Апеляційний суд Рівненської області
Іменем України
09 березня 2017 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі :
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
апелянта - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 15 лютого 2017 року, -
Цією ухвалою скарга ОСОБА_5 на бездіяльність процесуального керівника і слідчих повернута апелянту з підстав пропуску нею процесуального строку на оскарження, питання про поновлення якого не ставилося.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_5 вказує, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, винесеною без судового розгляду у визначеному порядку та без її обов'язкової участі, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 306, ст. 318 КПК України. Просить ухвалу Дубенського міськрайонного суду від 15 лютого 2017 року скасувати та захистити її порушені процесуальні права, як потерпілої.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи ОСОБА_5 на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження за скаргою й обговоривши викладене в апеляційній скарзі ОСОБА_5 , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Рішеннями Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року № 6-зп та від 25 грудня 1997 року № 9-зп наголошено на гарантуванні кожному судового захисту прав та свобод у судовому порядку шляхом оскарження дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також щодо неможливості відмови у правосудді.
Згідно ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії (бездіяльність) слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК, можуть бути подані особою потягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Вказаних вимог закону при розгляді скарги судом першої інстанції належним чином не дотримано.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, підставою повернення скарги ОСОБА_5 , як особі, що її подала, є порушення нею встановленого десятиденного строку на оскарження бездіяльності процесуального керівника та слідчих, який рахується ОСОБА_5 , що подала скаргу на таку бездіяльність 09 лютого 2017 року, з 24.01.2017 року - моменту отримання Дубенською місцевою прокуратурою Рівненської області її заяви.
Однак, з матеріалів судового провадження слідує, що слідчим суддею не витребувано з Дубенської місцевої прокуратури Рівненської області матеріалів кримінальних проваджень № 42015180100000006 та № 4201618000000000058, внесених за ознаками ч. 2 ст. 382 КК України, з яких можливо було б встановити, коли саме заяви ОСОБА_5 отримано прокурором, як безпосереднім виконавцем розгляду вказаних заяв щодо визнання ОСОБА_5 потерпілою в обох кримінальних провадженнях із повідомленням її про хід даних проваджень та прийнятих процесуальних рішень, а отже, не перевірено належним чином і дотримання процесуальних строків на оскарження.
За таких обставин твердження слідчого судді щодо пропуску ОСОБА_5 десятиденного строку на оскарження бездіяльності прокурора та слідчого не можна визнати обґрунтованими.
Враховуючи викладене, а також розгляд судом першої інстанції на порушення вимог ч. 3 ст. 306 КПК України скарги ОСОБА_5 , як особи, що подала скаргу на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, без її обов”язкової участі, за відсутності в матеріалах справи належних повідомлень про вручення ОСОБА_5 повістки про виклик чи повідомлення іншим чином, що з огляду на положення п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді не може залишатися чинною і підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 415 КПК.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 15 лютого 2017 року про повернення скарги ОСОБА_5 на бездіяльність процесуального керівника та слідчих скасувати та призначити новий розгляд скарги в суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3