Справа № 183/4120/16
Провадження № 2/183/2293/16
08 грудня 2016 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Майної Г. Є.,
з секретарем - Данильченко Т. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новомосковську Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,-
19 липня 2016 року позивач звернувся із вищезазначеним позовом, в обґрунтування посилається на те, що 30 вересня 2013 року з вини відповідача, який керував автомобілем "Mercedes", державний номерний знак НОМЕР_1, скоєна дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено автомобіль "Ореl", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням та у володінні ОСОБА_2 на праві власності. Розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб, відповідно до висновку експерта складає 10 039,42 грн., без врахування ПДВ.
В зв'язку з настанням події, передбаченої ст. 41 п. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивачем виплачено відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 10 899,42 грн., виходячи із наступного розрахунку: 10 039,42 грн. розміру шкоди та 860,44 грн. витрат на послуги аварійних комісарів. Позивач звернувся до відповідача із проханням добровільно компенсувати завдані збитки, але сума відшкодування сплачена не була, що змусило позивача звернутися із позовом до суду. Зазначену суму, а також судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.
Від представника позивача у судове засідання надійшла заява про розгляд справи без участі представника. На позовних вимогах наполягав, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання не з'явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив та про розгляд справи в його відсутність не клопотав, на підставі чого з урахуванням письмової згоди позивача відповідно до ст. 224 ЦПК України суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.
На підставі неявки осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, і журнал судового засідання не ведеться.
Суд, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.
Судом встановлено, що 30 вересня 2013 року з вини відповідача, який керував автомобілем "Мерседес-Бенц", державний номерний знак НОМЕР_1, скоєна дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено автомобіль "Опель" державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який належить їй на праві власності (а.с. 5 зворот, 22-23).
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровської області від 30 жовтня 2013 року ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 23 зворот).
14 жовтня 2013 року ОСОБА_2 подала позивачу заяву про настання ДТП (а.с. 4 зворот).
Розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб, відповідно до висновку експерта - оцінщика № 0411/13/СК від 05 листопада 2013 року складає 13 556,22 грн. (а.с. 6-22).
26 листопада 2013 року ОСОБА_2 подала позивачу заяву про виплату грошового відшкодування за матеріальну шкоду, завдану відповідачем в порядку ст. 35, пп. а) ст.41.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (а.с. 4).
На підставі довідки № 1 від 17 лютого 2014 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, Наказу в.о. генерального директора МТСБУ № 1233 від 26 лютого 2014 року, позивачем виплачено відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 10 039,42 грн., що також підтверджується платіжним дорученням № 5545 від 05 березня 2014 року (а.с. 25, 25 зворот, 26).
27 лютого 2014 року позивач звертався до відповідача із вимогою добровільно компенсувати завдані збитки (а.с. 28).
Доказів сплати виплаченої суми страхового відшкодування відповідачем суду не надано.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до пп. а) п.41. 1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ відшкодовує шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно зі ст.27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 993, 1191 ЦК України до страхової організації, що сплатила страхове відшкодування за майновим страхуванням в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яку особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяну шкоду.
Згідно з підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Моторне (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право вимагати в порядку регресу з власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 ст. 13 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Внаслідок викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та наявні всі підстави для задоволення позову із стягненням на користь позивача з відповідача суми в розмірі 10 039,42 грн., виплаченого страхового відшкодування.
При цьому, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову про стягнення витрат на залучення аварійного комісара, оскільки стягнення витрат на послуги аварійного комісара не передбачено чинним законодавством, оскільки ці витрати не віднесені до фактичних витрат, що були сплачені потерпілому, а є наслідком виконаних робіт за дорученням МТСБУ № 3/1-05/21978 від 11 жовтня 2013 року згідно з умовами договору № 1043-ЮО/11 від 01 жовтня 2013 року, укладеного між МТСБУ та аварійним комісаром ТОВ "Юридичне агентство" Вікторія"".
Крім того, умови та порядок провадження діяльності аварійних комісарів, які з'ясовують причини настання страхового випадку та визначають розмір збитків відповідно до Закону України "Про страхування", визначені Типовим положенням про організацію діяльності аварійних комісарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 8 від 05 січня 1998 року, відповідно до ст. ст. 2, 5 якого аварійний комісар - особа, яка з'ясовує причини настання страхового випадку та визначає розмір збитків і відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Нацкомфінпослуг та діяльність аварійного комісара щодо з'ясування обставин і причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків провадиться на підставі договору із страховиком.
Відповідно до ст.ст. 16, 17 зазначеного Типового положення на підставі проведеного дослідження і зібраних документів аварійний комісар складає аварійний сертифікат. Аварійний сертифікат - це документ, в якому зазначаються обставини і причини настання страхового випадку та розмір заподіяної шкоди.
За вимогами п.п. 18, 19, 20 Типового положення аварійний комісар, який складає аварійний сертифікат, несе персональну відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у ньому і такий сертифікат підписується аварійним комісаром, що з'ясував обставини і причини настання страхового випадку, і завіряється штампом.
Аварійний сертифікат складається у двох примірниках, один з яких видається страховику (страхувальнику), а другий зберігається в аварійного комісара.
Матеріали справи не містять аварійного сертифікату, складеного відповідно до зазначеного положення, а містять звіт авто товарознавчого дослідження, складений спеціалістом авто товарознавцем, внаслідок чого підстав для стягнення витрат на залучення аварійного комісара суд не вбачає.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України з урахуванням задоволених майнових вимог позивача судові витрати в розмірі 1 378,00 грн., понесені позивачем при зверненні до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 88, 207, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131) суму в розмірі 10 039,42 грн. виплаченого страхового відшкодування, а також судові витрати у розмірі 1 378,00 грн., а всього 11 417,42 грн. (одинадцять тисяч чотириста сімнадцять гривень 42 коп.).
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
ОСОБА_1 має право подати до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а така само відповідачем - з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.
Суддя Г.Є. Майна