Справа № 184/186/17
Номер провадження 2-а/184/19/17
07.03.2017м. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді - Гукової Р.М.,
за участю секретаря - Дощенко О.О.
розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Покров адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо виплати щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій, -
Позивач ОСОБА_1 01 лютого 2017 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про здійснення виплати щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є учасником бойових дій і згідно ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надаються такі пільги: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік": установити у 2016 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2016 року - 1330 гривень. з 1 травня - 1399 гривень, з 1 грудня - 1544 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення: осіб, які втратили працездатність: з 1 травня 1130 гривень.
Таким чином, п'ять мінімальних пенсій за віком складає 5650 гривень.
Однак, як зазначає позивач, у 2016 році він отримав вказану допомогу у розмірі лише 920 грн. Недоплачена частина допомоги складає 4730 гривень.
Згідно п.1 постанови КМУ від 02.03.2016 № 141 "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і Про жертви нацистських переслідувань" встановлено, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами,- за місце їх проживання).
Таким чином, виплати вищевказаної допомоги у Дніпропетровській області здійснює Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
На думку позивача, невиконанням державою своїх зобов'язань, передбачених ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тобто невиплатою йому у 2016 році до 5 травня як учаснику бойових дій разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, держава порушує міжнародний договір України, а саме статтю 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ратифікованого ЗУ "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції": кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідач, у встановлений десятиденний строк з дня отримання ухвали, заперечення не надав.
Відповідно до ст. 183-2 КАС України вищевказані позовні вимоги можуть бути розглянуті суддею в скороченому провадженні, з урахуванням того, що у справі наявні достатні докази.
Дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Позивач ОСОБА_1 дійсно має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 06.04.2016 року та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Як вбачається з матеріалів справи, в 2016 році позивачу нарахована та виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня 2016 року в розмірі 920 грн., тобто відповідно до положень Бюджетного кодексу України у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Частиною 1 статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
В свою чергу, Законом України від 28.12.2014 р. N 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", який набув чинності 01.01.2015 р., розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, із набуттям чинності Закону України від 28.12.2014 р. N 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, встановленого ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141 "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" - у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та «Про жертви нацистських переслідувань", здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), учасникам бойових дій у розмірі 920 грн.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин діяли два нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, проте по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня учасникам бойових дій.
Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення № 4-зп від 03 жовтня 1997 року у справі набуття чинності Конституцією України зазначив про те, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше.
За змістом частини 3 статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на всій території України.
Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суд повинен застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Враховуючи, що Закон України від 28.12.2014 р. N 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" прийнятий пізніше Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", то в даному випадку,підлягають застосуванню норми Закону України від 28.12.2014 р. N 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин".
Крім того, з урахуванням положень статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум", статті 1 та частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також визначених частиною третьою статті 28 цього ж Закону обмежень, а саме: непоширення мінімального розміру пенсії за віком, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, - Кабінет Міністрів України, встановивши оскаржуваною постановою розмір виплати разової грошової допомоги учасникам війни до 5 травня, як однієї із соціальних гарантій, діяв правомірно та на усунення прогалин у законодавчому регулюванні.
Частиною 2 статті 95 Конституції України передбачено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Згідно з пунктом 26 розділу VІ «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу України (в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ) встановлено, що норми і положення, серед іншого, ст.ст.12, 13, 14, 15, 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №3-рп/2012передбачено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.
Повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач, здійснюючи позивачеві нарахування та виплату одноразової допомоги до 5 травня в розмірі 920 грн., діяв відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (чинного з 1 січня 2015 року) та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141 "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", а тому діяв правомірно, у межах повноважень та у відповідності до законів та Конституції України.
Відповідно до ч. 2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Конституційний Суд України в рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Поряд з вказаним, Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.
Оскільки позивач відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, то понесені судові витрати компенсуються за рахунок Державного бюджету України у відповідності до положень ч. 5 ст. 94 КАС України.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволення не підлягають у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-11, 69-72, 158-163, 183-2, 254 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Адміністративного апеляційного суду Дніпропетровської області через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Орджонікідзевського міського суду Р. М. Гукова