26.10.09 Справа № 13/191-09.
За позовом Кооперативного підприємства «Універмаг»
До відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про зобов'язання укласти додаткові договори оренди нежитлового приміщення
СУДДЯ Б.І.ЛИХОВИД
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, довіреність від 05.06.09 р., ОСОБА_3, довіреність від 01.10.2007 р.
У судовому засіданні 27.08.09 р. було оголошено перерву до 29.09.09 р.
У судовому засіданні 29.09.09 р. було оголошено перерву до 20.10.09 р.
У судовому засіданні 20.10.09 р. було оголошено перерву до 26.10.09 р.
СУТЬ СПОРУ: позивач в позовній заяві просить суд змінити господарські правовідносини шляхом зобов'язання відповідача укласти додатковий договір оренди до основного договору оренди нежитлового приміщення на другому поверсі кооперативного підприємства «Універмаг» № 119 від 18.03.2006 року, в частині зміни розміру орендної плати до 96,61 грн./м2 (з ПДВ) та вважати такий договір укладеним з моменту винесення рішення суду.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові за необґрунтованістю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників відповідача, дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:
18.03.2006 р. між позивачем - Кооперативним підприємством «Універмаг» та відповідачем - Приватним підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 119 відповідно до якого позивач на підставі установчих документів, Статуту передає, а відповідач приймає за плату на певний строк торговельну площу в приміщенні магазину АДРЕСА_1 на другому поверсі площею 21,81 кв.м. згідно затвердженого проекту розподілу торговельних площ між співзасновниками КП «Універмаг» відповідно до відсоткового відношення внеску співзасновників «КП «Універмаг» у статутний капітал підприємства, розмір якого визначений в Статуті.
Пунктом 12 Договору сторони погодили, що за користування торгівельною площею орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 21,60 гривень за 1 кв.м на місяць.
Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Таким чином приписами даної правової норми встановлено, що розмір орендної плати встановлюється договором.
Додатком від 01.06.07 року до договору оренди № 119 від 18.03.06 року сторони погодили орендну плату з 01.06.07 року у розмірі 29 грн. 60 коп.
Позивач у позовній заяві просить суд зобов'язати відповідача внести зміни в існуючий договір оренди в частині розміру орендної плати, збільшивши його до 96,61 грн. за 1 кв.м.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на п.п. 14, 16, 18, 19, 20, 21 Договору та ст.. 652 Цивільного кодексу України.
Як вбачається з п. 18 Договору підставою для зміни орендної плати може бути зміна цін, тарифів, підвищення тарифних ставок, мінімального розміру заробітної плати, неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, інших змін відповідно до фінансово-економічних процесів, передбачених законодавством і нормативно-правовими актами України, по пред'явленню обґрунтувань.
Відповідно до п. 20 Договору зміна умов і розміру орендної плати і плати за комунальні послуги оформляється сторонами додатковою угодою в простій письмовій формі з підписами сторін.
Відповідно до п. 21 Договору відмова орендаря від прийняття змін умов і розміру орендної плати та інших платежів, є підставою для розгляду зборами співзасновників питання про дострокове розірвання договору оренди.
Як зазначає позивач, ним надсилалася пропозиція відповідачу за № 38 від 27.04.09 року щодо укладення додаткового договору про зміну орендної плати.
Як свідчать матеріали справи, орендар (відповідач) відмовив позивачеві у прийнятті змін розміру орендної плати.
В обґрунтування своїх позовних вимог про зміну договору за рішенням суду позивач посилається на ст. 652 ЦК України і стверджує, що в даному разі істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися при укладенні 01.06.2007 року додаткової угоди до договору № 119, узгоджуючи розмір орендної плати в сумі 29,60 грн. за 1 кв.м. торгівельної площі.
Правила щодо, зокрема, зміни договору встановлені ст. 652 ЦК України, згідно з ч. 1, ч. 4 якої у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися на стільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що договір може бути змінений у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору і зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Позивач не подав доказів того, що у даному випадку мають місце підстави, передбачені ч. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України, які допускають зміну умов договору у зв'язку з істотною зміною обставин за рішенням суду.
Крім того, як вбачається з поданих матеріалів, при розрахунку орендної плати у розмірі 96,61 грн. за 1 кв.м. позивач керувався затвердженими рішенням зборів співзасновників фізичних осіб КП «Універмаг» 19.09.08 р. проектами методик розрахунків рентабельності та орендної плати, тоді як Статутом КП «Універмаг», затвердженим рішенням зборів засновників фізичних осіб КП «Універмаг» 28.08.07р. (Протокол № 34) до компетенції загальних зборів кооперативу не віднесено питання про затвердження будь-яких проектів методик, у тому числі проектів методик розрахунку рентабельності та орендної плати.
Крім того, посилаючись на інфляцію, на зростання вартості електроенергії, водопостачання, канцелярських товарів та миючих засобів, на зростання мінімального розміру заробітної плати, як на підстави для зміни орендної плати та як на істотні зміни обставин, позивач здійснив розрахунок орендної плати, виходячи з первісної балансової вартості приміщення, загальної площі приміщення, торгової площі приміщення і така орендна плата склала за розрахунками позивача по торгівельній площі другого поверху - 80,51 грн., що перевищує існуючий з 01.06.2007 року договірний розмір орендної плати, хоча первісна балансова вартість, загальна площа приміщень та торгівельна площа приміщень не змінилася.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки позивач не довів суду, що в даному разі має місце один з двох вищезгаданих виняткових випадків, передбачених частиною четвертою статті 652 Цивільного кодексу України, який допускає зміну умов договору у зв'язку з істотною зміною обставин за рішенням суду, а також не подав суду доказів, які б підтверджували обґрунтованість розрахунків згаданого розміру орендної плати, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В позові - відмовити.
СУДДЯ Б.І.ЛИХОВИД