26.10.09 Справа № 2/197-08нр.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрунзе - Будіндустрія», м. Суми
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК», м. Суми
Третя особа: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройтехсервіс», м. Суми
2. Відкрите акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», м. Суми
Про стягнення 30 000 грн. 00 коп.
За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК», м. Суми
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрунзе - Будіндустрія», м. Суми
Про стягнення 41 972 грн. 81 коп.
за участю представників сторін:
Від позивача - Кісельов В.М.
Від відповідача - Ященко В.В.
Від 1-ї третьої особи - Висіканцев Д.П.
Від 2-ї третьої особи - Ротта А.О.
Суддя Лущик М.С.
При секретарі с/з Сидорук А.І.
Суть спору: позивач згідно позовної заяви просить стягнути з відповідача 30 000 грн. 00 коп. безпідставно отриманих коштів за договором від 27.09.2006 р. № СП-2709/01, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Відповідач проти позову заперечив і подав зустрічну позовну заяву, в якій просить стягнути з ТОВ “Фрунзе-Будіндустрія”29526 грн. основного боргу за договором підряду від 27.09.2006 р. № СП-2709/01, 9910 грн. інфляційних збитків, 1060 грн. 51 коп. -3% річних, 1476 грн. 30 коп. пені, а також судові витрати по справі.
14.07.2008 р. позивач за первісним позовом з дотриманням вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України уточнив позовні вимоги та просить застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме: зобов'язати відповідача за первісним позовом повернути грошові кошти в сумі 30000 грн., які були помилково перераховані в якості авансу по договору від 27.09.2006 р. № СП-2709/01.
Відповідач за зустрічним позовом заперечив проти зустрічних позовних вимог та зазначив, що перерахування авансу по договору від 27.09.2006 р. № СП-2709/01 є помилковим, оскільки даний договір є недійсним, а позивач за зустрічним позовом вимагає оплату за роботи, які були виконані ТОВ “ТНК” та вже оплачені ВАТ “СМНВО ім. М.В. Фрунзе”по договору № 12/06 від 06.06.2006 р.
Третя особа надала відзив по справі, в якому зустрічну позовну заяву вважає правомірною, обґрунтованою, оскільки 28.09.2006 р. між ТОВ “ТНК”як генпідрядником та ТОВ “Стройтехсервіс”як субпідрядником був укладений договір на виконання субпідрядних робіт, який в подальшому сторонами був виконаний.
Розглянувши матеріали справи суд встановив:
24 липня 2008 року по справі № 2/197-08 Господарським судом Сумської області було прийнято рішення яким в задоволенні первісного позову ТОВ «ФРУНЗЕ-Будіндустрія» до ТОВ «ТНК» про стягнення 30 000,00 грн. було відмовлено, а зустрічний позов ТОВ «ТНК» до ТОВ «ФРУНЗЕ-Будіндустрія» про стягнення 41 972,41 грн. задоволено в повному обсязі.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2008 року по справі № 2/197-08 апеляційна скарга ТОВ «ФРУНЗЕ-Будіндустрія» була залишена без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 24 липня 2008 року по справі № 2/197-08 без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.06.2009 року по справі №2/197-08 касаційна скарга ТОВ «ФРУНЗЕ-Будіндустрія» була задоволена частково, рішення від 24.07.2008 року та постанова від 20.10.2008 року по справі № 2/197-08 скасовані, а справа направлена на новий розгляд.
27.09.2006р. між позивачем - ТОВ ““Фрунзе-Будіндустрія”(замовником) та відповідачем - ТОВ “ТНК”(субпідрядником) був укладений договір підряду № СП-2709/01, відповідно до якого відповідач зобов'язався виконати роботи по демонтажу випробувального стенду в обсязі, передбаченому локальним кошторисом, у цеху № 6 позивача та передати результати роботи замовнику, а останній в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити роботи на умовах, в порядку та строки, встановлені договором.
Відповідно до п. 1.1 зазначеного вище Договору ТОВ «ТНК» зобов'язувалося по завданню ТОВ «ФРУНЗЕ-Будіндустрія» на свій ризик, виконати роботи по демонтажу випробувального стенду в обсязі, передбаченому локальним кошторисом, в цеху № 6 Замовника (далі по тексту - Роботи) і передати результати Робіт Відповідачу за зустрічним позовом у відповідності з умовами укладеного Договору, а Відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити виконані Позивачем за зустрічним позовом Роботи.
Пунктом 2.1 передбачено, що загальна вартість Договору визначається Договірною ціною, яка є його невід'ємною частиною і становить 99 042,00 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч сорок дві грн. 00 коп.), в т.ч. ПДВ - 16 507,00 грн. (шістнадцять тисяч п'ятсот сім грн. 00 коп.). Вказана вартість була погоджена обома Сторонами по Договору, про що свідчить відповідний документ, який підписано повноважними представниками сторін і скріплено печатками.
Підтвердженням того, що ТОВ «ФРУНЗЕ-Будіндустрія» дійсно бажало настання наслідків, передбачених умовами договору підряду від 27 вересня 2006 року № СП-2709/01 є те, що Воно сплатило авансовий платіж в розмірі 30 000,00 грн. (тридцять тисяч грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 1916 від 26.10.2006 року.
Крім того, з боку ТОВ «ФРУНЗЕ-Будіндустрія» було вказано про те, що ним достроково були виконані зобов'язання за договором і платіжним дорученням № 1916 від 26.10.2006 року на адресу ТОВ «ТНК» перераховано 30 000,00 грн. в якості авансу.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.
30.03.2007 року на адресу Позивача за первісним позовом були направлені Відповідачем для підпису та оплати супровідний лист з проханням оплатити та підписати довідку про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2007 року за формою КБ-3 і акт прийому виконаних підрядних робіт за січень 2007 року за формою КБ-2.
Про те, зазначені вище форми КБ-2 і КБ-3 Позивачем не були підписані, а вартість виконаних робіт, з урахуванням авансового платежу в розмірі 30 000,00 грн., не сплачена.
Крім того,як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ФРУНЗЕ-Будіндустрія» протягом всього періоду не висувало до ТОВ «ТНК» будь-яких зауважень стосовно виконаних по Договору робіт, чим фактично підтвердило зі свого боку належне виконання Позивачем за зустрічним позовом взятих на себе зобов'язань.
Таким чином, можна вважати, що форми КБ-2 та КБ-3 є прийнятими і підписаними Позивачем за первісним позовом починаючи з 30.03.2007 року і у відповідності до п. 3.1 Договору підлягали до сплати до 16 числа місяця, тобто до 16.04.2007 року.
Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «ФРУНЗЕ-Будіндустрія» надіслані йому довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) та акт приймання-передачі виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) не підписав та не повернув ТОВ «ТНК», мотивованої відмови від приймання результатів робіт також не висловив, що фактично підтверджує належне виконання з боку ТОВ «ТНК» взятих на себе зобов'язань за договором від 27.09. 2006 року № СП-2709/01 та прийняття результатів цих робіт Замовником. Більш того, випробувальний стенд, на якому відбувалися роботи з демонтажу, знаходиться у цеху № 6 ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» і працівники ТОВ «ТНК» (у кількості 20 осіб) отримували для виконання ремонтно-будівельних робіт тимчасові перепустки, а тому підрядник, у відповідності з вимогами ч. 5 ст. 853 ЦК України був позбавлений можливості продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника.
Суд не приймає заперечення ТОВ «ФРУНЗЕ-Будіндустрія» стосовно того, що одночасно існувало два договори, предметами яких були одні й ті ж самі роботи. Так, предметом договору підряду № СП-2709/0127 від 27 вересня 2006 року, укладеного між ТОВ «ТНК» та ТОВ «ФРУНЗЕ-Будіндустрія» є демонтаж в цеху № 6 Замовника випробувального стенду, а предметом договору підряду № 12/06 від 06.06.2006 року, укладеного між ТОВ «ТНК» та ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе» є роботи по розбиранню залізобетонного перекриття в цеху № 6. Таким чином, предмети обох договорів підряду є зовсім різними і не стосуються один одного, а отже не є взаємопов'язаними і не мають відношення до справи № 2/197-08.
З огляду на те, що предмети договорів підряду не пов'язані між собою, автоматично спростовуються посилання з боку ТОВ «ФРУНЗЕ-Будіндустрія» на ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, як на підставу визнання правочину недійсним і таким, що не спрямований на настання бажаних юридичних наслідків.
В обґрунтування своєї позиції по справі, ТОВ «ФРУНЗЕ-Будіндустрія» посилається на те, що ТОВ «ТНК» та Перша третя особа не надали суду жодного документу, який би підтверджував факт виконання ними робіт по Договору, а саме: план робіт, наряди на роботи, бухгалтерські документи, відомості ресурсів і т.д.
Відповідно до п. 5.2 Договору при завершенні робіт ТОВ «ТНК» зобов'язано передати ТОВ «ФРУНЗЕ-Будіндустрія» наступні документи:
- рахунок-фактуру з зазначенням ціни і вартості результатів Робіт;
- акт приймання-передачі виконаних Робіт (підписаний ТОВ «ТНК» в двох примірниках).
З огляду на п. 5.2 Договору ТОВ «ТНК» надало на адресу ТОВ «ФРУНЗЕ-Будіндустрія» весь перелік документів, необхідних для приймання-здачі виконаних Робіт по Договору, а надання плану робіт, нарядів на роботи, бухгалтерських документів, відомостей ресурсів і т.д не є необхідним. Таким чином, направлені на адресу ТОВ «ФРУНЗЕ-Будіндустрія» форми КБ-2в і КБ-3 є цілком достатніми для проведення приймання-передачі виконаних робіт.
Відносно того, що цех № 6, в якому проводились Роботи, не є власністю ТОВ «ФРУНЗЕ-Будіндустрія», то на ТОВ «ТНК» в законодавчому порядку жодним нормативним актом не покладено обов'язок щодо встановлення власника об'єкта, на якому проводяться підрядні роботи. Таким чином, уклавши з ТОВ «ФРУНЗЕ-Будіндустрія» Договір підряду, ТОВ «ТНК» не повинно було встановлювати власника цеху № 6.
ТОВ «ФРУНЗЕ-Будіндустрія» також посилається на те, що ТОВ «ТНК» офіційно надало йому форми КБ-2в і КБ-3 тільки 30.03.2007 року, а повинно було повідомити про виконані роботи на два місяці раніше. Таке посилання ТОВ «ФРУНЗЕ-Будіндустрія» в жодному разі не доводить факту неналежного виконання з боку ТОВ «ТНК» договірних зобов'язань.
Отримавши форми КБ-2в і КБ-3 ТОВ «ФРУНЗЕ-Будіндустрія» не надала обґрунтованих заперечень на них протягом 2-х днів, передбачених п. 5.4 Договору. Більш того, пунктом 7.1 Договору передбачено 12-ти місячний гарантійний термін, протягом якого ТОВ «ФРУНЗЕ-Будіндустрія» могла пред'явити до ТОВ «ТНК» претензії стосовно якості виконаних робіт. З огляду на те, що протягом 2-х днів з моменту офіційного пред'явлення форми КБ-2 і КБ-3 ТОВ «ФРУНЗЕ-Будіндустрія» не надала на них обґрунтованих заперечень та протягом 12-ти місяців гарантійного терміну не заявила про неналежну якість виконаних робіт, ТОВ «ФРУНЗЕ-Будіндустрія» фактично прийняла виконання робіт.
Наступне схвалення юридичною особою угоди, робить її дійсною з моменту укладення. Так, ТОВ «ФРУНЗЕ-Будіндустрія» неодноразово вчиняло дії, які свідчать про схвалення і належне виконання з боку ТОВ «ТНК» договору підряду № СП-2709/01 від 27.09.2006 року. Це підтверджується листами № 650 від 31.10.2006 року «Про видачу тимчасових перепусток», листом № 02/01 від 17.01.2007 року, адресованим на адресу ТОВ «ФРУНЗЕ-Будіндустрія», який свідчить про завезення з боку ТОВ «ТНК» будівельних матеріалів, а також інструментів, відповідно до переліку, та виданими з боку ТОВ «ФРУНЗЕ-Будіндустрія» перепустками на працівників.
Згідно 33 ст. ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
ТОВ «ФРУНЗЕ-Будіндустрія» не надало суду доказів того, що саме воно виконувало роботи по договору і навпаки, ТОВ «ТНК» і ТОВ «Стройтехсервіс» надало суду всі необхідні документи, які свідчать про виконання взятих на себе зобов'язань належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог вказаних Кодексів, а також вимог інших правових актів, що регулюють господарські відносини.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Майнова відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань по договору від 27.09.2006 р. передбачена п. 6.2 вказаного договору, відповідно до якого у випадку прострочення оплати за договором замовник сплачує субпідряднику пеню у розмірі 0,1 % простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 5% загальної вартості договору. Згідно наведеного позивачем за зустрічним позовом розрахунку, пеня становить 1476 грн. 30 коп., тобто 5% від суми заборгованості за договором, що не суперечить приписам ч. 4 ст. 231 ГК України, згідно з якою розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання тощо, тому позовні вимоги в частині стягнення пені правомірні і підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми. Таким чином, вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1060 грн. 51 коп. та 9910 грн. 00 коп. збитків від інфляції правомірні та підлягають задоволенню.
Уточнюючи позовні вимоги позивач за первісним позовом у їх обґрунтування зазначив, що відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України договір підряду від 27.09.2006 р. є недійсним, оскільки під час його укладення він не був спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки роботи, які є предметом договору від 27.09.2006 р. не могли бути виконані ТОВ “ТНК”у січні 2007 р., оскільки за інформацією позивача за первісним позовом дані роботи вже були виконані відповідачем раніше у липні-серпні 2006 р. відповідно до умов договору № 12/06 від 06.06.2006 р., укладеного між ТОВ “ТНК” та ВАТ “СМНВО ім. М.ІВ, Фрунзе”. Проте, позивачем за первісним позовом не надано документів, що підтверджують його позицію.
Виходячи з викладеного, вимоги позивача за первісним позовом щодо застосування наслідків недійсності правочину шляхом зобов'язання ТОВ “ТНК” повернути 30000 грн. задоволенню не підлягають, а вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення з відповідача за зустрічним позовом 41972,81 грн. боргу підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом, за зустрічним позовом - на відповідача за зустрічним позовом.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. В задоволенні первісного позову - ВІДМОВИТИ.
2. Зустрічний позов задовольнити повністю .
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУНЗЕ - Будіндустрія» (40004, м. Суми, вул. Горького,58, код 34013232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК» (40030, м. Суми, вул. Заливна, 7, код 31547734) 29 526 грн. 00 коп. основного боргу, 1 476 грн. 30 коп. - пені, 6 910 грн. 00 коп. - індексу інфляції, 1 060 грн. 51 коп. - 3 % річних, 420 грн. 00 коп. - державного мита та 118 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ М.С. Лущик