36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
30.07.2009 р. Справа №5/111
За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 36004
до Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2, 36004
про стягнення 3036,16 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: не з'явився
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 3036,16 грн. заборгованості, яка виникла по розрахунках за зберігання транспортних засобів на автостоянці.
Відповідач не скористався наданими йому правами (ст. 22 ГПК України) для захисту своїх інтересів, а саме: вдруге в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. Відповідач був повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання. Ухвали суду були направлені на адресу: АДРЕСА_2
Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (в матеріалах справи) свідчить про те, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зареєстрована саме за вищевказаною адресою.
Крім того, статтею 69 ГПК України передбачено, що господарський спір має бути вирішено у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Строк вирішення даного спору закінчується.
В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд двічі повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України (від 10.12.2002р. №75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України. Розглянувши матеріали справи встановив, що 01.04.2007р. між сторонами по справі був укладений договір довготермінового зберігання транспортних засобів на автостоянці ПП ОСОБА_1, згідно якого ФОП ОСОБА_2 здала на довготермінове зберігання на автостоянку ФОП ОСОБА_1 транспортний засіб ("Соболь" держномер НОМЕР_3 № кузова НОМЕР_4 рік випуску 2003, № двигуна НОМЕР_5), а ФОП ОСОБА_1 прийняв на себе зобов"язання по зберіганню вищевказаного транспортного засобу.
Відповідно до п.2.3 договору відповідач зобов"язався щомісячно, не пізніше 5 числа поточного місяця вносити встановлену оплату в розмірі 100 грн., термін дії договору - до 31.12.2007р.
01.04.2007р. між сторонами по справі укладено Договір довготермінового зберігання транспортних засобів на автостоянці ПП ОСОБА_1 (надалі Договір №2 від 01.04.2007р.).
Згідно з п.1.1 Договору №2 від 01.04.2007р. ПП ОСОБА_2 здає на довготермінове зберігання на автостоянку ПП ОСОБА_1 транспортний засіб: причіп ДНЗ НОМЕР_6 а ПП ОСОБА_1 приймає на себе зобов"язання по зберіганню вищевказаного транспортного засобу.
Згідно з п.2.3 Договору №2 від 01.04.2007р. ПП ОСОБА_2 зобов"язується щомісячно, не пізніше 5 числа поточного місяця вносити встановлену оплату. Місячна сума угоди складає 100,00 (сто) грн. Термін дії даного договору - по 31.12.2007р.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем обов"язків по оплаті послуг по довготерміновому зберіганню транспортних засобів, у останньої утворилась перед позивачем заборгованість в сумі 125,00 грн.
Згідно з п.2.4 Договору №1 та Договору №2 від 01.04.2007р. при порушенні вимог п.2.3 цього договору встановлена пеня у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу.
Позивачем неправомірно нарахована пеня в розмірі 310,62 грн. за період з 01.01.2008р. по 11.05.2009р. Ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано. Слід зазначити, що у відповідності з Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Крім того, п. 2.9 Договорів № 1 та 2 передбачено, що строк дії Договору закінчується 31.12.2007р. У позивача відсутні правові підстави для нарахування пені з 01.01.2008р. по 11.05.2009р., коли строк дії Договорів закінчився.
Отже, в частині стягнення 310,62 грн. пені суд відмовляє.
В період з 01.01.2008р. по 01.12.2008р. відповідачем надавалися послуги по довготерміновому зберіганню транспортних засобів на автостоянці ПП ОСОБА_1 без укладення письмового договору. Відповідач продовжував користуватися платною автостоянкою.
Факт надання послуг по довготерміновому зберіганню транспортних засобів на період з 01.01.2008р. по 01.12.2008р. підтверджується переліками виданих рахунків з підписами ФОП ОСОБА_2, рахунками на оплату та квитанціями по оплаті. Тобто, відповідачу виставлялися рахунки, які він оплачував, що свідчить про наявність узгодження сторонами умов користування послугами платної автостоянки. За отримані рахунки відповідач розписувався у списках виданих рахунків.
Факт користування стоянкою підтверджується також витягом із журналу обліку транспортних засобів довготермінового зберігання на автостоянці ПП ОСОБА_1 з 01.07.2006р. по 31.12.2007р. та із журналу обліку транспортних засобів довготермінового зберігання на автостоянці ПП ОСОБА_1 з 04.01.2008р.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем обов"язків по оплаті послуг по довготерміновому зберіганню транспортних засобів в період з 01.01.2008р. по 01.12.2008р., утворилась заборгованість в сумі 840,00 грн.
Позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу інфляційні витрати та річні. Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні витрати, за розрахунками позивача, становлять 660,36 грн. за час прострочення виконання грошового зобов”язання - з 01.12.2008р. по 11.05.2009 р.. Три проценти річних з простроченої суми за той же період складає 1100,18 грн.
Позивачем допущено арифметичні помилки при розрахунку розміру річних та інфляційних витрат. За власним розрахунком, здійсненим судом, до стягнення підлягає - 81,04 грн. інфляційних витрат та 11,10 грн. річних.
В іншій частині стягнення річних та інфляційних суд відмовляє.
У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 32-33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Задовольнити позов частково.
2. Стягнути з фізичної особи - приватного підприємця ОСОБА_2, 36004, АДРЕСА_2 р/р НОМЕР_7, МФО 331489, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь фізичної особи-приватного підприємця ОСОБА_1, 36004, АДРЕСА_1 р/р НОМЕР_8 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 - 965,00 грн. боргу, 81,04 грн. інфляційних витрат, 11,10 грн. річних, 35,51 грн. державного мита та 41,08 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині - відмовити.
Суддя Гетя Н.Г.