Справа № 452/2702/16-ц
Іменем України
"23" грудня 2016 р. м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого - судді Кравціва В.І.,
з участю секретаря Добрянського І.І.,
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право на користування жилим приміщенням,
ОСОБА_1 26 жовтня 2016 року пред'явила позов до ОСОБА_2 про розірвання договору житлового найму, укладеного 1 грудня 2015 року, та визнання його таким, що втратив право на користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1.
У обгрунутвання позову посилалася на те, що їй на праві власності належить вказана квартира і 1 грудня 2015 року між нею, позивачем, та відповідачем укладено договір найму житлового приміщення, відповідно до умов якого вона на безоплатній основі надала йому для проживання жиле приміщення терміном на один рік до грудня 2016 року, проте, з моменту його укладення відповідач залишається лише формально зареєстрованим, фактично там не проживає, чим відповідно до ст. 319 ЦК України обмежує її права, як власника у володінні, користуванні та розпорядженні своїм майном та створює їй незручності в отриманні житлово-комунальних субсидій.
Вирішити питання зняття його з реєстрації у позасудовому порядку вона не може, оскільки їй невідоме місце його проживання, від спільних знайомих дізналася про те, що відповідач втратив всі свої правовстановлюючі документи, живе у Київській області, періодично змінюючи адресу.
Крім цього, оскільки строк договору найму жилого приміщення з відповідачем ще не закінчився просила достроково його розірвати.
Під час судового розгляду ОСОБА_1 подала заяву про залишення без розгляду позову в частині дострокового розірвання договору піднайму житлового приміщення, у підтримання решти своїх позовних вимог посилалася на обставини, викладені у позовній заяві та не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи.
ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим, про що свідчить оголошення в пресі про розгляд справи, у судове засідання не з'явився, від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності і тому суд постановив ухвалу
про проведення заочного розгляду справи.
Вислухавши пояснення позивача, показання свідка, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, свідоцтва про право на спадщину за законом, свідоцтва про право на спадщину за заповітом та витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі відомо, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 (а.с. 14, 15, 16, 17).
Згідно ст. 91 ЖК Української РСР наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім'ї, які проживають разом з ним, і за згодою наймодавця здавати в піднайом жиле приміщення у випадках і в порядку, встановлюваних цим Кодексом. Жиле приміщення здається в піднайом без зазначення строку або на визначений строк, у тому числі на період збереження цього приміщення за тимчасово відсутнім наймачем.
Договір піднайму укладається в письмовій формі з наступною реєстрацією у житлово-експлуатаційній організації.
Із типового договору найму житлового приміщення та будинкової книги вбачається за даною адресою на підставі договору найму житлового приміщення від 1 грудня 2015 року до грудня 2016 року зареєстрований ОСОБА_2 (а.с. 7, 8-12).
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЖК Української РСР наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщення.
Згідно ст. 163 цього Кодексу у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.
Статтею 71 ЖК Української РСР встановлено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Відповідно до ст. 72 цього Кодексу визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Із показань позивача, допитаної як свідка, вбачається, що відповідач після укладення договору найму жилого приміщення деякий час там проживав, однак згодом він переїхав проживати у Київську область, крім цього він не сплачує ніяких комунальних послуг.
Згідно ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст. 391 цього Кодексу власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Так як реєстрація місця проживання ОСОБА_2 чинить перешкоди позивачу у здійсненні ним права користування та розпоряджання своєю квартирою, а відповідач більше шести місяців відсутній без поважних причин у житлі, яке належить позивачу, то право власності позивача підлягає захисту у спосіб визнання відповідача таким, що
втратив право користування жилим приміщенням у квартирі позивача.
Керуючись ст. ст. 208, 209, 212- 215, 224-226 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право на користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, та може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив рішення, протягом десяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення відповідачем може бути подана заява про його перегляд.
Суддя