"21" жовтня 2009 р.Справа № 26/119-09-2606
Господарський суд Одеської області у складі :
судді Никифорчука М.І.
при секретареві Войтенко С.М.
за участю представників сторін :
від позивача : Данілов І.С. за довіреністю 27.07.2009р..;
Від відповідача: Сірооченко А.В. за довіреністю від 10.08.2009р.,
Бедереу С.О. за довіреністю від 10.08.2009р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю „Хілал Алюмініум Юкрейн”
до відповідача : приватного науково - виробничого підприємства „Стройстекло”
про стягнення 48088,33 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Хілал Алюмініум Юкрейн” ( далі -позивач ) звернулось із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ”Стройстекло” ( далі -відповідач ) про стягнення суми заборгованості в розмірі 48088,33 грн. посилаючись на наступне.
05.01.2009 р. між сторонами у справі укладений Договір поставки № 12м/ПО/58 (далі -Договір), згідно якого позивач зобов'язався поставити відповідача комплектуючі для склопакетів ( далі -Товар ), а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити отриманий товар в порядку та на умовах визначених цим Договором.
По видатковим накладним № ХА-0001238 від 06.03.2009 р. на суму 13972 грн. 20 коп. та № ХА-0001507 від 17.03.2009 року на суму 30 823 грн. 81 коп. позивачем поставлено відповідачеві Товару на загальну суму 44796 грн. 01 коп.
Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується печаткою відповідача у цих накладних та довіреностями на придбання товарно -матеріальних цінностей № 96 від 05.03.2009 р. та № 100 від 16.03.2009 р.
Пунктом 2.4 Договору визначено, що оплата за товар здійснюється покупцем протягом 14 днів з моменту отримання товару.
Таким чином, відповідач повинен був розрахуватись за отриманий товар по накладній № ХА-0001238 від 06.03.2009 р. до 20.03.2009 р., а по накладній № ХА-0001507 від 17.03 2009 р. до 31.03.2009 р.
На день подачі позову відповідач розрахунок за отриманий товар не здійснив і отже сума його боргу складає вказану вище вартість поставленого йому товару.
Відповідно до п.5.1 Договору та приписів ч.2 625 ЦК України, відповідачеві нараховано пеня в розмірі 2 369 грн. 04 коп., 3 % річних в розмірі 296 грн. 14 коп. та індекс інфляції в розмірі 627 грн. 14 коп., відповідно до наданого позивачем розрахунку.
Дотеперішнього часу відповідач вказану вище суму боргу позивачеві не сплатив, чим порушив припис ст. ст. 5252, 526 ЦК України.
На підставі викладеного позивач просить позов задовольнити.
Заперечуючи проти позову представник відповідача надав відзив на позов у якому зазначає наступне.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на вище приведений Договір поставки №12м/ПО/58 від 05.01.2009 р.
Як вбачається з вищеприведених накладних - вони виписані на виконання договору № 12м/ПП/58 від 02.02.2009 р.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як убачається з матеріалів справи строк виконання зобов'язань на суму 44796 грн. 01 коп. не настав. Сторонами не узгоджений, вимоги про виконання позивачем не направлено.
Згідно ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
З приведеного на думку відповідача убачається відсутність його вини у порушенні зобов'язання.
З приведених підстав просить у позові відмовити.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Як випливає з матеріалів справи позов заявлений з підстав укладеного між сторонами договору № 12м/ПО/58 від 05.01.2009 р., який є у справі.
З приведених витратних накладних убачається що вони виписані по договору № 12м /ПП/58 від 02.02.09 р., тобто на виконання іншого договору, який не є предметом спору у даній справі.
Крім того, як пояснив представник позивач у засіданні суду, що оригінали обох договорів № 12м/ПО/58 від 05.01.09 р. та № 12 м/ПП/58 від 02.02 09 р. у нього відсутні.
Таким чином, з приведеного випливає, що позивачем заявлені вимоги по одному договору, а накладні на поставку товару надані по іншому.
Ухвалою господарського суду від 07 жовтня 2009 р. господарський суд витребував від позивача оригінал договору № 12м /ПП/58 від 02.02.09р., але позивач його не надав посилаючись на його відсутність.
Під час розгляду справи 21.10.2009 р. у засідання суду позивачем надані уточнення до позовної заяви, згідно яких просить вважати вказані накладні такими, які видані не в межах вказаних договорів - ані по договору № 12м/ПО/58 від 05.01.09 р. і ані по договору №12м/ПП/58 від 02.02.09р. і просить стягнути вказану у цих накладних суму по факту прийняття товару відповідачем.
На вказані уточнення позивача представник відповідача зауважив, що у вказаних накладних не зазначено дату розрахунку, а вимога позивача, відповідно до ст. 530 ЦК України на цю суму, відповідачеві не направлялась. Тому вважати, що строк виконання зобов'язання настав, неможна.
Аналізуючи позицію відповідача суд вважає її такою, що заслуговує на увагу та є, у даному випадку правильною, оскільки базується на вимогах чинного цивільного законодавства та наявних матеріалах справи.
Підсумовуючи вищеприведене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 525,526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову -відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя