"19" жовтня 2009 р.Справа № 15/113-09-3976
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Петрова В.С.
При секретарі Стойковій М.Д.
За участю представників:
від позивача - Чістяков О.О.,
від відповідачів:
1) ЗАТ „Чернівецький машинобудівний завод” -Прокопець Б.М.,
2) ТОВ „Буковина” - не з'явився,
від прокуратури - Лянна О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області до Закритого акціонерного товариства „Чернівецький машинобудівний завод” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Буковина” про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна та зобов'язання виконати певні дії за участю прокуратури Одеської області, -
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства „Чернівецький машинобудівний завод” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Буковина” про визнання недійсним укладеного між відповідачами 30.10.2001 р. договору купівлі-продажу бази відпочинку „Буковина”, що знаходиться за адресою: смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області, та про витребування вказаної бази відпочинку у ТОВ „Буковина”. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
В Реєстрі державного майна, яке не ввійшло до статутних фондів акціонерних товариств (по Чернівецькій області), обліковується об'єкт соціальної сфери - база відпочинку "Буковина" (смт. Затока, Б-Дністровський р-н., Одеська обл.), який у процесі приватизації не ввійшов до статутного фонду ЗАТ "Чернівецький машинобудівний завод".
Регіональним відділенням ФДМУ по Чернівецькій області отримано копію справи по приватизації ЗАТ "Чернівецький машинобудівний завод" в додаток до листа ФДМУ від 28.05.2001 р. № 10-10-6428 на виконання наказу ФДМУ від 05.03.2001 р. № 357, відповідно до якого на регіональні відділення покладено функції з управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, але знаходиться на їх балансі, за територіальною ознакою - місцем розташування господарських товариств.
Згідно з матеріалами приватизаційної справи, під час приватизації, яку проводив Фонд державного майна України в 1993-1994 роках, зі статутного фонду Чернівецького машинобудівного заводу" була вилучена база відпочинку "Буковина" (цілісний майновий комплекс), до складу якої входило 18 одиниць основних засобів.
23.06.2009 р. на адресу регіонального відділення ФДМУ по Чернівецькій області надійшов лист регіонального відділення ФДМУ по Одеській області № 09-03-03976 з додатком документів, серед яких значився договір купівлі-продажу від 30.10.2001 р., згідно якого ЗАТ "Чернівецький машинобудівний завод" продало, а ТОВ "Буковина" придбало базу відпочинку "Буковина" (смт. Затока, Білгород-Дністровський р-н., Одеська обл.), яка була вилучена під час приватизації в 1993 році зі статутного фонду Чернівецького машинобудівного заводу.
Між тим, на думку позивача, незаконне відчуження закритим акціонерним товариством "Чернівецький машинобудівний завод" бази відпочинку "Буковина" (смт. Затока, Білгород-Дністровський р-н., Одеська обл.) призвело до порушення права власності держави в особі позивача як органу, уповноваженого управляти спірним державним майном. Так, позивач стверджує, що спірна база відпочинку під час приватизації не увійшла до статутного фонду ЗАТ "Чернівецький машинобудівний завод", проте знаходилась на балансі вказаного товариства, та є державною власністю. Також позивач вважає, що для відчуження спірного майна ЗАТ "Чернівецький машинобудівний завод" мало отримати дозвіл власника -держави в особі позивача. При цьому позивач вказує, що перебування державного майна на балансі господарського товариства не породжує у балансоутримувача права власності на це майно, а тому вказаний факт не надає йому права самовільно розпоряджатися державним майном, а саме без згоди органу, уповноваженого управляти цим майном, відчужувати його.
За таких обставин, позивач просить суд визнати недійсним оспорюваний договір купівлі-продажу бази відпочинку „Буковина” від 30.10.2001 р. на підставі положень ст. 49 ЦК УРСР, ст. 207, 208 ГК України як такого, що суперечить законним інтересам держави та порушує її законні права, а також позивач просить витребувати у ТОВ „Буковина” на користь позивача спірну базу відпочинку.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.08.2009 р. порушено провадження у справі № 15/61-09-3976 та справу призначено до розгляду в засіданні суду, при цьому позивача було зобов'язано уточнити вимоги в частині проведення реституції.
В ході розгляду справи позивач звернувся до суду з доповненнями до позовної заяви, згідно яких позивач також просить суд:
- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю „Буковина” на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області базу відпочинку „Буковина”, що знаходиться за адресою: смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області, яка під час приватизації була вилучена з статутного фонду Чернівецького машинобудівного заводу і не була викуплена згідно договору купівлі-продажу № КП-296 від 08.02.1994 р., а також залишилась у власності держави;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Буковина” передати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Чернівецькій області по акту приймання-передачі базу відпочинку „Буковина”, що знаходиться за адресою: смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області, яка під час приватизації була вилучена із статутного фонду Чернівецького машинобудівного заводу і не була викуплена згідно договору купівлі-продажу № КП-296 від 08.02.1994 р., а також залишилась у власності держави.
Відповідач -ТОВ „Буковина” відзив на позов не надало, проте представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність і необґрунтованість позовних вимог.
Відповідач -ЗАТ "Чернівецький машинобудівний завод" вважає, що позовна заява є безпідставною і необґрунтованою з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с. 55-63 т. 1), тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області.
Також 19.10.2009 р. до господарського суду Одеської області надійшла заява від прокуратури Одеської області про вступ прокуратури до участі у справі з метою захисту інтересів держави в особі позивача. В засіданні суду 19.10.2009 р. представник прокуратури заяву підтримав.
З огляду на викладене, судом було допущено прокуратуру Одеської області до участі у справі.
При цьому в засіданні суду представник прокуратури позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області підтримав.
Заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.
25 червня 1991 року між Міжгалузевим державним об'єднанням „Нефтеком” (орендодавець) та організацією орендарів Орендного підприємства „Чернівецький машинобудівний завод” (орендар) був укладений договір оренди майна Виробничого об'єднання „Чернівецький машинобудівний завод” (усіх сформованих фондів в повному обсязі :станом на 01 липня 1991 року) з правом викупу (а.с. 16-17 т. 1).
В подальшому до вищезазначеного договору оренди між Фондом державного майна України (правонаступник орендодавця) та Виробничим об'єднанням „Чернівецький машинобудівний завод” була укладена додаткова угода (а.с. 18 т.1), якою була визначена вартість та порядок викупу орендованого майна орендарем.
Також між Організацією орендарів Чернівецького машинобудівного заводу та Фондом державного майна України з метою приватизації державного майна була укладена додаткова угода до договору оренди майна Чернівецького машинобудівного заводу від 17.12.1992 р. (а.с. 19-20 т. 1), якою був визначений порядок приватизації державного майна (шляхом викупу), вартість майна та засоби платежів.
Пунктом 5 вказаної додаткової угоди до договору оренди визначено, що об'єкти, які передаються орендарю безоплатно на суму 1198136 тис.крб., вказані у додатку № 1.
У пункті 8 додаткової угоди до договору оренди зазначено, що після підписання цієї угоди між орендодавцем і орендарем укладається договір купівлі-продажу, і орендар оплачує вартість орендованого майна у сумі 16381291 тис.крб.
При цьому, як вбачається з акту оцінки вартості майна орендного підприємства „Чернівецький машинобудівний завод” від 29.11.2003 р. (а.с. 21-22), при здійсненні розрахунку вартості майна заводу 16381291 тис.крб.(ряд. 21), що підлягало приватизації та сплаті орендарем, з загальної вартості цілісного майнового комплексу (ряд. 11 акту) було вилучено вартість майна, зокрема, для якого встановлені пільги в розмірі 1198136 тис.крб.(ряд. 17.2), про що зазначено в ряд. 19 акту. До того ж, як з'ясовано судом, пільги були встановлені для об'єктів соціально-побутового призначення, серед яких значилась спірна база відпочинку „Буковина”.
Так, 03 лютого 1994 року між Фондом державного майна України (продавець) та Організацією орендарів орендного підприємства „Чернівецький машинобудівний завод” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № КП-296-08.02.94 (а.с. 25-26 т. 1), за яким покупцем було придбано цілісний майновий комплекс орендного підприємства „Чернівецький машинобудівний завод”, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Прутська, 16, вартість якого становить 27 117 752 000 крб.
На виконання умов зазначеного договору купівлі-продажу між Фондом державного майна України та Організацією орендарів орендного підприємства „Чернівецький машинобудівний завод” 29 липня 1994 року був складений акт прийому-передачі цілісного майнового комплексу (а.с. 27 т. 1), згідно якого Фонд державного майна України передав, а покупець прийняв згідно з відомістю інвентаризації викуплену ним частку цілісного майнового комплексу орендного підприємства „Чернівецький машинобудівний завод” вартістю 16381291 тис.крб.
В підтвердження набуття права власності та відповідно до п. 11 договору купівлі-продажу № КП-296-08.02.94 від 03.02.1994 р. Фондом державного майна України було видано Організації орендарів Орендного підприємства „Чернівецький машинобудівний завод” свідоцтво про власність від 02.08.1994 р. № П-339 (а.с. 111 т. 1), згідно якого організація орендарів вказаного підприємства є власником цілісного майнового комплексу орендного підприємства „Чернівецький машинобудівний завод” .
Отже, Фондом державного майна України було підтверджено набуття організацією орендарів права власності на весь цілісний майновий комплекс орендного підприємства „Чернівецький машинобудівний завод”, переданий за актом прийому-передачі від 29.07.1994 р., у т.ч. і на об'єкти соціально-культурного призначення, серед яких значилась база відпочинку „Буковина”.
Доводи позивача про те, що майно, для якого встановлено пільги (в тому числі база відпочинку „Буковина") не було передано Фондом державного майна України по акту приймання передачі від 29.07.1994 р. організації орендарів орендного підприємства „Чернівецький машинобудівний завод” та залишилось у власності держави судом спростовуються з огляду на наступне.
Згідно ст. 1 Закону України „Про приватизацію державного майна” від 04.03.1992 р. (в редакції від 26 січня 1994 р., що діяла на момент приватизації заводу) приватизація майна державних підприємств України -це відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній, республіканській (Республіки Крим) і комунальній власності, на користь фізичних та недержавних юридичних осіб.
Виходячи зі змісту зазначеної норми, основним завданням приватизації є передача об'єктів державної власності на користь юридичних та фізичних осіб, тому її наслідком є саме зміна форми власності на об'єкти державного майна.
Відповідно до ст.ст. 8, 15 зазначеного Закону приватизація державного майна, переданого в оренду, здійснювалась шляхом його викупу товариством покупців, створеним працівниками підприємства.
При цьому відповідно до ст. 24 Закону України „Про приватизацію державного майна»встановлено, що товариству покупців, створеному працівниками підприємства згідно зі статтею 8 цього Закону, яке стало власником свого підприємства в результаті викупу підприємства, купівлі його на аукціоні, за конкурсом, придбання 51 і більше відсотків акцій, за його згодою відповідний державний орган приватизації безоплатно передає об'єкти соціально-побутового призначення, створені за рахунок коштів фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) зазначеного підприємства із зменшенням ціни, за яку було придбано майно підприємства, на суму початкової ціни зазначеного майна. Ці пільги поширюються на викуп державного майна орендними підприємствами.
Отже, зі змісту чинного на той час законодавства випливає, що безоплатна передача об'єктів соціально-побутового призначення є також одним із способів приватизації, тобто передбачає перехід права власності на них, та є пільговим способом приватизації, встановленим на час виникнення спірних правовідносин чинним на той час законодавством.
Так, відповідно до ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного майна" для здійснення приватизації об'єктів державного майна необхідною умовою є розробка та затвердження комісією з приватизації плану приватизації.
Зі змісту Положення про план приватизації, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 10.11.1992 р. № 476 випливає, що комісія з приватизації для вирішення питання щодо способу приватизації об'єкту державного майна повинна здійснити аналіз об'єктів соціально-побутового призначення. При цьому о6'єкти соціально-побутового призначення, які знаходяться на балансі підприємства, поділяються на ті, що створено за рахунок централізованих капітальних вкладень, і ті, що створено за рахунок коштів фонду соціального розвитку підприємства (або інших аналогічних фондів (п. 10 Положення). В залежності від того, за які кошти були створені об'єкти соціально-побутового призначення, комісія з приватизації може прийняти такі рішення щодо приватизації таких об'єктів: об'єкти, які викупаються, передаються новому власнику на платній основі згідно з законодавством про приватизацію; об'єкти передаються на умовах оренди новому гаснику; об'єкти переходять до комунальної власності; об'єкти передаються безоплатно товариству покупців відповідно до ст. 24 Закону України "Про приватизацію державного майна".
При цьому товариство покупців, створене працівниками підприємства, у випадку, коли воно стало його власником у результаті викупу, купівлі на аукціоні, і конкурсом, придбання 51 і більше відсотків акцій, має право на безоплатне отримання об'єктів соціально-побутового призначення, створених за рахунок коштів фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) зазначеного підприємства із зменшенням ціни, за яку було придбано майно підприємства, на суму початкової ціни зазначеного майна (розділ VII цього Положення).
Відтак, оскільки об'єкти соціально-побутового призначення (зокрема, база відпочинку „Буковина”) на момент приватизації майна ОП „Чернівецький машинобудівний завод” були створені за рахунок власних коштів підприємства, тому комісією з приватизації щодо зазначених об'єктів було прийнято рішення приватизувати їх на пільгових умовах шляхом безоплатної передачі товариству покупців-організації орендарів орендного підприємства „Чернівецький машинобудівний завод”. З цих підстав в акті оцінки вартості майна орендного підприємства „Чернівецький машинобудівний завод”, затвердженого Головою Фонду державного майна України 14.12.1993 р., вартість об'єктів соціально-культурного призначення (рядок 17.2) була вилучена з загальної вартості цілісного майнового комплексу як об'єкту викупу.
З огляду на наведене, об'єкти соціально-побутового призначення, в тому числі база відпочинку „Буковина”, що перебували на момент приватизації на балансі Орендного підприємства „Чернівецький машинобудівний завод” були приватизовані організацією орендарів Орендного підприємства „Чернівецький машинобудівний завод” на пільгових умовах шляхом отримання їх у власність безоплатно. Саме тому в акті прийому-передачі сплаченої державної частки цілісного майнового комплексу орендного підприємства „Чернівецький машинобудівний завод” від 29.07.1994 року, складеного на виконання умов договору купівлі-продажу № КП-296-08.02.94 від 03.02.1994 року, зазначено, що майно, для якого встановлені пільги (додаток № 1 до договору - об'єкти соціально-побутового призначення), передається у власність організації орендарів Орендного підприємства „Чернівецький машинобудівний завод”.
Відповідно до статті 128 ЦК України (в редакції 1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством було передбачено такий спосіб приватизації як безоплатна передача об'єктів соціально-побутового призначення, суд вважає безпідставними посилання позивача на передачу об'єкту соціально-побутового призначення -спірної бази відпочинку „Буковина” лише в користування. При цьому слід зазначити, що інші підстави безоплатної передачі спірного майна ніж його відчуження шляхом безоплатної передачі внаслідок приватизації в порядку ст. 24 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції від 26.01.1994 р.) чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не передбачало. До того ж не відносились об'єкти соціально-побутового призначення (б/в „Буковина”) і до об'єктів, що не підлягають приватизації згідно з ст. 5 Закону "Про приватизацію державного майна" від 26.01.1994 р., а додатковою угодою до договору оренди від 17 грудня 1992 р. було прямо передбачено приватизацію об'єктів соціально-культурного призначення, в т.ч. і базу відпочинку „Буковина” організацією орендарів шляхом безоплатної передачі.
Посилання позивача на те, що відповідно до статті 24 Закону України „Про приватизацію державного майна" із змінами та доповненнями, внесеними Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про приватизацію державного майна" від 18.05.2000 р., законодавець чітко визначив безоплатну передачу як передачу права користування майном, до уваги суду не приймаються, виходячи з наступного. Так, на момент здійснення приватизації Орендного підприємства „Чернівецький машинобудівний завод” вказані зміни щодо тлумачення поняття „безоплатна передача” не існували. До того ж акти цивільного законодавства не мають зворотної сили.
Разом з тим, як вбачається з установчого договору ЗАТ „Чернівецький машинобудівний завод" (а.с. 65-71 т. 1), Орендне підприємство „Чернівецький машинобудівний завод” було реорганізоване у Закрите акціонерне товариство „Чернівецький машинобудівний завод”, яке стало правонаступником орендного підприємства „Чернівецький машинобудівний завод”. При цьому, як зазначено п. 3.5. статуту ЗАТ "Чернівецький машинобудівний завод", товариство є власником майна організації орендарів „Чернівецький машинобудівний завод”. Таким чином, ЗАТ "Чернівецький машинобудівний завод" на законних підставах набуло право власності на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Чернівці, вул. Прутська, 16, та на об'єкти соціально-побутового призначення, у тому числі базу відпочинку „Буковина”.
Так, 30.10.2001 р. між ЗАТ "Чернівецький машинобудівний завод" (продавець) та ТОВ „Буковина” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 056 (а.с. 31 т. 1), згідно якого продавець продав, а покупець купив базу відпочинку „Буковина”, яка розташована в смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області. Згідно акту приймання-передачі до вказаного договору купівлі-продажу від 30.10.2001 р. (а.с. 121-122 т. 1) ТОВ „Буковина” купило наступне майно:
1) цегельний адміністративний будинок інвент. № ООО1 1994 р.в.,
2) металева будівля „Телезал" інвент. № ООО2 1994 р.в.;
3) цегельна будівля „Бар-Гостін” інвент. № ОО11;27 1994 р.в.;
4) дерев'яний будинок 2-х поверховий інвент. № ОО13 1994 р.в.;
5) дерев'яний будинок 2-х поверховий інвент. № ОО14 1994 р.в.;
6) дерев'яний будинок 2-х поверховий інвент. № ОО15 1994 р.в.;
7) щитова інвент. № ОО16 1994 р.в.;
8) цегельна будівля 3-х поверхова інвент. № ОО17 1994 р.в.;
9) навіси (2 шт.) інвент. № ОО20-21 1994 р.в.;
10) дерев'яний будиночок „Г'-образний” інвент. №.ОО22-23 1994 р.в.;
11) дерев'яний будиночок „П"-образний” інвент. №.ОО30-32 1994 р.в.;
12) дерев'яний будиночок кухаря інвент. №.ОО24 1994 р.в.;
13) танцмайданчик інвент. №.ОО25 1994 р.в.;
14) цегельна будівля 2-х поверхова скл. інвент. №.ОО28 1994 р.в.;
15) їдальня інвент. №.ОО29 1994 р.в.;
16) туалет інвент. №.ОО35-36 1994 р.в.;
17)металева будівля склад інвент. №.ОО37 1994 р.в.;
18) дерев'яний будинок 2-х поверховий 8-ми кімнатний інвент. №.ОО38 1995 р.в.;
19) дерев'яний будинок 2-х поверховий 8-ми кімнатний інвент. №.ОО39 1995 р.в.;
20) дерев'яний будинок 2-х поверховий 8-ми кімнатний інвент. №.ОО40 1995 р.в.;
21) вишка інвент. №.ОО50 1994 р.в.;
22) дерев'яний кіоск інвент. №.ОО52 1994 р.в.;
23) закрита трансформаційна підстанція інвент. №.14573 1994 р.в.;
24) електропательня інвент. №.14823 1995 р.в.;
25) холодильник інвент. №.14621 1994 р.в.;
26) холодильна шафа інвент. №.14622 1994 р.в.;
27) холодильна шафа інвент. №.14623 1994 р.в.;
28) холодильна камера інвент. №.14708 1994 р.в.;
29) хліборізка інвент. №.14822 1994 р.в.;
30) плита газова 4-хкамфорна інвент. №.14810 1994 р.в.;
31) посудочна машина інвент. №.14811 1994 р.в.;
32) холодильник промисловий ынвент. №.14824 1994 р.в.;
33) посудомиюча машина інвент. №.14947 1995 р.в.;
34) сокоохолоджувач інвент. №.24106 1995 р.в.;
35) набір „Гортензин” інвент. №.8914 1995 р.в.;
36) друкарська машинка інвент. №.10869 1995 р.в.;
37) ємність для води інвент. №.6321 1999 р.в.;
38) ємність для води інвент. №.12805-06-07-09 1999 р.в.
Так, позивач вважає, що укладений між відповідачами вищевказаний договір купівлі-продажу укладений з порушенням законних прав та інтересів держави, оскільки за цим договором було відчужено державне майно, яке знаходилось на балансі ЗАТ „Чернівецький машинобудівний завод”.
Однак, згідно акту приймання-передачі до складу майна бази відпочинку, яке було предметом купівлі-продажу, входили матеріальні цінності, придбані (створені) протягом 1994-1999 років. Враховуючи той факт, що Закрите акціонерне товариство «Чернівецький машинобудівний завод” було створено ще в 1994 році (при цьому в його статутному капіталі не було частки, яка б належала державі), відповідно все майно, набуте після створення акціонерного товариства, є власністю новоствореного господарюючого суб'єкту, що в свою чергу дозволяє розпоряджатися своєю власністю.
Тоді, як вбачається з листування Регіонального відділення Фонду державного майна України в Чернівецькій області, база відпочинку „Буковина”, яка є державним майном, складається з наступного майна, яке на сьогодні є в наявності і нікому не відчужено:
- гараж інвент. № 63231987 р.в.;
- гараж інвент. № 6324 1987 р.в.;
- вагон-гуртож. інвент. № 5552 1987 р.в.;
- дерев'яний будиночок інвент. № 6331 1984 р.в.;
Так, вказане майно знаходиться на балансі ЗАТ „Чернівецький машинобудівний завод” залишковою вартістю 0 грн., про що свідчить акт технічного стану об'єктів державної власності, що пропонується до списання від 30.07.2009 р. (а.с. 135-137 т. 1)
Отже, позивач не надав суду доказів того, що держава в особі позивача володіє будь-якими правами стосовно майна, відчуженого ЗАТ „Чернівецький машинобудівний завод” на користь ТОВ „Буковина” за оспорюваним договором. Відтак, суд вважає, що оспорюваним позивачем договором купівлі-продажу від 30.10.2001 р. не могли бути порушені права та інтереси держави, що не спростовано позивачем.
Необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до статті 49 Цивільного кодексу УРСР, зміст якої є тотожним змісту ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Проте, позивач не надав доказів того, що, укладаючи спірний договір, відповідачі мали умисел та мету здійснити незаконне відчуження державного майна, що суперечила б інтересам держави.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи усе вищенаведене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства і матеріалам справи, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
суд -
У задоволенні позовної заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області до Закритого акціонерного товариства „Чернівецький машинобудівний завод” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Буковина” про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна та зобов'язання виконати певні дії за участю прокуратури Одеської області відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Рішення підписано 26.10.2009 р.
Суддя