33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"27" жовтня 2009 р. Справа № 2/142
Позивач: Костопільська районна Рада
Відповідач: Відкрите акціонерне товариство "Костопільський домобудівний комбінат"
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації"
про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні майном
Суддя Савченко Г. І.
Секретар судового засідання: Маслов К.Г.
Представники:
Від позивача: нач.відділу Лазуренко В.О. довіреність №382/01-11 від 21.09.2009 р.
гол.спец. Попружук Н.М. довіреність № 382/01-11 від 21.09.2009 р.
Від відповідача: представник Євгеюк О.Є. довіреність №88 від 06.10.2009 р.
гол.бух. Дребота В.І. довіреність № 97 від 26.10.2009 р.
Від третьої особи : не з'явився
Статті 20, 22 ГПК України сторонам роз'яснені.
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Костопільська районна рада, м.Костопіль просить на підставі статей 321, 391, 392 ЦК України:
1. Визнати право власності Костопільської районної ради на частину 1-го поверху будівлі гуртожитку в м.Костопіль, вул.Грушевського,2 площею -53,3 кв м. (позиції із плану 1-го поверху - 2-1,2-2,2-3,2-4,2-5,2-6,2-7);
2. Усунути перешкоди у користуванні належній районній раді частини 1-го поверху будівлі гуртожитку в м.Костопіль, вул.Грушевського, 2 площею 53,3 кв.м. ( позиції із плану 1-го поверху - 2-1,2-2,2-3,2-4,2-5,2-6,2-7) та зобов'язати відповідача звільнити їх.
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 974 від 13.12.2006 року Костопільській районній раді належить на праві власності будівля гуртожитку в м. Костопіль по вул. Грушевського буд. 2 загальною площею 2958,9 кв.м.
Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації на його письмове звернення повідомило про те, що в архівній справі заведеній на будівлю по вул.Грушевського,2 в м. Костопіль відсутні матеріали про видачу технічного паспорту на цю частину 1-го поверху площею 53,3 кв.м. для ВАТ «Костопільський ДБК».
Костопільська районна рада зверталася до ВАТ «Костопільский ДБК»з пропозицією звільнити до 1 листопада 2008 року частину приміщення 1-го поверху площею 53,3 кв.м., яке використовується рестораном “Едельвейс”.
ВАТ «Костопільський ДБК»безпідставно заперечує та повідомляє про те, що приміщення ресторану «Едельвейс»загальною площею 616,8 кв.м. за адресою м. Костопіль, вул.Грушевського,4 залишилося у власності акціонерного товариства.
Даний висновок є помилковим та таким, що не відповідає фактичному перебігу справ. В 2001 році районною радою було прийнято у спільну власність територіальних громад району будівлю гуртожитку в м. Костопіль, по вул.Грушевського,2 і згідно поверхового плану, який додається до акту приймання-передачі було передано і спірне приміщення площею 53,3 кв.м.
Відповідно до вимог ст.329 ЦК України «юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність на підставах не заборонених законом». Тобто, районна рада набула право власності на будівлю, в тому числі і спірне приміщення площею 53,3 кв.м. з моменту передачі даної будівлі 31 липня 2001 року.
В Рівненському бюро технічної інвентаризації за адресою м.Костопіль, вул.Грушевського,2 зареєстровано гуртожиток, а ресторан «Едельвейс»зареєстровано зовсім за іншою адресою: м.Костопіль, вул.Грушевського,4.
Дії ВАТ «Костопільский ДБК»є незаконними, оскільки ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України визначає, що “право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні". У разі порушення цього права на підставі ст.391 Цивільного кодексу України "власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном”.
Тим самим ВАТ «Костопільський ДБК»не визнає право власності районної ради на приміщення в будівлі гуртожитку площею 53, 3 кв.м.
Відповідач - ВАТ "Костопільський домобудівний комбінат” позов не визнає. Свої заперечення обгрунтовує тим, що:
ВАТ "Костопільський ДБК" створено у відповідності до наказу Міністерства промислової політики України №291 від 06.09.1994 р. шляхом перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство на підставі указу Президента України від 15.06.1993 р. №210 "Про корпоратизацію підприємств". Цим самим наказом (п.2) було затверджено статут ВАТ "Костопільський ДБК", в якому розмір статутного фонду було затверджено на рівні 50304525 тис. крб. Згідно акта оцінки вартості майнового комплексу ВАТ "Костопільський ДБК", затвердженого заступником міністра промислової політики В.А.Куліченко 06.09.1994 р., до статутного фонду комбінату включено також кафе «Едельвейс»по вул.Грушевського, 4.
Рішенням Костопільської районної ради №134 від 14.06.2001 р. прийнято у спільну власність територіальних громад району об'єкти соціальної інфраструктури ВАТ «Костопілььский ДБК», у тому числі гуртожиток площею 2406 кв.м., розташований у м.Костопіль, вул..Гуршевського,2. Згідно акту приймання-передачі від 31.07.2001 р. спірна будівля гуртожитку залишковою вартістю 307010,33 тис. грн. разом із технічним паспортом з поверховим планом передано позивачу. При цьому до акту приймання-передачі додавалися довідка про вартість, акт про прийом і передачу майна.
30 грудня 1998 року розпорядженням голови Костопільскої районної державної адміністрації №468-р затверджено акт державної технічної комісії від 29 грудня 1998 року про готовність до експлуатації закінченого реконструкцією кафе ВАТ «Костопільський ДБК»по вул.Грушевського, 4 в м.Костопіль. Загальна площа кафе складала 350 кв.м та 105,5 кв.м. площа залу для обідів. Цим же розпорядженням дано дозвіл ВАТ «Костопілььский ДБК»на експлуатацію вказаного об'єкту.
Із експлікації внутрішніх площ вбудованого приміщення вбачається, що приміщення гуртожитку 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6 та 2-7, розташованого по вул.Грушевського, 2 у м. Костопіль, увійшли до реконструйованого приміщення кафе ВАТ “Костопільський ДБК”, розташованого у м. Костопіль по вул. Грушевського, 4.
На підставі рішення виконкому Костопільської міської ради №844 від 18.10.2002 р. КП «Рівненське обласним бюро технічної інвентаризації»видано ВАТ «Костопілський ДБК»свідоцтво про право власності на приміщення ресторану «Едельвейс»від 14.11.2002 р., яке зареєстровано в реєстровій книзі 2 стор. 151 поз.509.
Таким чином, спірні приміщення площею 53,3 кв.м. у встановленому законом порядку увійшли до складу приміщення ресторану «Едельвейс», є відгородженими від приміщення гуртожитку будівельними перегородками і ніколи не передавалися у власність позивача. При цьому відповідач звертає увагу, що під час проведення інвентаризації приміщень Костопільською районною радою загальна площа гуртожитку збільшилася із переданих згідно рішення районної ради 2406 кв.м. до 2958,9 кв.м. згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.12.2006 р. Позивач не надав жодного доказу, на підставі якого площа приміщень гуртожитку по вул.Грушевського, 2 у м. Костопіль збільшилася на 552,9 кв.м.
Таким чином, на спірні приміщення площею 53,3 кв.м. відповідач має належним чином оформлений правовстановлюючий документ і вони у 2001 році не передавалися у власність територіальних громад району.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації письмово пояснила про те, що відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи № 6336 за адресою м.Костопіль, вул. Грушевського,4 право власності на приміщення ресторану „Едельвейс" зареєстроване за ВАТ „Костопільський ДБК" на підставі Свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Костопільської районної ради 14.11.2003р. В справі також наявне Рішення виконавчого комітету Костопільської міської ради Рівненської області від 18.10.2002р. про оформлення права колективної власності за ВАТ „Костопільський ДБК" на приміщення ресторану „Едельвейс" по вул. Грушевського,4 в м.Костопіль.
За адресою м.Костопіль, вул. Грушевського,2 право власності зареєстроване на приміщення гуртожитку на підставі Свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Костопільський міськвиконкомом 18.12.2006р. В справі також наявний перелік об'єктів спільної власності територіальних громад Костопільського району (районної комунальної власності) станом на 01.12.2004р., в якому п.79 є приміщення гуртожитку за адресою м.Костопіль, вул. Грушевського,2, Рішення виконавчого комітету Костопільської міської ради Рівненської області від 13.12.2006р. №974, про оформлення права комунальної власності на приміщення гуртожитку, яке знаходиться в м. Костопіль, вул. Грушевського,2.
До пояснення третя особа додала:
-копію свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Костопільської районної ради 14.11.2003р.;
-копію Рішення виконавчого комітету Костопільської міської ради Рівненської області від 18.10.2002р.;
-копію Свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Костопільський міськвиконкомом 18.12.2006р.;
-перелік об'єктів спільної власності територіальних громад Костопільського району (районної комунальної власності) станом на 01.12.2004р.;
-копію Рішення виконавчого комітету Костопільської міської ради Рівненської області від 13.12.2006р. №974.
Давши оцінку поясненням сторін, доказам у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на спірне приміщення площею 53,3 кв.м. Мотивує тим, що відповідач оспорює та не визнає його права.
Однак, як вбачається з матеріалів справи на спірне приміщення виконавчим комітетом Костопільської міської ради 18.12.2006р. позивачеві видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно на підставі свого рішення від 13.12.2006р.
Комунальним підприємством “Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації” на підставі даного свідоцтва за позивачем зареєстровано 30.01.07р. право власності на спірний об'єкт.
До вказаних подій на підставі рішення виконкому Костопільської міської ради № 844 від 18.10.02р. Комунальне підприємство “Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації” видало відповідачеві свідоцтво про право власності на приміщення ресторану “Едельвейс” від 14.11.2002р., про що наявна реєстрація в реєстровій книзі. Спірне приміщення площею 53,3 кв.м зареєстроване як за позивачем так і за відповідачем.
Таким чином, маючи правоустановлюючі документи на спірне приміщення та свідоцтва про право власності, позивач та відповідач фактично не визнають та оспорюють право власності один одного. Сторонами не втрачені документи, які засвідчують їх право власності, однак при зверненні до господарського з вимогою про визнання права власності на спірне приміщення, позивач відповідно ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України не правильно вибрав спосіб захисту своїх прав та інтересів, а саме, відповідно до ч.1 ст.393 ЦК України -правовий акт органу державної влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Відповідно з цим та врахуванням норм статті 21 ЦК України, власник, права якого порушені, може оскаржити в позовному порядку як правові акти індивідуальної дії, так і нормативно-правові акти. Позивачем за вказаним позовом може бути і титульний володілець, права якого порушені прийняттям відповідного правового акта.
Таким чином, позивач вправі оскаржити правовий акт, на підставі якого зареєстровано право власності за відповідачем. Теж саме вправі вчинити і відповідач.
Господарський суд у даній справі про визнання права власності не вправі надавати перевагу позивачеві або відповідачеві в оцінці документів, які засвідчують їх право власності.
Відповідно до норм статей 83 ГПК України та ч.1 ст.393 ЦК України господарський суд не вправі виходити за межі позовних вимог та визнавати недійсними правові акти органів самоврядування, на підставі яких реєструвалось право власності на спірне приміщення. Саме за позовом власника повинен вирішуватися спір щодо законності таких правових актів
Вимога позивача про усунення перешкод у користуванні спірним приміщенням не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таким чином позов власника (позивача) про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння є негаторним.
Відповідачем у негаторному позові повинна бути особа, яка власними протиправними діями перешкоджає позивачу користуватися або розпоряджатися майном. В даному випадку відповідач ВАТ “Костопільський ДБК” не вважає свої дії протиправними, оскільки володіє спірним приміщенням на підставі документів, які засвідчують його право власності.
Господарським судом по даній справі не встановлено протиправних дій відповідача з огляду на те, що не спростовані правові акти, на підставі яких реєструвалось його право власності. Суд вважає, що негаторний позов не може бути задоволений без вирішення спору про законність вказаних правових актів.
Господарський суд приймає до уваги ту обставину, що в позовній заяві не вказано позивачем, які саме перешкоди чинить відповідач у користуванні спірним приміщенням, разом з тим просить його звільнити. Однак, матеріалами справи доведено та підтверджується сторонами, що фактично доступ до спірного приміщення позивачеві не можливий, оскільки відповідач його відгородив стінкою.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Суддя
підписано "29" жовтня 2009 р.