Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" жовтня 2009 р. Справа № 42/209-09
вх. № 5807/1-42
Суддя господарського суду Яризько В.О.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Караваєв О.О. (дов.)
відповідача - 1 - Золотько М.М. (дов.)
2-відповідача - не з"явився
третьої особи - ЗАТ по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" - не з"явився
третьої особи - Харківське обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Харківтурист" - Рибалко І.С. (дов.)
третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю “Балаклійський шиферний комбінат” - не з"явився
розглянувши справу за позовом Фонду державного майна України, м. Київ
до 1.Виконавчого комітету Васищівської селищної ради, с. Васищево Харківського району Харківської області
2.Комунального підприємства "Харківське районне бюро технічної інвентаризації", м. Харків
треті особи : 1.Закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур", м. Київ
2.Харківське обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Харківтурист", м. Харків
3.Товариство з обмеженою відповідальністю “Балаклійський шиферний комбінат”
про скасування держреєстрації та визнання недійсним рішення
Позивач, Фонд державного майна України, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів, Виконавчого комітету Васищівської селищної ради, Комунального підприємства "Харківське районне бюро технічної інвентаризації", треті особи Закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур"; Харківське обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Харківтурист" та ТОВ “Балаклійський шиферний комбінат”, в якому просить визнати недійсним рішення виконавчого комітету Васищевської селищної ради від 11.07.2000р. № 192, від 08.05.2001р. № 110, а також скасувати державну реєстрацію, здійснену КП "Харківське районне БТІ" в реєстровій книзі № 1 за реєстровим № 2 від 18.07.2000р. та в реєстровій книзі № 1 від 27.06.2001р. за реєстровим № 8.
Представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачі та треті особи (Закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур", Харківське обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Харківтурист") проти позову заперечують.
Від третьої особи, ТОВ "Балаклійський шиферний комбінат", 30.09.2009р. через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності її представника. В своїй заяві третя особа також вказує, що правомірність її володіння майном пансіонату встановлена рішенням суду у справі № 37/340-07.
В слуханні справи оголошувались перерви до 20.10.2009р. о 15:30 год., 23.10.2009р. о 10:00 год.
У судове засідання 23.10.2009р. 2-відповідач, третя особа - ЗАТ по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур", а також третя особа - ТОВ "Балаклійський шиферний комбінат не з"явились, про час та місце розгляду справи повідомлювались належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Суд вважає, що нез"явлення 2-відповідача, третіх осіб - ЗАТ по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" та ТОВ "Балаклійський шиферний комбінат в дане судове засідання не перешкоджає розгляду справи та вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на пісдтаві ст. 75 ГПК України.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що майно пансіонату "Васищеве" є державною власністю, а виконавчий комітет Васищевської селищної ради не мав повноважень приймати рішення, яким фактично змінив форму власності з державної на приватну.
На виконання Постанови Ради Міністрів УРСР від 23.04.1960 № 606 "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати Міністерство охорони здоров'я зобов'язане було передати у строк до 1 травня 1960 року Українській республіканській раді профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок. Відповідно до вказаної постанови майно передавалося профспілковим органам у відання, в тому числі і майно пансіонату "Васищеве", розташованого за адресою: Харківська область, с. Васищеве.
Згідно з постановою Верховної Ради України від 10.04.1992 № 2268-ХІІ "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР вирішено тимчасово передати Фонду державного майна України.
Крім того постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 № 3 943-XII "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.
Цією постановою також передбачено, що до законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонд державного майна здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій (їх структурних підрозділів).
Постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 № 3943-ХИ було доручено Кабінету Міністрів України визначити органи управління зазначеним майном, що тимчасово виконуватимуть ці функції до законодавчого визначення правонаступників згаданого майна.
На виконання цього доручення постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.1995 № 18 визначено органи управління майном загальносоюзних профспілкових організацій колишнього Союзу РСР. Однак орган, який би був уповноважений здійснювати управління майном професійних спілок, визначено не було.
У той же час, серед майна, яким на даний час володіє Федерація профспілок України, є майно загальносоюзних профспілкових організацій колишнього Союзу РСР, розташоване на території України (колишньої Української республіканської ради профспілок).
Оскільки питання щодо суб'єктів права власності зазначеного майна на законодавчому рівні не врегульовано, майно колишніх профспілкових організацій на даний час залишається державною власністю, а тому правові підстави для зміни форми власності у виконавчого комітету Васищевської селищної ради відсутні.
Відповідно до Закону України від 10.09.1991 "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР, щодо зміни власника і форм власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови Верховної Ради України від 24.01.1991 "Про проголошення незалежності України" без узгодження з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.
Позивач зазначає, що Кабінетом Міністрів України не визначено орган, який би був уповноважений здійснювати управління майном професійних спілок, а п. 3 постанови Верховної Ради України від 04.02.1994 № 3943-ХП визначено, що до законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР саме Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій (їх структурних підрозділів).
Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог також посилається на постанову Вищого господарського суду України від 19.03.2009 р. по справі № 48/202-20/191 за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Міністерства охорони здоров'я України до закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів України "Укрпрофоздоровниця", Федерації професійних спілок України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Печерська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання частково недійсними установчих документів, в якій зазначено про те, що майно, передане до статутного фонду закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця", є державною власністю і передача його до статутного фонду відповідача не потягнула за собою зміни форми власності, а, отже, і порушення економічних інтересів держави, оскільки згідно зі ст. 1 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 № 2558, Фонд державного майна України здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна і виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю, тому розпорядження ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" цим майном можливе лише за згодою Фонду державного майна України.
Предметом спору по зазначеній справі було визнання частково недійсними установчих документів закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів України "Укрпрофоздоровниця" в частині внесення до його статутного капіталу санаторіїв і будинків відпочинку, в тому числі і пансіонату "Васищево".
Відповідачі, треті особи (Закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур", Харківське обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Харківтурист") проти позову заперечують, в обгрунтування своїх заперечень проти позову посилаються на те, що державна реєстрація права власності на Пансіонат "Васищеве", була здійснена Харківським міжміським бюро технічної інвентаризації з дотриманням вимог "Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб", затвердженої наказом Держбуду України від 09.06.98 № 121, та Тимчасового Положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Мін'юсту України від 07.02.2002 р. № 7/5.
Відповідно до п. 4.1. Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Держбуду України 09.06.1998 р. № 121, зареєстрованої в Мінюсті України 26.06.1998 р., (що була чинна на момент реєстрації)... оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності :
а) місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування фізичним та юридичним особам на підставі документів, встановлених законодавством які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна....
Отже 1-відповідач прийняв оспорювані розпорядження в межах своєї компетенції.
Отримавши саме державну реєстрацію права власності, ЗАТ "Укрпрофтур" та ЗАТ "Харківтурист" встановили своє право на майно шляхом підтвердження цього права державою через органи державної реєстрації цього права.
Відповідно до п.п.5, 7 ст.З Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Зареєстровані речові права мають пріоритет над незареєстрованими в разі спору щодо нерухомого майна. З урахуванням наведених положень закону, зареєстроване право власності третіх осіб відповідачами має пріоритет перед незареєстрованим позивача у справі
З матеріалів справи і доказів позивача не вбачається жодних підстав вважати, що починаючи з 1960 року до цього часу Пансіонат вилучався у встановленому порядку чи оспорювалось право володіння Українською республіканською радою профспілок або право власності ЗАТ "Укрпрофтур" чи ЗАТ "Харківтурист".
Відповідно до приписів статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
Треті особи у даній справі є законними (у т.ч. добросовісними) власниками Пансіонату, що унеможливлює позбавлення права власності на нього.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому засновниками. Аналогічну норму містить ч. 1 ст. 85 ГК України та ч. 1 ст. 115 ЦК України.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про власність" право власності в Україні охороняється законом.
Нормами ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 321 ЦК України закріплено право власника володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Законодавство України не зазначає жодних прав Позивача щодо можливості розпорядження майном господарських товариств, засновниками яких він не є, а, тим більше, приймати рішення щодо позбавлення права власності та передачі (набуття) права власності на майно господарських товариств приватної або колективної форми власності.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України. В зв'язку з цим постанови Верховної Ради України від 10.04.92 та від 04.02.94 не породжують будь-яких юридичних наслідків щодо майна профспілок України як такі, що суперечать Конституції України положення якої є нормами прямої дії та підлягають обов'язковому застосуванню всіма державними органами, зокрема, органами правосуддя при вирішенні спорів, які виникають з правовідносин, врегульованих ними.
Позивачем також не врахований передбачений ст. 49 Закону України "Про власність" та ч. 2 ст. 328 ЦК України принцип презумпції добросовісного (правомірного) володіння майном, якщо інше не буде встановлено судом.
Згідно з Тимчасовим положенням про Фонд державного майна України - Фонд є органом державної влади, який здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна. Майно третіх осіб у даній справі, в т.ч. пансіонат, ніколи не підлягали приватизації. Тому повноваження позивача не можуть розповсюджуватись на Пансіонат. Право оперативного управління майном загальносоюзних громадських організацій (перелік яких до цього часу не визначений) було надане йому додатково до функцій, визначених Положенням про Фонд, постановою Верховної Ради України від 10.04.92, за якою він був зобов'язаний прийняти це майно до 01.05.92 і здійснювати оперативне управління до вирішення питання про власність на нього відповідним Законом. Але момент реалізації цього права - ст. 128 ЦК України і постанова ВР України від 10.04.92 пов'язують також з передачею майна уповноваженій особі, тобто Позивачеві, яке він повинен був прийняти у встановлений строк від іншої юридичної особи, в даному випадку, очевидно, від Федерації профспілок України (оскільки постанова не визначала від кого саме прийняти майно і механізм такої передачі), яка є його власником. Позивач не виконав доручення Верховної Ради України і не прийняв у своє оперативне управління жодного із об'єктів, названих у вказаній постанові. Тому Верховна Рада України повторно звернулась для вирішення цього питання, зобов'язавши постановою від 04.02.94 вже Кабінет Міністрів визначити орган управління зазначеним майном. Однак Позивачем і ця постанова не була виконана.
Таким чином позивач не може бути визнаний як орган управління майном загальносоюзних громадських організацій.
2-відповідач в обгрунтування своїх заперечень проти позову також посилається на те, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи право власності на будівлі та споруди пансіонату "Васищеве", що розташований за адресою: сел. Васищево, вул. Радянська, 67, було зареєстровано за Українським закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур". Для реєстрації права власності до КП "ХРБТІ" надані наступні документи:
- акт приймання в експлуатацію державною приймальною комісією закінченої будівництвом будівлі (споруди) житлово-громадського призначення від 30.06.1983 р.;
- статут Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Укрпрофтур", що затверджений Загальними зборами акціонерів Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" від 14.04.1998 р., зареєстрований в Шевченківській районній державній адміністрації 12.05.1998 р. В Статуті зазначено, що Засновниками ЗАТ "Укрпрофтур" є Федерація профспілок України та Фонд соціального страхування України. ЗАТ "Укрпрофтур" є правонаступником Української республіканської ради по туризму та екскурсіях, турисько-екскурсійних підприємств, установ та організацій профспілок України;
- додаток до Статуту АТ "Укрпрофтур" - Перелік майна, переданого Фондом профспілок України в статутний фонд ЗАТ "Укрпрофтур" (№ 250 т/б "Васищеве");
- рішення виконавчого комітету Васищевської селищної ради № 192 від 11 липня 2000 р., відповідно до якого вирішено оформити право колективної власності на пансіонат "Васищеве" на ім'я Українського закритого товариства по туризму та екскурсіям "Укрпрофтур".
- свідоцтво про право власності на пансіонат "Васищеве" від 18.07.2000 р. на ім'я Українського закритого товариства по туризму та екскурсіям "Укрпрофтур".
Тобто, набуття права власності на нежитлові будівлі пансіонату "Васищеве", відбулося шляхом передачі нерухомого майна до статутного фонду створюваного підприємства і згідно статуту є колективною власністю.
29.03.2001 р. Українське ЗАТ "Укрпрофтур" звернулося до КП "ХРБТІ" з проханням переоформити право власності на будівлі та споруди пансіонату "Васищеве" у зв'язку з передачею їх до статутного фонду Харківського обласного ЗАТ "Укрпрофтур".
До замовлення додано:
- акт передачі у власність Харківському обласному закритому акціонерному товариств; по туризму та екскурсіях "Харківтурист" основних фондів, майна та інших цінностей від 29.11.2000 р.;
- статут Харківського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Харківтурист", затверджений установчими зборами Засновників Харківского обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Харківтурист" 29.11.2000 р., зареєстрований виконкомом Харківської міської ради 20.12.2000 р.;
- установчий договір про створення та діяльність Харківського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Харківтурист" від 29.11.2000 р.;
- рішення виконавчого комітету Васищевської селищної ради № 110 від 08.05.2001 р.
Відповідно до свідоцтва про право власності на пансіонат "Васищеве" від 27.06.2001р. право власності на об'єкт пансіонату "Васищеве" було зареєстровано в КП "ХРБТІ" за Харківським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіям "Харківтурист".
Отже, 2- відповідач зазначає, що реєстрація права власності на нерухоме майно пансіонату "Васищево" відбулася відповідно до вимог законодавства на підставі належним чином засвідчених правовстановлюючих документів. Підстав для скасування державної реєстрації не має.
3-я особа - Закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур", крім того зазначає, що правомірність створення ЗАТ "Укрпрофтур" ставилося під сумнів Фондом державного майна України, яким було заявлено позов про визнання недійсними установчих документів цього товариства. Вказаний позов обґрунтовувався тим, що майно туристично-екскурсійних підприємств, установ та організацій профспілок України, яке передане Радою ФПУ до статутного капіталу товариства, належало загальносоюзному громадському об'єднанню, стало загальнодержавною власністю України і належить до сфери управління Фонду державного майна України.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно із ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Так, рішенням Вищого арбітражного суду України від 20.01.97р. у справі № 138/7 за позовом Фонду державного майна України до Федерації профспілок України, Фонду соціального страхування України та АТ "Укрпрофтур" про визнання недійсними установчих документів у позові відмовлено.
У розгляді справи № 138/7 приймали участь особи, які приймають участь у розгляді цієї справи, а тому в силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факт дійсності Статуту ЗАТ "Укрпрофтур" у редакції 1991р та правомірності створення товариства не підлягає доведенню у даній справі. Крім того, рішенням встановлено, що майно передане у власність ЗАТ "Укрпрофтур" для формування статутного фонду державою не вилучалося. Право профспілок на володіння, користування і розпорядження цим майном не оскаржене, а тому відповідно до ст.ст. 28, 48 та 49 Закону України "Про власність", який діяв на момент створення ЗАТ "Укрпрофтур" та розгляду справи № 138/7, є правомірним. Крім того, судом встановлено також, що законних обмежень для створення Федерацією профспілок України та Фондом соціального страхування України на базі майна туристсько-екскурсійних підприємств акціонерного товариства відсутні.
Отже, Вищим арбітражним судом України встановлено правомірність створення ЗАТ "Укрпрофтур" та володіння власним майном, у т.ч. Пансіонатом "Васищеве" (далі-Пансіонат). Визнаючи законність створення АТ "Укрпрофтур", вища судова інстанція тим самим визнала дійсність та законність його установчих документів, формування статутного фонду тощо.
Крім вищевикладеного відповідачі та треті особи вважають, що є підстави для припинення провадження у справі на підставі пункту 2 статті 80 ГПК України, оскільки позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації, що здійснена Комунальним підприємством "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" в реєстровій книзі № 1 за реєстровим № 2 від 18.07.2000 та в реєстровій книзі №1 за реєстровим №8 від 27.06.2001р. були предметом розгляду у справі № 61/63-08 та з тих же підстав. Рішенням господарського суду Харківської області 12.01.2009 р. у справі № 61/63-08, що набрало законної сили 26.03.2009 р., відмовлено в задоволенні позову саме в частині зазначених вимог. Дане рішення не змінено і не скасовано відповідно до чинного законодавства.
1-відповідач та треті особи (Закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур", Харківське обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Харківтурист") також надали заяву про застосування строків позовної давності.
Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Рішенням виконавчого комітету Васищевської селищної ради від 11.07.2000 № 192 за Українським закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіям "Укрпрофтур" оформлено право колективної власності на пансіонат "Васищеве". Дане рішення прийнято за результатами розгляду заяви Харківського обласного дочірнього підприємства "Харківтурист та висновку Харківського міжміського бюро технічної інвентаризації від 18.05.2000р.
В подальшому рішенням виконавчого комітету Васищевської селищної ради від 08.05.2001 № 110 право колективної власності на пансіонат "Васищеве" оформлено за Харківським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Харківтурист". Дане рішення прийнято за результатами розгляду листа ЗАТ "Харківтурист" та висновку Харківського міжміського бюро технічної інвентаризації від 05.04.2001р.
На підставі даних рішень КП "Харківське районне БТІ" були зроблені відповідні записи в реєстрових книгах щодо реєстрації права власності на пансіонат "Васищеве", а саме в реєстровій книзі № 1 за реєстровим № 2 від 18.07.2000р. та в реєстровій книзі № 1 від 27.06.2001р. за реєстровим № 8.
20.01.1997р. Вищим арбітражним судом України прийнято рішення у справі № 138/7 за позовом Фонду державного майна України до Федерації профспілок України, Фонду соціального страхування України та Акціонерного товариства "Укрпрофтур" про визнання недійсними установчих документів АТ "Укрпрофтур", яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Як вбачається з тексту рішення позовні вимоги мотивуються тим, що майно туристсько - екскурсійних підприємств, установ та організацій профспілок України, яке передано Радою Федерації профспілок України до статутного фонду АТ, належало загальносоюзному громадському об"єднанню, стало загальнодержавною власністю України і належить до сфери управління Фонду державного майна України.
Рішенням суду встановлено, що Президія Ради Федерації незалежних профспілок України постановою № П-7-7 від 23.08.91 зі змінами від 02.10.91 прийняла рішення про перетворення Української республіканської ради по туризму і екскурсіях в Акціонерне товариство "Укрпрофтур".
Рада Федерації незалежних профспілок України та Фонд соціального страхування України 04.10.91р. уклали установчий договір про створення на базі туристсько-екскурсійних підприємств і організацій Української республіканської ради по туризму і екскурсіях акціонерного товариства "Укрпропфтур" і затвердили його статут, який зареєстрований Київським міськвиконкомом 28.10.91 року і перереєстрований зі змінами Шевченківським райвиконкомом м.Києва 25.10.95р. Акціонерне товариство має закритий тип.
На час створення Рада федерації незалежних профспілок передала до статутного фонду АТ основні фонди і оборотні засоби туристсько - екскурсійних підприємств, об'єднань та організацій профспілок Укра їни на суму 381206 тис.руб., а Фонд соціального страхування - 10 млн.руб. За редакцією установчого договору від 23.02.95р. внески оцінені відповідно 98109900 тис.крб. та 10 млн.крб. і належність майна туристсько-екскурсійних закладів профспілкам ніким не оспорювалася.
Рішення суду мотивовано тим, що Постанови Верховної Ради України від 10.04.92 "Про майнові комплекси і фінансові ресурси громадських організацій колишнього СРСР, розташовані на території України" та від 04.02.94 "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" не передбачали вилучення майна українських профспілок в користь держави, а стосувалися майна, що перебувало у віданні центральних органів цих організацій, якими були ВЦРПС і Центральна рада по туризму і екскурсіях, а тому дія цих постанов не може поширюватися на майно, передане до статутного фонду АТ "Укрпрофтур", оскільки це майно знаходилося в складі Української республіканської Ради по туризму і екскурсіях. Крім того, згідно ст.92 п.7 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, а тому зазначені постанови не підлягають в даний час застосуванню судом в якості самостійних підстав для зміни власників і правового режиму власності.
Спеціальний закон, який би регулював правовий режим майна загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР, не прийнятий, чинне законодавство про власність не дає підстав для оспорення прав Федерації профспілок України на створення господарських товариств на базі належного Федерації майна.
Установчий договір і статут АТ "Укрпрофтур" відповідають вимо гам Закону України "Про підприємництво", ст.ст. 1-4, 24-30 Закону України "Про господарські товариства".
Позивач не довів своїх посилань на наявність у нього прав управління профспілковим майном. Факту передачі Федерацією до статутного фонду АТ державного майна також не доведено. Такі посилання суперечать закону і фактичним обставинам справи.
Згідно ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
При дослідженні матеріалів справи, а також апри дослідженні матеріалів інвентаризаційних справ на об"єкти пансонату "Васищево", судом встановлено, що пансіонат "Васищево" згідно додатку до статуту ЗАТ "Укрпрофтур" - перелік майна, переданого Фондом профспілок України в статутний фонд ЗАТ "Укрпрофтур", був переданий Фондом профспілок України в статутний фонд ЗАТ "Укрпрофтур" (під № 250).
А отже рішенням суду по справі № 138/7 встановлено, що факту передачі Федерацією до статутного фонду АТ державного майна не доведено, відповідно не доведено, що майно пансіонату "Васищево" є державною власністю.
За таких обставин, суд не приймає посилання позивача на постанови Верховної Ради України від 10.04.92 "Про майнові комплекси і фінансові ресурси громадських організацій колишнього СРСР, розташовані на території України" та від 04.02.94 "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР', оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили встановлено, що дія цих постанов не може поширюватися на майно, передане до статутного фонду АТ "Укрпрофтур". Крім того згідно п.7 ч.1 ст.92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.
Суд також не приймає посилання позивача на постанову Вищого господарського суду України від 19.03.2009р. по справі № 48/202-20/191 за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Міністерства охорони здоров'я України до закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів України "Укрпрофоздоровниця", Федерації професійних спілок України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Печерська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання частково недійсними установчих документів, оскільки по даній справі брали участі інші сторони, ніж в даній справі, крім того з наданої постанови не вбачається, що предметом розгляду по справі № 48/202-20/191 було визнання недійсним установчих документів в частині внесення до статутного капіталу в тому числі і майна пансіонату "Васищево".
Позивачем в позовній заяві не наведено доводів, на підставі яких він робить висновок про те, що предметом розгляду по справі № 48/202-20/191 було визнання недійсним установчих документів в частині внесення до статутного капіталу в тому числі і майна пансіонату "Васищево".
Як вже зазначалось майно пансіонату "Васищево" було внесено до статутного фонду ЗАТ "Укрпрофтур" та правомірність такого внесення підтвердженна рішенням Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997р. по справі № 138/7.
Відповідно до п. 4.1. Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних, затвердженої наказом Держбуду України 09.06.1998 р. № 121, зареєстрованої в Мінюсті України 26.06.1998 р., (що була чинна на момент реєстрації) оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності : а) місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування фізичним та юридичним особам на підставі документів, встановлених законодавством які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна.
Таким чином позивачем не доведений факт перевищення 1-відповідачем компетенції щодо прийняття спірних розпоряджень.
Реєстрація права власності на пансіонат "Васищево" другим відповідачем проведена у відповідності з нормами діючого на той час законодавства, що підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи пансіонату "Васищево", які були досліджені судом у судовому засіданні.
Крім того суд зазначає, що згідно п.п. 5, 7 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 21.07.2004р. зі змінами та доповненнями, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Зареєстровані речові права мають пріоритет над незареєстрованими в разі спору щодо нерухомого майна.
З урахуванням наведених положень закону, зареєстроване право власності третіх осіб відповідачами має пріоритет перед незареєстрованим позивача у справі.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому засновниками.
Згідно зі ст.2 Закону України "Про власність" (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) право власності в Україні охороняється законом.
Нормами ст.41 Конституції України закріплено право власника володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Суд також зазначає, що з матеріалів інвентаризаційної справи об"єктів пансіонату "Васищево", які були досліджені в судовому засіданні, вбачається, що актом від 30.06.1983р., який затверджений рішенням Харківського райвиконкому від 30.06.1983р. № 880, прийнятий в експлуатацію корпус турбази "Васищево", до приймання в експлуатацію вказаний корпус пред"явлений ОКС Харківського облсовпрофа.
За законодавством України про капітальне будівництво, що діяло на момент складення Акту приймання в експлуатацію, юридична особа, що пред"являла об"єкт до вводу в експлуатацію - забудовник, здійснювала фінансування будівництва. З дослідженого Акту приймання в експлуатацію вбачається що забудовником, який фінансував будівництво, був Відділ капітального будівництва Харківського облсовпрофа, тобто фінансування будівництва турбази "Васищево" здійснювалось не за рахунок державних коштів, а за рахунок коштів профспілок.
Суд зазначає, що не приймає посилання відповідачів та третіх осіб на рішення господарського суду Харківської області по справі № 61/63-08 як на підставу припинення провадження у справі в частині скасування державної реєстрації, оскільки вказаним рішенням відмовлено в задоволенні позову в частині скасування державної реєстрації, що здійснена Комунальним підприємством "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" в реєстровій книзі № 1 за реєстровим №2 від 18.07.2000р. та в реєстровій книзі № 1 від 27.06.2001р. за реєстровим № 8 на підставі того, що рішення органу місцевого самоврядування, якими оформлено право власності на спірний об'єкт нерухомості та на підставі яких здійснено державну реєстрацію прав Комунальним підприємством "Харківське районне бюро технічної інвентаризації", судом недійсними не визнані, доказів їх скасування позивач суду не надав, та в матеріалах справи такі докази відсутні, тобто з інших підстав, ніж ті, що є предметом розгляду по даній справі. А за таких обставин у суду відсутні підстави для припинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України.
Учасниками процесу також заявлено про застосування строків позовної давності.
Згідно статті 71 ЦК України ( в редакції 1963р.) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Відповідно до статті 75 ЦК України (в редакції 1963р.) позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.
Статтею 76 ЦК України (в редакції 1963р.) визначено, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Цивільний кодекс України в редакції з 01.01.2004р. містить наступні положення:
стаття 256 встановлює, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; стаття 257 визначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а згідно статті 261 перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, при цьому ч.3 статті 267 передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані рішення прийняті у 2000-2001 роках, тобто на момент звернення позивача з даним позовом до суду пройшов строк понад три роки.
У своїй позовній заяві позивач зазначає, що довідався про порушення свого права лише після відповідного звернення гр.Попової Н.Т. від 18.04.2008р.
Суд не приймає такі твердження, оскільки якщо позивач вважає, що в даному випадку його права порушені, то про таке порушення він повинен був дізнатися раніше. Так, вважаючи, що майно пансіоната "Васищеве" є державною власністю, Фонд державного майна України з 2000 року не цікавився станом даного майна, не виділяв кошти на утримання майна, не провів інвентаризацію майна.
Таким чином, на момент звернення з даним позовом до суду минув строк позовної давності встановлений в три роки, при цьому позивачем не надано клопотання та достатнього обгрунтування поважності причин пропуску такого строку, тому наведене є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Кеурючись ст.ст. 32-35, 43, 44-49, 80, 82-85 ГПК України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Яризько В.О.
Рішення підписано 26.10.2009р.