Іменем України
"02" листопада 2009 р. справа № 5020-11/211
За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Українська гірничо-металургійна компанія”
(01013, м.Київ, вул.Баренбойма, 1)
до: Приватного підприємства „Акрополь і Ко”
(99010, м.Севастополь, вул. Придорожна, 18)
про стягнення заборгованості у розмірі 234173,22 грн.
Суддя Дмитрієв В.Є.
Представники сторін:
позивача - Котелевець В.І., довіреність №7043 від 17.12.2008, ВАТ "Українська гірничо-металургійна компанія";
відповідача - не з'явився, ПП Акрополь і К",
Відкрите акціонерне товариство „Українська гірничо-металургійна компанія” (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до приватного підприємства „Акрополь і Ко” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 234173,22 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати отриманого за договором поставки товару.
Ухвалою суду від 08.09.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/211.
У судовому засіданні 02.11.2009 представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача: основну заборгованість у розмірі 187290,88 грн., збитки від інфляції у розмірі 16059,21 грн., пеню у розмірі 22248,79 грн., 3% річних у розмірі 2801,66 грн. Вказана заява прийнята судом
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання 28.09.2009 повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 51).
У зв'язку з викладеним, суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.
Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
01.07.2008 між Відкритим акціонерним товариством “Українська гірничо-металургійна компанія”, в особі директора Кримської регіональної філії ВАТ “Українська гірничо-металургійна компанія” Абрамяна Р.Е. (Постачальник), що діяв на підставі Положення, та приватного підприємства „Акрополь і Ко”(Покупець) було укладено Договір поставки № 19/07-08 (далі -Договір) (а.с. 25-26).
Згідно з пунктами 1.1, 7.2.1, 7.2.2 Договору постачальник зобов'язався поставити металопрокат (далі - Продукція) асортимент, кількість, якість та ціна якої вказані у специфікації та/або рахунках-фактурах, що є невід'ємними частинами Договору, а покупець - прийняти та оплатити Продукцію у строк та на умовах, передбачених Договором.
Датою оплати усієї партії Продукції є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (пункт 6.4 Договору).
У період з 15.07.2008 по 24.09.2008 на виконання умов Договору позивачем було поставлено Продукцію на суму 318879,52 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями, які долучені до матеріалів справи (а.с. 29-38).
Зобов'язання з постачання товару позивачем виконувались належним чином та своєчасно, але оплата за отриманий товар відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 187290,88 грн.
Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порядок оплати відповідно до пункту 6.3 Договору - 100% попередня оплата у строки, що вказані у рахунку-фактурі.
Докази оплати відповідачем наявної заборгованості у розмірі 187290,88 грн. відсутні.
З урахуванням викладеного, а також того, що відповідачем визнається зазначена заборгованість, що підтверджується актом звірення взаєморозрахунків сторін (а.с. 50), суд вважає позовні вимоги про стягнення вказаної суми обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ані три проценти річних, ані індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції за несвоєчасну оплату за Договором у розмірі 16059,21 грн. та 3% річних за період з 31.12.2008 по 30.06.2009 у розмірі 2801,66 грн.
Перевіривши розрахунки збитків від інфляції та 3% річних, суд вважає, що вказані розрахунки здійснені з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.
Відповідно до пункту 8.3 Договору у випадку порушення строків оплати (п. 6.3, 6.5 ) покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої продукції.
На підставі зазначеного пункту Договору позивачем нарахована пеня за період з 31.12.2008 по30.06.2009 у розмірі 22248,79 грн.
Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита та на інформаційне -технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства „Акрополь і Ко” (99010, м.Севастополь, вул. Придорожна, 18, код ЄДРПОУ 31772167, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Відкритого акціонерного товариства „Українська гірничо-металургійна компанія” (01013, м.Київ, вул.Баренбойма, 1, код ЄДРПОУ 25412086, п/р 26005001315843 у ЗАТ „ОТП БАНК” м.Київ, МФО 300528) основну заборгованість у розмірі 187290,88 грн., збитки від інфляції у розмірі 16059,21 грн., пеню у розмірі 22248,79 грн., 3% річних у розмірі 2801,66 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 2284,01 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.Є. Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно до
вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 02.11.2009
Розсилка:
1. ВАТ „Українська гірничо-металургійна компанія”
(01013, м.Київ, вул.Баренбойма, 1)
2. ПП „Акрополь і Ко”
(99010, м.Севастополь, вул. Придорожна, 18)
3. Справа