15.10.09 Справа № 3/190-09.
За позовом: Кооперативного підприємства „Універмаг”, м. Охтирка
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Охтирка
про зобов'язання укласти додаткові договори оренди нежитлового приміщення
СуддЯ ЛЕВЧЕНКО П. І.
Секретар Литвиненко Ю.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Городніченко Д. Л., Безпалько С. В.
від відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_1
В судовому засіданні, розпочатому об 11 год. 10 хв. 20.08.2009 року, оголошувалась перерви до 11 год. 10 хв. 21.09.2009 року та до 10 год. 45 хв. 15.10.2009 року.
Суть спору: позивач просить суд змінити господарські правовідносини шляхом зобов'язання ОСОБА_1 укласти додатковий договір оренди нежитлового приміщення на першому поверсі магазину кооперативного підприємства „Універмаг” № 113 від 18.03.2006р. в частині зміни розміру орендної плати до 79,43 грн. за 1 кв.м. (з ПДВ) та вважати такий договір укладеним з моменту винесення рішення суду, а також просить змінити господарські правовідносини шляхом зобов'язання ОСОБА_1 укласти додатковий догові оренди до основного договору оренди нежитлового приміщення на другому поверсі магазину кооперативного підприємства „Універмаг” № 114 від 18.03.2006р. в частині зміни розміру орендної плати до 96,61 грн. за 1 кв.м. (з ПДВ) та вважати такий договір укладеним з моменту винесення рішення суду.
Відповідач заперечує проти позову, вважаючи позовні вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
18.03.2006 року між сторонами були укладені договори № 113 та № 114 оренди торгівельних площ в приміщенні магазину АДРЕСА_1 в яких орендна плата була визначена в розмірі 21,60 грн. за 1 кв. м.
За умовами договору № 113 відповідач орендує 11,05 кв.м. торгівельної площі на першому поверсі магазину та за умовами договору № 114 - 17,3 кв.м. торгівельної площі на другому поверсі магазину.
01.06.2007 року сторони уклали додаткові угоди до договорів № 113 та № 114 у вигляді додатків до цих договорів, якими узгодили, що оренда плата з 01.06.2007 року становить 29,60 грн. за 1 кв.м. торгівельної площі.
Позивач вимагає зміни договорів (збільшення розміру орендної плати по договору № 113 за оренду торгівельної площі на першому поверсі до 79,43 грн. за 1кв.м. та збільшення розміру орендної плати по договору № 114 за оренду торгівельної площі на другому поверсі до 96,61 грн. за 1 кв.м.), посилаючись на пункти 14, 16, 18, 19, 20, 21 договорів оренди та на статтю 652 ЦК України.
Зокрема, у своїй позовній заяві позивач посилається на зміст пункту 18 договорів, в якому зазначено, що підставою для зміни орендної плати може бути зміна цін, тарифів, підвищення тарифних ставок, мінімального розміру заробітної плати тощо.
При цьому позивач не згадує про зміст пунктів 20 та 21 договорів.
У пункті 20 договорів сторони визначили, що зміна умов і розміру орендної плати і плати за комунальні послуги оформляється сторонам додатковою угодою в простій письмовій формі за підписами сторін.
Пунктом 21 договорів сторони встановили, що відмова орендаря від прийняття змін умов і розміру орендної плати та інших платежів є підставою для розгляду Зборами співвласників питання про дострокове розірвання договору оренди.
Як свідчать матеріали справи, орендар (відповідач) відмовив позивачеві у прийнятті змін розміру орендної плати, але позивач всупереч п. 21 договорів та ст. 652 ЦК України не розглядав і не ставив питання про дострокове розірвання договорів оренди у зв'язку з відмовою відповідача від пропозиції позивача збільшити розмір орендної плати з 01.05.2009 року до 79,43 грн. за 1 кв.м. на першому поверсі універмагу та до 96,61 грн. за 1 кв.м. на другому поверсі універмагу.
В обґрунтування своїх позовних вимог про зміну договорів за рішенням суду позивач посилається на ст. 652 ЦК України і стверджує, що в даному разі істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися при укладенні 01.06.2007 року додаткових угод до договорів № 113 та № 114, узгоджуючи розмір орендної плати в сумі 29,60 грн. за 1 кв.м. торгівельної площі.
При цьому позивач не звертає уваги на те, що згідно ч. 2ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.
Частиною четвертою статті 652 ЦК України встановлено, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Тобто, законодавець виходить із того, що захист інтересів сторін договору у випадках істотної зміни обставин в достатній мірі здійснюється шляхом надання права вимагати розірвання договору.
Тому зміна договору за рішенням суду в зв'язку з істотною зміною обставин допускається в двох вищезгаданих випадках (ч. 4 ст. 652 ЦК України): 1) якщо розірвання договору суперечить суспільним інтересам; 2) якщо розірвання договору потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Позивач не довів суду, що в даному разі має місце один з двох вищезгаданих виняткових випадків, передбачених частиною четвертою статті 652 ЦК України, який допускає зміну умов договору у зв'язку з істотною міною обставин за рішенням суду.
Оскільки позивач не довів суду, що в даному разі має місце винятковий випадок, передбачений ч. 4 ст. 652 ЦК України, то застосуванню підлягає загальне правило, яке визначене частиною першою статті 651 ЦК України: зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін.
Крім того слід зазначити, що визначені позивачем розміри орендної плати в сумі 79,43 грн. за 1 кв.м. та 96,61 грн. за 1 кв.м. є необґрунтованими.
Посилаючись на інфляцію, на зростання вартості електроенергії, водопостачання, канцелярських товарів та миючих засобів, на зростання мінімального розміру заробітної плати, як на підстави для зміни орендної плати та як на істотні зміни обставин, позивач здійснив розрахунок орендної плати (без експлуатаційних витрат) виходячи з первісної балансової вартості приміщень, загальної площі приміщень, торгової площі приміщень і така орендна плата без експлуатаційних витрат склала за розрахунками позивача по торгівельний площі першого поверху - 37,67 грн., а по торгівельній площі другого поверху - 53,91 грн., що навіть без експлуатаційних витрат значно перевищує існуючий з 01.06.2007 року договірний розмір орендної плати, хоча первісна балансова вартість, загальна площа приміщень та торгівельна площа приміщень не змінилася.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів, які б підтверджували обґрунтованість розрахунків згаданих розмірів орендної плати та експлуатаційних витрат по першому поверху в сумі 27,03 грн. в місяць за 1 кв.м. та п другому поверху в сумі 24,81 грн. в місяць за 1 кв.м., позивач суду не надав.
З огляду на все вищевикладене позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.
У відповідності зі ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволені позову відмовити.
2. Копію рішення надіслати сторонам у справі.
Повний текст рішення підписаний 16.10.09р.
СУДДЯ П. І. ЛЕВЧЕНКО