Справа № 189/198/17
2/189/207/17
іменем України
10.03.2017 року Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Лукінової К.С.
при секретарі Копиця С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, суд, -
встановив:
Позивачка звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, вказавши в позовній заяві, що їм з відповідачем не вдається поділити добровільно у позасудовому порядку майно. Так, 26.08.1987 року між сторонами було зареєстровано шлюб. Шлюбний договір або інші правочини про поділ майна між сторонами не укладались. У період шлюбу, позивачкою та відповідачем було придбано наступне майно: будинок з господарськими будівлями розташований за адресою: вул. Молодіжна, буд № 1, с. Березове Покровського району Дніпропетровська область вартістю 100 000,00 грн. Правовстановлюючі документи на зазначений будинок оформили на відповідача. Відповідно до ч. 1 ст. 70 СКУ: у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Оскільки будь-яких договорів щодо розміру частки у спільному майні сторони не укладали, то частка у вказаному спільному майні позивачки складає 1/2 частину спірного майна. У зв'язку з чим позивачка просить поділити нерухоме майно, що є предметом спору і виділити та визнати за позивачкою право власності, в розмірі ? частки на будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: вул. Молодіжна, буд № 1, с. Березове Покровського району Дніпропетровська область, вартістю 100000,00 грн.
Справу розглянуто згідно ч.2 ст.158 ЦПК України у відсутності представників позивачки та відповідача, які надіслали до суду заяви з проханням справу розглянути за їх відсутності.
Представник позивачки позовні вимоги підтримав та просить позов задовольнити.
Представник відповідача просив винести рішення на розсуд суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з копії свідоцтва про укладення шлюбу серії І-СО №452640 від 26.08.1987 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб 26.08.1987 року. (а.с.11).
Згідно копії технічного паспорту на садибний (індивідуальний), власником житлового будинку № 1 вул. Молодіжна с. Березове Покровського району Дніпропетровської області є ОСОБА_2 Вартість будинку становить 128266 грн.
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини та самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ч.1 ст.69 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу належить їм на праві сумісної власності і у разі його поділу частки дружини та чоловіка є рівними.
Відповідно до ч.1, 2 ст.71 Сімейного кодексу України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № 11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” якщо неподільні речі не можуть бути реально поділені між подружжям відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
Беручи до уваги, що будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: вул. Молодіжна, буд № 1, с. Березове Покровського району Дніпропетровська область був придбаний позивачкою та відповідачем саме у період шлюбу, що випливає із матеріалів справи, суд вважає, що дане майно є спільною сумісною власністю сторін у справі, частки у котрій є рівними, оскільки іншого судом не встановлено.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 69, 70, 71 СК України, п.22 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № 11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу визнання його недійсним та поділити спільного майна подружжя”, п. 25 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № 11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя- задовольнити.
Поділити нерухоме майно, що є предметом спору і виділити та визнати:
-за ОСОБА_3 право власності, в розмірі ? частки на будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: вул. Молодіжна, буд № 1, с. Березове Покровського району Дніпропетровська область, вартістю 128266,00 гривень, а саме: А-1 житловий будинок, Б-1 - сарай, В-1 убиральня, П-1 - погріб, № 1 огорожа;
-за ОСОБА_2 право власності, в розмірі ? частки на будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: вул. Молодіжна, буд № 1, с. Березове Покровського району Дніпропетровська область, вартістю 128266,00 гривень, а саме: А-1 житловий будинок, Б-1 - сарай, В-1 убиральня, П-1 - погріб, № 1 огорожа;
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 640 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1,33 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя К.С. Лукінова