"20" жовтня 2009 р. Справа № 30/201-09-5263
За позовом: Фізична особа -підприємець ОСОБА_1
До відповідача: Фізична особа -підприємець ОСОБА_2
Про усунення перешкод та розірвання договорів
Суддя РОГА Н.В.
СУТЬ СПОРУ: Розглядається в порядку ст.ст.66, 67 ГПК України.
Позивач, Фізична особа -підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про:
- усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0, 038 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 шляхом звільнення зазначеної земельної ділянки від фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 та всього належного їй майна;
- розірвання договору про спільну діяльність, укладеного 01.10.2003 р. між Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2;
- розірвання договору дарування частини нежитлової будівлі, укладеного 19.04.2005 р. між Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 505.
Одночасно з позовом позивач по справі, на підставі ст. ст. 66, 67 ГПК України, надав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю (кав'ярню), розташовану за адресою: АДРЕСА_2 та заборони Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_2 та всім іншим особам здійснення будь -яких робіт, у тому числі будівельних та торгівельних на земельній ділянці площею 0, 038 га, за адресою: АДРЕСА_2, на якій розташована нежитлова будівля кав'ярні.
Обґрунтовуючи дану заяву позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань по договору про спільну діяльність від 01.10.2003 р. та договору про дарування від 19.04.2005 р., укладеного на виконання договору про спільну діяльність та на те, що у даний час відповідач здійснює незаконну діяльність щодо частини будівлі кав'ярні, яка належить позивачу, а саме Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 без згоди позивача було оформлено на себе дозвільні документи на здійснення власної господарської діяльності в кав'ярні, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.
У позивача є підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог позивача по справі, а також невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до безповоротного порушення законних прав та інтересів Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, адже відповідач одноособово змінив весь персонал кав'ярні, заборонив позивачу у доступі до бухгалтерських документів щодо господарської діяльності об'єкта громадського харчування. Крім того, відповідачем було розпочато самовільні будівельні роботи з виходом за межі належної позивачу на праві користування земельної ділянки площею 0, 038 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. При цьому, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Тобто, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретними заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
У заяві позивачем заявлені вимоги про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку та вчинення певних дій стосовно нежитлової будівлі (кав'ярні), що є предметом розгляду даної справи, з посиланням при цьому на можливість порушення законних прав та інтересів позивача.
Засоби забезпечення позову є важливою гарантією захисту і реального поновлення прав учасників судового процесу. Поняття засобів забезпечення позову визначається як застосування судом процесуальних засобів тимчасового характеру, які гарантують можливість реалізації позовних вимог або сприяють забезпеченню існуючого положення між сторонами до винесення судового акту. Правова позиція Вищого господарського суду України з приводу окремих питань застосування судами забезпечення позову викладена у роз'ясненні ВГСУ № 02-5/611 від 23.08.1994 р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову (в редакції від 10 лютого 2004 р.)”, згідно якого умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент проявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількості або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
За таких обставин, враховуючи матеріали справи та приймаючи до уваги, що існують достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття заходів до забезпечення вимог може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд вважає за доцільне вжити заходи щодо забезпечення позову, адже незастосування заходів забезпечення позову може привести до подальшого порушення законних прав та інтересів Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, а також взагалі може привести до неможливості відновленню прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд -
1. Заяву Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 щодо забезпечення позову -задовольнити.
2. На період розгляду справи № 30/201-09-5263 накласти арешт на нежитлову будівлю (кав'ярню), розташовану за адресою: АДРЕСА_2.
3. На період розгляду справи № 30/201-09-5263 заборонити Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_2 (68600, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) та будь -яким іншим особам здійснення будь -яких робіт, у тому числі будівельних та торгівельних на земельній ділянці площею 0, 038 га, за адресою: АДРЕСА_2, на якій розташована нежитлова будівля кав'ярні.
Стягувач: Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, іден.номер НОМЕР_2).
Боржник: Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 (68600, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1).
Боржник: Будь -які інші юридичні та фізичні особи.
Відповідно до п.29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” ухвала набрала чинності 20.10.2009р. та підлягає негайному виконанню.
Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання у строк, передбачений ст. 21 Закону України „Про виконавче провадження” 21 квітня 1999 року N 606-XIV (з наступними змінами та доповненнями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку передбаченому господарським процесуальним законодавством
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя