Справа № 569/3868/17
10 березня 2017 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне клопотання прокурора військової прокуратури Рівненського гарнізону майора юстиції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Прибережене, Ружинського району, Житомирської області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , військовослужбовця за контрактом, санітара 1-го механізованого взводу 8-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону військової частини польова пошта НОМЕР_1 , солдата, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України,-
Прокурор військової прокуратури Рівненського гарнізону майор юстиції ОСОБА_3 звернувся в суд із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
З клопотання вбачається, що 16 грудня 2015 року гр. ОСОБА_4 уклав контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України із Міністерством оборони України.
Згідно наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 25 від 30 січня 2016 року солдата контрактної служби ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду санітара 1-го механізованого взводу 8-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону військової частини польова пошта НОМЕР_1 .
Вимоги ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують кожного захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
Будучи військовослужбовцем солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватись правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно знаходитись у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Указу Президента України №15/2015 від 14 січня 2015 року в Україні оголошена часткова мобілізація, заходи якої завершені 30 жовтня 2016 року.
Разом із тим солдат ОСОБА_4 у порушення вимог вищевказаного законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, із метою ухилитися від військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, близько 09 год. 00 хв. 10 лютого 2016 року самовільно залишив розташування табірного збору військової частини польова пошта НОМЕР_1 , яка тимчасово дислокувалася на території ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_3 та відправився за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , де проводить час на власний розсуд та обов'язки військової служби не виконує.
07 листопада 2016 року у зв'язку з неможливістю вручення повідомлення про підозру особисто ОСОБА_4 через невстановлення його місцезнаходження у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру останнього у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 , який проходить військову службу у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 на посаді головного сержанта 3-го механізованого батальйону повідомив, що дійсно 10 лютого 2016 року під час перебування на Рівненському полігоні солдат ОСОБА_4 , який являється його підлеглим самовільно залишив розташування військової частини польова пошта НОМЕР_1 та вибув у невідомому напрямку, станом на 04 листопада 2016 року до військової частини не повернувся.
Аналогічні покази дав свідок ОСОБА_7 зазначивши, що жодних рапортів про надання відпусток, звільнень, тощо солдат ОСОБА_4 не писав, а у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 відсутній без поважних причин.
07 листопада 2016 року винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_4 в розшук.
22 листопада 2016 року підозрюваний ОСОБА_4 затриманий правоохоронними органами та йому обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із покладенням обов'язків з'являтися до прокурора, слідчого судді, суду.
Однак у подальшому на виклики до військової прокуратури Рівненського гарнізону не являвся, у зв'язку із чим повторно оголошений у розшук 20 грудня 2016 року.
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 21 грудня 2016 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 та доставлення до суду для зміни запобіжного заходу.
07 березня 2017 року, близько 22 год. 30 хв., ОСОБА_4 затриманий та доставлений до військової прокуратури Рівненського гарнізону.
Отже є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 , який порушив взяті на себе зобов"язання та умови запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжити вчиняти кримінальне правопорушення.
З посиланням на викладене, прокурор просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування особистого зобов"язання, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просив застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 просили у задоволенні клопотання відмовити та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 29 Конституції України та ст.ст. 176, 177, 178 КПК України, право на свободу і особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід враховувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і належної поведінки останнього.
Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.
Крім того, при судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховано вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини по справі «Бойченко проти Молдови» від 11.07.2006 року також зазначав: «Одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказання підстав, з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватись або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про тримання заявника під вартою».
Прокурор звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою при розгляді клопотання довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, наявність достатніх даних, що існує ризик перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватися від органів досудового розслідування.
Про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, визначеному у клопотанні, прокурором при його розгляді не доведено.
Існування лише одного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України та обгрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення є недостатнім для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З огляду на викладені обставини, на думку суду, прокурором не доведено, що жоден з інших більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, можливість призначення покарання за ч. 3 ст. 408 КК України у вигляді позбавлення волі, його вік, стан здоров'я, майновий стан, постійне місце проживання, вважаю, що у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, з урахуванням даних про особу підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
На думку суду саме такий запобіжний захід здатний забезпечити виконання процесуальних обов'язків підозрюваним та запобігти спробам продовжувати злочинну діяльність.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного домашній арешт у певний період доби.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього на строк не більше двох місяців такі обов'язки: за викликом прибувати до слідчого, прокурора, суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,181,183,184,395 КПК України,слідчий суддя -
У задоволенні клопотання прокурора військової прокуратури Рівненського гарнізону майора юстиції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 відмовити.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Прибережене, Ружинського району, Житомирської області, громадянину України, українцю, з професійно-технічною освітою, не одруженому, раніше не судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому в АДРЕСА_2 , військовослужбовцю за контрактом, санітару 1-го механізованого взводу 8-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону військової частини польова пошта НОМЕР_1 , солдату, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заборонити ОСОБА_4 в період доби з 19 год.00 хв. до 09 год.00 хв. залишати житло за адресою : АДРЕСА_2 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов"язки: за викликом прибувати до слідчого, прокурора, суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Встановити строк дії ухвали до 10 травня 2017 року.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 10 травня 2017 року.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання у Білоцерківський відділ поліції ГУНП України в Київській області (м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 3).
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1