Справа № 463/801/17 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/783/197/17 Доповідач: ОСОБА_2
09 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 15 лютого 2017 року про накладення арешту на майно,
з участю прокурора - ОСОБА_8 ,
адвоката - ОСОБА_6 ,
цією ухвалою клопотання слідчого СВ Личаківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 задоволено та накладено арешт на автомобіль марки «Audi Q7», 2008 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 15 лютого 2017 року повністю і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на автомобіль «Audi Q7», 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_7 .
В обґрунтування своїх апеляційних вимог адвокат покликається на те, що слідчим суддею не з'ясовано всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно. Зокрема, як зазначає апелянт, в даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 про підозру не повідомлялось, за результатами раніше проведеного обшуку у вказаному транспортному засобі нічого не було виявлено та вилучено, а відтак не встановлено та не фіксовано важливих обставин у кримінальному провадженні, на що не звернув слідчий суддя місцевого суду.
На переконання адвоката ОСОБА_6 , слідчим взагалі не вказано правову підставу для арешту майна, як не зазначив для встановлення й фіксації яких саме важливих обставин слід застосувати арешт, що є порушенням норм чинного Кримінального процесуального кодексу України.
Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_6 на підтримання поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який вважає подану апеляційну скаргу безпідставною, перевіривши матеріали клопотання, а також наведені доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що така не підлягає до задоволення.
З огляду на те, що судове засідання 15.02.2017 року, на якому було постановлено оскаржувану ухвалу про накладення арешту на майно, проводилося за відсутності особи, на майно якої накладено арешт, - ОСОБА_7 та її адвоката ОСОБА_6 , а в матеріалах судового провадження відсутні будь-які відомості про повідомлення їх про час й місце судового засідання та вручення копії рішення, колегія суддів апеляційного суду вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин та такий підлягає поновленню.
Як встановлено апеляційним судом, приймаючи рішення про накладення арешту на автомобіль марки «Audi Q7», 2008 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_7 , слідчий суддя прийшов до переконання, що вказаний транспортний засіб є доказом злочину, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно з клопотанням, у провадженні СВ Личаківського ВП ГУ НП у Львівській області перебувають матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140040000312 від 07 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно о 07 год. 10 хв. 07.02.2017 року ОСОБА_10 на вул.Личаківській у м.Львові, перебуваючи у салоні автомобіля марки «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_1 , із двома невстановленими досудовим слідством особами, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, в момент, коли вказаний автомобіль виконував маневр «обгін» маршрутного таксі № 40, марки «Богдан», н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого знаходився ОСОБА_11 , усвідомлюючи, що у транспорті знаходяться пасажири та водій, тримаючи у руці заздалегідь приготовану биту, із правого переднього сидіння наніс удар по середньому лівому вікну маршрутного таксі. В подальшому ОСОБА_10 спільно із двома невстановленими досудовим слідством особами, об'їхавши вказаний транспорт, зупинились на зупинці громадського транспорту «Винниківське озеро», де знову очікували вказане маршрутне таксі. Дочекавшись моменту, коли маршрутне таксі № 40 проїде повз, ОСОБА_10 спільно із двома невстановленими особами знову виїхали на зустрічну смугу та взяли «на обгін» громадський транспорт. ОСОБА_10 з метою продовжити свій злочинний умисел, тримаючи у руці биту із правого переднього сидіння наніс удар по лівому боковому дзеркалі огляду, однак промахнувся та пошкодив лише корпус дзеркала. Після чого ОСОБА_10 спільно із двома невстановленими досудовим слідством особами, продовжуючи рух по зустрічній полосі проїхали уперед, де зупинились. В той час, як ОСОБА_10 вийшов із передньої правої частини автомобіля, та цілячись в лобове скло вказаного маршрутного таксі №40, кинув скляну пляшку, однак промахнувся, із заднього лівого сидіння вказаного автомобіля вийшов невстановлений чоловік.
Тоді ОСОБА_10 знову сів у салон вказаного автомобіля та спільно із невстановленою досудовим слідством особою продовжили рух, а проїхавши певний відрізок здійснили розворот та виїхавши на зустрічну смугу, таким чином наразивши на небезпеку себе та сторонніх осіб їхали на зустріч водію маршрутного таксі №40, та, під'їхавши на відстань 10 м., з'їхали на свою полосу, попрямувавши в сторону м. Винники.
Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, а в силу ч.2 вказаної статті, такий допускається з метою забезпечення, крім іншого збереження речових доказів.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним ст.98 цього Кодексу, зокрема матеріальні об'єкти та документи, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та інше.
Дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання, що висновки слідчого судді про те, що автомобіль «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_1 , є доказом злочину, зберіг на собі його сліди чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту й обставин, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та належним чином ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.
Колегія суддів вважає, що при вирішенні зазначеного вище клопотання слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог ст.ст.170-173 КПК України, з'ясував і дослідив всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а саме правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні тощо.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає достатніми наявні правові підстави для арешту автомобіля «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки даний транспортний засіб може бути знаряддям вчинення злочину, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому доводи адвоката щодо відсутності підстав для накладення арешту на майно не заслуговують на увагу.
Також, на переконання колегії суддів, є безпідставними доводи апеляційної скарги про відсутність у даному кримінальному провадженні повідомлення про підозру ОСОБА_7 , на майно якої накладено арешт, оскільки згідно з приписами ч.ч.2 і 3 ст.170 та п.2 ч.2 ст.173 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів арешт може бути накладений на майно будь-якої фізичної особи з тих підстав, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу, при цьому наявність обґрунтованої підозри не є обов'язковою та безумовною підставою накладення арешту чи для його відмови.
Окрім цього, на стадії застосування заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя позбавлений процесуальної можливості встановлювати будь-які обставини та давати безпосередньо оцінку доказам у кримінальному провадженні, а тому доводи адвоката про неврахування слідчим суддею результатів проведення обшуку в транспортному засобі «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_1 , як в обґрунтування відсутності необхідності накладення на нього арешту, не заслуговують на увагу та не підлягають до задоволення.
Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду робить висновок про те, що оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, відтак така підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
поновити ОСОБА_6 строк на подачу апеляційної скарги.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 15 лютого 2017 року, якою накладено арешт на автомобіль марки «Audi Q7», 2008 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_7 , залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4