Справа № 187/1265/16-ц
2/0187/701/16
"07" березня 2017 р. смт Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Караула О.А., за участю секретаря судового засідання Дудки В.В., розглянувши у смт Петриківка у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Єлизаветівської сільської ради Петриківського району про визнання права власності на спадкове майно,-
До Петриківського районного суду надійшла позовна заява від ОСОБА_1 до Єлизаветівської сільської ради Петриківського району про визнання права власності на спадкове майно.
У позові йдеться про те, що 08.12.2008 помер чоловік позивача ОСОБА_2, який до дня смерті проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, що у місті Києві.
Після його смерті відкрилася спадщина, до якої увійшло: ? частина квартири АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0.120 га із цільовим призначенням для ведення садівництва, що має кадастровий № 1223780800:03:010:0107, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, Єлизаветівська сільська рада, СТ «Садівник».
Позивач звернулася до 10 Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та про видачу їй свідоцтва про право на спадщину після померлого чоловіка.
17.12.2009 року позивачеві було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частину вказаної квартири.
Постановою нотаріуса від 21.11.2016 року позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із відсутністю оригіналу державного акту на вказану земельну ділянку та витяг з Державного земельного кадастру.
Позивач пояснила, що Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯА № 172007, виданий Петриківською райдержадміністрацією 28.12.2004 року на ім'я ОСОБА_2, який посвідчував його право власності на спірну земельну ділянку було втрачено ще за життя його власника.
Однак, листом з відділу Держгеокадастру у Петриківському районі Дніпропетровської області від 28.10.2016 № А-263/6-16 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.10.2016 № НВ-1204008862016 таке право власності ОСОБА_2 залишається зареєстрованим за померлим.
Також, позивачеві було видано копію втраченого Державного акту про право власності на землю, яку було завірено мастичною печаткою.
Позивач зауважує на тому, що вона є єдиною спадкоємицею майна померлого чоловіка, та прийняла спадщину у встановленому законом порядку.
З огляду на викладене ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер 08.12.2008 року, на земельну ділянку площею 0.120 га, кадастровий № 1223780800:03:010:0107, з цільовим призначенням для ведення садівництва, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, Єлизаветівська сільська рада, СТ «Садівник».
Позивач просила розглядати справу за її відсутності.
Представник відповідача по справі в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Надіслали до суду клопотання про розгляд справи без участі їхнього представника, на розсуд суду (а.с.48).
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позову через наступне.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2 помер 08 грудня 2008 року, про що є копія свідоцтва про смерть серії І-БК № 128181, з відповідним актовим записом за № 23843, виданого 09.12.2008 року відділом реєстрації смерті у м. Києві (а.с.7).
Після його смерті відкрилася спадщина, до якої увійшла земельна ділянка площею 0.120 га у межах згідно з планом, яка розташована в СТ «Садівник» Єлизаветівської сільської ради Петриківського району, яка має цільове призначення для ведення садівництва та кадастровий № 1223780800:03:010:0107, що належала спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 172007, виданого ОСОБА_2, 28.12.2004 року.
Згідно копії свідоцтва про одруження серії ІІ-АГ № 379504, ОСОБА_2, 05.09.1969 року одружився із ОСОБА_3, про що зроблено відповідний актовий запис за № 6610.
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВМО № 281183, що було видано ОСОБА_1 від 17.12.2009 року: спадкоємицею 1/2 частини квартири АДРЕСА_2, яка належала ОСОБА_2, який помер 08.12.2008 року є його дружина - ОСОБА_1
Постановою про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.11.2016 року, позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: СТ «Садівник» Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, площею 0.120 га, кадастровий № 1223780800:03:010:0107, після її чоловіка ОСОБА_2 померлого 08.12.2008 року, у зв'язку із відсутністю оригіналу державного акту на вказану ділянку та витяг з Держвного земельного кадастру.
У листі А-263/6-16 від 28.10.2016 з відділу Держгеокадастру у Петриківському районі зазначено, що в «Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі» № 12237808130005 за власником ОСОБА_2, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 172007, зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0.120 га, яка розташована в СТ «Садівник» Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, з цільовим призначенням для ведення садівництва та кадастровим № 1223780800:03:010:0107 .
Вказану інформацію про належність спірної земельної ділянки ОСОБА_2, підтверджено й Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1204008862016 від 28.10.2016, виданого ОСОБА_1 та довідкою від державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 14.12.2016
Завідувачем Петриківської державної нотаріальної контори 10.02.2017 року надано інформацію про те, що на майно ОСОБА_2, померлого 08.12.2008 року спадкова справа не заведена. Заяв про прийняття спадщини від спадкоємців не надходило.
Судом отримано лист № 803/0214 від 16.02.2017 року від Десятої Київської державної нотаріальної контори, згідно якого спадкова справа № 460/09 щодо майна померлого 08.12.2008 року ОСОБА_2, який проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, було заведено за заявою дружин померлого ОСОБА_1, поданої 02.04.2009 року за № 1209. ОСОБА_1 лишилась однією спадкоємицею за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_2. Інших заяв від інших осіб про прийняття чи відмову від прийняття спадщини щодо майна померлого 08.12.2008 р. ОСОБА_2 до 10 КДНК не надходило.
17.12.2009 року ОСОБА_1 подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за № 4491. За наслідками ведення спадкової справи було видано 2 свідоцтва про право на спадщину на ім'я ОСОБА_1: 1) свідоцтво про право на спадщину за законом від 17.12.2009 р., № 1-2055 на ? частину квартири АДРЕСА_3; 2) свідоцтво про право на спадщину за законом від 17.12.2009 р., № 1-2056 на грошові внески.
21.11.2016 р. до 10 КДНК ОСОБА_4, від імені ОСОБА_1 (за нотаріально посвідченою довіреністю) подав заяву та клопотання про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: СТ «Садівник» Єлизаветівської сільської ради, Петриківського району Дніпропетровської області або постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
За наслідками розгляду вказаної заяви державним нотаріусом 10 КДНК було винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.11.2016 р., яку отримав повірений від ОСОБА_1 - ОСОБА_4, про що є відповідна відмітка в матеріалах справи.
Розглядаючи дані позовні вимоги суд виходить із наступного.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів зокрема може бути визнання права.
Статтею 328 ЦК України закріплено положення про те, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У ст. 1221 ЦК України вказано, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом має той з подружжя, який його пережив.
У статті 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку виникає із моменту державної реєстрації цих прав.
Отже, право власності у спадкодавця ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0.120 га у межах згідно з планом, яка розташована в СТ «Садівник» Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, яка має цільове призначення для ведення садівництва та кадастровий № 1223780800:03:010:0107, виникло із моменту реєстрації цього права, про що йдеться у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 172007, виданого ОСОБА_2, 28.12.2004 року.
Позивач ОСОБА_1 перебувала у шлюбі із спадкодавцем ОСОБА_2, тому зараз є тим з подружжя, який його пережив, та єдиною спадкоємицею майна померлого.
На основі викладеного суд приходить до висновку про доцільність задоволення позову, шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер 08.12.2008 року, на земельну ділянку площею 0.120 га у межах згідно з планом, яка розташована в СТ «Садівник» Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, яка має цільове призначення для ведення садівництва та кадастровий № 1223780800:03:010:0107.
Позивач, при зверненні до суду із позовом, сплатив судовий збір в повному обсязі та вимог, щодо стягнення його з відповідача не заявив. Отже, суд вважає за доцільне витрати, по сплаті судового збору, залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 16, 328, 1216, 1217, 1223, 1225, 1233, 1235, 1268 ЦК України, ст.ст. 125 ЗК України ст. ст. 30, 60, 212-215 ЦПК України суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Єлизаветівської сільської ради Петриківського району про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку площею 0.120 га, з цільовим призначенням для ведення садівництва, з кадастровим № 1223780800:03:010:0107, яка розташована в СТ «Садівник» Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер 08.12.2008 року.
Судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: ОСОБА_5