Справа № 569/2856/17
06 березня 2017 року
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Панас О.В. розглянувши у порядку скороченого провадження в м. Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій,
Позивач звернувся до Рівненського міського суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік у розмірі меншому, ніж встановлено ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що має право на пільги, встановлені законодавством України для учасників бойових дій.
Відповідач листом від 16.02.2017 р. за № 01-26-04/94 повідомив позивача, що виплата йому допомоги проведена у визначеному Постановою Кабінету Міністрів Укарїни № 141 від 02.03.2016 р. "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань2
Вважає, що дії відповідача порушують його право на належний соціальний захист, гарантований Конституцією України, а тому є протиправними.
У наданих суду запереченнях проти адміністративного позову відповідач просить відмовити в задоволенні позову, покликаючись те, що щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2016 рік була правомірно нарахована та виплачена позивачу у розмірі 920 грн. відповідно до положень Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року №141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», а тому Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації діяв в межах своїх повноважень.
Відповідно до ч.4 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд, оцінюючи повідомлені позивачем у позові та відповідачем у запереченнях обставини, вважає їх достатніми для прийняття рішення в скороченому провадженні та не бачить підстав для виклику осіб та проведення судового засідання за загальними правилами КАС України.
Суд, перевіривши викладені в позовній заяві та письмових запереченнях доводи, дослідивши письмові матеріали справи, та оцінивши їх в сукупності, приходить до наступних висновків. Суд встановив, що позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 05.11.2001 року та маєправо на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни. Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації позивачу у 2016 році було здійснено виплату щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 5 травня в розмірі 920 грн. Відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції від 25 грудня 1998 року щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-ІV від 28 грудня 2007 року частину 5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, серед інших, визнані такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо виплати щорічної разової допомоги.
Пунктом 26 розділу VІ «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу України (в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ) встановлено, що норми і положення, серед іншого, ст.12, 13, 14, 15, 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У відповідності до ч.2 ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
В рішенні Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 зазначено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.
В рішенні Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №3рп/2012 зазначено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.
Повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
В силу вимог п.1 ч.1 постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» установлено, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах, зокрема, учасникам бойових дій 920 грн.
Висновок Верховного Суду України, викладений у постанові № 21-6508а15 від 10 лютого 2016 року, не може бути врахований у правовідносинах, що виникли в даній справі, оскільки Верховним Судом України у зазначеній справі висловлена позиція щодо пріоритетності Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" над підзаконним актом - постановою Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2014 року № 102 "Деякі питання виплати у 2014 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань".
Норми Бюджетного кодексу України, якими, зокрема, врегульовано нині порядок нарахування разової грошової допомоги до 5 травня, чинні, не визнавалися неконституційними та мають пріоритет у застосуванні, оскільки в часі прийняті пізніше.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2016 рік була правомірно нарахована та виплачена позивачу у розмірі 920 грн. відповідно до положень Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року №141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», отже відповідач діяв в межах своїх повноважень, а тому позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.11, 71, 161-163, 183-2, 185-186 КАС України, суд, -
ОСОБА_1 в задоволенні позову до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій - відмовити.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Житомирського адміністративного апеляційного суду через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: О.В.Панас