Справа № 188/15/17
Провадження № 2-ар/188/1/17
06 березня 2017 року Смт.Петропавлівка
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Курочкіної О.М.,
секретар судового засідання Лукіна Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження заяву Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області про роз'яснення постанови суду від 17.02.2017 року
Постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17.02.2017 по справі № 188/15/17 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Петропавлівської селищної ради про зобов'язання вчинити певні дії. Даною постановою суд задовольнив вимоги позивача та зобов'язав Петропавлівську селищну раду Дніпропетровської області сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 19.01.2013року по 21.11.2013 року в зв'язку з поновленням на посаді вихователя в Петропавлівському дитячому садочку №2 «Малятко» загального розвитку комунальної власності
28.02.2017 від відповідача надійшла заява про роз'яснення рішення суду по вищевказаній справі, в якій зазначено, що вказане вище рішення є не зовсім зрозумілим для відповідача, в резолютивній частині стосовно способу виконання судового рішення, тобто з якої суми потрібно сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду, який відсоток потрібно застосувати при здійсненні відрахувань, який діяв на момент виплати середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу чи на момент винесення рішення, тобто 17.02.2017 року.
Представник заявника у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Позивач ОСОБА_1 та третя особа Петропавлівський дитячий садок №2 "Малятко" у судове засідання не з'явилися, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надіслано, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися завчасно та належним чином.
Суд керується ч. 3 ст. 170 КАС України, в силу якої, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення судового рішення.
Таким чином, суд вважає за можливе провести розгляд заяви в порядку письмового провадження за відсутності сторін.
Суд, вивчивши заяву та матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення заяви з наступних підстав.
17.02.2017 року постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 У резолютивній частині вказаної постанови суд вирішив зобов'язати Петропавлівську селищну раду Дніпропетровської області сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 19.01.2013року по 21.11.2013 року в зв'язку з поновленням на посаді вихователя в Петропавлівському дитячому садочку №2 «Малятко» загального розвитку комунальної власності.
Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі» передбачено, що зміст ухвалених судових рішень повинен відповідати приписам статей 163, 165, 183-3, 183-4, 206, 207, 231, 232 КАС України. Рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.
Чіткість викладення передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Відповідно до ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою розяснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про розяснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Виходячи із системного тлумачення положень вказаної статті, роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого розяснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, розяснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішенні суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Як зазначено у п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», за правовою природою розяснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про розяснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснеиня якого ставиться питання. В ухвалі про розяснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд вважає, що відсутність розуміння відповідача щодо того, з якої суми потрібно сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду є лише приводом для подання заяви про роз'яснення рішення суду і підставою для затягування його виконання, в резолютивній частині прийнятого рішення чітко вказано період, а іншим, виконаним рішенням вказана конкретна сума.
Суд вважає необхідним частково задовольнити заяву, з метою унеможливити неправомірне або не неналежне виконання рішення.
Суд бере до уваги, що відповідно до діючого законодавства, відсоток єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду на момент виплати середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, а саме, 17.02.2017 року нижче, ніж той який діяв на час вимушено прогулу, тобто з 19.01.2013року по 21.11.2013року, тож з метою правильного виконання рішення, суд вважає необхідним роз'яснити відповідачу,якими нормами слід керуватись при виконанні рішення.
Відповідно до ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадянина. Відсоток єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду згідно діючого на час винесення рішення законодавства значно менший, ніж той, що діяв на час вимушено прогулу, тобто з 19.01.2013року по 21.11.2013року, тож сплата його в розмірі, на підставі діючого законодавства, вплине на обсяг існуючих прав позивачки.
Враховуючи вищезазначене, суд роз'яснює відповідачу, що відсоток сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 19.01.2013року по 21.11.2013 року в зв'язку з поновленням на посаді повинна бути здійснена і нарахована на підставі тих нормативних актів, які діяли саме в період з 19.01.2013року по 21.11.2013 року .
Оцінюючи в сукупності викладене, виходячи із змісту ст. 170 КАС Україні, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про роз'яснення судового рішення .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158,165,170 КАС України, суд
Заяву Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області про роз'яснення постанови суду від 17.02.2017 року задовольнити частково.
Роз'яснити відповідачу, що відсоток сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 19.01.2013року по 21.11.2013 року в зв'язку з поновленням на посаді повинна бути здійснена і нарахована на підставі тих нормативних актів, які діяли саме в період з 19.01.2013року по 21.11.2013 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_2