Справа № 177/1913/16-ц
Провадження № 2/177/249/17
Іменем України
27 лютого 2017 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Коваль Н. В.
за участі: секретаря Зборівської І. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності та визнання права власності на 3/4 частини житлового будинку в порядку спадкування за заповітом
Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, в обґрунтування якої зазначив, що 28 грудня 2014 року померла ОСОБА_3. Після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно - земельну ділянку площею 4.4301 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є її чоловік - ОСОБА_4, та діти: ОСОБА_5 та ОСОБА_2
З ОСОБА_3 до дня її смерті 28 грудня 2014 року проживали та були зареєстровані чоловік ОСОБА_4 та син ОСОБА_2, які прийняли спадщину. Син ОСОБА_6 спадщину після смерті матері в порядку встановленому ст. 1272 ЦК України не прийняв.
16 травня 2016 року державним нотаріусом Шостої Криворізької державної нотаріальної контори за реєстровим номером 1-828, посвідчено свідоцтво про право на спадщину за законом, на підставі якого право власності на 1/2 частку зазначеної земельної ділянки перейшло до ОСОБА_2 -відповідач по справі.
11 листопада 2015 року помер ОСОБА_4, який за життя 19 листопада 2013 року склав заповіт, на підставі якого все своє майно, що буде йому належати на момент смерті, де б воно не знаходилось, і з чого не складалось, заповідав онуку ОСОБА_1 Таким чином він є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4
Після смерті ОСОБА_4, крім 1/2 частини земельної ділянки, відкрилася спадщина і на житловий будинок, який знаходиться за адресою: вул. Тимофієва, 22, с. Лозуватка, Криворізький район, Дніпропетровська область.
При зверненні позивача до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого 11 листопада 2015 року, нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що титульним власником спадкового майна, а саме: житлового будинку, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, вул. Тимофієва, 22, є ОСОБА_4, померлий 11 листопада 2015 року, але вищевказане спадкове майно придбане ним у шлюбі з дружиною ОСОБА_3, померлою 28 грудня 2014 року, зареєстрованого 01 лютого 1969 року, у зв'язку з чим подружжю, кожному з них, належить шлюбна доля в вищезазначеному майні. Тому не відомо чи визначалися за життя спадкодавців частки у праві спільної сумісної власності подружжя на майно, та чи укладався договір про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, отже встановити обсяг спадкового майна, яке підлягає успадкуванню не можливо.
У зв'язку з тим, що позивач позбавлеий можливості оформити спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_4 у нотаріальній конторі, вимушений звернутися до суду з відповідним позовом.
Тому, просив визначити, що ОСОБА_3, померлій 28 грудня 2014 року та ОСОБА_4, померлому 11 листопада 2015 року за життя належало, кожному окремо, по 1/2 частині житлового будинку, що розташований за адресою: вул. Тимофієва, 22, с. Лозуватка, Криворізький район, Дніпропетровська область, який складається: з житлового будинку «А-1», загальною площею 60 кв.м., житловою площею 44,7 кв.м. та визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частину зазначеного житлового будинку, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого 11 листопада 2015 року.
Позивач та його представник ОСОБА_7, в судове засідання не з'явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, при цьому наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 51).
Відповідач та його представник - ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги визнали та не заперечували проти їх задоволення (а.с. 49).
В зв'язку з неявкою в судове засіданні осіб, які беруть участь у справі, на підставі ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та письмовими матеріалами підтверджено, що 01 лютого 1969 року ОСОБА_9 уклав шлюб з ОСОБА_10, який зареєстрований Лозуватською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 8, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії ІІ-АГ № 460361. Після укладення шлюбу подружжю присвоєно прізвище - «Троценко» (а.с.6).
В період шлюбу, а саме 01 лютого 1989 року ОСОБА_4 видано свідоцтво про право приватної власності на житловий будинок № 22 по вул. Тимофієва в с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, що підтверджується копією свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок (а.с. 11).
Згідно ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Оскільки житловий будинок № 22 по вул. Тимофієва в с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області набутий в період шлюбу, тому вказане нерухоме майно є об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4.
Відповідно до ст. 28 Кодексу про шлюб та сім'ю України, в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Оскільки за життя подружжя ОСОБА_4, їх частки, як співвласників у праві спільної сумісної власності на будинок не виділені, між ними не було жодних домовленостей з приводу зміни рівності часток у праві спільної сумісної власності, також принцип рівності їх часток, як співвласників у праві спільної сумісної власності не змінений законом чи рішенням суду, тому частки кожного із них, як співвласників будинку є рівними, і кожному окремо, на праві приватної власності за життя належало по 1/2 частці нерухомого майна.
28 грудня 2014 року ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про його смерть серії І-КИ № 685740 (а.с. 4).
Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
В силу ст. 1261 ЦК України спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є її чоловік - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії ІІ-АГ № 460361 (а.с. 6) та діти: ОСОБА_5 та ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с. 7-8).
Відповідно до довідки № 3271 від 18.08.2016 (а.с. 15) з ОСОБА_3 до дня її смерті 28 грудня 2014 року проживали та були зареєстровані чоловік ОСОБА_4 та син ОСОБА_2, які прийняли спадщину. Син ОСОБА_6 спадщину після смерті матері в порядку встановленому ст. 1272 ЦК України не прийняв.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на спадкове майно - земельну ділянку площею 4.4301 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ДП № 040654 (а.с. 10).
16 травня 2016 року державним нотаріусом Шостої Криворізької державної нотаріальної контори за реєстровим номером 1-828, посвідчено свідоцтво про право на спадщину за законом, на підставі якого право власності на 1/2 частку зазначеної земельної ділянки перейшло до ОСОБА_2 -відповідач по справі, про що зазначив в позові позивач та підтвердив відповідач, надавши заяву про визнання позовних вимог, а також зазначено в листі Шостої криворізької нотаріальної контори від 03 листопада 2016 року(а.с. 44).
11 листопада 2015 року помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 685734 (а.с. 5).
Після смерті ОСОБА_4, крім 1/2 частини земельної ділянки, яку він успадкував після смерті дружини, відкрилася спадщина і на житловий будинок, який знаходиться за адресою: вул. Тимофієва, 22, с. Лозуватка, Криворізький район, Дніпропетровська область, що підтверджується копією свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок від 01 лютого 1989 року, виданий виконавчим комітетом Криворізької районної ради народних депутатів, на підставі рішення Криворізької районної ради народних депутатів від 27 листопада 1987 року за № 309 (а.с. 11).
Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За життя ОСОБА_4 19 листопада 2013 року склав заповіт, на підставі якого все своє майно, що буде йому належати на момент смерті, де б воно не знаходилось, і з чого не складалось, заповідав ОСОБА_1 (своєму онуку) (а.с. 13), про що свідчить інформаційна довідка зі спадкового реєстру № 45661586 від 03.11.2016 року (а.с. 43).
Згідно відповіді Шостої криворізької державної нотаріальної контори за № 2332/02-14 від 03 листопада 2016 року до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4І померлого 11 листопада 2015 року звернуся син померлого ОСОБА_2 - відповідач по справі та з заявою про прийняття спадщини за законом онук померлого ОСОБА_1 - позивач по справі. 02 вересня 2016 року ОСОБА_1 - позивачу по справі видано свідоцтво про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки (а.с. 41).
При зверненні позивача до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого 15 листопада 2015 року, нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що що титульним власником спадкового майна, а саме: житлового будинку, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, вул. Тимофієва, 22, є ОСОБА_4, померлий 11 листопада 2015 року, але вищевказане спадкове майно придбане ним у шлюбі з дружиною ОСОБА_3, померлою 28 грудня 2014 року, зареєстрованого 01 лютого 1969 року, у зв'язку з чим подружжю, кожному з них, належить шлюбна доля в вищезазначеному майні. Тому не відомо чи визначалися за життя спадкодавців частки у праві спільної сумісної власності подружжя на майно, та чи укладався договір про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, отже встановити обсяг спадкового майна, яке підлягає успадкуванню не можливо (а.с. 16).
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року за № 7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Суд, оцінивши надані письмові матеріали справи, приходить до висновку, що житловий будинок набутий подружжям ОСОБА_3 у період їх шлюбу, та кожному з них за життя належало по 1/2 частині спадкового майна, то спадкове майно підлягає поділу в наступному порядку: ОСОБА_2 - відповідачу по справі , як спадкоємцю за законом після смерті матері ОСОБА_3 належить ? частина житлового будинку, а позивачу ОСОБА_1 - як спадкоємцю за заповітом після смерті ОСОБА_4 - 3/4 частини житлового будинку.
На сьогоднішній день оформлення спадщини позивачем на ? житлового будинку у нотаріальній конторі не можливе, оскільки не можливо визначити обсяг спадкового майна за кожним із померлих у спільному сумісному майні нажитому у шлюбі, у зв'язку з чим, що позивач позбавлений можливості оформити спадщину, що залишилась після смерті спадкодавця, тому суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 368, 372, 1217, 1218, 1220, 1221, 1241 ЦК України, ст.ст. 22, 28 Кодексу про шлюб та сім'ю України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності та визнання права власності на 3/4 частини житлового будинку в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визначити, що ОСОБА_3, померлій 28 грудня 2014 року та ОСОБА_4, померлому 11 листопада 2015 року за життя належало, кожному окремо, по 1/2 частині житлового будинку «А-1», загальною площею 60 кв.м., житловою площею 44,7 кв.м., що розташований за адресою: вул. Тимофієва, 22, с. Лозуватка, Криворізький район, Дніпропетровська область.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 3/4 частину житлового будинку «А-1», загальною площею 60 кв.м., житловою площею 44,7 кв.м., що розташований за адресою: вул. Тимофієва, 22, с. Лозуватка, Криворізький район, Дніпропетровська область, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого 11листопада 2015 року.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом того ж строку з дня отримання копії рішення.
Суддя: