеве огородження біля магазину. Що відбувалось відразу після ДТП він погано пам'ятає, однак пам'ятає, що через якийсь час після пригоди до нього підійшов ОСОБА_3 та спочатку запитував хто тепер буде ремонтувати його авто, а після того як він пообіцяв йому відремонтувати сказав, що йому автомобіль який був у ДТП не потрібен і щоб він купував новий автомобіль та віддав свідоцтво про реєстрацію та інші документи на авто. Через деякий час (через декілька тижнів) потому ОСОБА_3 сказав що він не купував автомобіль, а дав гроші в сумі 50 тисяч гривень, потім знову говорив щоб йому купував новий автомобіль, потім знову йому потрібні були гроші. В зв'язку з тим, що ОСОБА_2 вчинив ДТП його було притягнуто до адміністративної відповідальності по ст. 124 КУАП. Та крім того притягнуто до адміністративної відповідальності по ст.ст. 126 та 130 КУАП. За весь час він декілька разів на вимогу ОСОБА_3 пересилав йому різні суми грошей, однак до теперішнього часу питання стосовно розбитого автомобіля та конфлікту що стало між ними з ОСОБА_3 залишається не вирішеним. З приводу того, що ОСОБА_3 подав заяву про те, що він незаконно заволодів його автомобілем - він пояснює, що той зробив так навмисне для того, щоб спробувати припинити погашення кредиту за розбитий автомобіль, так як він до цього часу сплачує кредит за придбання саме цього автомобіля, а ті гроші що він йому неодноразово висилав використовує для придбання спиртного, а не для розрахунку з банком. Крім того ОСОБА_2 вказав, що 24.11.2012 року ОСОБА_3 сам попросив його поїхати на його автомобілі за спиртним, і він взяв того дня його автомобіль саме за його проханням, так як неодноразово саме на тому автомобілі їздив в смт.Софіївка як в той час коли ОСОБА_3 був в салоні авто, так і тоді коли він просив його кудись поїхати на його автомобілі.
В ході проведення одночасного допиту осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтвердили дані ними раніше показання, крім того, ОСОБА_2 надав документи що підтверджують проведення переказів ним коштів на ім'я ОСОБА_3.
22.06.2016 року злочин по кримінальному провадженню було перекваліфіковано з ч.1 ст.289 на ст. 356 КК України.
В ході досудового розслідування не встановлено наявності складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України, оскільки діями ОСОБА_2 не було заподіяно значної майнової шкоди інтересам ОСОБА_3М(а.к.п.74).
Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_2 пропонував ОСОБА_3 сплатити кошти за ремонт автомобіля, або відремонтувати його. Але ОСОБА_3 відмовився від допомоги.
В судовому засіданні ОСОБА_2 подав заяву про застосування строків позовної давності, обгрунтовуючи його тим, що позивач та його представник пропустили трьохрічний термін для звернення до суду з позовом.
Відповідно до ст. 256 Цивільного Кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 Цивільного Кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 261 Цивільного Кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Аналізуючи матеріали справи суд приходить до висновку, що з моменту вчинення даного адміністративного правопорушення 24 листопада 2012 року пройшло більше трьох років. Отже до даного спору можливо застосувати строки позовної давності.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 5, 10, 15, 60, 209, 212-215, ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, представник позивача - ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ПАТ "Страхова група"ТАС" про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити в зв"язку з пропуском строку позовної давності
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Софіївського районного суду
Дніпропетровської області ОСОБА_9