01 березня 2017 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді Ковальчук Н.М.,
суддів : Боймиструка С.В., Гордійчук С.О.,
секретар судового засідання - Демчук Ю.Ю.,
за участю представника ТзОВ «Лендком Симонів» - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Селянське Агро» на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 20 грудня 2016 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендком Симонів» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селянське Агро», ОСОБА_2, третя особа - Корецьке районне управління юстиції Рівненської області, про визнання недійсним договору оренди землі,
Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 20 грудня 2016 року позовну заяву задоволено повністю. Визнано недійсним договір оренди землі № б/н від 05.05.2015 року, укладений між ОСОБА_2 та ТзОВ «Селянське Агро» про передачу в строкове платне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення під кадастровим номером 5623082200:03:014:0085.
Стягнуто на користь ТзОВ «Лендком Симонів» судовий збір з ТзОВ «Селянське Агро» та ОСОБА_2 в розмірі по 689 грн. з кожного.
В поданій на рішення суду апеляційній скарзі ТзОВ «Селянське Агро» покликається на його незаконність, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує, що судом не враховано того, що право ТзОВ «Селянське Агро» на оренду спірної земельної ділянки виникає лише після закінчення строку дії договору оренди, укладеного між ОСОБА_2 та ТзОВ «Лендком Симонів», а тому права ТзОВ «Лендком Симонів» укладенням ОСОБА_2 та ТзОВ «Селянське Агро» договору оренди тієї самої земельної ділянки не порушуються, оскільки право оренди у ТОВ «Селянське Агро» виникає в момент, коли права оренди ТзОВ «Лендком Симонів» вже не діятимуть. Також зазначає, що ТзОВ «Лендком Симонів» втратило свої переважне право на поновлення договору оренди землі, у зв”язку з відсутністю волевиявлення на поновлення договору в орендодавця. Лист ОСОБА_2 про не поновлення договору оренди від 15.04.2011 року позбавляє ТзОВ «Лендком Симонів» переважного права на поновлення такого договору. При укладенні договорів оренди землі від 05.05.2015 року відповідачі дотримались вимог, щоб відносно одного і того ж об”єкта нерухомості не діяло одночасно два договори оренди. Вважає, що спірний договір оренди земельної ділянки відповідає вимогам передбаченим ст. 203 ЦК
Провадження № 22-ц/787/286/2017 Головуючий у 1 інстанції : Загородько Н.А. справа №563/646/16-ц Доповідач : Ковальчук Н.М.
України та ст. 15 Закону України „Про оренду землі”. Просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до вимог ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2, представник ТзОВ «Селянське Агро» не з»явились.
Представник ТзОВ «Лендком Симонів» просила відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши представника ТзОВ «Лендком Симонів», перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову та визнання недійсним договору оренди землі від 05.05.2015 року, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний договір укладений із порушенням вимог ст. 13 Закону України «Про оренду землі», ст. ст.203,215 ЦК України, оскільки на момент його укладення був дійсним договір оренди цієї ж земельної діялнки між ТзОВ «Лендком Симонів» та ОСОБА_2 від 15.04.2011 року, сторони якого досягли згоди з усіх істотних умов договору, а тому без попереднього розірвання договору від 15.04.2011 року між ТзОВ "Лендком Симонів" та ОСОБА_2 відсутні правові підстави для укладення оспорюваного договору.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Судом встановлено: ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 1,87 га, за кадастровим номером 5623082200:03:014:0085 на території Жадківської сільської ради Корецького району Рівненської області, що стверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №098197 від 23.02.2010 року.
15 квітня 2011 року ОСОБА_2 уклала з ТзОВ "Лендком Симонів" договір оренди даної земельної ділянки, який зареєстровано 15 листопада 2011 року в Управлінні Держкомзему у Корецькому районі за № 562308224001562(далі Договір від 15.04.2011).
За умовами Договору від 15.04.2011р., орендодавець ОСОБА_2 передала, а орендар ТзОВ «Лендком Симонів» прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 1,87 га на території Жадківської сільської ради Корецького району Рівненської області.
Згідно умов п.п.8,9 Договір від 15.04.2011р. набирає чинності з дня його реєстрації і діє 5 років. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У разі якщо Орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору, то за відсутності письмових заперечень Орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Договором від 15.04.2011р. також передбачено зміну умов і припинення його дії(п.п.38). Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено; придбанням Орендарем земельної ділянки у власність; викуп земельної діялнки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки для спільних потреб. Договір припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою; за рішенням суду на вимогу однією із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов»язків, передбачених договором; з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до п.39 розірвання Договору в односторонньому порядку не допускається.
З інформаційної довідки № 57574446 від 18.04.2016 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб"єкта вбачається, що Корецьким районним управлінням юстиції 05.12.2015 року проведено державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 1,87 га, кадастровий номер 5623082200:03:014:0085, між ТзОВ «Селянське Агро» та ОСОБА_2 строком на 7 років(далі Договір від 05.12.2015).
У червні 2016 року ТзОВ "Лендком Симонів" звернулось до суду з позовом доТзОВ «Селянське Агро» та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору Договору від 05.12.2015р., обгрунтуючи вимоги тим, що на час укладення і реєстрації оспорюваного Договору від 05.12.2015 року діяв Договір від 15.04.2011р. щодо оренди цієї ж земельної ділянки, а тому, оспорюваним договором порушені права товариства, як орендаря.
Згідно зі ст.ст. 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.
Тобто, дія Договору від 15.04.2011р. була встановлена до 15 квітня 2016 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність звернення до суду ТзОВ "Лендком Симонів" за захистом своїх порушених прав з вимогами про визнання Договору від 05.12.2015 року недійсним.
У відповідності до цивільного законодавства особа, яка вважає, що укладенням оспорюваного правочину її речові права порушено, має право звернутися до суду з позовом про визнання відповідного правочину недійсним ( ст. ст. 215-235 ЦК України).
В розумінні вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Статтями 6, 627 ЦК України визначено свободу договору, а саме відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За правилом ч. 1 ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 27 Закону України «Про оренду землі» забезпечено права орендаря на орендовану ним земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
У відповідності до ст. 35 Закону України «Про оренду землі» розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Судом встановлено, що умови Договору від 15.04.2011р., укладеного між позивачем та власником земельної ділянки, не перебачають можливість його розірвання в односторонньому порядку. Разом з тим, передбачено переважне право Орендаря на поновлення строку дії договору на новий строк.
Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов ТзОВ "Лендком Симонів" про визнання недійсним Договору від 05.12.2015 року у відповідності до вимог ст. ст. 203, 215 ЦК України, оскільки укладений 5 грудня 2015 року договір оренди земельної ділянки між ТзОВ «Селянське Агро» та ОСОБА_2 суперечить вимогам законодавства, через укладення його без попереднього розірвання договору оренди земельної ділянки від від 15.04.2011р. між ОСОБА_2 та ТзОВ "Лендком Симонів".
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу та не спростовують законних висновків суду першої інстанції.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка звернулась із апеляційною скаргою, не надано.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Селянське Агро» відхилити.
Рішення Корецького районного суду Рівненської області від 20 грудня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду та рішення суду першої інстанції до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали апеляційної інстанції.
Головуючий Н.М. Ковальчук
Судді : С.В. Боймиструк
ОСОБА_3