"21" жовтня 2009 р. Справа № 20/132-09-3678
За позовом: Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 17 191,70 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники:
від прокурора: не з'явились;
від позивача: не з'явились;
від відповідача: ОСОБА_1;
від третьої особи: Білецька В.В.- за довіреністю № 4110вих від 08.10.2009 року.
СУТЬ СПОРУ: Ізмаїльський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області, в якій просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації шкоду у сумі 17 191,70 грн., заподіяну внаслідок самовільного використання земельної ділянки.
В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що в результаті прокурорської перевірки було встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, всупереч земельному законодавству, самовільно, за відсутності правовстановлюючих документів, займав та використовував земельну ділянку площею 19,94 га, оскільки рішення про надання вказаної земельної ділянки Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в користування (оренду) або у власність відповідним органом не приймалось, а вчинений щодо цієї земельної ділянки правочин - договір оренди земельної ділянки від 10.05.2001р. припинив свою дію 06.06.2006р. внаслідок закінчення строку, на який його було укладено. Згідно акту обстеження та протоколу огляду земельної ділянки зазначена земельна ділянка розташована на території Матроської сільської ради Ізмаїльського району за межами населеного пункту (о. Репіда). 10.06.2009 року відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 інспектором Придунайського відділу Управління з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області (правонаступником якого є Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області) був складений протокол про адміністративне правопорушення щодо самовільного зайняття земельної ділянки, за результатами розгляду якого Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 було визнано винним в скоєні правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП (самовільне зайняття земельної ділянки). Факт самовільного використання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 спірної земельної ділянки площею 19,94 га також підтверджується довідкою виконкому Матроської сільської ради та поясненнями відповідача.
Прокурор зазначає, що за інформацією Ізмаїльської ОДПІ від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 кошти в період з 06.06.2006р. по 01.06.2009р. на рахунки Ізмаїльської ОДПІ в якості орендної плати за землю не надходили, що також підтверджується інформацією виконкому Матроської сільської ради від 10.06.2009р. № 114. Таким чином Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 самовільно та безкоштовно використовував земельну ділянку площею 19,94 га державної форми власності для вирощування сільськогосподарської продукції, чим завдав власнику землі шкоду. Розрахунок розміру шкоди, заподіяної Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був обчислений Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету міністрів України № 963 від 25.07.2007р., та становить 17 191,70 грн. Той факт, що до теперішнього часу відповідачем так й не сплачено заподіяну ним шкоду у розмірі 17 191,70 грн., й зумовив звернення прокурора в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації з відповідним позовом до суду.
У судових засіданнях 19.08.2009 року та 07.09.2009 року прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач надав суду відзив на позов, в якому вважає, що позовні вимоги прокурора не підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне. Відповідач зазначає, що користувався спірною земельною ділянкою площею 19,94 га на підставі договору оренди земельної ділянки від 10.05.2001 року, відповідно до якого зазначена земельна ділянка була надана йому в оренду строком на п'ять років. При цьому п. 2.2. договору оренди передбачено переважне право орендаря на поновлення строку дії договору шляхом письмового повідомлення про це не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення. Договором оренди не передбачений порядок дій орендаря щодо повернення земельної ділянки орендодавцю після закінчення строку дії договору оренди. Оскільки орендодавцем -Матроською сільською радою не було надано заперечень щодо подальшого користування відповідачем орендованою земельною ділянкою, більш того, ним продовжувалася нараховуватися орендна плата за користування земельною ділянкою, відповідач абсолютно законно, на підставі статті 764 Цивільного кодексу України, продовжував користуватися земельною ділянкою. А отже, оскільки закон в даному випадку встановлює, що така дія -продовження користування орендованим майном після закінчення строку дії договору оренди - є правомірною, то, як передбачено п. 1 Методики, вона не підпадає під поняття самовільного зайняття земельної ділянки.
Крім того, відповідач зазначає, що у 2005-2006 роках внаслідок весняних паводків та атмосферних осадків було знищено всі ярові та озимі насадження, а також унеможливлено проведення польових робіт, що підтверджується відповідними актами обстеження. Всі ці роки відповідач приводив земельну ділянку у попередній стан і тільки у 2008 році засіяв ділянку, відразу після чого ним була сплачена орендна плата за землю у повному обсязі, визначеному договором оренди, що підтверджується відповідними квитанціями.
Третя особа -Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області у наданих до суду письмових поясненнях підтримує позовні вимоги, заявлені прокурором у повному обсязі, при цьому зазначивши, що в основу розрахунку шкоди покладено нормативні показники середньорічного доходу від використання земель різних категорій за цільовим призначенням, що визначені на базі середньорічного рентного доходу, який застосовується при нормативній грошовій оцінці земель та визначенні розмірів плати за землю.
У судове засідання 21.10.2009 року прокурор не з'явився, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення.
Представник позивача у судове засідання 21.10.2009 року не з'явився, при цьому надіславши до суду письмові пояснення, в яких позов прокурора підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача.
Відповідач у судовому засіданні 21.10.2009 року проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позов.
Представник третьої особи у судовому засіданні 21.10.2009 року позовні вимоги, заявлені прокурором, підтримав в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 10.05.2001 року між Матроською сільською радою (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, терміном дії на п'ять років, відповідно до якого орендодавець передав Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у строкове платне користування земельну ділянку площею 19,94 га із земель запасу Матроської сільської ради для сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в с. Матроска Ізмаїльського району Одеської області. У відповідності до умов договору він закінчив свою дію у 2006 році та не був продовжений у встановленому законом порядку.
Згідно до п. 2.4 вказаного договору в разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.
Проте, як було встановлено прокурорською перевіркою, підтверджується наявними матеріалами справи та не заперечується відповідачем, після закінчення дії договору оренди від 10.05.2001 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 продовжує займати та використовувати спірну земельну ділянку площею 19,94 га за відсутності правовстановлюючих документів.
Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 10.06.2009 року та протоколу огляду земельної ділянки 10.06.2009 року зазначена земельна ділянка розташована на території Матроської сільської ради Ізмаїльського району за межами населеного пункту (о. Репіда). Зазначений факт також підтверджується довідкою виконавчого комітету Матроської сільської ради від 07.08.2009 року № 164 (а.с.46).
У відповідності до Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Таким чином, з дати набрання чинності Земельним кодексом України повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою перейшли до Ізмаїльської районної державної адміністрації.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки -це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно до листа Державного комітету України із земельних ресурсів від 11.11.2008 року № 14-17-4/12991 "Щодо застосування терміна "самовільне зайняття земельної ділянки", правочином, за яким може набуватися право користування земельною ділянкою, слід вважати: укладення договору оренди (суборенди) земельної ділянки, про встановлення земельного сервітуту, договору на право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи договору на право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій). Зазначені правочини укладаються у письмовій формі та набувають чинності після їх державної реєстрації.
Відповідно до п. 1 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 25.07.2007 року № 963, ця методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. Розмір шкоди визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень.
Згідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Приймаючи до уваги, що Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області був на законних підставах зроблений розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки від 10.06.2009 року (а.с. 30), заподіяна шкода у розмірі 17 191,70 грн. підлягає стягненню на користь держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації.
Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що оскільки орендодавцем- Матроською сільською радою не було надано заперечень щодо подальшого користування відповідачем орендованою земельною ділянкою на підставі договору оренди від 10.05.2001 року після закінчення строку, на який його було укладено, то відповідач відповідно до умов договору мав переважне право орендаря на поновлення строку дії договору оренди та абсолютно законно продовжував користуватися земельною ділянкою, з наступних підстав.
Дійсно, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України „Про оренду землі” після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору оренди.
Разом з тим, відповідно до п. 3 Перехідних положень Земельного кодексу України, у випадках, коли земельні ділянки надані в оренду до введення в дію цього Кодексу органами, повноваження яких з надання земельних ділянок з прийняттям цього Кодексу змінені, продовження строку оренди зазначених земельних ділянок здійснюється органами, що мають право надання вказаних земель за цим Кодексом.
Таким чином, враховуючи, що чинним законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності відповідного рішення компетентного органу.
Проте, як свідчать матеріали справи та не було спростовано відповідачем, будь-яких рішень про поновлення договору оренди компетентним органом не приймалося, внаслідок чого договір оренди земельної ділянки від 10.05.2001 року припинився у зв'язку з закінченням стоку його дії.
Також пунктом 2.4 вказаного договору передбачено, що в разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.
Більш того, обов'язок орендаря у разі припинення або розірвання договору оренди землі повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором, прямо передбачений статтею 34 Закону України „Про оренду землі”.
Щодо тверджень відповідача про те, що після закінчення договору оренди він продовжував сплачувати орендну плату за землю у повному обсязі, визначеному договором оренди, що підтверджується відповідними квитанціями, суд вказує про таке.
Виходячи з того, що судом було встановлено, що розпорядження спірною земельною ділянкою відноситься до повноважень Ізмаїльської районної державної адміністрації, з огляду на що Матроська сільська рада не є належним орендодавцем спірної земельної ділянки, сплата грошових коштів відповідачем у якості орендної плати не може прийматися як доказ продовження договору оренди земельної ділянки від 10.05.2001 року та не може вважатися саме орендною платою за користування спірною земельною ділянкою. Зазначене питання має вирішуватися між Матроською сільською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в порядку ст. 1212 ЦК України.
З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги Ізмаїльського міжрайонного прокурора, заявлені в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації, про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шкоди, заподіяної внаслідок самовільного використання земельної ділянки, в сумі 17 191,70 грн., згідно із доданим до позовної заяви розрахунком, який перевірено судом, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 171,92 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн. слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (68644, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр-т Суворова, 62, р/р 33211812700223, КБК 13050200, отримувач УДК в Ізмаїльському районі, код 23213695, банк ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011) -17 191 /сімнадцять тисяч сто дев'яносто одну/ грн. 70 коп. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного використання земельної ділянки.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (68644, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1):
- на користь Державного бюджету України на п/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460, КБК 22090200 - держмито в сумі 171 /сто сімдесят одна/ грн. 92 коп.
- на користь Державного бюджету України на п/р 31217259700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460, КБК 22050000 - витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя
рішення підписано 23.10.2009р.